вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"29" жовтня 2025 р. Справа№ 911/24/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Буравльова С.І.
Шапрана В.В.
секретар судового засідання - Король Д.А.
учасники справи:
від позивача : Бондаренко О.О.;
від відповідача : Муравський С.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»
на рішення Господарського суду Київської області від 16.04.2025 (Повний текст підписано - 02.06.2025)
у справі № 911/24/25 (суддя Христенко О.О.)
за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-просимлова група
«Югенергопромтранс», м. Переяслав-Хмельницький Київської області
прo стягнення 591 057,62 грн
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-промислова група "Югенергопромтранс" про стягнення 591057,62 грн, з яких заборгованість у розмірі 562 475,76 грн, 5810,85 грн 3 % річних та 22771,01 грн інфляційних втрат, нарахованих за порушення умов Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0734-03015-ПД від 01.01.2024.
В подальшому від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просив суд стягнути з відповідача 391 193,14 грн заборгованості, 5 810,85 грн 3 % річних та 22 771,01 грн інфляційних втрат.
Ухвалою місцевого господарського суду від 17.03.2025 було закрито провадження у справі № 911/24/25 в частині стягнення 391 193,14 грн основного бору.
Рішенням Господарського суду Київської області від 16.04.2025 по справі № 911/24/25 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-промислова група "Югенергопромтранс" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 15 284, 61 грн інфляційних нарахувань та 4614, 13 грн 3 % річних.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 16.04.2025 по справі № 911/24/25 та ухвалити нове, яким скасувати рішення Господарського суду Київської області від 16.04.2025 у справі № 911/24/25 в частині відмови у стягненні 1 196,72 грн 3% річних, 7 486,37 грн інфляційних втрат та 104,20 грн судового збору та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач стверджує, що в оскаржуваній частині рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, оскільки суд першої інстанції неправильно застосовував норми матеріального права, та дійшов до неправильних висновків щодо обставин, які вважав встановленими.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду Київської області від 16.04.2025 у справі № 911/24/25, розгляд апеляційної скарги призначено на 01.10.2025.
01.10.2025 у судовому засіданні було оголошено ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, та зобов'язано здійснити доплату судового збору за подання даної апеляційної скарги у розмірі 2 266,11 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.10.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду Київської області від 16.04.2025 у справі № 911/24/25, розгляд апеляційної скарги призначено на 29.10.2025.
14.08.2025 через систему «Електронний суд» відповідач подав відзив на апеляційну скаргу у якому просив суд відмовити у її задоволенні. При цьому наголошує на тому, що оскаржуване рішення було прийняте місцевим господарським судом із додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" є юридичною особою, що утворена 29.07.2019 як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 № 73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 829-р "Про погодження перетворення державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" у приватне акціонерне товариство".
ПрАТ "НЕК "Укренерго" виконує функції оператора системи передачі (ОСП).
Відповідно до пункту 55 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи передачі - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.
Оператором системи передачі є суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію на провадження діяльності з передачі електричної енергії (частина перша статті 31 Закону України "Про ринок електричної енергії").
01.01.2024 з метою приведення договірних відносин у відповідність до Кодексу системи передачі, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.03.2018 № 309 (зі змінами та доповненнями, внесеними Постановою НКРЕКП від 29.09.2023 № 1763, якою в тому числі внесено зміни до типового Договору про надання послуг з диспетчерського управління) сторони домовились укласти договір шляхом приєднання Користувача до умов договору про надання послуг з диспетчерського управління (далі Договір приєднання), затвердженого Наказом НЕК "УКРЕНЕРГО" від 22.11.2023 № 742 та розміщеного на сайті НЕК "Укренерго" за посиланням:://ua.energy/uchasnikam_rinku/reyestratsiya-uchasnykivrynku//.
07.06.2024 зі змінами та доповненнями, внесеними Постановою НКРЕКП від 28.05.2024 № 1036 затверджені нові умови договору, затвердженого Наказом НЕК "Укренерго" від 07.06.2024 № 344, розміщеного на сайті НЕК "Укренерго".
