вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"10" жовтня 2025 р. м. Київ Справа № 911/1533/25
Господарський суд Київської області у складі судді Мальованої Л.Я. за участю секретаря судового засідання Ройляну В.К. розглянувши справу
За позовом Керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Дмитрівської міської ради Бучанського району Київської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ненка», м. Київ
про стягнення 281 135 грн. 76 коп.
Представники сторін:
прокурор - Галась О.М.;
позивача - не з'явився;
відповідача - не з'явився.
Обставини справи:
До Господарського суду Київської області звернувся прокурор Києво - Святошинської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ненка» про стягнення збитків в розмірі 281 135 грн. 76 коп., завданих неналежним виконанням умов договору № 10 від 09.04.2020 щодо капітального ремонту дороги по вул. Садова в селі Личанка, Києво - Святошинського району Київської області.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12021110000000400 від 02.06.2021 встановлені кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України - завищення обсягу виконання робіт з ремонту дороги частини вулиці Садова в селі Личанка, Києво - Святошинського району Київської області, у зв'язку з чим завдано збитків у розмірі 281 135 грн. 76 коп.
Таким чином, протиправна поведінка відповідача, яка виявилась у завищенні об'ємів виконаних робіт з ремонту дороги, призвела до зайвих бюджетних витрат.
У діях, допущених ТОВ «Ненка» під час виконання договору наявний повний склад цивільного правопорушення, а спричинені неналежним виконанням умов договору підряду збитки знаходяться у прямому причинному зв'язку з протиправною поведінкою підрядника.
Представник відповідача в засідання суду не з'явився, про причини неявки не повідомив суд належним чином, відзив на позов не подав. На адресу суду від відповідача повернулись конверти з відміткою органу поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Представник позивача також в засідання суду не з'явився, але надіслав заяву про проведення засідання без його представника.
Присутній в судовому засіданні прокурор підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
09.04.2020 між Личанською сільською радою, правонаступником якої є Дмитрівська сільська рада (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ненка» (підрядник) було укладено договір № 10, відповідно до п. 1.1. умов якого підрядник бере на себе зобов'язання своїми силами та засобами, на власний ризик виконати роботи по капітальному ремонту дороги вулиці Садова в с. Личанка Києво - Святошинського району Київської області (код ДК 021:2015 45233000-9 - Будівництво, влаштування фундаменту та покриття (шосе, доріг), за рахунок коштів місцевого бюджету, відповідно до затвердженої кошторисної документації та в обумовлений договором термін. Замовник зобов'язується прийняти та сплатити їх вартість. Підрядник виконує роботи згідно з вимогами СНіП, ДБН, ДСТУ.
Відповідно до п. 3.1. договору вартість робіт визначена відповідно до договірної ціни та становить 1 415 944,24 грн., в тому числі ПДВ - 235 990,71 грн. Договірна ціна складається з вартості виконаних робіт, що розраховані на підставі відомостей обсягів робіт з відповідними кошторисними цінами.
Згідно п. 4.1.1. договору замовник здійснює попередню оплату (аванс) в розмірі 30 % від суми договору, що становить 424 783,27 грн., в тому числі ПДВ - 70 797,21 грн. згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2014 року № 117 «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» та дозволу головного розпорядника коштів, протягом 7 (семи) банківських днів з моменту підписання договору на підставі рахунку-фактури за умови наявного бюджетного фінансування. Попередня оплата (аванс) можуть бути використані підрядником виключно на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу.
Пунктом 4.1.2. договору встановлено, що попередня оплата замовником здійснюється шляхом спрямування бюджетних коштів на розрахунковий рахунок підрядника, який відкритий в органах Державної казначейської служби України, з подальшим використанням зазначених коштів підрядником виключно з такого рахунку на цілі, визначені цим договором.
Остаточні розрахунки за виконані роботи здійснюються замовником на підставі підписаних сторонами акту форми КБ-2в, КБ-З та акту завдання-приймання результатів виконаних робіт протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту їх підписання (п. 4.3. договору).
У відповідності до п. 5.6. договору замовник підписує акти приймання-передачі виконаних робіт після їх подання підрядником протягом 5 (п'яти) календарних днів, або готує в письмовій формі обґрунтовані заперечення з вказівкою на недоліки в той же строк.
У разі виявлення в процесі приймання - передачі робіт недоліків, допущених з вини підрядника, він у визначений замовником строк зобов'язаний усунути їх і повторно повідомити замовника про готовність до передачі. Якщо підрядник не бажає чи не може усунути такі недоліки, замовник може, попередньо повідомивши підрядника усунути їх своїми силами або із залученням третіх осіб. Витрати, пов'язані з усуванням недоліків замовником, компенсуються підрядником (п. 5.7. договору).
Також пунктом 7.1.5. договору сторони передбачили, що замовник має право вимагати відшкодування завданих йому збитків, зумовлених порушенням договору.
А відповідно до пункту 8.1. договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим договором.
На виконання умов договору Личанською сільською радою було перераховано відповідачу аванс в розмірі 424 783 грн. 27 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 161 від 16.04.2020 року.
