16.12.2025 року м. Дніпро Справа № 904/1660/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя: Чус О.В. (доповідач),
судді: Кощеєв І.М., Дармін М.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Криворізькій хлібозавод № 1» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2025 (суддя Перова О.В.) у справі №904/1660/25
за позовом Комунального підприємства «Кривбасводоканал»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Криворізькій хлібозавод № 1»
про стягнення заборгованості з плати за скид стічних вод у сумі 215 543,93 грн., -
Комунальне підприємство "КРИВБАСВОДОКАНАЛ" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Криворізький хлібозавод №1 про стягнення заборгованості з плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями до системи централізованого водовідведення у розмірі 179 105,44грн, інфляційних втрат у розмірі 11 462,75грн, 3 % річних у розмірі 2 263,20грн, пені у розмірі 10 175,15грн, штрафу 7 % у розмірі 12 537,38 та судового збору у розмірі 3 233,16 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2025 позовні вимоги Комунального підприємства Кривбасводоканал до Товариства з обмеженою відповідальністю Криворізький хлібозавод №1 про стягнення заборгованості з плати за скид стічних вод в сумі 215 543, 93грн задоволено у повному обсязі.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Криворізький хлібозавод №1, 50102, м.Кривий Ріг, вул.Гірників, буд.17, код ЄДРПОУ 00381539 на користь Комунального підприємства "КРИВБАСВОДОКАНАЛ", 50027, м. Кривий Ріг, вул. Джохара Дудаєва, буд.6А, код ЄДРПОУ 03341316 заборгованість з плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями до системи централізованого водовідведення у розмірі 179 105,44грн (сто сімдесят дев'ять тисяч сто п'ять гривень 44 копійки), інфляційні втрати у розмірі 11 462,75грн (одинадцять тисяч чотириста шістдесят дві гривні 75 копійок), 3 % річних у розмірі 2 263,20грн (дві тисячі двісті шістдесят три гривні 20 копійок), пеню у розмірі 10 175,15грн (десять тисяч сто сімдесят п'ять гривень 15 копійок), штрафу 7 % у розмірі 12 537,38грн (дванадцять тисяч п'ятсот тридцять сім гривень 38 копійок) та судовий збір у розмірі 2 586,53грн (дві тисячі п'ятсот вісімдесят шість гривень 53 копійки).
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Криворізький хлібозавод №1 про розподіл судових витрат у розмірі 10 000,00грн відмовлено.
Не погоджуючись з висновками та мотивами, якими керувався суд першої інстанції під час прийняття рішення, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Криворізькій хлібозавод № 1» звернувся через підсистему «Електронний суд» до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2025 по справі № 904/1660/25 та прийняти нове, яким позовні вимоги залишити без задоволення.
На думку скаржника, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2025 року по справі № 904/1660/25 є незаконним та необгрунтованим, висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову є помилковими.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги апелянт зазначає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б свідчили про правильність висновків суду першої інстанції. Такі висновки суд першої інстанції зробив виключно виходячи з пояснень позивача, які були ним викладені в заявах по суті справи. Будь-які дані, на підставі яких можливо встановити вірність даного твердження суду першої інстанції, в матеріалах справи відсутні. Достовірно не є встановленим, що відро при опусканні та підійманні не зачіпало стінок та горловини колодязя.
Як зауважено Скаржником, роблячи висновки «Відро при опусканні та підійманні не зачіпало стінок та горловини колодязя » свідчить про те, що зачіпання відром стінок та горловини колодязя при опусканні та підійманні очевидно впливає на вміст відібраного на дослідження зразку та впливає на кінцевий результат лабораторного дослідження.
На думку Скаржника, що такі висновки зроблені судом першої інстанції виходячи виключно з пояснень позивача, без підкріплення таких висновків фактичними даними та матеріалами справи (доказами).
За твердженням Скаржника, представник хлібозаводу, який був присутній під час відбору проб, не є фахівцем у сфері здійснення відбору та аналізу проб стічних вод. Присутність представника та підпис ним акту відбору проб не свідчить про повне та беззаперечне дотримання процедури відбору проб та дотримання водоканалом вимог законодавства. Наявність підпису представника відповідача в акті свідчить лише про присутність представника під час відбору проб. Визначення акту відбору проб як двостороннього документу суперечить меті та суті цього документу, так як двосторонній акт свідчить про те, що кожна із сторін набуває як прав, так і обов'язків, тобто, суддя фактично прирівнює акт відбору проб до договору між сторонами, що є юридично неможливою дією. Акт є лише формою фіксації вчинених дій, але ніяк не є підтвердженням правомірності та правильності тих чи інших дій сторін. Представник, за відсутності необхідних знать, підписуючи акт не міг ні підтвердити, ні заперечити правомірність проведеної процедури, своїм підписом він підтвердив лише свою присутність під час відбору. Судом першої інстанції не встановлено та не досліджено всіх складових, що входять до предмету доказування, надано невірного трактування змісту та суті акту відбору проб.
Скаржником зауважено, що вимоги ДСТУ ISO 5667-10-2005 в обов'язковому порядку передбачаються очищення місця відбору проби, зокрема, необхідно видалити окалину, мул, бактеріальну плівку тощо зі стінок. В той же час, суд першої інстанції, без жодного мотивування, фактично визнав необов'язковими вимоги ДСТУ ISO 5667-10-2005 в цій частині та виснував, що недотримання вищевказаних вимог начебто не впливає ні на склад відібраної проби, ні на результат дослідження проби.
За твердженням Скаржника, фактично, судом першої інстанції були залишені поза увагою особисті пояснення позивача, які надавались ним під час листування з відповідачем в позасудовому порядку. При цьому, суд першої інстанції, надаючи висновки щодо відсутності необхідності створювати турбулентну течію, в своєму рішенні не обґрунтовує свої висновки, на підставі яких вихідних даних та/або доказів зроблені висновки про наявність в місці відбору проб саме турбулентної течії, а не ламінарної. Недотримання вищевказаного порядку є порушенням пункту 5.1.2. ДСТУ ISO5667-10:2005, не виконання якого робить результати відбору проб недостовірними і нікчемними.
Скаржник посилається на те, що всі проби, відібрані як працівниками позивача, так і працівниками відповідача, відібрані в один і той же день та з одного й того ж місця, та в подальшому передані на дослідження. Жоден закон не зобов'язує одну й ту саму особу бути присутньою під час всіх відборів проб. Наданий до Криворізької міжрайонної державної лабораторії державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів зразок був придатний для дослідження, про що свідчить виданий лабораторією висновок. Щодо порядку відбору проб працівниками відповідача та щодо використаного для відбору посуду, то слід зазначити, що водоканал у такий самий спосіб та у таку ж саму тару здійснював відбір проб. Однак, до порядку відбору проб позивачем у суду питань не виникло, що свідчить про необ'єктивність та упередженість суду першої інстанції безпосередньо до особи відповідача.
Як зауважено Скаржником, в матеріалах справи відсутні докази, а позивачем не спростовано, що перед відбором проб засоби відбору були вимиті мийним засобом або ж так, як описано в інструкції виробника, потім ретельно прополоскати водою. Відповідач, будучи присутнім на місці відбору пробу в особі свого представника, об'єктивно не міг перевірити та підтвердити факт дотримання позивачем вищевказаних вимог.
За твердженням Скаржника, наявними в матеріалах справи доказами тривалого листування з позивачем підтверджується неодноразова незгода відповідача з процедурою відбору проб, неодноразові пропозиції відповідача щодо повторного відбору проб та необхідність дотримання вимог ДСТУ при здійснені повторного відбору проб.
