г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/4343/25
Номер провадження 2/213/1881/25
17 грудня 2025 року м. Кривий Ріг
Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого судді Хмельової С.М.,
за участю секретаря судового засідання Ємельянцевої Т.С.,
за відсутності сторін,
заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії (на опалення місць загального користування, допоміжних приміщень та функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будинку),
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом про стягнення з відповідачів солідарно заборгованості за послугу з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 , інфляційних втрат, 3% річних та пені в загальному розмірі 14 775,18 грн. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та гарячого водопостачання. Власники нерухомого майна, обладнаного індивідуальними джерелами опалення, зобов'язані здійснювати оплату постачання теплової енергії, яка складається з: обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціювання внутрішньобудинкових систем опалення. Житловий будинок АДРЕСА_2 технічно під'єднаний до інженерних мереж АТ «Криворізька теплоцентраль» та забезпечується постачанням теплової енергії, яку надає позивач. Житлове приміщення відповідачів обладнане індивідуальними джерелами опалення, але відповідачі не звільняються від обов'язку відшкодувати витрати за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування, допоміжних приміщень та функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку, а також від плати за абонентське обслуговування. Відповідно до розрахунку за період з 01 листопада 2021 року по 30 червня 2025 року відповідачі мають заборгованість у загальному розмірі 12 054,18 грн.
Позивач просить стягнути солідарно з відповідачів зазначену суму заборгованості, а також інфляційні втрати у розмірі 1 724,57 грн, 3% річних у розмірі 452,08 грн, пеню у розмірі 544,35 грн.
У судове засідання сторони не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені судом своєчасно і належним чином.
Одночасно з позовом від позивача надійшло клопотання про ухвалення заочного рішення за наявними доказами у справі.
Представник позивача подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідачі про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись судом своєчасно і належним чином за зареєстрованим місцем проживання, однак повторно не з'явились в судове засідання, про причини неявки не повідомили, будь-яких клопотань не направили. Відзив на позов до суду не надходив.
За таких обставин суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, що відповідає положенням ч.4 ст.223 та ст.280 ЦПК України.
У зв'язку із неявкою в судове засідання сторін, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
14 серпня 2025 року позов надійшов до суду.
Ухвалою суду від 25 серпня 2025 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою від 23 жовтня 2025 року позовну заяву залишено без руху.
28 жовтня 2025 року усунуто недоліки.
Ухвалою суду від 03 листопада 2025 року витребувано докази.
Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлені такі обставини.
Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» за специфікою своєї діяльності здійснює постачання теплової енергії для потреби опалення і гарячого водопостачання населенню, яке відповідно зі ст.67, 68, 162 Житлового Кодексу України зобов'язане здійснювати оплату за отриману теплову енергію згідно з особовим рахунком і встановленими тарифами.
Квартира за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває у приватній власності ОСОБА_2 , згідно договору купівлі-продажу від 08.07.2024, що видно із листа КП "Криворізьке РБТІ" ДОР" направленого на ухвалу суду.
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 зареєстровані за цією адресою.
Згідно з актом від 24 жовтня 2006 року вищезазначена квартира відключена від внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання.
З 01 жовтня 2021 року на сайті позивача розміщено типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії. Підпунктом 11 пункту 40 зазначеного договору передбачено, що споживач має право відключитися від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) відповідно до Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, що затверджений наказом Мінрегіону від 26 липня 2019 р. № 169; це право не звільняє споживача від зобов'язання відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції).
Згідно з п.п. 11 п. 41 типового договору у разі відключення його приміщення від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) в установленому законодавством порядку відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції).
Встановлено, що позивачем регулярно надавалися комунальні послуги з теплопостачання до будинку АДРЕСА_2 , що підтверджується актами про підключення та відключення теплоносія.
Як видно із актів від 22 листопада 2021 року, 22 листопада 2021 року, 13 грудня 2021 року, 20 січня 2022 року, 20 січня 2022 року, 17 лютого 2022 року, 17 лютого 2022 року, 31 березня 2022 року, 13 квітня 2022 року, 21 листопада 2022 року, 17 грудня 2022 року, 17 грудня 2022 року, 26 січня 2023 року, 26 січня 2023 року, 16 лютого 2023 року, 29 березня 2023 року, березня 2023 року, березня 2023 року, 28 листопада 2023 року, 20 грудня 2023 року, 20 грудня 2023 року, 18 січня 2024 року, 18 січня 2024 року, 23 лютого 2024 року, 23 лютого 2024 року, 25 березня 2024 року, 25 березня 2024 року, 23 листопада 2024 року, 25 грудня 2024 року, 25 грудня 2024 року, 27 січня 2025 року, 27 січня 2025 року, 21 лютого 2025 року, 21 лютого 2025 року, 02 березня 2025 року, березня 2025 року позивачем зафіксовані покази приладу за адресою: АДРЕСА_2 .