Повідомленням від 24.11.2023 № 01/64274 про приєднання до договору про надання послуг з диспетчерського управління позивач проінформував про те, що відповідача приєднано до умов Договору про надання послуг з диспетчерського управління. Ідентифікатор договору № 0734-03015 ПД. Дата акцептування 01.01.2024.
З моменту акцептування заяви-приєднання до договору в порядку встановленому Кодексом системи передачі, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 309 (із змінами) (далі КСП), Користувач набуває всіх прав та зобов'язань за Договором і несе відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами Договору, КСП та чинним законодавством України.
За послуги, надані у 2024 році, сторони застосовували тариф на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління в розмірі 104,57 грн. без урахування ПДВ, встановлений пунктом 1 постанови НКРЕКП від 09.12.2023 № 2323 "Про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно- технологічного) управління ПРАТ "НЕК "УКРЕНЕРГО" на 2024 рік", що булла оприлюднена на офіційному веб-сайті НКРЕКП і набрала законної сили з 01.01.2024.
Так, умовами п. 2.1 договору, визначено, що він регулює оперативно-технологічні відносини під час взаємодії сторін в умовах паралельної роботи у складі об'єднаної енергетичної системи України.
За договором ОСП безперервно надає послугу з диспетчерського управління, а саме управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв'язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки.
Оплата послуг здійснюється за тарифом, який встановлюється НКРЕКП відповідно до затвердженої ним методики та оприлюднюється ОСП на своєму офіційному веб-сайті https://ua.energy/. Тариф застосовується з дня набрання чинності постановою, якою встановлено тариф, якщо більш пізній строк не визначено такою постановою (п. 3.2 договору).
Відповідно до п. 3.5 договору користувач здійснює оплату планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із зазначеною системою платежів і розрахунків: 1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду; 2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду; 3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.
Щодо фактичних обсягів (остаточний розрахунок) здійснюється: до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно) на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих ОСП або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (Сервіс), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі. Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в СУР, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку. Оплату вартості послуги, після коригування обсягів та вартості послуг, користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта послуги (включно), або акт надання послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно) (пункт 3.7 договору).
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 903 Цивільного кодексу України).
Згідно із частинами першою, сьомою статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як вбачається з матеріалів справи за період серпня 2024, позивачем було надано (сформовано):
для здійснення 1 платежу - рахунок-фактура № ДУ-0034946/0734-03015-ПД від 15.08.2024 на плановий обсяг 786,354 МВт*год. на суму 98 674,85 грн з ПДВ, що відповідно до п. 3.5 договору мав бути оплачений не пізніше 18.08.2024;
для здійснення 2 платежу - рахунок-фактура № ДУ-0035675/0734-03015-ПД від 25.08.2024 на плановий обсяг 838,452 МВт*год. на суму 105 212,32 грн з ПДВ, що відповідно до п. 3.5. договору мав бути оплачений не пізніше 28.08.2024;
для здійснення 3 платежу - рахунок-фактура № ДУ-0036403/0734-03015-ПД від 05.09.2024 на плановий обсяг 665,820 МВт*год. на суму 83 549,76 грн з ПДВ, що відповідно до п. 3.5. договору мав бути оплачений не пізніше 08.09.2024.
30.09.2024 позивачем складено акт надання послуги за серпень 2024 року відповідно до якого фактичний обсяг наданої послуги склав 2 161,890 МВт*год. вартістю 271 282,61 грн. Разом з вказаним актом позивачем складено та надіслано рахунок-фактуру від 09.05.2024. Акт надісланий відповідачу 11.09.2024 відповідачеві, що підтверджується даними витягу із програми "Аскод доставка". Строк оплати за цим актом згідно з п. 3.7 договору до 15.09.2024 (включно).
