майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
12 грудня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/925/25
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Машевської О.П.
за участю секретаря судового засідання: Газарової Є.Д.
за участю представників сторін:
від позивача: Колесник О.І., адвокат, ордер серії АА №1554101 від 17.03.2025 (в режимі відеоконференції)
від відповідача-1: не прибув
від відповідача-2: не прибув
від третьої особи: Садовська-Мариніна В.Б., витяг з ЄДР
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Компанії Вестгрініт Холдінгс Лімітед (Westgrinite Holdings Limited)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Міністерства юстиції України
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігран-Сервіс"
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Мартен Локс"
про визнання недійсними договорів купівлі-продажу
Процесуальні дії по справі.
Господарський суд Житомирської області ухвалою від 01.08.25 відкрив провадження у справі за позовом Компанія Вестгрініт Холдінгс Лімітед (Westgrinite Holdings Limited) до 1. ТОВ" Юнігран-Сервіс", 2. ТОВ "Мартен Локс" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу за правилами загального позовного провадження, перше підготовче засідання призначив на 16.09.2025 р. о 10:00 (далі за текстом - Позивач, Відповідач-1, Відповідач-2, Суд).
Суд ухвалою від 16.09.2025, серед іншого, залучив третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Позивача - Міністерство юстиції України (далі за текстом - Мінюст).
Суд ухвалою від 28.10.2025 закрив підготовче провадження та призначив справу №906/925/25 до судового розгляду по суті на 13.11.2025 р. о 12:00.
Суд ухвалою від 13.11.2025 оголосив перерву у судовому засіданні до 02.12.2025 р. о 10:00, постановив Позивачу та Мінюсту подати додаткові докази у строк до 28.11.2025 включно через систему "Електронний суд" з клопотання про продовження строку на їх подання.
В судовому засіданні 02.12.2025 Суд перейшов до стадії ухвалення та проголошення рішення суду та відклав судове засідання до 12.12.2025. Суд оголосив скорочене рішення суду про відмову у позові.
Щодо вирішення спору за наявними матеріалами за відсутності відзиву на позов та представників ТОВ "Юнігран Серіс" та ТОВ "Мартен Локс".
Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (п. 2 ч.1 ст. 42 ГПК України).
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Витративши значні ресурси, Україна створила інформаційне поле, де зацікавлена особа може знайти інформацію про судову справу. Функціонує Єдиний державний реєстр судових рішень. На сайті судової влади доступні персоналізовані відомості про автоматичний розподіл справ та розклад засідань. Працює підсистема "Електронний кабінет" ЄСІТС.
Використання цих інструментів та технологій забезпечує добросовісній особі можливість звертатися до суду, брати участь у розгляді справи у зручній формі.
Тобто держава Україна забезпечила можливість доступу до правосуддя і право знати про суд.
Правила вручення судового рішення регламентовані положеннями ст. 242 ГПК України.
Згідно з ч. 11 цієї статті Кодексу якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.
Згідно з ч.7 ст. 42 Кодексу якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов'язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
З врахуванням викладеного, Відповідачі свідомо не приймали участь у розгляді цієї справи, тому несуть всі ризики нездійснення процесуальних прав у сторони судового процесу ( ч.4 ст. 13 ГПК України).
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Компанія Вестгрініт Холдінгс Лімітед (Westgrinite Holdings Limited) просила визнати недійсними договори купівлі-продажу транспортних засобів від 15.03.2024 за № № 1845/2024/4382028, 1845/2024/4381810 та 1845/2024/4382170, від 19.03.2024 за №№ 1845/2024/4388187 та 1845/2024/4388023, від 20.03.2024 за №№ 1845/2024/4390746 та 1845/2024/4391137,1845/2024/4390172,1845/2024/4390481,1845/2024/4389557,1845/2024/4389169, 1845/2024/4390599 та 1845/2024/4389818, від 21.03.2024 за №№ 1845/2024/4392705, 1845/2024/4392536, 1845/2024/4393995, 1845/2024/4392721 та 1845/2024/4393444, від 22.03.2024 за №№ 1845/2024/4395402, 1845/2024/4396185, 1845/2024/4395189, 1845/2024/4395097 та 1845/2024/4395232, від 12.04.2024 за №№ 1841/2024/4439613, 1841/2024/4439434,1841/2024/4561069,1841/2024/4441086,1841/2024/4439260,1841/2024/4439240 та 1841/2024/4438545, від 26.04.2024 за №№ 1843/2024/4505045, 1843/2024/4501750, 1843/2024/4504005, 1843/2024/4504701 та 1843/2024/4505276, від 23.04.2024 за №№ 1843/2024/4484846, 1843/2024/4485429 та 1843/2024/4484357, від 24.04.2024 за №№ 1843/2024/4489441 та 1843/2024/4490153, від 01.05.2024 за №№ 1843/2024/4521560, 1843/2024/45211262 та 1843/2024/4521860, укладені між ТОВ "Юнігран-Сервіс" та ТОВ "Мартен Локс" та витребувати з чужого незаконного володіння ТОВ "Мартен Локс" на користь ТОВ "Юнігран-Сервіс" транспортних засобів за наведеним в прохальній частині позову переліком в кількості 43 одиниці ( далі - Позивач, Відповідач -1, Відповідач -2 , Суд).
