09 грудня 2025 року м. Харків Справа № 917/1421/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М., суддя Шутенко І.А.,
за участю секретаря судового засідання Пляс Л.Ф.,
представники сторін у судове засідання не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ ОЙЛ ГРУП" (вх.№2227П) на рішення Господарського суду Полтавської області від 30.09.2025, ухвалене у приміщенні Господарського суду Полтавської області суддею Киричук О.А., у справі №917/1421/25
за позовом Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги міста Ромни" Роменської міської ради, Сумська обл., м. Ромни,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ ОЙЛ ГРУП", шлях Київ-Харків, корпус 134 км, Пирятинський район, Полтавська область,
про стягнення 72 990, 40грн
Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги міста Ромни" Роменської міської ради звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ ОЙЛ ГРУП" про стягнення 72 990, 40грн заборгованості за договором поставки від 04.10.2024 №233 та додаткової угоди №1 від 28.10.2024.
Позивач посилається на те, що у нього залишились не отовареними отримані від відповідача по договору №233 від 04.10.2024 року талони на бензин А-95 на 1330 літрів на загальну суму 72 990, 40грн, оскільки з кінця листопада - початку грудня 2024 року позивач стикнувся з проблемами щодо заправки пальним по талонам, наданими відповідачем на АЗС мереж "Авіас", "ANP"; з кінця грудня 2024 року отоварити талони на бензин А-95 в АЗС мережі "Авіас", "ANP" не було можливим.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 30.09.2025 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ ОЙЛ ГРУПП" на користь Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги міста Ромни" Роменської міської ради 72 990, 40грн заборгованості, 2 422, 40грн відшкодування витрат зі сплати судового збору.
Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що із матеріалів справи вбачається, що з 20.12.2024 позивач не має можливості отоварити талони на бензин А-95 на 1330 літрів, про що складені відповідні акти. У свою чергу, відповідачем не надано до матеріалів справи належних та допустимих доказів на спростування відповідних обставин щодо відсутності на автозаправних станціях "АВІАС", "ANP" відповідної кількості палива та неможливості отримання палива за талонами, а на офіційному сайті АЗС "АВІАС" відсутня інформація про працюючі АЗС на території України.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду від 30.09.2025, відповідач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 30.09.2025 та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що ухвала суду від 28.07.2025, якою було прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, не містить роз'яснення щодо права сторін на звернення до суду з клопотанням про розгляд справи за участі сторін.
Апелянт вважає, що суд першої інстанції не навів належних мотивів для відмови у задоволенні клопотання про розгляд справи за участі сторін. На думку апелянта, судом позбавлено відповідача права на витребування та дослідження оригіналів доказів (зокрема оригіналів талонів, копії яких додано позивачем до відповіді на відзив), проведення експертизи спірних талонів з метою встановлення, чи могли такі дозвільні документи були поставлені на умовах договору.
Крім того, апелянт посилається на те, що в матеріалах справи відсутні копії талонів на бензин А-95 в загальній кількості 1330 літрів. Апелянт вважає, що фото з "внутрішнього журналу" позивача із позначками не є документом, який може підтвердити кількість та загальний номінал талонів.
Апелянт посилається на те, що в кінці звіту про виконання договору про закупівлю, який оприлюднений самим виконавчим комітетом на офіційному сайті https://prozorro.gov.ua, вказано, що відсутні причини розірвання договору №233 від 04.10.2024.
Апелянт вважає, що судом не проаналізовано належним чином акти та доповідні записки, зі змісту яких вбачається відсутність підтвердження позивачем перешкод в отоваренні палива на умовах договору №233 від 04.10.2024.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2025, для розгляду справи №917/1421/25, визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М., суддя Шутенко І.А.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.11.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ ОЙЛ ГРУП" на рішення Господарського суду Полтавської області від 30.09.2025 у справі №917/1421/25. Призначено справу до розгляду на "18" листопада 2025 р. о 12:00 годині. Задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ ОЙЛ ГРУП" про участь його представника в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Постановлено судове засідання у справі №917/1421/25, призначене на "18" листопада 2025 р. о 12:00 годині, провести за участю Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ ОЙЛ ГРУП" в особі його представника - адвоката Голубка Андрія Вадимовича в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, за допомогою програмного забезпечення з використанням власних технічних засобів заявника.
14.11.2025 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, зазначає, що ухвалою Господарського суду Полтавської області від 28.07.2025 було встановлено відповідачу строк для подання суду (за бажанням) клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
З приводу копій талонів, які було надано, позивачем зазначено, що на двох копіях талони були у цільному пакуванні по декілька штук на загальний об'єм бензину 200 літрів. З огляду на викладене, позивач просить зарахувати до матеріалів справи копії тих самих талонів в розгорнутому вигляді (з пошкодженням цілісності пакування).
