ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
17.12.2025Справа № 910/14903/25
Суддя Щербаков С.О., розглянувши позовну заяву Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Рексал»
про стягнення 12 356, 20 грн.,
Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Рексал» (далі-відповідач) про стягнення заборгованості за спожиті послуги за період з 01.03.2025 по 30.09.2025 у сумі 12 356, 20 грн.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Статтею 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:
1) направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу;
2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). У разі необхідності до позовної заяви додається клопотання про призначення експертизи, витребування доказів тощо. До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування. До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Згідно з ч.ч.1, 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Частинами 1, 2 статті 58 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.
Частиною 1 та 2 статті 61 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.
Верховний Суд у своєму рішенні (постанова КГС ВС від 27.07.2018 у справі № 910/9224/17) дотримується позиції, що процесуальне представництво юридичної особи може здійснюватись як в порядку самопредставництва, так і іншими особами - представниками юридичної особи за довіреністю.
У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами.
Відповідно, особа, яка представляє юридичну особу за довіреністю і виконує процесуальні дії на підставі повноважень, наданих їй довіреністю, виступає від імені цієї особи - довірителя, а не в порядку самопредставництва.
З огляду на викладене представник, звертаючись до суду від імені директора на підставі виданої ним довіреності, не діє у такому разі як законний представник в порядку самопредставництва.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах ВП ВС від 13.03.2018 у справі № 910/23346/16, від 21.03.2018 у справі № 916/3283/16, від 14.03.2018 у справі № 910/22324/16.
Крім того, Верховний Суд у своїх рішеннях (постанова КГС ВС від 01.04.2020 у справі № 904/5898/18, ухвали КГС ВС від 21.01.2020 у справі № 924/440/19, від 18.03.2020 у справі № 910/14830/18, від 01.04.2020 у справі № 922/2733/19) звертає увагу, що 29.12.2019 набрав чинності Закон України від 18.12.2019 № 390-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення" (далі - Закон № 390), яким, зокрема, викладено в новій редакції частини третю і четверту статті 56 ГПК України:
« 3. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
4. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника».
Процесуальний кодекс розмежовує такі юридичні категорії, як "самопредставництво" і "представництво" (ухвали КГС ВС від 13.03.2020 у справі № 922/2844/19, від 01.04.2020 у справі № 922/2733/19).
Прийнятий Закон визначає поняття «самопредставництво юридичної особи» шляхом закріплення такого права не лише за керівником, членом виконавчого органу юридичної особи, для держави та територіальної громади - за керівником відповідного органу, а й за іншими уповноваженими особами (ухвала КГС ВС від 21.01.2020 у справі № 924/440/19).
Верховний Суд у своїх рішеннях (ухвали КГС ВС від 13.03.2020 у справі № 922/2844/19, від 22.02.2021 у справі № 908/183/20) звернув увагу на те, що за загальним правилом у теорії права самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси за законом, статутом, положенням.
При цьому в згаданих ухвалах Верховний Суд зазначив, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначено її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
Також Верховний Суд зауважує, що за відсутності в матеріалах справи документів, які б підтверджували повноваження особи представляти юридичну особу як представника (адвоката) в суді або діяти від імені юридичної особи в порядку самопредставництва, та відсутності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей, що така особа уповноважена діяти від імені юридичної особи в суді без довіреності в порядку самопредставництва, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню скаржнику (ухвали КГС ВС від 07.03.2018 у справі № 921/502/17-г/8, від 23.01.2020 у справі № 905/1144/19, від 02.03.2020 у справі № 910/6718/19, від 13.03.2020 у справі № 922/2844/19, від 23.01.2020 у справі № 926/1336/19).
З поданої позовної заяви вбачається, що її подано від імені Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» - директором Павликом І.К., проте, в додатках до позовної заяви відсутні документи на підтвердження повноважень Павлика І.К., зокрема відповідний наказ про призначення, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, статут, положення тощо. Суд зазначає, що лише з доданих документів в обгрунтування заявлених позовних вимог, зокрема договору № 452 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 07.02.2025, вбачається, що він укладений з боку позивача - директором Павлик І.К.
Таким чином, позивачу необхідно надати суду відповідні документи на підтвердження повноважень директора Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» - Павлика І.К.
Також, відповідно до ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 7 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Статтею 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, зокрема місцезнаходження юридичної особи.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань» внесені до Єдиного державного реєстру документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, передбачено, що розрахунковим документом, який підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку є документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Відповідно до п. п. 59, 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.
Отже, належним доказом надсилання іншій стороні у справі копії позовної заяви та доданих до неї документів, у разі подання позовної заяви у паперовій формі може вважатися розрахунковий документ встановленої форми, який підтверджує надання послуг поштового зв'язку (касовий чек, поштова квитанція з описом вкладення тощо) та надіслання позовних матеріалів на адресу відповідача зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
В якості доказу направлення копії позовної заяви з доданими до неї документами ТОВ «Група Рексал» (відповідач) надано опис вкладення з відтиском печатки поштового відділення, з якого вбачається, що позовну заяву з додатками направлено на адресу ТОВ «Група Рексал» - 03115, м. Київ, провулок Святошинський, 2, яку також зазначено позивачем у вступній частині позовної заяви.
Проте, як вбачається із витягу з ЄДРПОУ адресою відповідача є: 03115, м. Київ, провулок Святошинський, буд. 2, квартира 174.
Дана обставина є суттєвою, оскільки нормами ст. 165 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача після одержання ухвали про відкриття провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву, тоді як у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву, з урахуванням усіх обставин, на які посилається позивач та поданих ним доказів.
Таким чином, позивачу необхідно надати суду докази надіслання на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Рексал» зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (03115, м. Київ, провулок Святошинський, буд. 2, квартира 174) копії позовної заяви з усіма додатками поданими до суду.
Так, відповідно до ч.ч.1-2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» без руху з наданням позивачу строку для усунення вищезазначених недоліків.
Суд звертає увагу заявника на положення ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
При цьому, суд зазначає, що після усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Враховуючи наведене та керуючись ч.ч. 1-2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовну заяву Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Рексал» про стягнення 12 356, 20 грн., - залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, а саме:
- надати суду відповідні документи на підтвердження повноважень директора Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» - Павлика І.К.
- надати суду докази надіслання на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Рексал» зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (03115, м. Київ, провулок Святошинський, буд. 2, квартира 174) копії позовної заяви з усіма додатками поданими до суду.
3. Попередити позивача, що в разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набрала законної сили 17.12.2025 та оскарженню не підлягає.
Суддя Щербаков С.О.