Позивач доводив, що є засновником та учасником Відповідача-1, з часткою у статутному капіталі 10,53%. Кінцевим бенефіціарним власником (контролером) Відповідача -1 є Калпа Елена ( Сполучене Королівство).
Рішенням РНБО від 12.05.2023, введеним в дію Указом президента України № 279/2023 , до Компанії Вестгрініт Холдінгс Лімітед (Westgrinite Holdings Limited) та Калпи Елени застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи строком на 5/10 років, які забороняють здійснення будь-яких операцій з активами, в тому числі з активами ТОВ "Юнігран-Сервіс". Так, Позивач позбавлений впливу на виконавчий орган Відповідача -1 , на його заміну чи ухвалення рішень щодо управління активами товариства.
Попри Рішення РНБО від 12.05.2023 у період березня-травня 2024 Відповідач -1 уклав з Відповідачем-2 договори купівлі-продажу транспортних засобів в кількості 43 одиниці. Відчуження активів, що перебувають під санкціями, порушують права Позивача, як засновника та учасника Відповідача -1.
Окрім того, договори купівлі-продажу транспортних засобів в кількості 43 одиниці укладено Відповідачем -1 без рішення загальних зборів учасників про надання згоди на вчинення "значних правочинів", що є порушенням п. п. 8.1,8.2 Статуту Відповідача -1.
Позивач вважає, що єдиним дієвим способом захистити корпоративні права , а в перспективі - свої активи після спливу строку дії санкцій - є позов про визнання недійсними договорів купівлі-продажу транспортних засобів в кількості 43 одиниці, укладених Відповідачами та їх витребування з чужого незаконного володіння Відповідача -2 на користь Відповідача -1.
Право Позивача на звернення з цим позовом до Суду підтверджується правовою позицією ВПВС, викладеною у постанові від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц.
Правовими підставами позову визначено ст.ст.92, 203, 215, 216, 228, 232, 316,317 ЦК України, ст. 5 Закону України " Про санкції", Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
Відповідачі правом подати відзиви на позов не скористались, участі у змагальному процесі через представників не приймали.
Письмові пояснення щодо предмету спору надано Міністерство юстиції України. Підтверджено, що рішенням РНБО від 12.05.2023, введеним в дію Указом президента України № 279/2023, до Компанії Вестгрініт Холдінгс Лімітед (Westgrinite Holdings Limited) та Калпи Елени застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи строком на 5/10 років. Компанія Вестгрініт Холдінгс Лімітед (Westgrinite Holdings Limited) є засновником та учасником ТОВ "Юнігран-Сервіс" з часткою у статутному капіталі 99,00%. В порушення санкційного законодавства ТОВ "Юнігран-Сервіс" за період з 01.01.2022- 25.06.2025 відчужило ТОВ "Мартен Локс" 43 одиниці транспортних засобів за договорами купівлі-продажу транспортних засобів, а останнє відчужило ці транспортні засоби на користь ТОВ "Юні Люкс".
Міністерство юстиції України вважає, що правочини вчинені в обхід санкційних обмежень , порушуються санкційне законодавство і, відповідно публічний порядок України в умовах збройної агресії російської федерації проти України. Такі правочини є нікчемними в силу закону - ч.2 ст. 228 ЦК України, тому суд має надати оцінку цим обставинам та застосувати відповідні правові наслідки за власною ініціативою.