Підсумовуючи, Скаржник зазначає наступне: суд першої інстанції допустив неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для справи; суд першої інстанції не здійснив належної перевірки дотримання позивачем вимог ДСТУ ISO5667-10:2005, обмежившись лише формальним посиланням на зміст акту відбору проб; суд першої інстанції не надав відповідей по суті позиції відповідача, не навів мотивів її визнання або відхилення; суд першої інстанції надав висновки щодо обставин справи за відсутності в матеріалах справи належних та допустимих доказів, зокрема, щодо типу течій в місці відбору та самої процедури здійснення відбору проби; судом першої інстанції не дотримано стандарту доказування.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2025 матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Криворізькій хлібозавод № 1» у судовій справі № 904/1660/25 передано на розгляд колегії суддів Центрального апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Чус О.В., судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.10.2025 витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали господарської справи № 904/1660/25. Вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Криворізькій хлібозавод № 1» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2025, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, відкладено до надходження матеріалів справи № 904/1660/25 до Центрального апеляційного господарського суду.
15.10.2025 до Центрального апеляційного господарського суду надійшли матеріали даної господарської справи.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.10.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Криворізькій хлібозавод № 1» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2025 у справі № 904/1660/25. Визначено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.
21.10.2025 представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Криворізькій хлібозавод № 1» в системі «Електронний суд» сформовано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, оскільки обставини даної справи та нормативно-правове регулювання спірних правовідносин свідчать про те, що розгляд справи вимагає більш детального аналізу позицій сторін та фактів, на які вони посилаються, більш глибокий аналіз наявних матеріалів та доказів.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.10.2025 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Криворізькій хлібозавод №1» у розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Криворізькій хлібозавод № 1» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2025 у справі № 904/1660/25 з повідомленням (викликом) сторін.
25.10.2025 від представника відповідача надійшло клопотання про стягнення судових витрат, яким останній просить суд прийняти заяву про розподіл судових витрат до розгляду; стягнути з Комунального підприємства «Кривбасводоканал» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Криворізький хлібозавод № 1» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500,00 грн., пов'язаних з апеляційним переглядом справи; стягнути з Комунального підприємства «Кривбасводоканал» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Криворізький хлібозавод № 1» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн., пов'язаних з розглядом справи в суді першої інстанції, докази понесення яких наявні в матеріалах справи.
В клопотанні заявник зазначає, що загальний розмір витрат на професійну правничу допомогу, пов'язаних з апеляційним провадженням - 3 500,00 грн., що підтверджується підписаним сторонами Договору про надання професійної правничої допомоги № 38/2024-АБ від 11.07.2024 року, Актом виконаних робіт (наданих послуг) від 07.10.2025 року на підставі Договору про надання професійної правничої допомоги № 38/2024-АБ від 11.07.2024 року. 23.10.2025 року ТОВ«Криворізький хлібозавод № 1» здійснило оплату витрат на професійну правничу допомогу, що підтверджується Інформаційним повідомленням про зарахування коштів № 3338. З урахуванням ціни позову та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), заявник вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу є співмірним та обґрунтованим.
На підтвердження викладених у клопотанні обставин, заявником додано: Договір № 38.2024 від 11.07.2024 року, Додаткову угоду, Витяг з Договору, протоколи кваліфікованих електронних підписів.pdf; Акт виконаних робіт (наданих послуг) від 07.10.2025 року на суму 3 500,00 грн. з кваліфікованими електронними підписами сторін.pdf.; Інформаційне повідомлення про зарахування коштів № 3338 від 23.10.2025 року.pdf.
27.10.2025 від Комунального підприємства «Кривбасводоканал» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про те, що доводи апеляційної скарги є безпідставними і висновків суду першої інстанції вони не спростовують. Господарський суд Дніпропетровської області всебічно, повно, об'єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, що у відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без зміни.
Як зазначено у відзиві, Позивач вважає такі доводи скаржника припущеннями, суб'єктивною думкою скаржника, невірним трактуванням діючого законодавства з питань контролю якості стічних вод споживачів та здійснення відборів проб стічних вод виробником, доводи скаржника не підкріплені жодним належним та допустимим доказом.
За твердженням Позивача, останнім було відібрано проби стічних вод саме з лотка каналізаційного випуску Ду200мм у каналізаційному колодязі КК-2, розташування якого визначено в акті/схемі розмежування балансової належності мереж водопостачання та водовідведення від 20.12.2011, що є невід'ємною частиною договору.
Щодо ідентифікації та реєстрації проб, Позивачем повідомлено, що при передачі проби до лабораторії працівниками КП «Кривбасводоканал», які проводили відбір проб стічних вод складається паспорт проби з інформацією, згідно вимог п.9.1 КНД 211.1.0.009-94 Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод. Даний паспорт не передається Споживачу, так як, це не передбачається Правилами № 79.
Позивачем зауважено, що під час відбору проб пробовідбірник не торкався стінок колодязя, а беручи до увагу той факт, що проби на мікробіологічні показники не відбиралися, бактеріальна плівка, яка теоретично може існувати лише на стінках колодязя, жодним чином не може впливати на результати досліджень. ТОВ «Криворізький хлібозавод №1» має роздільну систему водовідведення (господарсько-побутову, промислову, та зливову поверхневий сток), а отже канали для стічних вод не є загально сплавними. Потік стічних вод у контрольному колодязі КК-2 постійно знаходиться у турбулентному стані, про беззаперечність даного факту свідчать значні об'єми стічних вод, які проходять по даному випуску. Так, щомісячні обсяги скинутих стічних вод, які були використані для розрахунку величини додаткової плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями за березень, квітень, травень, червень 2024 склали: 371,00 м3; 422 м3; 325 м3; 351 м3. Ці дані про обсяги скинутих стічних вод Споживача містяться у актах приймання-передачі наданих послуг водопостачання та водовідведення за укладеним Договором та у виписаних рахунках на оплату за надані послуги, які вже сплачені Відповідачем.
За твердженням Позивача, відповідно до даних, зазначених в Акті відбору проб стічних вод № 276 від 11.06.2024 р., можна зробити висновок, що аналізування даних лабораторія КП «Кривбасводоканал» розпочала одразу після отримання проби. Тривалість аналізу пояснюється, особливістю методики дослідження за різними показниками.
Позивач зазначає, що будь-яких порушень керівних нормативних документів від час виконання відбору проб стічних вод у відповідача 11.06.2024 року не було, процедура відбору проб стічних вод була виконана позивачем з дотриманням вимог діючих нормативних актів України. Акт про відбір проб стічних вод від 11.06.2024 №276 складений у відповідності до встановленої форми та у відповідності з вимогами діючих нормативно правових актів, акт було підписано у двосторонньому порядку представниками КП «Кривбасводоканал» та представником Споживача в.о.директора Бацура О., без будь-яких зауважень зі сторони представника Споживача.
Як зауважено Позивачем, твердження відповідача у апеляційній скарзі про порушення співробітниками КП «Кривбасводоканал» вимог нормативних актів під час проведення процедури відбору проб стічних вод, є суб'єктивним припущенням, та таким, що не відповідає дійсності. Представник відповідача був присутнім під час відбору проб стічних вод 09.06.2020року, до його повноважень входить спостерігати за процедурою відбору проб та висловлювати свої зауваження чи заперечення щодо процедури відбору, а жодних зауважень у акті про відбір проб стічних вод представник споживача не зазначив.
30.10.2025 від Позивача надійшло заперечення на клопотання (заяву) про стягнення з позивача суми судових витрат на професійну правничу допомогу, в якому Позивач просить суд клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Криворізький хлібозавод №1» про стягнення з Комунального підприємства «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13 500,00грн. - залишити без розгляду.
