01 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 607/20602/23
провадження № 61-4055св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду (далі - Верховний Суд): головуючого - Крата В. І., суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. (суддя-доповідач),
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 серпня 2024 року у складі судді Братасюка В. М. та постанову Тернопільського апеляційного суду від 20 лютого 2025 року у складі колегії суддів: Гірського Б. О., Костіва О. З., Храпак Н. М.,
у справі
за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач)
до
відповідачки ОСОБА_2 (далі - відповідач)
третя особа - Перша Тернопільська державна нотаріальна контора (далі - третя особа)
про визнання заповіту недійсним,
ухвалив постанову про таке:
I. Вступ
1. У жовтні 2023 рокупозивач звернувся до суду з позовом до відповідача за участі третьої особи про визнання заповіту недійсним.
2. Відповідач позовних вимог не визнав.
3. Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив повністю, і його позицію підтримала апеляційна інстанція.
4. Позивач оскаржив судові рішення в касаційному порядку. Підставою касаційного оскарження вказав те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, перелік яких навів у касаційній скарзі.
Також позивач вказав, що суди належним чином не дослідили зібрані у справі докази та необґрунтовано відхилили клопотання позивача про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи, про призначення судово-почеркознавчої експертизи та інших клопотань.
5. Оскаржувані судові рішення переглядається в межах, передбачених статтею 400 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК),
у зв'язку із чим Верховний Суд вирішує питання права, а не факту.
ІІ. Короткий зміст позовних вимог
6. Позов обґрунтований так:
- оспорюваний заповіт рідна сестра позивача - ОСОБА_3 не підписувала (підпис на заповіті поставлено не спадкодавицею, а іншою особою), а якщо й підписувала, то не мала волевиявлення на його складання, оскільки попередньо лікувалася в Тернопільській обласній психоневрологічній лікарні, відтак не могла усвідомлювати значення власних дій, якщо й підписувала заповіт;
- за життя сестра не повідомляла позивачу про те, що має намір скласти оспорюваний заповіт на свого сина, котрий є відповідачем у справі.
7. Враховуючи викладене, позивач просив визнати заповіт ОСОБА_4 від 26 жовтня 2018 року, посвідчений нотаріусом Першої Тернопільської державної нотаріальної контори на користь ОСОБА_2 , недійсним.
ІII. Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
8. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 серпня 2024 року, яке залишене без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 20 лютого 2025 року, у задоволенні позову відмовлено повністю.
9. Відмовляючи у задоволені позову суди виходили з такого:
- у проміжок часу, в тому числі під час укладання оспорюваного правочину, заповідачка здійснювала ряд юридично значимих дій, котрі, за визначенням, не може вчинити особа, котра не може надати звіт власним діям та подбати про себе;
- позивачем заявлено завідомо суперечливі підстави визнання заповіту недійсним. ОСОБА_1 не визначився, чи правочин слід визнавати недійсним, оскільки йому видається, що на заповіті підпис не його сестри, чи заповіт слід визнавати недійсним, оскільки, за твердженням позивача, заповідачка не могла усвідомлювати значення власних дій на дату складання заповіту;
- обставини, викладені позивачем у позовній заяві на обґрунтування позовних вимог, не знайшли свого підтвердження достатніми доказами в ході судового розгляду.
10. Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін апеляційний суд виснував, що позивачем не наведено достатніх підстав для визнання заповіту недійсним, оскільки складений заповіт відповідає вимогам законодавства щодо його форми та посвідчення, а також відсутні будь-які докази на підтвердження доводів позивача, що станом на день складення спірного заповіту ОСОБА_5 не усвідомлювала значення своїх дій.
ІV. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
11. У касаційній скарзі позивач просить оскаржувані судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.
12. Касаційна скарга мотивована наступним:
- позивач вважає, що оспорюваний заповіт порушує його права як спадкоємця за попереднім заповітом;
- на час складення заповіту померла не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними, а зміст заповіту суперечить волі спадкодавця;
- суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотань позивача, щодо витребування оригіналу заповіту, книг реєстрації нотаріальних дій, витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі заповітів, а також щодо призначення посмертно судово[1]психіатричної експертизи;
- представнику позивача не надіслано ухвалу суду про відмову у призначенні посмертно судово-психіатричної експертизи і він був позбавлений можливості оскаржити таку ухвалу суду, так як вона не була постановлена;
- до закінчення підготовчого засідання суд повернув спадкову справу нотаріальні конторі, хоч не повинен був цього робити;
- суди застосували норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 15 березня 2018 року у справі №524/8818/15, відповідно до якого для визначення тимчасового стану особи, при якому вона внаслідок функціональних розладів психіки, порушення фізіологічних процесів в організмі або інших хворобливих станів не може розуміти значення своїх дій та керувати ними у момент укладення нею правочину, необхідно обов'язкове призначення судово-психіатричної експертизи;
- висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 20 червня 2018 у справі №303/6880/13 відповідно до якого належним та допустимим доказом того, що на момент посвідчення заповіту спадкодавець через стійкий розлад здоров'я не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними, є саме висновок посмертної судово-психіатричної експертизи;
- суди не дослідили належним чином зібрані у справі докази;
- апеляційний суд допустив помилку відмовляючи у призначенні експертиз, які є обов'язковими при розгляді таких категорій справ;
- апеляційний суд розглянув справу у відсутності позивача, який 20 лютого 2025 року перебував на стаціонарному лікуванні.
V. Рух справи у суді касаційної інстанції
13. У березні 2025 року позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на судові рішення.
14. Ухвалою Верховного Суду від 21 квітня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху.
15. Ухвалою Верховного Суду від 02 вересня 2025 року відкрито касаційне провадження.