Міністерство юстиції України також наголошує на приписах ст. ст. 4 та 5 Закону України "Про санкції" про те, що міністерство забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції відповідно до цього Закону і має повноваження на звернення до Вищого антикорупційного суду з позовом про стягнення в дохід держави активів Елени Кампи та Компанії Вестгрініт Холдінгс Лімітед (Westgrinite Holdings Limited). Мінюст також має право на звернення з позовом про стягнення в дохід держави незаконно відчужене майно, право власності на яке, зареєстроване за третіми особами.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
1. За договорами купівлі-продажу транспортних засобів від 15.03.2024 за №№ 1845/2024/4382028, 1845/2024/4381810 та 1845/2024/4382170, від 19.03.2024 за №№ 1845/2024/4388187 та 1845/2024/4388023, від 20.03.2024 за №№ 1845/2024/4390746 та 1845/2024/4391137,1845/2024/4390172,1845/2024/4390481,1845/2024/4389557,1845/2024/4389169, 1845/2024/4390599 та 1845/2024/4389818, від 21.03.2024 за №№ 1845/2024/4392705, 1845/2024/4392536, 1845/2024/4393995, 1845/2024/4392721 та 1845/2024/4393444, від 22.03.2024 за №№ 1845/2024/4395402, 1845/2024/4396185, 1845/2024/4395189, 1845/2024/4395097 та 1845/2024/4395232, від 12.04.2024 за №№ 1841/2024/4439613, 1841/2024/4439434,1841/2024/4561069,1841/2024/4441086,1841/2024/4439260,1841/2024/4439240 та 1841/2024/4438545, від 26.04.2024 за №№ 1843/2024/4505045, 1843/2024/4501750, 1843/2024/4504005, 1843/2024/4504701 та 1843/2024/4505276, від 23.04.2024 за №№ 1843/2024/4484846, 1843/2024/4485429 та 1843/2024/4484357, від 24.04.2024 за №№ 1843/2024/4489441 та 1843/2024/4490153, від 01.05.2024 за №№ 1843/2024/4521560, 1843/2024/45211262 та 1843/2024/4521860, ТОВ "Юнігран-Сервіс" продало ТОВ "Мартен Локс" наступні транспортні засоби: VOLVO, н/з НОМЕР_1 , SCANIA , н/з НОМЕР_2 , VOLVO, н/з НОМЕР_3 , VOLVO, н/з НОМЕР_4 , TOYOTA , н/з НОМЕР_5 , SCANIA , н/з НОМЕР_6 , VOLVO, н/з НОМЕР_7 , MITSUBISHI, н/з НОМЕР_8 , SCANIA , н/з НОМЕР_9 , VOLVO, н/з НОМЕР_10 , SCANIA , н/з НОМЕР_11 , VOLVO, н/з НОМЕР_12 ,TOYOTA , н/з НОМЕР_13 , FORD, н/з НОМЕР_14 , FORD, н/з НОМЕР_15 , KAESSBOHRER, н/з НОМЕР_16 , PEUGEOT, н/з НОМЕР_17 , RINNEN, н/з НОМЕР_18 , VOLKSWAGEN, н/з НОМЕР_19 , LECITRAILER, н/з НОМЕР_20 , ГАЗ, MITSUBISHI, MAN, н/з НОМЕР_21 , SDC, н/з НОМЕР_22 , TOYOTA, н/з АМ8555CК, TOYOTA, н/з НОМЕР_23 , VOLVO, н/з НОМЕР_24 ,PEUGEOT, н/з НОМЕР_25 , FIAT, н/з НОМЕР_26 , FIAT, н/з НОМЕР_27 , FIAT, н/з НОМЕР_28 , MERCEDES-BENZ, н/з НОМЕР_29 , RENAULT, н/з НОМЕР_30 , TIRSAN, н/з НОМЕР_31 , TIRSAN, н/з АМ8826ХI, TIRSAN, н/з АМ9001ХX, TOYOTA, н/з АМ8555CT, FORD, н/з АМ8475BI, VOLVO, н/з НОМЕР_32 , SCANIA , н/з НОМЕР_33 ( а.с. 72-134, т.1).
2. Виписками по рахунку 3771 ТОВ "Юнігран-Сервіс" за період з 01.01.2024- 15.09.2025 Позивач доводив , що ТОВ "Мартен Локс" за договорами купівлі-продажу транспортних засобів у кількості 43 одиниці є дебітором (боржником) продавця ( а. с. 135-177, т.1, 139 -156, т.2).
4. Податковими накладними ТОВ "Юнігран-Сервіс" за 2024 рік Позивач доводив, що ТОВ "Мартен Локс" за договорами купівлі-продажу транспортних засобів у кількості 43 одиниці є контрагентом продавця ( а. с. 117-138, т.2).
3. Статутом ТОВ "Юнігран-Сервіс" в редакції 2019 Позивач доводив, що укладеними договорами купівлі-продажу транспортних засобів у кількості 43 одиниці порушено його корпоративні права на управління товариством , в тому числі його активами ( далі - Статут ТОВ "Юнігран-Сервіс" в редакції 2019 ( а.с. 178 - 190, т.1).
4. Згідно Статуту ТОВ "Юнігран-Сервіс" в редакції 2019 учасники товариства мають право брати участь в управлінні Товариством у порядку, передбаченому законодавством України та цим Статутом Товариства тощо.
4.1.Товариство має право придбавати та відчужувати ( продавати, обмінювати, дарувати , передавати), приймати в дарунок, брати в найм (оренду, лізинг та ін.), списувати і приймати на баланс будь-якого виду нерухоме майно, грошові кошти, у тому числі іноземну валюту, цінні папери, а також будь-які інші цінності ( п.5.2 Статуту).
4.2.Органами управління Товариством є: загальні збори учасників та одноосібний виконавчий орган - генеральний директор ( п. 6.1 Статуту).
Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності Товариства. Питання, віднесені до компетенції вищого органу Товариства , не можуть бути віднесені до компетенції інших органів Товариства (п. п. 6.4, 6.7 Статуту).
Генеральний директор - одноосібний виконавчий орган Товариства, який здійснює управління його поточною діяльністю згідно компетенції та діє у відповідності з законодавством України, вимогами даного Статуту та укладеного з ним контракту ( п.6.23 Статуту).