Заперечення обґрунтоване, зокрема, тим, що розмір зазначених представником Відповідача у заяві про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, який подано до суду першої інстанції на суму 10 000,00грн., є неспіврозмірним з обсягом наданих ним послуг і виконаних робіт, витрати на професійну правничу допомогу адвоката не деталізовані в акті виконаних робіт (наданих послуг) від 06.05.2025 до Договору про надання професійної правничої допомоги №38/2024-АБ від 11.07.2024р. Вартість послуг за підготовку апеляційної скарги у розмірі 3500,00грн., а підготовка відзиву на позовну заяву у розмірі 8000,00грн., свідчать про невідповідність вартості підготовки юридичних документів, так як підготування апеляційної скарги займає більше часу, є більш складним та довготривалим процесом, а підготування відзиву на позовну заяву займає менше часу, тому що у позовній заяві вже зазначені всі нормативно-правові акти, які застосовані у позові.
Отже, Комунальним підприємством «Кривбасводоканал» зазначено, що в порушення ч.4 ст.126 ГПК України, розмір витрат заявлений представником Відповідача у клопотанні про розподіл судових витрат, пов'язаних з розглядом справи №904/1660/25, є неспівмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;- ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Таким чином, Позивач вважає, що відсутні підстави для покладення на Комунальне підприємство «Кривбасводоканал» витрат на професійну правничу допомогу за супроводження спору у Господарському суді Дніпропетровської області у розмірі 13 500,00грн. за заявою представника Відповідача про стягнення судових витрат, пов'язаних з розглядом справи №904/1660/25.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 05.10.2011 між Комунальним підприємством "Кривбасводоканал" (далі - позивач, Кривбасводоканал, виконавець) та Приватним акціонерним товариством “Криворізький хлібозавод №1» (у 2014 змінив найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю “Криворізький хлібозавод №1», далі - відповідач, споживач) був укладений договір № 585 про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення (а.с.18-20).
Відповідно до пункту 1.1 договору Кривбасводоканал зобов'язується забезпечити споживача питною водою виробником якої є ДПП «Кривбаспромводопостачання» та прийняти від нього стічні води (на підставі «Правил...2202 від 29.09.04), споживач зобов'язується прийняти та оплатити питну воду за встановленими тарифами згідно наданої заявки орієнтовно в обсязі 7956 м3/рік, а також стічні води в обсязі 7956 м3/рік.
Об'єкти користування водопостачанням та водовідведенням: вул.50-річчя Жовтня, 17 (хлібзавод; вул.Надії, 15 (магазин) (пункт 1.2. договору).
Пунктом 1.6. договору передбачена характеристика встановлених засобів обліку води: лічильник «ГРОСС», зав.№ 200708000342, місце встановлення: вул. 50-річчя Жовтня (теперішня назва - Гірників) 17 (хлібозавод), лічильник «КВ 1,5», зав.№ 666410, місце встановлення: вул. Надії,15 (магазин).
Кількість стічних вод, що надходять до каналізації, визначаються за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання (з відрахуванням втрат води на технологічні потреби), згідно з показниками приладів обліку (пункт 1.12. договору).
За кількісний та якісний склад стічних вод субабонента повну відповідальність несе споживач (пункт 1.13. договору).
Відповідно до пункту 2.1. договору тарифи за послуги водопостачання та водовідведення на день підписання договору затверджені рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради від 26.11.2008 № 821 і можуть бути змінені відповідно до діючого законодавства України. Тариф на момент укладання договору складає за 1 м3 з ПДВ: вода питна - 4,48грн, стоки - 4,95грн.
В разі затвердження нових тарифів на послуги водопостачання та водовідведення Кривбасводоканал письмово повідомляє споживача згідно з діючим законодавством України без додаткового узгодження розмірів та терміну введення нових тарифів. Письмове повідомлення стає невід'ємною частиною даного договору (пункт 2.2. договору).
Розрахунки за надані послуги водопостачання та водовідведення здійснюються споживачем у грошовій формі протягом трьох банківських днів після пред'явлення платіжного доручення, рахунку, або квитанції (пункт 3.1. договору).
Споживач для узгодження акту про кількість наданої води та приймання стічних вод направляє свого представника, з довіреністю, підписаною уповноваженою на те особою для підписання акту у відділ Водозбуту не пізніше 25 числа кожного місяця (у лютому 23 числа). Якщо представник не прибув або необґрунтовано відмовився від підписання акту, Кривбасводоканал на підставі даних обліку води складає акт самостійно і один примірник акту в триденний термін направляє споживачу (пункт 3.5. договору).
Споживач зобов'язаний забезпечити, зокрема можливість проведення Кривбасводоканалом у будь-який час доби контролю за скидом стічних вод включаючи надання необхідних відомостей та присутність свого представника (пункт 4.2. договору).
Відповідальною особою за водопостачання та водовідведення об'єктів споживача, цілісність пломб та пристроїв водомірного вузла споживач призначає (Швидкого А.Ю.) з 13.10.11 Ємеца С.І. (пункт 4.3. договору).
Споживач несе відповідальність згідно із законодавством і цим договором за:
- недотримання вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг;
- несвоєчасне внесення платежів за послуги - шляхом сплати пені;
- втручання в роботу засобів обліку води;
- порушення зобов'язань установлених договором або законодавством;
- невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором;
- у разі порушення зобов'язання споживач повинен сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення;
- за порушення строків виконання зобов'язання, передбаченого пунктом 3.1. договору споживач сплачує пеню у розмірі облікової ставки НБУ за весь строк прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф 7% вартості;
- за неправомірне користування чужими коштами споживач (за час прострочення їх повернення на рахунок Кривбасводоканалу) зобов'язаний сплатити 5 % від суми прострочення;
- за порушення договірних зобов'язань до споживача можуть бути застосовані оперативно-господарські санкції у наступних видах:
- зміна оплати послуг переведення на попередню оплату послуг;
- обмеження або припинення надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення (пункт 5.1. договору).
Точки розподілу, в яких здійснюється передачі послуг від Кривбасводоканалу до споживача, зазначені у актах розмежування балансової належності, які є невід'ємною частиною договору (пункт 6.1. договору).
Даний договір набирає чинності з 05.10.2011 і діє в частині надання послуг водопостачання і водовідведення до 31.12.2014, а в частині здійснення розрахунків за надання послуги - до повного погашення заборгованості (пункт 9.1. договору).
Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не заявить про намір його розірвати або внести в нього зміни (пункт 9.2. договору).
Договір № 37 від 25.01.2005 припиняє свою дію з моменту підписання даного договору (пункт 10.4. договору).
Договір підписаний сторонами та скріплений печатками сторін без зауважень та заперечень до нього.
Уповноваженими представниками КП "Кривбасводоканал" 11.06.2024 за участю в.о. директора Товариства з обмеженою відповідальністю “Криворізький хлібозавод №1» - О. Бацури був складений двосторонній акт № 276 про те, що 11.06.2024 об 10:26 год з лотка у контрольному колодязі КК-2 споживача за адресою: вул. 50-річчя Жовтня (теперішня назва - Гірників) 17 (хлібозавод), у присутності представника споживача був здійснений відбір контрольних проб (проба № 174, разова об'єднана (усереднена), контрольна, арбітражна) стічних вод для проведення контрольного аналізу. Згаданий акт підписаний сторонами без зауважень та заперечень.
