іменем України
17 грудня 2025 рокуСправа №451/1830/25
Провадження № 2/451/717/25
Радехівський районний суд Львівської області
в складі: головуючого судді - Патинок О.П.
секретар судового засідання - Сологуб М.Р.
Справа № 451/1830/25
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Радехів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Віва Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Описова частина рішення: 03.11.2025 через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява від представника позивача ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал» - Грушевського Ю.В. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.11.2025 вищезазначену справу передано до розгляду судді Патинок О.П.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
В обгрунтування позовних вимог сторона позивача покликається на те, що відповідно до умов договору про надання кредиту № 1406142711429 від 01.03.2024, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал», відповідач отримала на споживчі цілі кредит у розмірі 3 200,00 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі від 879,55% до 894,25% (1,715% в день перші 20 днів, 2,45% в день з 21 дня по дату повернення) річних від суми кредиту. Кредит надано строком на 120 днів з 01.03.2024 по 29.06.2024. Відповідач не повернула своєчасно кредитодавцю грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, відповідно до умов договору. Таким чином, у порушення кредитного договору а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконала. Станом на 28.10.2025 загальна сума заборгованості по кредиту за договором № 1406142711429 від 01.03.2024 становить 11 040,00 грн, яка складається з наступного: заборгованість за кредитом - 3 200,00 грн; заборгованість за відсотками - 7 840,00 грн. На даний час ОСОБА_1 продовжує ухилятись від виконання зобов'язання, що є порушенням законних прав ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал». Просить суд стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Віва Капітал» заборгованість у розмірі 11 040,00 гривень за договором про надання кредиту № 1406142711429 від 01.03.2024 та судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2422,40 гривень та витрат на оплату правової допомоги в розмірі 10 600,00 гривень.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надала.
Заяви (клопотання) учасників справи
У позовній заяві просять суд розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримують та проти заочного розгляду справи не заперечують (а.с.1-4).
17.12.2025 від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява, де остання просить суд справу за позовом ТзОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал» слухати за її відсутності. Позовні вимоги в частині стягнення боргу визнає, просить суд зменшити стягнення судового збору, у зв'язку із визнанням позову. Щодо стягнення витрат на правову допомогу вважає, що такі є завищеними та необгрунтованими, оскільки справа незначної складності та такі є надмірно завищеними відносно предмета спору (а.с.60).
Процесуальні дії у справі
04.11.2025 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань надійшла відповідь №1967030 від 04.11.2025 щодо юридичної особи ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал».
04.11.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру надійшла відповідь №1967084 від 04.11.2025 щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.
Суддя своєю ухвалою від 04.11.2025 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Судом здійснено виклик відповідача до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, у відповідності до ч. 11 ст. 128 ЦПК України (а.с.43).
Суд своєю ухвалою від 26.11.2025 відклав судове засідання у зв'язку із неявкою відповідача. Попередив відповідача про наслідки неявки в наступне судове засідання. Судом здійснено виклик відповідача до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, у відповідності до ч. 11 ст. 128 ЦПК України (а.с.50).
11.12.2025 в судовому засіданні протокольно оголошено перерву до 17.12.2025 до 11.40 год.
17.12.2025 судом, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, оскільки сторони в судове засідання не з'явились.
Мотивувальна частина рішення: Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Судом встановлено, що згідно із анкети-заяви на отримання кредиту від 01.03.2024 вбачається, що така містить персональні (ідентифікаційні) дані клієнта - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дані про кредит та інші відомості (а.с.6).
01.03.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту продукту «Кредитна лінія стандарт» №1406142711429, відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику кредит у національній валюті у розмірі 3 200,00 грн., строком кредитування на 120 днів з 01.03.2024 по 29.06.2024, а позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором (звор. арк. а.с.6-12).
01.03.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» та ОСОБА_1 погодили графік платежів, що становить додаток №1 до договору про надання фінансового кредиту продукту «Кредитна лінія старт» № 1406142711429 від 01.03.2024 (а.с.13).
Крім того, 01.03.2024 ОСОБА_1 надала згоду на взаємодію з третіми особами при врегулюванні проблемної заборгованості, що становить додаток №2 до договору про надання фінансового кредиту продукту «Кредитна лінія старт» № 1406142711429 від 01.03.2024 (звор. арк. а.с.13).
Відповідач ОСОБА_1 підписала паспорт до договору про надання фінансового кредиту продукту «Кредитна лінія старт» № 1406142711429 від 01.03.2024, відповідно до умов якого строк кредитування становить 120 календарних днів; тип кредиту - кредит; мета отримання кредиту - на споживчі цілі; спосіб та строк надання кредиту - цілодобово (24/7), шляхом переказу грошових коштів Позичальнику, після заповнення заявки на сайті https://dodam.com.ua aбo за допомогою іншого програмного забезпечення з доступом до інформаційно-комунікаційної системи Кредитодавця (особистого кабінету позичальника) в строк від 1 хвилини до 3-х днів; орієнтована загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом - 12 198,29 грн; реальна річна процентна ставка, процентів річних - від 87 058,04% до 16 2551,83%(а.с.14-15).
Як вбачається з довідки про ідентифікацію, на виконання укладеного кредитного договору №1406142711429 від 01.03.2024, ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал» перерахувало на рахунок № НОМЕР_2 грошові кошти у сумі 3 200,00 гривень (а.с.17).