До компетенції генерального директора належить вирішення всіх питань, пов'язаних з управлінням поточною діяльністю Товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників ( п.6.24 Статуту).
Генеральний директор Товариства без довіреності від імені Товариства та в межах своєї компетенції укладає будь-які угоди, договори, контракти, в точу числі зовнішньоекономічні ( ( п.6.26 Статуту).
Генеральний директор Товариства має право розпоряджатися його майном в межах, що визначені цим статутом ( п.6.27 Статуту).
4.3. Майно Товариства складають основні фонди та оборотні кошти , а також інші цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі Товариства. Майно Товариства створюється за рахунок майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного капіталу, продукції, виробленої Товариством в результаті господарської діяльності, прибутку від господарської діяльності, а також за рахунок інших надходжень, прямо не заборонених чинним законодавством України. Товариство має право здійснювати у відношенні свого майна будь-які дії, що не суперечать законодавству України (п. 7.1 Статуту).
4.4. Рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна , робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50% вартості чистих активів Товариства станом на кінець попереднього кварталу, приймаються виключно загальними зборами учасників (п. 8.1 Статуту).
Рішення про надання згоди на вчинення інших правочинів приймаються загальними зборами учасників виключно за умови , що загальними зборами учасників попередньо було прийнято рішення щодо віднесення того чи іншого правочину до категорії значних правочинів (п. 8.2 Статуту).
Значний правочин, вчинений з порушенням порядку прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки Товариства лише у разі подальшого схвалення праввочину Товариством у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення (п. 8.3 Статуту).
Подальше схвалення правочину Товариством у порядку, встановленому для прийняттяч рішення про надання згоди на його вчинення, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки Товариства з моменту вчинення цього правочину (п. 8. 4 Статуту).
5. Рішенням РНБО від 12.05.2023, введеним в дію Указом президента України № 279/2023 , до Компанії Вестгрініт Холдінгс Лімітед (Westgrinite Holdings Limited) та Калпи Елени застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи строком на 5/10 років ( а.с. 191-192, т.1, 59-63, 104-106, т.2).
6. Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 24.11.2025 підтверджується, що засновником та учасником ТОВ "Юнігран-Сервіс" є ТОВ "Юнігран" та Компанія Вестгрініт Холдінгс Лімітед (Westgrinite Holdings Limited), а кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи є Елена Калпа ( а.с. 17-24, т.3).
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
1. Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України.
Отже, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.
В свою чергу, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
У розумінні наведених положень законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття "заінтересована особа" такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.
Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.
Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов'язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (наведені висновки викладені в постанові Верховного Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.05.2023 у справі № 905/77/21).
2. Позивач доводив, що рішенням РНБО від 12.05.2023, введеним в дію Указом президента України № 279/2023 , до Компанії Вестгрініт Холдінгс Лімітед (Westgrinite Holdings Limited) та Калпи Елени застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи строком на 5/10 років, які забороняють здійснення будь-яких операцій з активами, в тому числі з активами ТОВ "Юнігран-Сервіс". Однак в порушення санкційного законодавства у період березня-травня 2024 Відповідач -1 уклав з Відповідачем-2 договори купівлі-продажу транспортних засобів в кількості 43 одиниці. Відчуження активів, що перебувають під санкціями, порушують права Позивача, як засновника та учасника Відповідача -1. Окрім того, договори купівлі-продажу транспортних засобів в кількості 43 одиниці укладено Відповідачем -1 без рішення загальних зборів учасників про надання згоди на вчинення "значних правочинів", що є порушенням п. п. 8.1,8.2 Статуту Відповідача -1.
Правовими підставами позову визначено ст.ст.92, 203, 215, 216, 228, 232, 316,317 ЦК України, ст. 5 Закону України " Про санкції", Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
Отже, Позивач доводить факт порушення корпоративних прав на управління ТОВ "Юнігран-Сервіс", в тому числі, його активами саме порушенням виконавчим органом Товариства санкційного законодавства України, яке є публічним. А вже іншою підставою оскарження договорів купівлі-продажу транспортних засобів у кількості 43 одиниць - вказує положення п. п. 8.1,8.2 Статуту ТОВ "Юнігран-Сервіс" щодо погодження укладення "значних" правочинів виконавчим органом Товариства.
3. В свою чергу, приватноправовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту з метою створення передумов для виведення активів із-під санкцій та/або їх "обходу". Якщо особи, щодо яких вже застосовано, або ж вирішується питання про застосування санкцій, ініціюють, зокрема, позовне провадження у справі про визнання недійсними угод щодо відчуження майна юридичними особами, які вони контролюють з метою створення передумов для виведення активів із-під санкцій та/або їх "обходу", то в такому разі відбувається використання позовного провадження не для захисту прав та інтересів сторін господарського спору, і судове рішення стосується відповідного державного органу, покликаного захищати інтереси держави у відповідних відносинах.