Хімічний аналіз контрольних проб стічних вод були виконані хіміко-бактеріологічною лабораторією КП “Кривбасводоканал», про що складений протокол № 482 від 18.06.2024 дослідження якості стічних вод та яким встановлено, що якість стічних вод не відповідає вимогам Правил № 79 за показниками:
· БСК - 590,0 мгО2/дм3, при допустимій концентрації 246,3 мгО2/дм3 (методика виконання вимірювань КНД 211.1.4.024-95);
· ХСК - 1389,0 мгО/дм3, при допустимій концентрації 470,0 мгО/дм3 ( методика виконання вимірювань МВВ 081/12-0901-14);
· завислі речовини -746,0 мг/дм3, при допустимій концентрації 300,0 мг/дм3 (методика виконання вимірювань КНД 211.1.4.039-95);
· фосфати - 20,5 мг/дм3, при допустимій концентрації 3,9 мг/дм3 ( методика виконання вимірювань МВВ 081/12-0879-13);
· жири - 26,8 мг/дм3, при допустимій концентрації 20,0 мг/дм3 ( методика виконання вимірювань МВВ 081/12-0646-09);
· сульфати- 1848,0 мг/дм3, при допустимій концентрації 400,0 мг/дм3 (методика виконання вимірювань МВВ 081/12-0007-01);
· хлориди -1195,0 мг/дм3, при допустимій концентрації 350,0мг/дм3 ( методика виконання вимірювань КНД 211.1.4.034-95);
· залізо загальне - 3,75 мг/дм3, при допустимій концентрації 3,0мг/дм3 (методика виконання вимірювань КНД 211.1.4.037-95).
Відповідно до вимог пункту 4.26 Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення м. Кривого Рогу № 79 про виявлені порушення та необхідність застосування заходів по приведенню якості стічних вод відповідача у відповідність до Правил №79, було повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю “Криворізький хлібозавод №1» листом від 21.06.2024 №28-22/9698 з додатком протоколу досліджень якості стічних вод №482 від 18.06.2024.
У відповідь на згаданий лист відповідачем повідомлено, що відбір був здійснений з порушенням пункту 5.1.2. ДСТУ ISO 5667-10-2005. Відповідач зазначив, що 11.06.2024 в процесі відбору ТОВ “Криворізький хлібозавод №1» була відібрана паралельна проба. Хімічний аналіз був виконаний Криворізькою міжрайонною державною лабораторією державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, про що складений експертний висновок № 000398 п/24 від 18.06.2024 та яким встановлено, що надісланий зразок 000398п/1/24 - вода стічна за фізико-хімічними показниками (завислі речовини*, мг/дм3; фосфати*, мг/дм3; жир*, мг/дм3; хлориди *, мг/дм3; сульфати*, мг/дм3; реакція середовища*, рН) не відповідає вимогам Правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення м. Кривого Рогу; 000398п/1/24 - вода стічна за фізико-хімічними показниками (залізо загальне* мг/дм3; азот амонійний*, мг/дм3) відповідає вимогам Правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення м. Кривого Рогу.
Листом від 09.07.2024 №28-22/10622 Комунальне підприємство “Кривбасводоканал» повідомила відповідача, що згаданий експертний висновок не може характеризувати якісний склад паралельної проби стічних вод Товариства з обмеженою відповідальністю “Криворізький хлібозавод №1».
16.07.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю “Криворізький хлібозавод №1» на адресу позивача надіслано лист № 159, яким пропонував провести повторний відбір проб з дотриманням всіх вимог викладених у ДСТУ ISO 5667-10-2005.
Листом від 12.09.2024 вих. №31-27/14041 позивач вимагав від Товариства з обмеженою відповідальністю “Криворізький хлібозавод №1» протягом трьох банківських днів сплатити заборгованість за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями у розмірі 179 105,44грн (рахунок № 362 від 10.09.2024).
У відповідь на згаданий лист відповідач повідомив позивача про намір не сплачувати рахунок № 362 від 10.09.2024.
Листом від 29.10.2024 №28-22/17042 Комунальне підприємство “Кривбасводоканал» повідомила відповідача, що вимога про сплату рахунку є правомірною.
13.11.2024 ТОВ “Криворізький хлібозавод №1» повідомила позивача про невизнання результатів відбору та нарахування штрафних санкцій. Водночас відповідач повідомив про те, що ТОВ “Криворізький хлібозавод №1» є виконавцем мобілізаційного завдання у період військового стану та наказом Міністерства енергетики України від 15.03.2022 підприємство відповідача не належить до категорії побутових споживачів та виконує життєво важливі функції для забезпечення обороноздатності держави.
Листом від 18.02.2025 вих. №31-27/3834 позивач вимагав від Товариства з обмеженою відповідальністю “Криворізький хлібозавод №1» протягом трьох банківських днів сплатити заборгованість за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями у розмірі 179 105,44грн (рахунок № 362 від 10.09.2024 за період з 14.03.2024 по 11.06.2024). Згаданий лист був отриманий та залишений відповідачем без відповіді.
Вказане стало підставою для звернення Комунального підприємства “Кривбасводоканал» до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості з плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями до системи централізованого водовідведення.
Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.
Предметом позову в цій справі є вимога позивача до відповідача про стягнення заборгованості з плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями до системи централізованого водовідведення, а також сум інфляційних втрат, 3 % річних, пені, штрафу.
Так, спірні правовідносини виникли на підставі Договору №585 від 05.10.2011р. про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення, що є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно з наступними нормами права.
Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Згідно з частиною першої статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до частини першої статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідності до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору (статті 626 ЦК України).
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 903 Цивільного кодексу України).
Зобов'язання, що виникли між сторонами за своїм правовим змістом опосередковують відносини у сфері надання послуг водопостачання та водовідведення.
Відповідно до статті 11 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, належить, зокрема, затвердження правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення.
Стаття 13-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" містить, зокрема, такі норми.
Скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови дотримання нормативів гранично допустимих концентрацій та нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.
Місцеві правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення населеного пункту встановлюють вимоги щодо приймання стічних вод населеного пункту.
Місцеві правила розробляються на підставі та з урахуванням вимог правил приймання стічних вод та порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.
У разі якщо відповідний орган місцевого самоврядування не прийняв рішення про затвердження місцевих правил, застосовуються правила приймання стічних вод, затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
Орган місцевого самоврядування забезпечує вільний доступ фізичних і юридичних осіб до затверджених місцевих правил.
Місцеві правила включають:
основні вимоги щодо приймання стічних вод населеного пункту підприємствами централізованого водовідведення;
популяційний еквівалент населеного пункту;
основні вимоги щодо скидання стічних вод до систем централізованого водовідведення суб'єктами господарювання;
вимоги щодо якості і режиму скидання стічних вод;
визначення механізму контролю за скиданням стічних вод;
розмір плати, що справляється із суб'єктів господарювання за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення та за порушення вимог щодо якості і режиму скидання стічних вод;
визначення механізму компенсації власнику мереж, споруд, устаткування системи централізованого водовідведення відповідного населеного пункту витрат на відновлення таких мереж, споруд, устаткування, зумовлених їх пошкодженням чи руйнуванням внаслідок порушення вимог щодо скидання стічних вод;
інші вимоги, передбачені законом.
Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України як центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, наказом від 01.12.2017 №316 затвердило Правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та Порядок визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення.
Відповідно до п.п. 3, 5 п.1 розділу ІІ Правил приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення, які затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 № 316 (далі - Правила №316), виробники повинні контролювати якість, кількість і режим скидання стічних вод споживачами; здійснювати раптовий (не погоджений зі споживачами заздалегідь) відбір контрольних проб. Механізм контролю, зокрема, порядок відбору проб встановлюється місцевими правилами приймання.
Так, відповідно до підпунктів 4 та 5 пункту 1 розділу II Правил № 316 від 01.12.2017 виробники повинні, зокрема контролювати якість, кількість і режим скидання стічних вод споживачами; здійснювати раптовий відбір контрольних проб, пред'являти підприємствам у встановленому порядку рахунки на оплату за скид понаднормативних забруднень із застосуванням коефіцієнта кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень, при порушенні як цих Правил, так і місцевих Правил приймання. Порядок та періодичність відбору проб визначаються в місцевих Правилах приймання.
