справа № 166/1802/25
провадження № 2/166/626/25
категорія: 60
іменем України
17 грудня 2025 року с-ще Ратне
Ратнівський районний суд Волинської області в складі головуючого судді Свистун О.М., за участю секретаря Омелько Н.І., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин та визнання власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом,
установив:
Адвокат Силка Т.Ю. в інтересах ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин між позивачем та ОСОБА_3 , як внуком та бабою, а також визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться на АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
Позов мотивує тим, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 бабусі позивача ОСОБА_3 позивач шляхом звернення до нотаріуса у передбачений законом строк прийняв спадщину за заповітом у вигляді житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Батько позивача як особа, визначена у заповіті ОСОБА_3 , від прийняття спадщини відмовився на користь сина - позивача у справі.
Через відсутність у спадкодавця правовстановлюючих документів на будинок позивач не може отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом.
Крім цього, в тексті заповіту, складеного на ім'я позивача, вказано ступінь родинного зв'язку - внук, що не відповідає наявним у справі документам. Зазначила, що у свідоцтві про народження ОСОБА_1 батьком указаний ОСОБА_2 , у свідоцтві про народження останнього матір'ю - ОСОБА_3 .
У зв'язку з цим, виникла необхідність встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме, що ОСОБА_1 , є рідним внуком ОСОБА_3 .
Суд ухвалою від 24.10.2025 позовну заяву прийняв до розгляду, відкрив загальне позовне провадження у справі, призначив підготовче судове засідання на 24.11.25, яке у зв'язку із перебуванням головуючого судді в нарадчій кімнаті в кримінальному провадженні, відклав на 02 грудня 2025 року. Суд ухвалою від 02.12.2025 закрив підготовче провадження, призначив справу до розгляду по суті на 17.12.25.
Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися. Представник позивача звернулася до суду із заявою про розгляд справи за її та позивача відсутності та підтримання позовних вимог, відповідач - про визнання позову та розгляд справи за його відсутності.
У зв'язку із неявкою сторін згідно із ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Згідно із ст. 15 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушения, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Документально підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 22.01.1990 Щедрогірською сільрадою Ратнівського району Волинської області, що батьком позивача є ОСОБА_2 . Згідно із свідоцтвом про народження НОМЕР_2 , виданим 01.01.1967 с/р Щедрогорще Ратнівського р/б ЗАГС Волинської області, батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
Суд установив, щоОСОБА_3 усе своє майно заповіла внуку ОСОБА_1 . Згаданий заповіт посвідчено секретарем виконкому Межиситівської сільської ради Ратнівського району Волинської області 22 січня 2009 року і зареєстровано в реєстрі за № 2.
Відповідно до заповіту від 15.06.2016 ОСОБА_3 належну їй земельну частку (пай) згідно з державним актом на право приватної власності на землю заповіла синові ОСОБА_2 .
Як видно із інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 748487783, наданої приватним нотаріусом Колядою І.В. 22 листопада 2023 року, вказані заповіти є чинними.
Із свідоцтва про смерть НОМЕР_3 , виданого повторно 26.06.23 року Самарівською сільською радою Ковельського району Волинської області, вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. Із дня її смерті в силу ст. 1220 ЦК України відкрилась спадщина на житлове будинковолодіння, що їй належало.
Про належність ОСОБА_3 житлового будинку, що знаходиться на АДРЕСА_1 , свідчать витяг з погосподарської книги 5 за 2016-2023 роки Самарівської сільської ради Ковельського району Волинської області №176 від 02.11.2023 (особовий рахунок № НОМЕР_4 ).
Технічним паспортом на об'єкт нерухомого майна за вказаною адресою стверджено, що об'єкт нерухомого майна складається з житлового будинку загальною площею 90,1 кв.м. (житлова площа - 47,8 кв.м, допоміжна площа - 42,3 кв.м.), прибудови а, хліва Б-1, вбиральні В, хліва Г-1, огорожі №1, колодязя №2.
У силу ст. 1223 ЦК України позивач має право на спадкування як особа, визначена у заповіті.
Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Статтею 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Згідно з ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини - з дня смерті спадкодавця.
Позивач, будучи спадкоємцем за заповітом, у встановлений законом шестимісячний строк із дня відкриття спадщини, а саме 22 листопада 2023 року звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, у зв'язку з чим відповідно до положень ст.1269 ЦК України прийняв спадщину ОСОБА_3 , що стверджено матеріалами спадкової справи № 55/2023, заведеної привтаним нотаріусом Ковельського районного нотаріального округу Волинської області Колядою І.В., зокрема заявою ОСОБА_1 про прийняття спадщини № 149 від 22.11.2023.
Згідно з довідкою Самарівської сільської ради № 177 від 02.11.2023 ОСОБА_3 на день своєї смерті проживала одна. Спадкоємцями за заповітом від 22.01.2009 є ОСОБА_1 , за заповітом від 15.06.2016 - ОСОБА_2 . Спадкоємцем згідно із ст. 1241 ЦК України є ОСОБА_5 .
Дочка спадкодавця, як спадкоємець першої черги із правом на обов'язкову частку в спадщині за правилами ст. 1241 ЦК України, та син спадкодавиці ОСОБА_2 , як спадкоємець за заповітом, від прийняття спадщини згідно із ст. 1273 ЦК України у визначений законом строк відмовилися, про що свідчать їх заяви від 27.11.2023.
Інших спадкоємців, у тому числі з правом на обов'язкову частку, які звернулися із заявами про прийняття спадщини після смерті спадкодавця чи проживали разом із ним, не встановлено.
За таких обставин позивач є єдиним спадкоємцем згаданого будинковолодіння за заповітом.
Згідно із повідомленням приватного нотаріуса Колядюк І.В. №32102-14 від 06.06.25 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів, витягу з Реєстру прав власності та розбіжності у прізвищі позивача і спадкодавця.
Таким чином, дослідженими доказами підтверджується та обставина, що ОСОБА_1 є внуком ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Розбіжність у написанні прізвищ позивача і спадкодавця виникла внаслідок помилки, допущеної при оформленні документів, що посвідчують особу.
Установлення факту родинних відносин має для позивача юридичне значення, оскільки з цим пов'язане виникнення у нього права на спадкування.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 457093902 від 17.12.2025 у вказаних реєстрах відомості про майно, що знаходиться на АДРЕСА_1 , відсутні.
Згідно із ст. 328 ч.2 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Таких обставин судом не встановлено.
З огляду на наведене, суд визнає за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться на АДРЕСА_1 .
Керуючись ст.ст.328, 1216, 1220-1223, 1254, 1268, 1269, 1273, 1296 ЦК України, ст.ст. 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин та визнання власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом задовольнити.
Установити факт родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме, що ОСОБА_1 є внуком ОСОБА_3 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та господарськими спорудами, який знаходиться на АДРЕСА_1 , після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 .
Суддя Ратнівського
районного суду О.М.Свистун