15 грудня 2025 року ЛуцькСправа № 140/8625/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військова частина НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (через представника адвоката Кавецького Олега Ярославовича) звернувся з позовом до Військова частина НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності щодо не розгляду рапорту ОСОБА_1 від 27.06.2025 про звільнення з військової служби на підставі підпункту "в" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Зобов'язання Військова частина НОМЕР_1 розглянути рапорт ОСОБА_1 про звільнення з військової служби від 27.06.2025 та прийняти рішення про його звільнення з військової служби на підставі підпункту "в" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач, який є солдатом військової частини НОМЕР_1 , звернувся до командування військової частини НОМЕР_1 із рапортом про звільнення з військової служби на підставі п.п.“в» п.2 ч.4 ст.26 Закону України “Про військовий обов'язок та військову службу», а саме у зв'язку з набранням законної сили вироком Горохівського районного суду Волинської області від 06.11.2023 року у справі №155/1055/23, яким призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, проте позивачу не було надано на нього жодної відповіді. Питання щодо звільнення з військової служби не вирішено. Представником Позивача неодноразово скеровувались адвокатські запити до Відповідача з метою отримання рішення за результатом розгляду рапорту, однак такі не були розглянуті.
На підставі викладеного просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 6 серпня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.
Суд, дослідивши обставини викладені позивачем в позовній заяві, дослідивши письмові докази по справі, встановив такі обставини.
Вироком Горохівського районного суду Волинської області від 06.11.2023 року у справі №155/1055/23, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 КК України та призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 27.06.2025 року до військової частини НОМЕР_1 про звільнення з військової служби на підставі п.2 ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», у зв'язку із набранням законної сили вироком Горохівського районного суду Волинської області від 06.11.2023 року у справі №155/1055/23, яким ОСОБА_1 призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.
В матеріалах справи відсутня відповідь відповідача на вказаний рапорт. Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 6 серпня 2025 року від Військової частини НОМЕР_1 витребовувались як копію рапорту так і докази перебування позивача на військовій службі у Військовій частині НОМЕР_1 , проте відповідачем Ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 6 серпня 2025 року не виконано, витребуваних докувентів не надано.
Представником позивача скерований адвокатський запит від 11.07.2025 року на адресу Військової частини НОМЕР_1 про стан розгляду рапорту ОСОБА_1 про звільнення з військової служби.
Відповіді на зазначений адвокатський запит учасниками справи суду не надано.
Представником позивача повторно скерований адвокатський запит від 28.07.2025 року на адресу Військової частини НОМЕР_1 про стан розгляду рапорту ОСОБА_1 про звільнення з військової служби.
Відповіді на зазначений адвокатський запит учасниками справи суду не надано.
Згідно статті 14 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних сил України» із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
Згідно з п.2.1.6 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 31.01.2024 за №40 Рапорт (заява) - письмове звернення військовослужбовця (працівника) до вищої посадової особи з проханням (надання відпустки, матеріальної допомоги, поліпшення житлових умов, переведення, звільнення тощо) чи пояснення особистого характеру.
Порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України визначений у Положенні про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженому Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008.
Згідно з підпунктом 2 пункту 225 Положення №1153/2008 звільнення військовослужбовців із військової служби здійснюється під час дії особливого періоду (з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) - на підставах, передбачених частиною третьою, пунктом 2 частини четвертої, пунктом 3 частини п'ятої та пунктом 3 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" у військових званнях до майстер-сержанта (майстер-старшини) включно за всіма підставами - командирами бригад (полків, кораблів 1 рангу) і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них.
Пунктом 233 Положення №1153/2008 передбачено, що військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця. За змістом абзацу 4 пункту 241 Положення №1153/2008 накази про звільнення військовослужбовців з військової служби оголошуються командирами (начальниками) військових частин. Згідно з пунктом 260 Положення №1153/2008 під час дії особливого періоду військовослужбовці звільняються з військової служби з підстав, визначених статтею 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 26-2 названого Закону. При цьому, нормами підпункту 2 пункту 225 Положення №1153/2008 передбачено, що звільнення військовослужбовців із військової служби під час дії особливого періоду (з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) здійснюється на підставах, передбачених частиною третьою, пунктом 2 частини четвертої, пунктом 3 частини п'ятої та пунктом 3 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу": у військових званнях до майстер-сержанта (майстер-старшини) включно за всіма підставами - командирами бригад (полків, кораблів 1 рангу) і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них.