На підставі цих Правил виробник розробляє місцеві Правила приймання, в яких враховують місцеві особливості приймання та очищення стічних вод, а також визначаються допустимі концентрації забруднюючих речовин, що можуть скидатися до системи централізованого водовідведення. Місцеві правила приймання затверджуються органами місцевого самоврядування та є обов'язковими для виробників та споживачів (пункт 4 розділу І цих Правил ).
У місцевих правилах приймання конкретизуються питання щодо:
1) відбору проб стічних вод на аналіз;
2) оформлення процедури відбору проб, у тому числі форми супровідного документа, що складатиметься за результатом відбору проб, з фіксуванням інформації щодо відібраної проби (дата, час, місце відбору; вид, об'єм проби; тип матеріалу тари, його об'єм; процедура попередньої обробки проби; відомості про особу, яка відбирала пробу, тощо) з урахування вимог та положень ДСТУ ISO 5667-2-2003 "Якість води. Відбір проб. Частина 2. Настанови щодо методів відбирання проб", ДСТУ ISO 5667-3-2001 "Якість води. Відбір проб. Частина 3. Настанови щодо зберігання та поводження з пробами", ДСТУ ISO 5667-10-2005 "Якість води. Відбирання проб. Частина 10. Настанови щодо відбирання проб стічних вод", КНД 211.1.0.009-94 "Гідросфера. Відбір проб для визначення складу та властивостей стічних і технологічних вод", Правил користування (пункт 10 розділу VІ Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення).
Рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради від 13.02.2019 №79 затверджено Правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення м. Кривого Рогу.
Згідно з цими Правилами:
4.1. Споживачі письмово під час укладення договору визначають не менше двох представників із зазначенням номерів телефонного зв'язку, уповноважених представляти їх під час відбору проб стічних вод і в подальшому забезпечують присутність таких уповноважених представників на об'єкті споживача безпосередньо під час відбору проб стічних вод виробником;
4.2. З метою контролю якості стічних вод споживачів виробник здійснює відбір контрольних проб. Виявлені в цих пробах перевищення ДК у стічних водах є достатньою підставою для нарахування додаткової плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями (у разі виявлення перевищення ДК).
4.3. Відбір проб стічних вод споживачів здійснюється з контрольного колодязя (каналізаційного випуску, лотка, камери), розташування якого визначено в актах/схемах розмежування балансової належності мереж водопостачання та водовідведення, що є невід'ємною частиною договору. У разі відсутності в споживача таких актів/схем розмежування балансової належності мереж водопостачання та водовідведення, відбір проб стічних вод здійснюється з останнього елемента каналізаційної мережі споживача.
4.6. Відбір контрольних проб стічних вод споживачів виконує раптово уповноважений представник виробника протягом доби, не погоджуючи зі споживачами заздалегідь. Результати відбору контрольних проб стічних вод споживача фіксується в акті підбору проб стічних вод (додаток 4), який підписують як представник виробника, так і представник споживача.
4.7. Акти складаються у двох примірниках - для виробника й споживача. У разі відмови підписати акт представником споживача, він підписується представниками виробника із зазначенням прізвища представника споживача, який відмовився підписати акт.
4.8. Акт відбору проб та інші документи, підготовлені виробником, підписуються однією стороною (повноважними представниками виробника) у разі зволікання з допуском уповноваженого представника виробника на територію споживача (більше ніж 30 хвилин після прибуття представника виробника) або створення представниками споживача перешкод виробнику у відборі проб чи обстеженні об'єкта водопостачання та водовідведення.
4.9. Об'єм відібраної виробником контрольної проби мас бути достатнім для виконання контрольного та арбітражного аналізу.
4.10. За ініціативи споживача та в його посуд виробником відбирається паралельна проба. У такому випадку проби відбираються за одночасною присутністю представників виробника та споживача. При цьому в акті відбору проб стічних вод (додаток 4) робиться примітка про паралельний відбір проб для виконання паралельного аналізу.
4.11. Якість контрольної проби визначається контрольним аналізом лабораторії виробника, у разі її відсутності - інших лабораторій, що здійснюють діяльність у цій галузі відповідно до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" і вимог чинного законодавства України, та підтверджується документами встановленого зразка: актом відбору проб стічних вод і протоколом дослідження якості стічних вод.
4.12. Аналіз контрольної проби проводиться за показниками, зазначеними в додатку 1 до Правил. Виробник мас право провести аналіз контрольної проби не за всіма показниками, в залежності від виду діяльності споживача.
4.19. Арбітражний аналіз проводиться в лабораторії виробника. А в разі незгоди споживача з проведенням арбітражного аналізу в лабораторії виробника, споживач має право звернутися до незалежної лабораторії, що здійснює діяльність у цій галузі відповідно до вимог Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", для проведення аналізу арбітражної проби. Усі витрати, пов'язані з транспортуванням, арбітражним аналізом стічної води, сплачуються споживачем.
Паралельний аналіз виконує споживач у будь-якій лабораторії, що здійснює діяльність у цій галузі відповідно до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" і вимог чинного законодавства України. Споживач невідкладно за результатами паралельного аналізу повідомляє виробника телефонограмою або факсограмою про результати вимірювання паралельної проби, виконані лабораторією. При встановленні факту розбіжності результатів контрольного аналізу та паралельного аналізу за ініціативи споживача, у разі його незгоди з результатами контрольного аналізу, проводиться арбітражний аналіз (п.п.4.13, 4.14, 4.15 Правил № 79).
4.26. При виявленні перевищення ДК стічних вод споживача, що скидаються до систем централізованого водовідведення м. Кривого Рогу, установлених Правилами або договором, виробник у 7-денний термін після закінчення аналізу направляє споживачу лист-повідомлення про виявлені перевищення ДК у стічних водах з додаванням протоколу дослідження якості стічних вод та акта відбору проб стічних вод (у разі його відсутності в споживача).
6.8. Визначення величини плати за скид стічних вод до систем централізованого водовідведення виробника (Рс) розраховується за формулою:
Рс = Т х Qd + 5T х Qpd +Kk х Т х Qpz , де: Т - тариф, установлений з надання послуг централізованого водовідведення споживачам, віднесеним до відповідної категорії, грн/м3; Т = 12,83 грн./м3 (без ПДВ), (з 01.01.2022 р.); Qd - об'єм скинутих споживачем стічних вод у межах, обумовлених договором, м3; Qpd - об'єм скинутих споживачем стічних вод понад обсяги, обумовлені договором, м3 Qpz - обсяг скинутих стічних вод з понаднормативними забрудненнями, м3 ; Kк - коефіцієнт кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми.
У разі виявлення виробником під час контролю якості стічних вод, що скидають споживачі, перевищення фактичної концентрації одного виду забруднення понад встановлену Правилами чи умовами договору, ДК коефіцієнт кратності для розрахунку плати за скид понаднормативних забруднень визначають за формулою, яка визначена пункті 6.14 цих Правил.
6.16. Якщо виробником встановлено факт одночасного скиду до системи централізованого водовідведення кількох забруднень у концентраціях, що перевищують ДК, застосовується коефіцієнт кратності.
6.17. Додаткова плата за скид споживачем стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій (ДК), що встановлено контрольним та/або арбітражним аналізом і підтверджено актом відбору проб стічних вод та протоколом дослідження якості стічних вод, стягується за період від попереднього відбору контрольної проби, проведеного виробником, до дати зафіксованого порушення, але не більше дев'яноста днів.