Так, сторони - це суб'єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів і на яких поширюється законна сила судового рішення. Позивачем є особа, яка має право вимоги (кредитор), а відповідачем - особа, яка повинна виконати зобов'язання (боржник). При цьому відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, за рахунок якої, в принципі, можливо було б задовольнити позовні вимоги. З огляду на зміст наведених норм захисту в судовому порядку підлягають порушене право й охоронювані законом інтереси саме від відповідача ( див. постанову ВПВС від 25.06.2019 у справі № 910/17792/17).
Виходячи з викладеного, у цій справі належало встановити, про захист яких інтересів Позивача йдеться, якими суб'єктами вони були порушені, в чому полягало порушення та можливість за рахунок таких суб'єктів задовольнити позовні вимоги та чи є у відповідних відносинах Позивач належним .
4. Так, відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Як виснував Верховний Суд у постанові від 02.07.2020 у справі № 910/4932/19 виділяючи правочин, що порушує публічний порядок, як окремий вид нікчемних правочинів, Цивільний кодекс України виходить зі змісту самої протиправної дії та небезпеки її для інтересів держави і суспільства загалом, а також значимості порушених інтересів внаслідок вчинення такого правочину.
При цьому, категорія публічного порядку застосовується не до будь-яких правовідносин у державі, а лише щодо суттєвих основ правопорядку.
З огляду на наведене, під публічним порядком належить розуміти правопорядок держави, визначальні принципи і засади, які становлять основу існуючого в ній ладу, стосуються її незалежності, цілісності, самостійності й недоторканості, основних конституційних прав, свобод, гарантій тощо.
Термін "публічний порядок" необхідно розуміти як оціночний критерій, елементи якого закріплені в публічно-правових нормативних актах держави, що визначають основи державного ладу, політичної системи та економічної безпеки держави. Тому правовий захист не надається жодним правам чи інтересам, які могли б виникнути з дії, що порушує публічний порядок.
Тобто, інтереси суспільства і публічний порядок співвідносяться як родове і видове поняття: забезпечення публічного порядку завжди в інтересах суспільства, однак не все, що становить інтерес суспільства, становить публічний порядок. Його становлять лише фундаментальні цінності ( див. постанову ВС від 23.01.2025 у справі № 922/1121/21).
Як виснував Верховний Суд у постанові від 03.04.2025 у cправі № 910/1153/24, при кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України потрібно враховувати вину, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Верховний Суд у постанові від 17.06.2025 у справі № 909/130/24 також виснував, одним із нових аспектів публічного порядку в Україні є санкційне регулювання, яке з'явилось із прийняттям Закону України "Про санкції" внаслідок збройної агресії щодо України.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про санкції" з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності санкцій, пов'язаних з активами окремих осіб» від 12.05.2022 № 2257-IX (далі - Закон № 2257-IX), який набрав чинності 24.05.2022, внесено зміни до Закону України "Про санкції", додано п. 1-1 ч. 1 ст. 4, яким передбачено новий вид санкції - стягнення в дохід держави активів, що належать фізичній або юридичній особі, а також активів, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.
Така санкція має винятковий характер та може бути застосована лише щодо фізичних та юридичних осіб, які своїми діями створили суттєву загрозу національній безпеці, суверенітету чи територіальній цілісності України (в тому числі шляхом збройної агресії чи терористичної діяльності) або значною мірою сприяли (в тому числі шляхом фінансування) вчиненню таких дій іншими особами, у тому числі до резидентів у розумінні Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів». Ця санкція може бути застосована в період дії правового режиму воєнного стану чи після його припинення або скасування (якщо позовну заяву про застосування цієї санкції подано в період дії правового режиму воєнного стану) та за умови, що на відповідну фізичну чи юридичну особу в порядку, визначеному цим Законом, вже накладено санкцію у виді блокування активів (ч. 1 ст. 5-1 Закону).
Згідно з ч.3 ст. 5 Закону України "Про санкції" рішення щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій щодо окремих іноземних юридичних осіб, юридичних осіб, які знаходяться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб'єктів, які здійснюють терористичну діяльність (персональні санкції), передбачених пунктами 1, 2 - 21, 23 - 25 частини першої статті 4 цього Закону, приймається Радою національної безпеки та оборони України та вводиться в дію указом Президента України. Відповідне рішення набирає чинності з моменту видання указу Президента України і є обов'язковим до виконання.
Отже, Радою національної безпеки та оборони України приймаються рішення про обмежувальні заходи (санкції) щодо певних фізичних та юридичних осіб і таке рішення вводиться в дію відповідним указом Президента України.
Статтею 53 Закону України "Про санкції" визначено, що державний реєстр санкцій (далі - Реєстр) - це інформаційно-комунікаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, захист, облік, відображення, оброблення та надання інформації про всіх суб'єктів, щодо яких застосовано санкції. Реєстр створюється з метою надання безоплатного публічного доступу до актуальної та достовірної інформації про всіх суб'єктів, щодо яких застосовано санкції. Дані Реєстру є відкритими і загальнодоступними, крім випадків, передбачених законом.