В подальшому на підставі акту приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в № 1 за травень 2020 року перераховано на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 991 160,97 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 259 від 05.06.2020.
Таким чином, загальна сума отриманих коштів за виконані підрядні роботи склала 1 415 944 грн. 24 коп.
Як вбачається із матеріалів справи, досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12021110000000400 від 02.06.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, встановлено завищення обсягу виконання робіт з ремонту дороги частини вулиці Садова в селі Личанка, Києво - Святошинського району Київської області, у зв'язку з чим завдано збитків у розмірі 281 135 грн. 76 коп.
Відповідно до висновку експертів № 22897/23-47 від 02.11.2023 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи встановлено, що обсяги та вартість фактично виконаних будівельних робіт не відповідають обсягам та вартості, зазначеним в наданій на дослідження фінансово-звітній документації (дефектним актам, актам приймання виконаних робіт за формою КБ-2в тощо). Вартість завищень виконаних робіт на об'єкті, що не відповідають звітній документації становить 281 135,76 грн., зокрема фактично влаштовані обсяги з улаштування основ та покриттів з піщано-гравійних сумішей (2432 м2) не відповідають обсягам, зазначеним в акті приймання виконаних будівельних робіт - 3034,45 м2.
Зокрема, ТОВ «Ненка» до акту приймання виконаних будівельних робіт № 1 за травень 2020 по об'єкту будівництва - Капітальний ремонт дороги частини вулиці Садова в с. Личанка Києво-Святошинського району Київської області за формою КБ-2в від 05.06.2020 внесено дані щодо обсягу виконаних робіт та кількості використаних матеріалів, які не відповідають дійсності, а саме розділом Локального кошторису 2-1-1 на Капітальний ремонт дороги частини вулиці Садова в с. Личанка Києво-Святошинського район Київської області передбачено:
п. 1 улаштування дорожніх корит напівкоритного профілю з застосуванням автогрейдерів, глибиною корита до 250 мм., внесені відомості на 602,5 кв.м. більше ніж зроблено по факту;
п. 2 улаштування нижнього шару двошарових основ товщиною 15 см. із щебню фракції 40-70 мм. з межею міцності на стиск понад 98,1 МПа, внесені відомості на 602,5 кв.м. більше ніж зроблено по факту;
п. 3 на кожний 1 см. зміни товщини шару додавання або виключати до норм 18-23-1,18-23-2,18-23-3, внесені відомості на 602,5 кв.м. більше ніж зроблено по факту;
п. 4 улаштування основ та покриттів з піщано-гравійних сумішей оптимального гранулометричного складу двошарових, верхній шар товщиною 10 см., внесені відомості на 602,5 кв. м. більше ніж зроблено по факту;
п. 5 на кожний 1 см. зміни товщини шару основи та покриття з піщано- гравійних сумішей додавати або виключати норм 18-22-1, 18-22-2, 18-22-3 внесені відомості на 602,5 кв.м. більше ніж зроблено по факту.
Завдані збитки підтверджено висновком експерта судово-економічної експертизи № СЕ-19/111-23/66978-ЕК від 27.02.2024, проведеної експертом Київського науково-дослідного експертного-криміналістичного центру.
З урахуванням висновку будівельно-технічної експерти від 02.11.2023 року №22897/23-47 та судово-економічної експертизи № СЕ-19/111-23/66978- ЕК від 27.02.2024 бюджету Личанської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, внаслідок завищення обсягу виконання робіт з ремонту дороги частини вулиці Садова в с. Личанка за договором № 10 від 09.04.2020 завдано збитки у розмірі 281 135,76 грн.
Таким чином прокурор вважає, що наявність укладеного між позивачем та відповідачем договору № 10 від 09.04.2020 є обґрунтованою підставою вважати, що між сторонами склалися господарські відносини, врегульовані Цивільним кодексом України та іншими актами цивільного законодавства, в результаті яких виник спір про право, а саме - в результаті неналежного виконання ТОВ «Ненка» господарського зобов'язання, що виявилось у невиконанні останнім обов'язку, передбаченого вищезазначеним договором щодо якісного виконання визначених відповідним договором будівельних робіт, які повинні відповідати державним стандартам, будівельним нормам, іншим нормативно-правовим актам та проектно-кошторисній документації на об'єкті.
Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
В ст. 610 ЦК України зазначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки;4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Статею 623 ЦК України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
У розумінні наведених нормативних положень Верховний Суд у постанові від 14.05.2019 у справі № 914/3469/15 сформував правову позицію про те, що особа, яка порушила зобов'язання, несе цивільно-правову відповідальність, зокрема у виді відшкодування збитків. Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправної поведінки боржника, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявності шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини боржника.
За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає. При цьому на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків і причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях немає вини у заподіянні збитків.
Аналогічна правова позиція щодо можливості стягнення збитків за порушення зобов'язання як захід цивільно-правової відповідальності наведено у постановах Верховного Суду від 30.03.2021 у справі № 908/2261/17, від 27.08.2020 у справі № 916/477/18 та від 30.06.2023 у справі № 916/1466/21.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею правомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права.