16. 30 вересня 2025 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
17. Ухвалою Верховного Суду від 26 листопада 2025 року справу призначено до судового розгляду.
18. Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
VI. Фактичні обставини, встановлені судами
19. Відповідач ОСОБА_2 є рідним сином заповідачки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .
20. 31 липня 2018 року ОСОБА_4 склала заповіт, зареєстрований в реєстрі за №67, згідно з яким на випадок смерті належні їй земельні ділянки площею 2.8230 га та 0.0571 га, розташовані на території Личковецької сільської ради Гусятинського району Тернопільської області, заповіла позивачу ОСОБА_1 (брату).
21. 26 жовтня 2018 року заповідачкою складено спірний заповіт, посвідчений 26 жовтня 2018 року в реєстрі за №5-1330, згідно з яким, діючи добровільно та перебуваючи при здоровому глузді та ясній пам'яті, розуміючи значення власних дій, належну їй на праві власності 1/5 частку квартири АДРЕСА_1 та все інше майно заповіла відповідачу ОСОБА_2 , 1980 р.н. та ОСОБА_6 , 2014 р.н., в рівних частках кожному.
22. Заповіт від 26 жовтня 2018 року записаний нотаріусом зі слів ОСОБА_4 , до підписання прочитаний вголос заповідачкою, її особу нотаріусом встановлено та дієздатність перевірено.
23. Згідно із свідоцтвом про зміну імені серії НОМЕР_2 від 16 червня 2021 року, прізвище, ім'я та по-батькові після державної реєстрації зміни імені ОСОБА_4 , є ОСОБА_3 .
VІI. Позиція Верховного Суду
24. Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах розгляду справи судом касаційної інстанції (див. пункт 5), Верховний Суд зазначає таке.
25. У цьому спорі позивач просив визнати недійсним заповіт (див. пункт 7). Послався на те, що його рідна сестра не підписувала заповіт, не мала волевиявлення на його складання і не могла усвідомлювати значення власних дій (див. пункт 6).
26. За правилами статті 1223 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
27. Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
28. Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК).
29. Згідно із частинами першою та другою статті 51 ЦПК суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
30. За змістом наведеної норми процесуального права (див. пункт 29), з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства та принципу змагальності сторін, на позивача покладено обов'язок визначати відповідача у справі. При цьому суд під час розгляду справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред'явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов'язується вирішити справу за тим позовом, що пред'явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому (див. постанову Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі № 318/74/20-ц).
31. Пред'явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанови Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 300/808/19, від 07 грудня 2023 року у справі № 363/2300/20, від 13 грудня 2023 року у справі № 753/8710/21).
32. Якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів у справах, в яких наявна обов'язкова співучасть, тобто коли неможливо вирішити питання про обов'язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов'язки особи, не залученої до участі у справі як співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 17 січня 2024 року у справі № 947/6589/21).
33. Касаційний суд зауважує, що у справі за позовом заінтересованої особи (зокрема, іншого спадкоємця) про визнання недійсним заповіту, в якому заповідач призначив кількох спадкоємців, належними відповідачами є особи, на користь яких складено заповіт та які прийняли спадщину, а не одна з них.
34. Судами встановлено, що 26 жовтня 2018 року ОСОБА_4 склала заповіт, згідно з яким належну їй на праві власності 1/5 частку квартири АДРЕСА_1 та все інше її майно заповіла відповідачу і ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в рівних частках кожному (див. пункт 21).
35. Звертаючись до суду з позовом про визнання цього заповіту недійсним, позивач відповідачем у справі зазначив лише ОСОБА_2 .
36. Проте, заявлені позивачем вимоги безпосередньо стосуються прав та інтересів ОСОБА_7 , на користь якого також складений оспорюваний заповіт, і в якому він разом з відповідачем зазначений спадкоємцем спадкового майна після смерті ОСОБА_4 .
37. ОСОБА_7 позивач не визначив відповідачем у цій справі і до закінчення підготовчого провадження не заявляв клопотання про залучення його до участі у справі як співвідповідача.
38. Врахувавши те, що, пред'являючи позовні вимоги лише до ОСОБА_2 , позивач не визначив належний склад відповідачів та не залучив до участі у справі ОСОБА_6 , на користь якого також складено оспорюваний заповіт, наявні підстави для відмови у задоволенні позову.
39. Лише за наявності належного складу відповідачів у справі суд може вирішувати питання про обґрунтованість чи необґрунтованість позовних вимог, а без залучення всіх належних відповідачів позовні вимоги судом не можуть бути вирішені.
40. За таких обставин суди зробили обґрунтований висновок про відмову у задоволенні позову, проте помилились щодо мотивів такої відмови. Тому оскаржені судові рішення належить змінити у мотивувальних частинах, виклавши їх у редакції цієї постанови.
VІІI. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
41. Оскільки оскаржені судові рішення ухвалені без дотримання норм процесуального права, касаційну скаргу слід задовольнити частково, а оскаржені судові рішення - змінити у мотивувальних частинах, виклавши їх у редакції цієї постанови, що відповідатиме статті 412 ЦПК.
42. Оскільки касаційний суд рішення судів попередніх інстанцій змінює, але виключно з мотивів їх ухвалення, то розподіл судових витрат не здійснюється.
Із цих підстав,
керуючись статтями 400, 402, 409, 412, 415, 416, 419 ЦПК, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 серпня 2024 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 20 лютого 2025 року змінити, викласти їх мотивувальні частини у редакції цієї постанови.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді: В. І. Крат Д. А. Гудима І. О. Дундар Є. В. Краснощоков П. І. Пархоменко