У постанові від 06.07.2023 у справі № 9901/376/21 Велика Палата Верховного Суду вже формулювала висновок про те, що санкції, передбачені Закону України "Про санкції", не є видом покарання чи відповідальності. Вони виконують функції обмежувального економічного заходу щодо осіб, які, зокрема, становлять для України загрозу посягання на її національні інтереси, національну безпеку, суверенітет і територіальну цілісність. Однією з підстав для застосування такого обмежувального заходу є дії, які створюють об'єктивні підозри для відповідних органів влади щодо терористичної діяльності цієї особи, і саме ці органи, як у цьому випадку СБУ та КМУ, надають РНБО відповідні пропозиції
Санкції як економічні обмежувальні заходи є лише тимчасовими обмеженнями, що стосуються здебільшого втручання у право власності особи та носять превентивний характер.
Як вже встановив Суд, рішенням РНБО від 12.05.2023, введеним в дію Указом президента України № 279/2023, до засновника та учасника ТОВ "Юнігран-Сервіс" - Компанії Вестгрініт Холдінгс Лімітед (Westgrinite Holdings Limited) та кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи - Калпи Елени застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи строком на 5/10 років ( а.с. 191-192, т.1, 59-63, 104-106, т.2, а.с. 17-24, т.3).
Тимчасове обмеження права підсанкційних осіб користуватися та розпоряджатися належним їх майном є втручанням держави у їх право на мирне володіння майном, однак вказане право ґрунтується на вимогах, зокрема, Закону України "Про санкції" та має легітимну мету забезпечити контроль за власністю особи, яка може нести загрозу національним інтересам України. Такий контроль за Законом України "Про санкції" є необхідним для ефективного реагування держави на загрози її безпеці в умовах агресії росії проти України. Зокрема він є заходом, який наша держава вживає, перебуваючи у стані самооборони згідно зі статтею 51 Статуту ООН.
В умовах збройної агресії російської федерації та введеного у зв'язку з цим воєнного стану на підставі Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022 (з подальшим продовженням дії воєнного стану на підставі відповідних Указів), затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX (з подальшим продовженням дії воєнного стану на підставі відповідних Законів), запровадження певних обмежень у цивільному обороті, особливо щодо певних учасників такого обороту, є в цілому допустимим.
За наявності підстав та умов, зазначених у ч. 1 ст. 5-1 Закону України "Про санкції", центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції, звертається до Вищого антикорупційного суду з позовною заявою про застосування до відповідної фізичної або юридичної особи санкції, передбаченої п. 1-1 ч. 1 ст. 4 цього Закону, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (ч. 2 ст. 5-1 Закону).
Відповідно до п. 2-10 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою КМУ від 02.07.2014 р. № 228 з наступними змінами та доповненнями , Міністерство забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких накладено санкцію у виді блокування активів, у тому числі вжиття заходів до виявлення та розшуку активів таких фізичних та юридичних осіб, зазначених у відповідних рішеннях Ради національної безпеки і оборони України.
Положеннями ч. 3 ст. 6 Закону України "Про санкції" унормовано, що застосування санкції, передбаченої п. 1-1 ч. 1 ст. 4 Закону, є винятковим заходом, обумовленим гостротою становища та необхідністю досягнення цілей, визначених ч. 1 ст. 1 цього Закону, в умовах правового режиму воєнного стану. Ця санкція може бути застосована лише щодо осіб, на яких накладено санкцію у виді блокування активів за рішеннями РНБО, прийнятими після набрання чинності Законом № 2257-IX.
Закон України "Про санкції" не містить визначення поняття «активи» для цілей його застосування, проте таке поняття визначено низкою інших законодавчих актів.
Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» активами є кошти, у тому числі електронні гроші, інше майно, майнові та немайнові права.
Згідно зі ст. 190 ЦК України майном вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права - це будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та право вимоги. Майнове право, яке можна визначити як «право очікування», є складовою частиною майна як об'єкта цивільних прав.
Поняття «майно» може означати «існуюче майно» або активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (п. 32 рішення у справі «Стретч проти Сполученого Королівства» від 24.06.2003, заява № 44277/98).
До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України).
З врахуванням викладеного, у спірних відносинах господарський суд не "є судом, встановленим законом", оскільки вимагати стягнення в дохід держави 43 одиниць транспортних засобів, що належать Відповідачу -2 чи вже іншій юридичній особі, набутих на підставі договорів купівлі-продажу транспортних засобів протягом 2024 року всупереч санкційного законодавства є Міністерство юстиції України шляхом звернення з позовом до Вищого антикорупційного суду.