Як встановлено судом, при укладанні двостороннього акту розмежування меж балансової належності мереж водовідведення і експлуатаційної відповідальності сторін від 20.12.2011, сторони встановили наступне:
- КП «Кривбасводоканал» несе відповідальність за експлуатацію трубопроводу ДУ 400 по вул. 50-річчя Жовтня (теперішня назва - Гірників) 17;
- ТОВ «Криворізький хлібозавод № 1» несе відповідальність за експлуатацію трубопроводу ДУ 100, 200 врізаного у трубопровід ДУ 400 (каналізаційний колодязь на врізці КК-2);
- межею розділу є колодязь на врізці КК-1;
- контрольний колодязь для відбору проб стічних вод КК-2.
Матеріалами справи підтверджується, що 11.06.2024р. позивач здійснив раптовий відбір проб стічних вод на об'єкті відповідача за адресою: вул. 50-річчя Жовтня, 17 (хлібзавод). В Акті про відбір проб стічних вод № 276 від 11.06.2024 зазначено: « Погодні умови: t пов.330C, хмарно, без опадів. Тара для відбору проб підготовлена хіміко-бактеріологічною лабораторією КП «КРИВБАСВОДОКАНАЛ». Відібрані разові проби за показником жири. На інші показники контролю відібрано об'єднані проби. Відро при опусканні та підійманні не зачіпало стінок та горловини колодязя».
Згідно наявних у справі результатів (протоколів) хімічного аналізу контрольної проби стічних вод встановлені порушення, а саме: понаднормативний скид забруднених стічних вод.
Позивачем здійснено розрахунок додаткової плати за скид понаднормативно забруднених стічних вод до системи централізованого водовідведення м.Кривого Рогу. Згідно розрахунку величини додаткової плати з скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями ТОВ «Криворізький хлібозавод № 1» до системи централізованого водовідведення міста Кривого Рогу з березня по червень 2024 нараховано суму у розмірі 179 105,44 грн.
Так, з огляду на вищевикладене, виявлені у відібраних пробах перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах є достатньою підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень.
Доводи апеляційної скарги про те, що представник хлібозаводу, який був присутній під час відбору проб, не є фахівцем у сфері здійснення відбору та аналізу проб стічних вод, присутність представника та підпис ним акту відбору проб не свідчить про повне та беззаперечне дотримання процедури відбору проб та дотримання водоканалом вимог законодавства, а також те, що акт є лише формою фіксації вчинених дій, але не є підтвердженням правомірності та правильності дій сторін, колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.
Як встановлено судом, що Акт №276 від 11.06.2024 був підписаний представником споживача - в.о. ТОВ “Криворізький хлібозавод №1» - Бацурою О.А., представниками КП «Кривбасводоканал» - Коротою Л., Рябченко Д., відбір проб стічних вод проводив слюсар КВП - Рябченко Д. Згаданий акт був підписаний представниками споживача та позивачем без будь-яких зауважень та заперечень.
Договором, укладеним між позивачем та відповідачем, а саме пунктом 3.7 передбачено проведення контролю за скиданням стічних вод до системи централізованого водовідведення міста Кривого Рогу виконавцем у споживача, який передбачено місцевими Правилами №79.
Відповідно до п.4.2. договору споживач зобов'язаний забезпечити можливість проведення Кривбасводоканалом у будь-який час доби контролю за скидом стічних вод включаючи надання необхідних відомостей та присутність свого представника.
Пунктом 4.1 Правил №79 передбачено, що Споживачі письмово під час укладення договору визначають не менше двох представників із зазначенням номерів телефонного зв'язку, уповноважених представляти їх під час відбору проб стічних вод і в подальшому забезпечують присутність таких уповноважених представників на об'єкті споживача безпосередньо під час відбору проб стічних вод виробником.
Комунальне підприємство "Кривбасводоканал" під час відборів проб стічних вод керується, зокрема, положеннями Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 №316 та місцевих "Правилами приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення м. Кривого Рогу", затверджених рішенням Криворізької міської ради від 13.02.2019р. №79.
Згідно з п.п. 3.1., 3.1.3, п.4.6 Правил №79 передбачено, що Виробник (Позивач) повинен: контролювати якість, кількість і режим скидання стічних вод споживачами, а відповідно до пункту 3.1.5. Правил №79 здійснювати раптовий (не погоджений зі споживачем заздалегідь) відбір контрольних проб.
Відповідно до п.4.6 Правил №79 відбір контрольних проб стічних вод споживачів виконує раптово уповноважений представник виробника протягом доби, не погоджуючи зі споживачами заздалегідь.
Колегія суддів констатує, що чинним законодавством України не передбачено обов'язок Виконавця КП "Кривбасводоканал" попереджати Споживача про відбір проб стічних вод.
Водночас, про своє прибуття представники позивача повідомили керівника підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю “Криворізький хлібозавод №1» - Буловінова А.С. за номером 067-565-99-59, який не відповів, а тому було повідомлено в.о. директора Бацуру О.А., який був присутній при відборі проб стічних вод.
Верховний Суду у постанові від 25.10.2023 у справі №925/761/21 виснував, що присутність представника відповідача, який не був визначений умовами договору як відповідальна особа для вчинення таких дій, як і відсутність такої особи з будь-яких причин не є порушенням Правил №316 та підставою для визнання таких дій виробника (позивача) неправомірними, а відібрані проби стічних вод не є такими, що не можуть бути використані для дослідження якості стічних вод. Факт знаходження представників виробника на об'єкті споживача, повідомлення ними споживача про прибуття для відбору контрольної проби стічних вод з метою виконання своїх обов'язків дає об'єктивні підстави очікувати прибуття повноважної особи за договором поза розумними сумнівами у її компетенції, і навіть неявка споживача не може перешкоджати діяльності позивача здійснювати контрольні функції за рівнем шкідливих речовин у стічних водах.
Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 08.12.2020 у справі №904/3392/19.
За таких обставин, колегія суддів висновує, що саме на відповідача покладається обов'язок забезпечити участь уповноваженого представника (відповідальної особи) відповідача у відборі проб стічних вод, а здійснення відбору проб за присутності неуповноваженої особи не є підставою для визнання таких дій виробника (позивача) неправомірними, а відібрані проби стічних вод не є такими, що не можуть бути використані для дослідження якості стічних вод.
Таким чином, доводи апелянта про неправомірність відбору проб стічних вод внаслідок відсутності при їх відборі уповноважених осіб Відповідача, не знайшли свого підтвердження та ґрунтуються на власному помилковому тлумаченні скаржником норм законодавства. У той час, як повідомлення Споживача про намір здійснення контролю за якістю стічних вод надало можливість Відповідачеві реалізувати своє право взяти участь під час відбору проб.
Також, з акту № 276 від 11.06.2024 про відбір проб стічних вод вбачається, що нормативні документи, відповідно до яких виконано відбір проб стічних вод є, зокрема ДСТУ ISO 5667-10-2005 Якість води. Відбирання проб. Частина10. Настанови щодо відбирання проб стічних вод.
Так, відповідно до умов пункту 5.1.2 ДСТУ 1505667-10:2005 передбачено необхідність видалення окалини, мулу та бактеріальної плівки саме зі стінок колодязя. Під час відбору проб пробовідбірник не торкався стінок колодязя, а беручи до уваги той факт, що проби на мікробіологічні показники не відбиралися, бактеріальна плівка, яка теоретично може існувати лише на стінках колодязя, жодним чином не може впливати на результати досліджень.
ДСТУ 1505667-10:2005 передбачено необхідність створення турбулентного потоку у разі загально сплавної системи каналізації. ТОВ «Криворізький хлібозавод №1» має роздільну систему водовідведення (господарсько-побутову, промислову, та зливову поверхневий сток), а отже канали для стічних вод не є загально сплавними. Потік стічних вод у контрольному колодязі КК-2 постійно знаходиться у турбулентному стані.
