Справа № 144/1892/25
Провадження № 1-кс/144/489/25
16.12.2025 с-ще Теплик
Слідчий суддя Теплицького районного суду Вінницької області ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
слідчої СВ відділення поліції № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 ,
розглянувши клопотання прокурора Теплицького відділу Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025020110000149 від 13.12.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
15 грудня 2025 року на розгляд слідчого судді надійшло вказане клопотання, мотивоване тим, що слідчим відділенням відділення поліції № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025020110000149 від 13.12.2025 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
В ході досудового розслідування слідчим проведено огляд місця події за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено труп ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на подвір'ї в одному з підсобних приміщень вчинив самогубство шляхом повішання. Поряд із трупом ОСОБА_6 виявлено мобільний телефон марки «Iphone», який було вилучено та поміщено до спеціального пакету НПУ ICR0154112.
В подальшому вказаний телефон постановою слідчого від 13.12.2025 року визнано речовим доказом та приєднано до матеріалів кримінального провадження.
Прокурор вказує, що з метою збереження доказів, досягнення повноти, всебічності та неупередженості розслідування кримінального правопорушення, зокрема отримання відомостей, які є необхідними для належної кваліфікації вчиненого діяння, у даному провадженні виникла необхідність у накладенні арешту на вказаний телефон.
У судовому засіданні слідча підтримала клопотання та просила його задовольнити. Вказала, що на даний час необхідні слідчі дії з телефоном проведено, зокрема оглянуто та досліджено його вміст.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення слідчої, слідчий суддя вважає клопотання таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (частина 3 статті 170 КПК України).
Так, за приписами статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
При цьому згідно зі статтею 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, до яких у тому числі належить арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Статтею 173 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна (частина четверта статті 170 КПК України).
Відповідно до частини 11 статті 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
На переконання слідчого судді наявні обґрунтовані підстави вважати, що вилучений телефон відповідає критеріям, визначеним статтею 98 КПК України, оскільки містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Також слідчий суддя вважає, що відчуження цього телефону може негативно вплинути на досудове розслідування, оскільки на цей час не проведені всі необхідні слідчі та процесуальні дії.
Тому з метою забезпечення кримінального провадження та запобігання відчуженню телефона марки «Iphone», який на даний час належить ОСОБА_7 , на нього необхідно накласти арешт шляхом заборони відчуження й розпорядження.
Водночас слідчий суддя вважає, що заборона користування телефоном є невиправданою. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Враховуючи наведене, клопотання прокурора необхідно задовольнити частково.
Керуючись ст. ст. 131-132, 170-173, 369-372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора Теплицького відділу Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно задовольнити частково.
Накласти арешт на мобільний телефон марки «Iphone», який поміщено до спеціального пакету НПУ ICR0154112, вилучений під час огляду місця події по вул. Вишневій, буд. 7, с. Соболівка Гайсинського району Вінницької області, який на даний час знаходиться у кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, шляхом заборони його відчуження та розпорядження.
Мобільний телефон марки «Iphone» передати ОСОБА_7 на відповідальне зберігання.
Зобов'язати ОСОБА_7 надавати телефон на першу вимогу дізнавача, слідчого, прокурора для проведення відповідних слідчих дій.
Попередити ОСОБА_7 про кримінальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення майна або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт, передбачену ч. 1 ст. 388 КК України.
В задоволенні решти вимог клопотання відмовити.
Ухвала про арешт майна виконується слідчим, прокурором негайно.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Якщо ухвала постановлена без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні під час розгляду питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Слідчий суддя