Пунктом 233 Положення №1153/2008 закріплено, що військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
Командири військових частин зобов'язані забезпечити своєчасне здавання посади, проведення усіх необхідних розрахунків з військовослужбовцями, стосовно яких видано наказ по особовому складу про звільнення з військової служби, у порядку, визначеному пунктом 242 Положення, та направлення їх на військовий облік до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання.
Отже, за результатами розгляду рапорту військовослужбовця про його звільнення з військової служби посадові особи, які мають право на його звільнення з військової служби, зобов'язані видати наказ по особовому складу про звільнення такого військовослужбовця з військової служби чи надати обґрунтовану відмову у задоволенні рапорту.
В матеріалах справи ні наказу про звільнення ОСОБА_1 з військової служби, ні обгрунтованої відмови в задоволенні такого рапорту немає, а тому позовна вимога до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності щодо не розгляду рапорту ОСОБА_1 від 27.06.2025 про звільнення з військової служби на підставі підпункту "в" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" є обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Щодо зобов'язання Військова частина НОМЕР_1 розглянути рапорт ОСОБА_1 про звільнення з військової служби від 27.06.2025 та прийняти рішення про його звільнення з військової служби на підставі підпункту "в" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до Рекомендацій №R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи від 11.03.1980 «Щодо здійснення дискреційних повноважень адміністративними органами», термін «дискреційне повноваження» означає повноваження, яке надає адміністративному органу певний ступінь свободи під час прийняття рішення, таким чином даючи йому змогу вибрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке буде найбільш прийнятним.
Таким чином, дискреційними є повноваження, які залишають державному органу чи його посадовій особі свободу розсуду після з'ясування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Я вже зазначалось судом за результатами розгляду рапорту військовослужбовця про його звільнення з військової служби посадові особи, які мають право на його звільнення з військової служби, зобов'язані видати наказ по особовому складу про звільнення такого військовослужбовця з військової служби чи надати обґрунтовану відмову у задоволенні рапорту. Отже виключною компетенцією щодо прийняття рішення з питань щодо звільнення з військової служби, в даному випадку, наділена Військова частина НОМЕР_1 .
В матеріалах справи відсутнє рішення Військової частини НОМЕР_1 про звільнення позивача з військової служби або про відмову у його звільненні, а відтак, суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, та не вправі підміняти собою держані органи, компетенція яких чітко регламентована чинним законодавством, а відтак суд відмовляє позивачу у задоволенні позовної вимоги в частині зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту "в" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Враховуючи ту обставину, що відповідачем проігноровано вимоги Положення №1153/2008 щодо розгляду рапорту ОСОБА_1 про звільнення з військової служби, суд задовольняє позов частково шляхом визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо не розгляду рапорту ОСОБА_1 від 27.06.2025 про звільнення з військової служби на підставі підпункту "в" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 розглянути рапорт ОСОБА_1 про звільнення з військової служби від 27.06.2025 року.
Згідно із частиною третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Поряд з тим, згідно п.12 ч.1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Згідно п.1 ч.1 ст.7 Закону сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
При зверненні до суду позивачем зайво сплачений судовий збір. Сума зайво сплаченого судового збору склала 968 грн. 96 коп.
Отже, з урахуванням вимог статей 139 КАС України, ст.5 та 7 Закону України «Про судовий збір», сплачений позивачем судовий збір розподілу не підлягає і може бути повернений за заявою позивача.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 244-246, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не розгляду рапорту ОСОБА_1 від 27.06.2025 про звільнення з військової служби на підставі підпункту "в" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 розглянути рапорт ОСОБА_1 про звільнення з військової служби від 27.06.2025 року.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ).
Суддя Ю.Ю. Сорока