Позивачем відповідно до тарифів на теплову енергію постачалася теплова енергія відповідачу, однак остання вчасно оплату за надані послуги не здійснювала, внаслідок чого виникла заборгованість.
Згідно з інформацією щодо Методики, яка використовувалась для нарахування плати за послугу з постачання теплової енергії у будинку АДРЕСА_2 встановлено комерційний вузол обліку теплової енергії, тобто нарахування виконується за фактично використану теплову енергію. Розподіл теплової енергії у будинку здійснюється згідно з положеннями Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.
Відповідно до розрахунку обсягу спожитої теплової енергії за період з 01 листопада 2021 року по 30 червня 2025 року за адресою: АДРЕСА_1 , вказані такі показники: площа житлового приміщення - 95,7 м2, загальна опалювальна площа нежитлових приміщень - 2667,54 м2, кількість поверхів - 5, частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення МЗК та допоміжних приміщень будинку - 12%, частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення, витрачена на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення - 15%, частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення, витрачена на загальнобудинкові потреби опалення будинку - 25%. Позивачем нараховано за спожиту теплову енергію 13 318,66 грн, оплата становила - 1264,48 грн, заборгованість складає - 12 054,18 грн.
Внаслідок порушення відповідачами вимог законодавства щодо оплати комунальних послуг позивачем здійснено нарахування інфляційних втрат - 1 724,57 грн, 3% річних - 452,08 грн та пені - 544,35 грн.
Правильність нарахування зазначених сум підтверджується розрахунками, в тому числі детальним розрахунком послуги з теплопостачання. Розмір наданого позивачем розрахунку відповідачами не спростовано.
Викладеним обставинам відповідають правовідносини, які витікають з належного виконання споживачем зобов'язань зі сплати наданих комунальних послуг.
Постачання теплової енергії є комунальною послугою (ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Об'єктом теплопостачання є багатоквартирний будинок, в який надходить теплова енергія з метою опалення житлових і нежитлових приміщень будинку, місць загального користування, які є невід'ємною частиною житлового будинку.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених КМУ або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 14 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» передбачено можливість укладання 3-х різних моделей договорів про надання комунальних послуг, яка самостійно обирається співвласниками багатоквартирного будинку, виключно, на підставі рішення прийнятого відповідно до закону.
Якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги (відповідно до ч. 5 ст. 13 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»).
Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії затверджено постановою КМУ «Про затвердження правил надання послуги з постачання теплової енергії та типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» від 21 серпня 2019 року № 830 (в редакції постанови КМУ від 08 вересня 2021 року № 1022) (далі Правила № 830).
Положення Закону України «Про житлово-комунальні послуги» свідчать про обов'язковість договору щодо житлово-комунальних послуг для споживача та не можливість споживача відмовитись від укладання договору (за виключенням у випадках встановлених законом та у порядку встановленому законом), зокрема договору про надання послуги з постачання теплової енергії. За таких обставин, прийняття оферти виконавця послуг з постачання теплової енергії може бути у вигляді мовчання.
Відповідно до п. п. 1, 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач зобов'язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Оскільки протягом 30 днів з дня опублікування типового Договору на адресу АТ «Криворізька теплоцентраль» не надійшло документів про рішення власників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_3 про обрання моделі договірних відносин, з 01 листопада 2021 року між позивачем та відповідачами фактично укладено Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.
Відповідно до пункту 5 Типового договору обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.
Відповідно до пункту 41 Договору споживач зобов'язаний у разі відключення його приміщення від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) в установленому законодавством порядку відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання(занаявності циркуляції).
Абзацом 6 пункту 14 Правил № 830 передбачено, що відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов'язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку. Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики розподілу.
Згідно з абзацу 4 пункту 24 Правил № 830, обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання або відокремлені (відключені) від системи (мережі) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води.
Пункт 38 Правила № 830 визначає, що споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).
Згідно з підпунктом 12 пункту 42 Правила № 830 споживач має право відключитися від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання); це право не звільняє споживача від зобов'язання відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення.
Підпунктом 13 пункту 45 Правила № 830 визначено, що індивідуальний споживач зобов'язаний у разі відключення його приміщення від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) в установленому законодавством порядку відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення.
Відповідно до частини другої статті 382 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.
Внутрішньобудинкові мережі централізованого опалення належать до інженерного (технічного) обладнання житлового будинку та є його невід'ємною частиною.
Пунктом 6 частини першої статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що до спільного майна багатоквартирного будинку належать, зокрема, і приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.
Пунктом 5 частини першої статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено, що співвласник багатоквартирного будинку - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.
Отже, співвласники квартир повинні брати участь у витратах на утримання будинку пропорційно займаній площі житла, а відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання не є підставою для звільнення мешканців від такої участі.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22 грудня 2020 року у справі № 311/3489/18.
Згідно із пунктом 8 Правил № 830 постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період. Рішення про початок та закінчення опалювального періоду приймається органами місцевого самоврядування з урахуванням кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, державними санітарними нормами і правилами.
Обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 року № 315 (далі - Методика розподілу). Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал) (п. 11 Типового договору).
Згідно з приписами пунктом 19 Правил № 830 комерційний облік послуги здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку, що забезпечує (забезпечують) загальний облік споживання послуги у будівлі, її частині (під'їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки.
Відповідно до пункту 24 Правил № 830 розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об'єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу.
У разі, якщо відомості про опалювану площу не були надані споживачем, базою для розподілу загального обсягу спожитої теплової енергії у будівлі/будинку за відсутності приладів розподільного обліку теплової енергії є загальна площа приміщення у метрах квадратних, визначена за даними, зазначеними у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а у разі відсутності у ньому інформації про окремі приміщення - за даними, зазначеними у документах, що посвідчують право власності на такі приміщення.
Пунктом 2 Правил № 830 встановлено, що опалювана площа (об'єм) приміщення - це загальна площа (об'єм) приміщення без урахування площі лоджій, балконів, терас.
Як видно із матеріалів справи на будинок АДРЕСА_2 встановлений засіб вимірювальної техніки - теплолічильник, покази якого застосовані позивачем при розрахунку. Загальна площа квартири відповідачів 95,7 м.кв., яка була врахована при розрахунку відповідачам обсягу спожитої теплової енергії на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будинку.
Позивачем надані належні та достатні докази на підтвердження факту подачі та припинення подачі теплової енергії на будинок АДРЕСА_2 , визначення обсягу спожитої теплової енергії теплолічильником, встановленим на будинок.
Відповідачі зобов'язані оплачувати послуги з опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будинку, що надає позивач, пропорційно займаній площі житла, проте не виконують належним чином покладені на них законом обов'язки з оплати послуг, оплату здійснюють не в повному обсязі. Відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення мешканців від здійснення оплати за такі послуги.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Встановлено, що відповідачі не виконують належним чином покладені на них законом обов'язки з оплати за послугу з постачання теплової енергії на опалення місць загального користування, допоміжних приміщень та функціювання внутрішньобудинкових систем опалення будинку, у зв'язку з чим виникла заборгованість. Своїми неправомірними діями відповідачі завдають позивачеві збитків.
Крім того, згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як видно із матеріалів справи, позивач заявляє вимоги про стягнення з відповідачів солідарно на свою користь інфляційних втрат у розмірі 1 724,57 грн, 3% річних у розмірі 452,08 грн, та надав розрахунки. Тобто, між сторонами склалися правовідносини, що виникають у зв'язку із завданням шкоди, на які відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України нараховується індекс інфляції за час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Оскільки неправомірними діями відповідачів позивачеві завдано збитків, по суті матеріальної шкоди, яка виражена в грошовому еквіваленті, а відтак є грошовим зобов'язанням, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних узгоджуються з положеннями частини 2 статті 625 ЦК України.
Приписами пункту 44 Типового договору про надання послуги з постачання теплової енергії встановлено, що сторони несуть відповідальність за невиконання умов цього договору відповідно до цього договору або закону.
Пунктом 45 Типового договору, передбачено у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір якої не може перевищувати 100% загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу.
Встановлено, що у зв'язку з невиконанням відповідачами обов'язку з оплати комунальних послуг позивачем здійснено нарахування пені в розмірі 544,35 грн.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона також несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (ст.ст.12, 13 ЦПК України).
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Встановлено, що позивач свої обов'язки з постачання теплової енергії виконував, відповідачі відзиву на позов та доказів на його підтвердження суду не надали, факт утворення заборгованості з оплати за надані позивачем комунальні послуги та її розмір не спростували, будь-яких клопотань від них не надходило, обставини, на які посилається позивач як на підстави для задоволення позову, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи.
Оцінивши кожний доказ з точки зору їх належності та допустимості, а сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідачів підлягає стягненню на користь позивача документально підтверджена сплачена сума судового збору у розмірі 3 028,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 625 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141 ч.1, 247 ч.2, 263-265, 268, 274, 279, 280, 282, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії (на опалення місць загального користування, допоміжних приміщень та функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будинку) -задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» заборгованість з постачання теплової енергії на опалення місць загального користування, допоміжних приміщень та функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будинку адресою: АДРЕСА_2 , за період з 01 листопада 2021 року по 30 червня 2025 року у розмірі 12 054,18 грн, інфляційні втрати у розмірі 1 724,57 грн, 3% річних у розмірі 452,08 грн, пеню у розмірі 544,35 грн, а всього - 14 775 (чотирнадцять тисяч сімсот сімдесят п'ять) грн 18 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» судовий збір в розмірі 1 009,33 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» судовий збір в розмірі 1 009,34 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» судовий збір в розмірі 1 009,33 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль», код ЄДРПОУ 00130850, юридична адреса: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична,1.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Дата складення повного судового рішення - 17 грудня 2025 року.
Суддя С.М. Хмельова