За період вересня 2024 позивачем було надано (сформовано):
для здійснення 1 платежу - рахунок-фактура № ДУ-0037872/0734-03015-ПД від 15.09.2024 на плановий обсяг 866,772 МВт*год. на суму 108 766,02 грн з ПДВ, що відповідно до п. 3.5 договору мав бути оплачений не пізніше 18.09.2024;
для здійснення 2 платежу - рахунок-фактура № ДУ-0038600/0734-03015-ПД від 25.09.2024 на плановий обсяг 506,400 МВт*год. на суму 63 545,10 грн з ПДВ, що відповідно до п. 3.5. договору мав бути оплачений не пізніше 28.09.2024;
для здійснення 3 платежу - рахунок-фактура № ДУ-0039330/0101-03015-ПД від 05.10.2024 на плановий обсяг 788,718 МВт*год. на суму 98 971,49 грн з ПДВ, що відповідно до п. 3.5 договору мав бути оплачений не пізніше 08.10.2024;
30.09.2024 позивачем складено акт надання послуги за вересень 2024 року
відповідно до якого фактичний обсяг наданої послуги склав 2 161,890 МВт*год вартістю 271 282,61 грн. з ПДВ. Зазначений акт надісланий відповідачу 11.10.2024, що підтверджується витягом з програми "Аскод доставка". Строк оплати за цим актом згідно з п. 3.7. договором - до 15.10.2024.
За період жовтня 2024 позивачем було надано (сформовано):
для здійснення 1 платежу - рахунок-фактура від 15.10.2024 NєДУ-0040804/0734-03015-ПД на плановий обсяг 626,334 МВт*год. на суму 78 594,90 грн з ПДВ, що відповідно до п. 3.5. договору мав бути оплачений не пізніше 18.10.2024;
для здійснення 2 платежу - рахунок-фактура від 25.10.2024 NєДУ-0041536/0734-03015-ПД на плановий обсяг 820,368 МВт*год. на суму 102 943,06 грн з ПДВ, що відповідно до п. 3.5. договору мав бути оплачений не пізніше 28.10.2024;
для здійснення 3 платежу - рахунок-фактура № ДУ-0042269/0101-03015-ПД від 05.11.2024 на плановий обсяг 873,858 МВт*тод. на суму 109 655,20 грн з ПДВ, що відповідно до п. 3.5 договору мав бути оплачений не пізніше 08.11.2024;
31.10.2024 позивачем складено акт надання послуги за жовтень 2024 року відповідно до якого фактичний обсяг наданої послуги склав 2 320,560 МВт*год вартістю
291 193,15 грн з ПДВ. Зазначений акт надісланий відповідачеві 11.11.2024, що підтверджується витягом з програми "Аскод доставка". Строк оплати за цим актом згідно з п. 3.7. договором - до 15.11.2024.
Факт надання послуг та їх прийняття відповідачем підтверджується матеріалами справи, зокрема фактом підписання сторонами актів надання послуги за відповідні місяці.
За період з серпня 2024 року по жовтень 2024 року позивач надав відповідачу, а останній прийняв послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за означеними актами надання послуги на загальну суму 849 912,67 грн, яка не була оплачена відповідачем у строки визначені договором.
Як вказано судом вище, відповідачем було погашено частину суми основної заборгованості у розмірі 391 193,14 грн, у зв'язку із чим місцевим господарським судом обґрунтовано закрито провадження в частині стягнення вказаної суми боргу.
При цьому позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 5 810,85 грн 3 % річних та 22 771,01 грн інфляційних нарахувань.
Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі частиною 2 статті 625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У постанові Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18 наголошено на тому, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 15 284,61 грн інфляційних нарахувань та 4 614,13 грн 3 % річних.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N303-A, п. 29).
Отже, з огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
При цьому, слід зазначити, що іншим доводам апелянта оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.
Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду Київської області від 16.04.2025 у справі № 911/24/25 обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду Київської області від 16.04.2025 у справі № 911/24/25 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 16.04.2025 у справі № 911/24/25 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору покласти на Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго».
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 17.12.2025
Головуючий суддя В.В. Андрієнко
Судді С.І. Буравльов
В.В. Шапран