Саме неправомірна поведінка ТОВ «Ненка» та порушення умов договору в частині належного виконання своїх зобовязань спричинили матеріальну шкоду та порушення прав територіальної громади та держави.
Як уже зазначалось, внаслідок неналежного виконання умов договору підряду від 09.04.2020 № 10 підрядником ТОВ «Ненка» до звітної документації (акта приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2В та довідки про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3, якими умовами договору мають підтверджуватись належно виконані роботи з ремонту, внесено недостовірні дані щодо обсягів проведених робіт і використаних будівельних матеріалів, які не відповідають фактичним обсягам, зв'язку з чим безпідставно перевищено витрати з місцевого бюджету за роботи по договору і завдано збитків бюджету у розмірі 281 135,76 грн.
Личанською сільською радою забезпечено доступ до об'єкту та проведено повне фінансування договору з місцевого бюджету.
Отже, відповідачу надано усі необхідні умови для належного виконання зобов'язання, однак внаслідок саме умисних і протиправних дій ТОВ "Ненка" до звітної документації, за якою проводилась оплата сільською радою коштів, внесено недостовірні відомості щодо обсягів робіт та матеріалів, оскільки такі фактичні дані достеменно мають бути відомі спеціалізованому на будівництві суб'єкту господарювання, який у процесі будівельних робіт має закупити будівельні матеріали і техніку (інвентар), найняти працівників та спеціалістів, вести облік проведеної роботи (заповняючи згідно державних стандартів та будівельних норм журнали виконаних робіт, акти виконаних і прихованих робіт тощо), що відображається у звітній документації, і, як наслідок, прямо впливає на отримання комерційної вигоди під час виконання договору підряду, оскільки зменшуючи витрати підприємство збільшує свої доходи. Відповідачем у даному випадку умисно спотворено недостовірними відомостями звітну підрядну документацію з корисливою метою отримати бюджетні кошти.
Зазначена протиправна поведінка підрядника, яка виразилась у завищені об'ємів виконання робіт з ремонту дороги, призвела до зайвих бюджетних витрат.
У діях допущених ТОВ «Ненка» під час виконання договору наявний повний склад цивільного правопорушення, а спричинені неналежним виконанням умов договору підряду збитки у сумі 281 135,76 грн. знаходяться у прямому причинному зв'язку із протиправною поведінкою підрядника.
Згідно ч. 3 ст. 23 ЗУ “Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого внесені відповідні повноваження, а також в разі відсутності такого органу.
Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і змінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Крім цього, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовими для застосування цієї норми є поняття “інтерес держави».
З урахуванням того, що “інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність її захисту та визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з частковою державною власністю у статутному фонді.
Таким чином, поняття “інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не підлягають точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація “інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17).
Як вбачається із протоколу затвердження річного плану закупівель, п. 1.1. договору та звіту про договір про закупівлю, фінансування договору здійснювалась за рахунок коштів місцевого бюджету Личанської сільської ради.
Підставою для представництва інтересів держави прокурора в даній справі є порушення економічних інтересів держави, що полягає у невиконанні відповідачем обов'язку, передбаченого договором щодо якісного виконання визначених будівельних робіт, які повинні відповідати державним стандартам, будівельним нормам, іншим нормативно-правовим актам та проектно-кошторисній документації на об'єкт, що призвело до зайвого перерахування бюджетних коштів на загальну суму 281 135,76 грн.
Фактично звернення прокурора спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності щодо забезпечення повернення коштів до бюджету, які були зайво перераховані підряднику.
Необхідність повернення безпідставно набутих державних коштів становить суспільний інтерес, а їх неповернення у даному випадку порушує інтерес держави, як гаранта дотримання принципів верховенства права, державної підтримки місцевого самоврядування та принципів на яких ґрунтується бюджетна система України. При цьому потенційно факт перерахування зайвих бюджетних коштів, порушує вимоги чинного законодавства, принципи щодо цільового та ефективного використання бюджетних коштів, а тому підриває фінансово-економічні основи держави та перешкоджає ефективному виконанню відповідних функцій бюджетної системи.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури про стягнення збитків є обґрунтованими та такими, що підлягають судом задоволенню. Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України суд покладає на відповідача.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13 73-92, 129, 238-240 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ненка» (04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 2/10, код ЄДРПОУ 42513000) на користь Дмитрівської сільської ради (08112, Київська область, Бучанський район, с. Дмитрівка, вул. Садова, буд. 2, код ЄДРПОУ 04362125) 281 135 (двісті вісімдесят одну тисячу сто тридцять п'ять) грн. 76 коп. збитків, завданих неналежним виконанням умов договору.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ненка» (04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 2/10, код ЄДРПОУ 42513000) на користь Київської обласної прокуратури (р/р UA028201720343190001000015641, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, одержувач - Київська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02909996) 4 217 (чотири тисячі двісті сімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення підписано 18.12.2025 року.
Суддя Л.Я. Мальована