Згідно з повідомленням ТОВ «ФК «Контрактовий дім» на виконання умов договору про надання послуг з приймання та переказу платежів з ТОВ «Фінансова компанія «Віва капітал» № М1805/1 від 18.05.2023 успішно виконана операція щодо перерахування 3 200,00 гривень 01.03.2024 о 13:59 на номер картки № НОМЕР_2 (а.с.16).
Позивачем долучено копію договору про надання послуг з приймання та переказу платежів, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Контрактовий дім» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва капітал» № М1805/1 від 18.05.2023 (а.с. 18-21).
Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «Фінансова компанія «Віва капітал», станом на 31.10.2025 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №1406142711429 від 01.03.2024 становить 11 040,00 гривень, з них: заборгованість за кредитом - 3 200,00 гривень; заборгованість за відсотками - 7 840,00 гривень (а.с.23-26).
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Висновки за результатами розгляду справи
Вивчивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, визнання відповідачем позову, суд приходить переконання про розгляд справи за наявними доказами та про задоволення позову з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Розглядаючи даний спір, суд виходить із того, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються загальними положення ЦК України про зобов'язання та параграфом 2 Глави 71 ЦК України "Кредит".
Порядок укладання договорів в електронній формі передбачений Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».
Зокрема, в ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, про зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до п.12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Згідно ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Так, ст. 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
У відповідності до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Виходячи з встановлених обставин справи та відповідних їм правовідносин, які виникли з укладеного кредитного договору, беручи до уваги, що позивачем надано достатні докази виникнення зобов'язання з укладеного кредитного договору та їх неналежного виконання відповідачем, наслідком якого є обов'язок відповідача повернути всю суму кредиту та сплатити відсотки, визнання відповідачем позову, суд погоджується з доводами позивача і вважає, що з відповідача ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь позивача суму заборгованості у розмірі 11 040,00 гривень.
Розподіл судових витрат між сторонами
В силу дії ст. 141 ЦПК України до стягнення з відповідача в користь позивача підлягає розмір судових витрат.
За змістом ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Аналогічна норма викладена і в ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Таким чином, якщо відповідач визнала позов до початку розгляду справи по суті, то в судовому рішенні повинно бути вирішено питання про повернення позивачу з державного бюджету половини сплаченого ним судового збору при поданні позовної заяви, а інша половина судового збору покладається на відповідача.
На підставі викладеного, оскільки до початку розгляду справи по суті відповідач визнала позов, при подачі позову до суду позивачем сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 гривень, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви, відтак наявні підстави для повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову та стягнення з відповідача на користь позивача інших 50 відсотків судового збору.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесених ними витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 600,00 гривень, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст.6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (ст.ст.12,46,56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Згідно ст. 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди зобов'язані застосовувати як джерело права практику Європейського суду з прав людини, надалі ЄСПЛ.
В свою чергу ЄСПЛ у своїй практиці визначає поняття «фактично понесені витрати на сплату гонорару» (див., наприклад, рішення від 16.02.2012 у справі «Савін проти України», п. 97; рішення від 07.11.2013 у справі «Бєлоусов проти України», п. 115), не лише ті витрати, яким є документальне підтвердження, а і ті, які за умовами договору з адвокатом клієнт має сплатити як гонорар.
Наведена практика ЄСПЛ цілком узгоджується з приписами п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, щодо доказування обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу до позовної заяви додано: копію договору про надання правової допомоги № 1 від 02.01.2025, укладеного між Адвокатським бюро «Грушевий Ю. В.» та ТОВ «Фінансова компанія «Віва капітал» (а.с.27-29); акт виконаних робіт з детальним описом наданих послуг та рахунок на оплату від 27.10.2025 на суму 10 600,00 гривень (а.с.30-31), копію платіжної інструкції №LK988/17 (а.с. 32).
При цьому суд враховує правовий висновок Об'єднаної палати Верховного Суду висловлений у постанові від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 про те, що витрати на надану правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України - розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частинами 5, 6 ст. 137 ЦПК України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», заява № 19336/04).
Вищевказане в повній мірі відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в додатковій постанові від 24.01.2019 у справі № 922/15944/17.
Враховуючи викладене, а також те, що заявлені позивачем витрати у сумі 10 600,00 гривень є неспівмірними із складністю цієї справи, наданими адвокатом обсягом послуг у суді, затраченим ним часом на надання правничої допомоги, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, враховую заперечення відповідача, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 2 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Резолютивна частина рішення:
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 247, 258-259, 263-265, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Віва Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Віва Капітал» заборгованість за договором про надання кредиту № 1406142711429 від 01.03.2024 у розмірі 11 040,00 (одинадцять тисяч сорок) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Віва Капітал» суму сплаченого судового збору у розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять гривень, 20 копійок) та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 (дві тисячі) гривень.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Віва Капітал», код ЄДРПОУ: 40860735; адреса: вул. Таранця, 20, м. Шпола, Черкаська область, 20600 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, згідно платіжної інструкції №LK988/2 від 27.10.2025, що становить 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять гривень, 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва капітал», код ЄДРПОУ: 40860735; адреса: вул. Таранця, 20, м. Шпола, Черкаська область, 20600;
Представник позивача: Грушевий Юрій Віталійович, адреса: вул. Таранця, буд. 20, м. Шпола, Черкаська область, 20603;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Судове рішення складено та підписано 17.12.2025.
Головуючий суддяПатинок О. П.