Апеляційний суд зауважує, що за твердженням позивача, яке не спростоване відповідачем, під час відбору проб пробовідбірник не торкався стінок колодязя, а беручи до увагу той факт, що проби на мікробіологічні показники не відбиралися, бактеріальна плівка, яка теоретично може існувати лише на стінках колодязя, жодним чином не може впливати на результати досліджень.
Як вбачається з матеріалів справи, у протоколі дослідження якості стічних вод №482 від 18.06.2024 зазначена дата та час одержання проби: контрольна №174 - 11.06.2024; 13:15, дата та час початку аналізу проби 11.06.2024, 13:25; дата та час закінчення дослідження 17.06.2024, 08:30. Тобто, аналізування даних лабораторія КП «Кривбасводоканал » розпочала одразу після отримання проби.
Отже, необхідність додаткового створення турбулентної течії або використання перегородок чи водозливів - відсутня.
З урахуванням наведеного, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що відбір проб стічних вод на об'єкті Споживача було здійснено представниками КП "Кривбасводоканал" відповідно до вимог чинного законодавства України.
Щодо відбору паралельних проб за ініціативою споживача (відповідача), колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пункту 4.10. Правил № 79 за ініціативи споживача та в його посуд виробником відбирається паралельна проба. У такому випадку проби відбираються за одночасною присутністю представників виробника та споживача. При цьому в акті відбору проб стічних вод (додаток 4) робиться примітка про паралельний відбір проб для виконання паралельного аналізу.
Згідно п.4.13.- п.5.15 Правил № 79, паралельний аналіз виконує споживач у будь-якій лабораторії, що здійснює діяльність у цій галузі відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» і вимог чинного законодавства України.
Споживач невідкладно за результатами паралельного аналізу повідомляє виконавця телефонограмою або факсограмою про результати вимірювання паралельної проби, виконані лабораторією.
При встановленні факту розбіжності результатів контрольного аналізу та паралельного аналізу за ініціативи споживача, у разі його незгоди з результатами контрольного аналізу, проводиться арбітражний аналіз.
Як вбачається з акту про відбір проб стічних № 276 від 11.06.2024 проби стічних вод (контрольної, арбітражної та паралельної) було відібрано слюсарем КВП Д.Рябченко. Проте, у експертному висновку № 000398 п/24 від 18 червня 2024 зазначено, що представлену до Криворізької міжрайонної державної лабораторії державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів пробу було відібрано начальником виробничої лабораторії Гнояном О.О. 11.06.2024р., який не був присутній при відборі проб з представниками КП «Кривбасводоканал».
У графі дата надходження зразка зазначено 12 червня 2024 о 08 год. 18 хв, тобто майже через добу після відбору контрольної, паралельної та арбітражної проб стічних вод.
Проте, відібрана проба відповідачем в скляні ємності з металевими кришками є порушенням вказівок, зазначені в таблиці 1 1505667-3:2001 (Якість Води. Відбирання проб. Частина 3. Настанови щодо зберігання та поводження з пробами.)
Також відбір проб здійснювався Гояном О.О. згідно з постановою КМУ № 833 від 14 червня 2002 «Про затвердження Порядку відбору зразків продукції тваринного, рослинного і біотехнологічного походження для проведення досліджень».
Згідно з п.1 вказаної Постанови, порядок визначає механізм відбору зразків продукції тваринного, рослинного і біотехнологічного походження, що підлягає державному ветеринарно-санітарному контролю, згідно з додатком 1 (далі - продукція), для проведення ветеринарно-санітарної експертизи і досліджень з метою визначення показників її якості та безпеки. Стічна вода не входить до переліку Додатку 1 постанови №833.
Водночас усі зазначені у експертному висновку методики випробувань не внесені у сферу акредитації відповідно до ДСТУ ЕN ІS0/ІЕС 17025:2019.
Щодо посилань Скаржника на неналежність засобів відбору проб стічних вод, які використовув позивач, колегія суддів зазначає наступне.
Форма акту про відбір проб стічних вод затверджена у Додатку 4 до місцевих Правил №79.
Так, в акті №276 від 11.06.2024 про відбір проб стічних вод зазначено: номер проби, мета відбору, види проби, ким проведено відбір, в присутності якої повноважної особи споживача, назва та місце знаходження підприємства, назви проби, місце відбору, спосіб відбору (ручний відбір), візуальні органолептичні характеристики проби та тари, відомості про паралельну пробу, відомості про арбітражну пробу, час початку та закінчення відбору проб стічних вод, температура стічної води, погодні умови, інформація про підготовку тари для відбору проб стічних вод, інформація про інформування представника споживача бути присутнім під час відбору проб, умови зберігання, консервування та доставки проб до лабораторії.
Форма акту №276 від 11.06.2024 відповідає формі актів відбору проб згідно затвердженої місцевими правилами (Правил №79) форми.
Також, в акті про відбір проб стічних вод №276 від 11.06.2024, у відповідності до вимог пункту 4.2.1. ДСТУ ISO 5667-10:2005 «Якість води. Відбирання проб. Частина 10. Настанови щодо відбирання проб стічних вод», на об'єкті Відповідача проводився з використанням цеберки (відро). Тара для відбору проб підготовлена хіміко-бактеріологічною лабораторією КП «КВК».
В акті про відбір проб стічних вод № 276 від 11.06.2024р. зазначена температура стічної води на момент відбору проб стічних вод, а саме 33°С, також зазначені умови зберігання, консервування та доставки проби в лабораторію, що відповідають вимогам пункту 6 ДСТУ ISO 5667-14:2005 «Частина 14 Настанови щодо забезпечення якості відбирання проб та оброблених проб природних вод. Якість води. Відбирання проб». Згідно акту відбору проб, доставка до лабораторії проводилась в термоізоляційній сумці з акумуляторами холоду. Також, в акті відбору зазначено, що арбітражну пробу було законсервовано та опломбовано пломбою Д19199202 ТИ КП КВК.
У протоколі дослідження якості стічних вод №482 від 18.06.2024 зазначена дата та час одержання проби: контрольна №174 - 11.06.2024; 13:15, дата та час початку аналізу проби - 11.06.2020 р. 13:25 та дата та час закінчення дослідження 17.06.2024 - 08:30.
Наказом Міністра охорони навколишнього природного середовища від 28.12.1994 №125 затверджено Керівний нормативний документ "Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод" (КНД 211.1.0.009-94).
Згідно з розділом 1 КНД 211.1.0.009-94 вказаний керівний нормативний документ встановлює загальні вимоги до відбору проб з метою подальшого визначення хімічних та фізичних показників складу і властивостей вод. Цей керівний нормативний документ містить загальні вимоги до: організації відбору, видів проб, місць, часу та частоти відбору, пристроїв, засобів та посуду для відбору та зберігання проб, реєстрації та транспортування проб, техніки безпеки.
Пунктом 9.1. КНД 211.1.0.009-94 передбачено, що на відібрану пробу (проби) складається супровідний документ (акт, паспорт), в якому має бути наведена наступна інформація: номер посудини (проби); назва проби, мета відбору; вид проби (разова або об'єднана) із зазначенням способу усереднення; спосіб відбору; пункт та місце відбору; дані про обробку (фільтрування, відстоювання, консервування, тощо) і форма; дата, час та відомості про особу (осіб), яка відібрала пробу.
Національним стандартом України - "Якість води". "Відбирання проб", зокрема, частиною 3 "Настанови щодо зберігання та поводження з пробами" (ДСТУ ІSО 5667-3-2001) передбачено, що води, особливо поверхневі і майже усі, що скидаються як стічні води, чутливі до різного роду фізичних, хімічних чи біологічних реакцій, що можуть мати місце в період між відбиранням проби і аналізуванням. Природа та інтенсивність таких реакцій часто є така, що у випадку, коли не прийнято необхідних запобіжних заходів перед або під час транспортування і в період зберігання проби в лабораторії до аналізування, концентрація визначуваної речовини буде відрізнятися від початкової, яка була під час відбирання проб. Активність цих реакцій залежить від результатів взаємодії хімічної і біологічної природи зразка: його температури, чутливості до світла, матеріалу посудини, періоду між відбиранням проби та аналізуванням, умовами в яких він перебував.