Окрім того, рішенням РНБО від 12.05.2023, введеним в дію Указом президента України № 279/2023, спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи строком на 5/10 років застосовані до Компанії Вестгрініт Холдінгс Лімітед (Westgrinite Holdings Limited) та кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи - Калпи Елени, тоді як ТОВ "Юнігран-Сервіс"не включене до переліку юридичних осіб, щодо яких застосовуються персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), зважаючи на те, що Указ Президента України про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) є актом індивідуальної дії ( див. постанови ВС від 12.12.2024 у справі №922/9275/23 , від 02.07. 2025 у cправі № 922/3069/24).
Таким чином, Позивач безпідставно визначив санкційне законодавство для обґрунтування порушення корпоративних прав укладенням виконавчим органом Товариства 43 договорів купівлі-продажу транспортних засобів протягом 2024 року.
5. Велика Палата Верховного Суду неодноразово формулювала правові висновки щодо можливості учасника товариства від свого імені звертатися до суду з позовами з підстави вчинення товариством правочинів або інших дій чи бездіяльності. Ці висновки полягають у такому.
За змістом статей 92, 97 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
За положеннями статті 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.
Відповідно до частини першої статті 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, зокрема, брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі; брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).
За змістом частин першої, третьої та четвертої статті 92 Цивільного кодексу України, частини першої статті 89 Господарського кодексу України, пункту 13 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» орган юридичної особи має повноваження щодо представництва юридичної особи (з можливістю їх обмеження відповідно до установчих документів чи закону), створює, змінює припиняє цивільні права та обов'язки юридичної особи, тому підпадає під поняття представництва, наведене у статті 237 Цивільного кодексу України (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 911/2129/17 (провадження № 12-45гс19, пункт 6.18).
Повноваження діяти від імені юридичної особи є можливістю створювати, змінювати, припиняти цивільні права та обов'язки юридичної особи (стаття 239 Цивільного кодексу України). Таке повноваження не належить до корпоративних прав учасника юридичної особи. Отже, підписання від імені товариства договору чи іншого правочину без передбаченого статутом попереднього погодження загальними зборами цього товариства або з порушенням порядку прийняття рішення про надання згоди на вчинення правочину може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства, а не корпоративних прав його учасника, оскільки виконавчий орган діє саме від імені товариства, а не його учасників.
Повноваження органу управління товариства (на надання зазначеної згоди), який діє від імені товариства, не можна ототожнювати з корпоративними правами його учасників, які за загальним правилом діяти від імені товариства не мають права.
Укладення виконавчим органом товариства договору з іншою особою без передбаченої статутом згоди вищого органу цього товариства може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства у його відносинах з іншою особою - стороною договору, а не корпоративних прав його учасника ( див. постанову ВПВС від 01.03. 2023 у справі № 522/22473/15-ц).
Велика Палата Верховного Суду також бере до уваги усталену практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), відповідно до якої акціонер (учасник) юридичної особи, навіть мажоритарний, не може розглядатись як належний заявник, якщо йдеться про порушення прав юридичної особи (див., зокрема, рішення від 20 травня 1998 року у справі «Кредитний та індустріальний банк проти Чеської Республіки» (Credit and Industrial Bank v. the Czech Republic), заява № 29010/95, пункти 46-52; рішення від 18 жовтня 2005 року у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» (Terem LTD, Chechetkin and Olius v. Ukraine), заява № 70297/01, пункти 28 - 30; рішення від 21 грудня 2017 року у справі «Фельдман та банк «Слов'янський» проти України», заява № 42758/05, пункт 30).
Отже, належним позивачем у подібних справах є юридична особа, права якої порушено, а не її учасник.
Допускається проникнення за «корпоративну завісу» та звернення учасників товариства з позовом в інтересах самого товариства, але за виняткових обставин.
Якщо екстраполювати наведені висновки ЄСПЛ на національне законодавство, то Велика Палата Верховного Суду вважає, що такими винятковими обставинами можуть бути, наприклад, відкриття ліквідаційної процедури та визнання боржника банкрутом, наслідком чого є припинення повноважень органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, а також припинення повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута, або запровадження тимчасової адміністрації чи оголошення про ліквідацію банку, в результаті чого припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, наглядової ради і правління) та органів контролю (внутрішнього аудиту) ( див. постанову ВПВС від 01.03. 2023 у справі № 522/22473/15-ц).
Відповідно до ч.ч. 1 та 3 ст.96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.
За змістом ст.3 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" товариство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями всім належним йому майном та не відповідає за зобов'язаннями своїх учасників.
Майновий стан товариства не є байдужим для його учасників. Так, від такого стану може залежати як вартість частки учасника товариства, так і можливість прийняття товариством рішення про виплату учасникам дивідендів у тому чи іншому розмірі. Таким чином, хоча порушення прав товариства не є порушенням прав чи прямого (безпосереднього) інтересу учасника, але учасник може мати похідний інтерес у захисті прав товариства.
Похідний інтерес задовольняється через різні правові інститути.
