Справа №:753/9015/25
Провадження №: 1-кп/755/1329/25
"12" грудня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва колегіально у складі трьох суддів:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 258 КК України, -
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
потерпілої ОСОБА_7 ,
захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
законних представників ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
обвинувачених ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_5 ,
У провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває вказане кримінальне провадження.
У відповідності до вимог ст. 331 КПК України, у судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , виходячи з тяжкості злочину, у вчиненні якого він обвинувачуються, та наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Потерпіла підтримала клопотання прокурора.
Захисники, обвинувачені та їхні законні представники заперечили щодо клопотання прокурора.
Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, визначені п. 1 - п. 3 ч. 1 цієї статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризують особу та визначені у п. 1-п. 11 ч. 1 вказаної статті.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Водночас ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. П.1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, є особливо тяжким злочином, за вчинення якого передбачене покарання, зокрема, у виді довічного позбавлення волі, та яке має підвищений ступінь соціальної небезпечності.
Окрім того, згідно ст. 178 КПК України, оцінивши у сукупності всі обставини, зокрема вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, вік та стан здоров'я обвинуваченого, відсутність міцних соціальних зв'язків, його майновий стан, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, та те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, а тому, враховуючи справжні інтереси суспільства та конкретні обставини кримінального провадження, суд приходить до висновку, що більш м'який запобіжний захід не буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено, докази того, що обвинувачений за станом здоров'я не може перебувати під вартою, суду надано не було, у зв'язку з чим, суд вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам, аніж тримання під вартою.
Крім цього, з моменту застосування судом відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою до теперішнього часу не з'явилися будь-які нові фактичні дані, які б свідчили, що запобіжний захід, не пов'язаний з триманням його під вартою, зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України, а за станом здоров'я підозрюваний не може перебувати під вартою.
Отже, суд вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, суд не вбачає підстав визначати розмір застави обвинуваченому, оскільки він обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 258 КК України, під час дії воєнного стану в Україні, крім того кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , спричинило загибель людини.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 184, 193-196, 199 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України строком на 60 днів, тобто до 10 лютого 2026 року, включно.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Головуючий суддя:
Судді: 1.
2.