Частиною 10 Національного стандарту України ДСТУ ІЗО 5667-10-2005 "Настанови щодо відбирання проб стічних вод" затверджено форму звіту відбирання проб побутових і промислових стічних вод, якою передбачено, що така форма має містити наступну інформацію: точку відбирання; шифр для позначення точки відбирання; дата початку і закінчення відбирання; час початку і закінчення відбирання; ціль відбирання проби; подробиці методу відбирання проби; подробиці польових тестів.
Таким чином, відповідачем дотримано порядок відбору проб стічних вод, визначений КНД 211.1.0.009-94 - Гідросфера. Відбір проб для визначення складу та властивостей стічних та технологічних вод.
Оформлення процедури відбору проб стічних вод та здійснення дослідження якості стічних вод підтверджено Позивачем наявними у матеріалах справи доказами, а саме: Актами про відбір проб стічних вод №276 від 11.06.2024р, який підписаний у двосторонньому порядку, без зауважень зі сторони представників Відповідача, а також Протоколом дослідження якості стічних вод № 482 від 18.06.2024.
Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що факт перевищення допустимих концентрацій вмісту забруднюючих речовин є доведеним позивачем належними та допустимими доказами, відповідачем не спростований.
За твердженням Скаржника, наявними в матеріалах справи доказами тривалого листування з позивачем підтверджується неодноразова незгода відповідача з процедурою відбору проб, неодноразові пропозиції відповідача щодо повторного відбору проб та необхідність дотримання вимог ДСТУ при здійснені повторного відбору проб.
Вказані доводи Скаржника спростовуються наступним: відповідно до п.3.1.5. Правил №79 Виробник (позивач) має здійснювати раптовий (не погоджений зі споживачем заздалегідь) відбір контрольних проб; відбір контрольних проб здійснювався у присутності уповноважених представників відповідача; акт про відбір проб стічних вод №276 від 11.06.2024р було підписано у двосторонньому порядку представниками КП «Кривбасводоканал» та представником Споживача, без будь-яких зауважень зі сторони представника Споживача.
Крім того, позивачем було заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 2 263,20грн за період з 28.09.2024 по 28.02.2025, пені у розмірі 10 175,15грн за період з 28.09.2024 по 28.02.2025, штрафу 7 % у розмірі 12 537,38грн та інфляційних втрат у розмірі 11 462,75грн за період з жовтня 2024 по січень 2025.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (пункт 3 частина 1 стаття 611 Цивільного кодексу України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
За положеннями частини 1 статті 216, частин 1, 2 статті 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з ч.ч. 4, 6 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Особливості регулювання грошових зобов'язань встановлено статтею 625 ЦК України, відповідно до якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів.
Відповідно до пункту 5.1. договору, за порушення строків виконання зобов'язання, передбаченого пунктом 3.1. договору споживач сплачує пеню у розмірі облікової ставки НБУ за весь строк прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф 7 % вартості.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями до системи централізованого водовідведення у розмірі 179 105,44грн, 3% річних у розмірі 2 263,20грн, пені у розмірі 10 175,15грн, штрафу 7% у розмірі 12 537,38грн та інфляційних втрат у розмірі 11 462,75грн.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доводити таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
Водночас сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.
Подібну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18.
При цьому, судова колегія апеляційного суду зазначає, що у відповідності до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 по справі № 909/636/16, у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006).
Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про задоволення позовних вимог Комунального підприємства “Кривбасводоканал» до Товариства з обмеженою відповідальністю “Криворізький хлібозавод №1» про стягнення заборгованості з плати за скид стічних вод в сумі 215 543, 93грн.
Стосовно клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Криворізький хлібозавод №1» про стягнення з позивача судових витрат на професійну правничу допомогу №б/н від 25.10.2025, необхідно зазначити наступне.
Так, вказаним клопотання відповідач просить суд прийняти заяву про розподіл судових витрат до розгляду; стягнути з Комунального підприємства «Кривбасводоканал» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Криворізький хлібозавод № 1» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500,00 грн., пов'язаних з апеляційним переглядом справи; стягнути з Комунального підприємства «Кривбасводоканал» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Криворізький хлібозавод № 1» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн., пов'язаних з розглядом справи в суді першої інстанції, докази понесення яких наявні в матеріалах справи.
В клопотанні заявник зазначає, що загальний розмір витрат на професійну правничу допомогу, пов'язаних з апеляційним провадженням - 3 500,00 грн., що підтверджується підписаним сторонами Договору про надання професійної правничої допомоги № 38/2024-АБ від 11.07.2024 року, Актом виконаних робіт (наданих послуг) від 07.10.2025 року на підставі Договору про надання професійної правничої допомоги № 38/2024-АБ від 11.07.2024 року. 23.10.2025 року ТОВ «Криворізький хлібозавод № 1» здійснило оплату витрат на професійну правничу допомогу, що підтверджується Інформаційним повідомленням про зарахування коштів № 3338. З урахуванням ціни позову та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), заявник вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу є співмірним та обґрунтованим.
На підтвердження викладених у клопотанні обставин, заявником додано: Договір № 38.2024 від 11.07.2024 року, Додаткову угоду, Витяг з Договору, протоколи кваліфікованих електронних підписів.pdf; Акт виконаних робіт (наданих послуг) від 07.10.2025 року на суму 3 500,00 грн. з кваліфікованими електронними підписами сторін.pdf.; Інформаційне повідомлення про зарахування коштів № 3338 від 23.10.2025 року.pdf.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Згідно ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Як передбачено п. 1 ч. 3 цієї статті до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 цього Кодексу).
Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач просить суд першої інстанції стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00грн. На підтвердження понесених витрат на суму 10 000,00грн позивач надав суду: договір про надання професійної правничої допомоги № 38/2024-АБ від 11.07.2024, укладений між Адвокатським бюро «Терзі та Партнери» (далі - Бюро) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Криворізький хлібозавод №1» (далі - клієнт); додаткова угода № 1 від 11.07.2024 до договору про надання професійної правничої допомоги № 38/2024-АБ від 11.07.2024; витяг з договору про надання професійної правничої допомоги № 38/2024-АБ від 11.07.2024; акт виконаних робіт (наданих послуг) від 06.05.2025; платіжну інструкцію № 14189 від 08.05.2025 на суму 10 000,00грн; інформаційне повідомлення про зарахування коштів від 08.05.2025.
Позивачем сплачено Адвокатському бюро «Терзі та Партнери» за послуги з надання правничої допомоги за договором про надання професійної правничої допомоги № 38/2024-АБ від 11.07.2024 у розмірі 10000 грн, про що свідчить платіжна інструкція № 14189 від 08.05.2025.
Відповідно до ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на те, що колегією суддів апеляційну скаргу залишено без задоволення, залишено без змін рішення господарського суду у справі, яким позовні вимоги задоволені у повному обсязі, відмовлено у задоволенні заяви ТОВ “Криворізький хлібозавод №1» про розподіл судових витрат, клопотання від 25.10.2025 ТОВ “Криворізький хлібозавод № 1» про стягнення судових витрат не підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, відсутні підстави для покладення на позивача судових витрат відповідача на професійну правничу допомогу, пов'язаних з розглядом справи в суді першої інстанції та апеляційним переглядом справи.
Доводи заявника апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення в розумінні ст. 277 ГПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, 282-284, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Криворізькій хлібозавод № 1» - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2025 у справі №904/1660/25 - залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя М.О. Дармін