Зокрема, до них належить інститут так званого похідного позову. Відповідно до ч. 1 ст. 54 ГПК України власник (власники), учасник (учасники), акціонер (акціонери) юридичної особи, якому (яким) сукупно належить 5 і більше відсотків статутного капіталу товариства (голосуючих акцій) або частка у власності юридичної особи якого (яких) сукупно становить 5 і більше відсотків, може (можуть) подати в інтересах такої юридичної особи позов про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 54 ГПК України у разі відкриття провадження за таким позовом зазначена юридична особа набуває статусу позивача, але не вправі здійснювати свої процесуальні права та обов'язки без згоди власника (власників), учасника (учасників), акціонера (акціонерів), який (які) подав (подали) позов. Посадова особа, до якої пред'явлений позов, не вправі представляти юридичну особу та призначати іншу особу для представництва юридичної особи в даній справі. До закінчення підготовчого засідання у справі інший співвласник (співвласники), учасник (учасники), акціонер (акціонери) цієї юридичної особи має (мають) право приєднатися до поданого позову шляхом подання до суду відповідної заяви, після чого він (вони) набуває (набувають) таких самих процесуальних прав та обов'язків, як і власник (учасник, акціонер), який подав позов.
Отже, за похідним позовом учасник, член, акціонер набуває статусу процесуального представника юридичної особи, якій завдано збитків, але не має власного права на позов (у матеріальному значенні) до порушника. Такі висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц.
Верховний Суд у постанові від 23.10.2024 у справі № 910/2301/24 зазначив, що частинами 2, 3 ст. 54 ГПК України не обмежують саму юридичну особу у праві пред'явити позов про відшкодування збитків до посадової особи, що прямо вбачається з ч. 7 ст. 30 ГПК України.
Ураховуючи відсутність порушення спірними договорами прав та інтересів Позивача, що є самостійною підставою для відмови в позові, Суд не надає оцінки законності спірних договорів, оскільки вона може надаватися в іншій справі за позовом належного позивача за застосуванням належного способу захисту.
Крім того, Суду висновує, що в цій справі немає виняткових обставин, визначених у практиці ЄСПЛ, які надають можливість учаснику товариства звернутися з позовом на захист інтересів товариства від його імені чи від власного імені.
Відсутність права на позов є підставою для відмови у його задоволенні.
Щодо розподілу судових витрат
При ухваленні рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (п.5 ч.1 ст.237 ГПК України). У резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат (п.2 ч.5 ст.238 ГПК України).
У ч.1 ст.123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У зв'язку з відмовою у позові, судовий збір у розмірі 121120,00грн, сплачений платіжною інструкцією № 2443 від 15.07.2025, Позивачу не відшкодовується.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
Відмовити Компанії Вестгрініт Холдінгс Лімітед (Westgrinite Holdings Limited) у позові визнати недійсними договори купівлі-продажу транспортних засобів від 15.03.2024 за № № 1845/2024/4382028, 1845/2024/4381810 та 1845/2024/4382170, від 19.03.2024 за №№ 1845/2024/4388187 та 1845/2024/4388023, від 20.03.2024 за №№ 1845/2024/4390746 та 1845/2024/4391137,1845/2024/4390172,1845/2024/4390481,1845/2024/4389557,1845/2024/4389169, 1845/2024/4390599 та 1845/2024/4389818, від 21.03.2024 за №№ 1845/2024/4392705, 1845/2024/4392536, 1845/2024/4393995, 1845/2024/4392721 та 1845/2024/4393444, від 22.03.2024 за №№ 1845/2024/4395402, 1845/2024/4396185, 1845/2024/4395189, 1845/2024/4395097 та 1845/2024/4395232, від 12.04.2024 за №№ 1841/2024/4439613, 1841/2024/4439434,1841/2024/4561069,1841/2024/4441086,1841/2024/4439260,1841/2024/4439240 та 1841/2024/4438545, від 26.04.2024 за №№ 1843/2024/4505045, 1843/2024/4501750, 1843/2024/4504005, 1843/2024/4504701 та 1843/2024/4505276, від 23.04.2024 за №№ 1843/2024/4484846, 1843/2024/4485429 та 1843/2024/4484357, від 24.04.2024 за №№ 1843/2024/4489441 та 1843/2024/4490153, від 01.05.2024 за №№ 1843/2024/4521560, 1843/2024/45211262 та 1843/2024/4521860, укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнігран-Сервіс" (код ЄДРПОУ 34082463) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мартен Локс" (код ЄДРПОУ 41869649) та витребування з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Мартен Локс" (код ЄДРПОУ 41869649) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігран-Сервіс" (код ЄДРПОУ 34082463) транспортних засобів за наведеним в прохальній частині позову переліком в кількості 43 одиниці.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 17.12.25
Суддя Машевська О.П.
Віддрукувати:
1 - в справу
2- позивачу, адвокату (через Ел. суд)
3- відповідачу -1 (через Ел. суд)
4- відповідачу-2 (рек. з повідомл), код ЄДРПОУ 41869649
5- Мін'юст України (через Ел. суд)