майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
17 грудня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/893/25
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Тимошенка О.М.
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська добувна компанія" про ухвалення додаткового рішення по справі
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю “Світловодське кар'єроуправління»
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська добувна компанія",
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "УДК-Транс"
про визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги ,
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська добувна компанія"
до Товариства з додатковою відповідальністю “Світловодське кар'єроуправління»
про визнання недійсним одностороннього правочину,
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 20.11.2025 відмовлено у задоволенні первісного та зустрічного позовів.
05.12.25 до суду надійшла заява від Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська добувна компанія" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 150000,00грн.
Вимога про стягнення правничої допомоги викладена у відзиві на позовну заяву, до якої надані документи: Ордер на надання правничої допомоги №1549495 від 24.07.25 адвокатом Мухамеджановим О.С.; Договір про надання правничої допомоги №16/24 від 09.02.2024, який укладений між адвокатським бюро Олега Мухамеджанова та ТОВ "Українська добувна компанія"; Додаткова угода щодо розміру правничої допомоги по справі №906/893/25 на суму 150000,00 грн.; Свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю №004826 від 15.07.22 (а.с.90-93, 129).
10.12.25 до суду надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення від ТОВ "Українська добувна компанія". Товариство вважає, що витрати на правничу допомогу у даній справі в розмірі 150 тис. грн. є необгрунтованими, неспівмірними зі складністю справи, наданим обсягом послуг, витраченим часом , та не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх витрат. Акт виконаних робіт в матеріалах справи відсутній, що унеможливлює визначити обсяг наданих послуг.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.
У відповідності до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За приписами ст.126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Обґрунтовуючи вимогу про відшкодування витрат по оплаті послуг адвоката, заявник долучив до матеріалів справи: Ордер на надання правничої допомоги №1549495 від 24.07.25 адвокатом Мухамеджановим О.С.; Договір про надання правничої допомоги №16/24 від 09.02.2024, який укладений між адвокатським бюро Олега Мухамеджанова та ТОВ "Українська добувна компанія"; Додаткова угода щодо розміру правничої допомоги по справі №906/893/25 на суму 150000,00 грн.; Свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю №004826 від 15.07.22 (а.с.90-93, 129).
Пунктом 3.1 Договору про надання правничої допомоги, передбачено, що гонорар адвоката та порядок його сплати регулюється Додатковою угодою.
08.07.2025 сторони Договору про надання правничої допомоги підписали Додаткову угоду, яка визначає розмір та порядок оплати юридичних послуг у справі №906/893/25 на суму 150000,00грн. з описом наданих послуг, до яких увійшли: складання, подання до суду заяв по суті, процесуальних заяв та інших заяв, клопотань , а також участь адвоката у судових засіданнях (а.с.92).
Відповідно до ст 244 ГПК України: Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Докази судових витрат були надані до ухвалення судового рішення, однак судом питання їх розподілу у судовому рішенні не було вирішено.
Вирішуючи питання розміру витрат, які підлягають відшкодуванню на користь позивача суд виходить з наступного.
За змістом вимог частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Враховуючи висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20, для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у додатковій постанові від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та у постановах від 13.02.2020 у справі №910/2170/18, від 08.04.2020 у справі №922/2685/19).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
При вирішенні даного питання суд враховує, що представниками відповідача не заявлялось необгрунтованих клопотань, не вчинялись дії, які б перешкоджали вирішенню спору, чи які були зайві, адвокатами надавались необхідні послуги по вивченню матеріалів для підготовки відзиву на позовну заяву та заперечень на відповідь на відзив , адвокат надав послуги як по первісній позовній заяві так і по зустрічній позовній заяві, в задоволенні якої судом відмовлено, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат та критерію розумності їх розміру, обсягу наданих доказів, враховуючи обставини справи, складність справи та реальність об'єму наданих послуг адвокатами, керуючись принципами справедливості та пропорційності - суд вважає, що 30000,00 грн будуть співмірними і розумними витратами відповідача на професійну правничу допомогу у цій справі відносно первісної позовної заяви (відзив , заперечення на відповідь на відзив, клопотання про витребування доказів, заперечення на клопотання), тому саме таку суму належить стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю “Світловодське кар'єроуправління» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська добувна компанія".
Суд не розглядає заперечення позивача, які викладені ним у заяві від 10.12.2025 з огляду на таке.
Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України: Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Тобто законодавець визначив два способи подачі докази судових витрат: до ухвалення судового рішення та після.
Якщо такі докази у визначеному законом порядку подаються після ухвалення судового рішення, то у такому разі застосовується положення статті 221 ГПК України. У цьому випадку протилежна сторона набуває право відреагувати на такі докази шляхом подачі заперечень.
Однак, якщо докази судових витрат були подані до ухвалення судового рішення, то суд має вирішити питання їх розподілу у судовому рішенні, як це передбачено пунктом 2 частини 5 статті 238 ГПК України.
Оскільки такі докази подаються до ухвалення судового рішення, то протилежна сторона має право подавати заперечення також до ухвалення судового рішення.
У разі, якщо суд з якихось причин під час ухвалення судового рішення не вирішив питання судових витрат (хоча відповідні докази були подані), то це питання може бути вирішене шляхом ухвалення додаткового рішення в порядку статті 244 ГПК України. При цьому статті 221 не застосовується, а протилежна сторона уже позбавлена права подавати заперечення, оскільки мала б їх подати до ухвалення судового рішення.
Керуючись статтями 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Задовольнити частково заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська добувна компанія" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу у справі №906/893/25.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю “Світловодське кар'єроуправління» (27552, Кіровоградська область, м.Світловодськ, смт.Власівка, вулиця Молодіжна, 53, код ЄДРПОУ 13749739) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська добувна компанія" (11501, Житомирська область, м.Коростень, вул.Шолом-Алейхема, 3/100, кімната 1; код 43222436) - 30000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
Додаткове рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Тимошенко О. М.
Віддрукувати:
1- в справу
- сторонам до ЕК