Позивач посилається на те, що талон лише надає право отримати на АЗС фіксовану кількість нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому, а не підтвердженням отримання самого товару в натурі, що знову ж таки підтверджує, що скаржником не було виконано взяті на себе зобов'язання в повному обсязі.
Також позивач зазначає, що він сам обирає зміст відповідних документів. Акти та доповідні записки, які складаються на підприємстві, послуговуються в першу чергу на встановлення певного факту.
З огляду на викладене, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Полтавської області від 30.09.2025 - без змін.
До відзиву на апеляційну скаргу позивачем додано копії талонів на об'єм бензину А95 в кількості 1330л.
У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 18.11.2025 представник апелянта оголосив доводи апеляційної скарги.
Позивач своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався, його уповноважений представник в судове засідання не з'явився, хоча позивач був належним чином завчасно повідомлений про час, дату та місце судового засідання.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.11.2025 оголошено перерву у судовому засіданні до "09" грудня 2025 р. об 11:30 годині. Постановлено судове засідання, призначене на "09" грудня 2025 р. об 11:30 годині, провести за участю Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ ОЙЛ ГРУП" в особі його представника - адвоката Голубка Андрія Вадимовича в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, за допомогою програмного забезпечення з використанням власних технічних засобів заявника.
Сторони своїм правом на участь у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 09.12.2025 не скористались, їх представники не з'явились.
Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду скарги, неявка у судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду скарги, про що сторони були повідомлені ухвалами Східного апеляційного господарського суду від 04.11.2025 та від 18.11.2025, судова колегія вважає можливим розглянути скаргу в даному судовому засіданні.
Щодо доданих позивачем до відзиву на апеляційну скаргу копій талонів, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Однак, надані позивачем копії талонів фактично не є додатковими доказами, оскільки відповідні копії талонів були подані позивачем суду першої інстанції. За поясненнями позивача, на двох копіях талони були у цільному пакуванні по декілька штук на загальний об'єм бензину 200 літрів; позивачем надано копії тих самих талонів в розгорнутому вигляді (з пошкодженням цілісності пакування).
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта та доводи позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Як встановлено місцевим господарським судом, між ТОВ "Гарант Ойл Групп"/Постачальник та КНП "ЦПМСД міста Ромни"/Покупець було укладено Договір №233 від 04.10.2024 року з Додатком 1 до нього (надалі - Договір та/або Договір № 233 від 04.10.2024 року).
Згідно з пунктом 1.1. Договору, Постачальник зобов'язується у 2024 році поставити Покупцю Товар, зазначений у Додатку 1 до цього договору - Специфікації, а саме: бензин А-92 (талон), а Покупець - прийняти і оплатити такий Товар.
Відповідно до пункту 3.1. Договору, ціна цього Договору становить 164 640, 00грн (Сто шістдесят чотири тисячі шістсот сорок гривень нуль копійок), у т. ч. ПДВ 27 440, 00грн.
Пунктом 5.2. Договору визначено, що місце поставки Товару: 1-й пров. Коржівської, 7, м. Ромни, Сумської області (не пізніше 1 дня після замовлення, яке направляється у формі заявки на телефон-факс постачальника).
Крім того, пункт 5.3. Договору визначає, що відповідач гарантує можливість здійснення заправки транспорту позивача щоденно на автозаправних станціях, що знаходяться на території міста Ромни, Сумської області.
Згідно з пунктом 10.1. Договору, цей Договір набуває чинності з моменту його укладання і діє до 31.12.2024 року, але в будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх обов'язків, взятих на себе згідно з умовами даного Договору.
Додатком 1 до Договору №233 від 04.10.2024 року є Специфікація (надалі - Специфікація), згідно якої найменування товару - Бензин А-92 (талони), кількість 3 000 літрів, ціна за одиницю - 54, 88грн з ПДВ, загальна вартість 164 640грн з ПДВ.
Також між ТОВ "Гарант Ойл Групп"/Постачальник та КНП "ЦПМСД міста Ромни"/ Покупець було укладено Додаткову угоду №1 від 28.10.2024 року до Договору №233 від 04.10.2024 року (надалі - Додаткова угода та/або Додаткова угода №1), якою сторони підтвердили виконання частини зобов'язань за Договором шляхом поставки 400 л бензину А-92 (талон) та покращили якість предмета закупівлі і визначили невиконану її частину у вигляді 2600 літрів Бензину А-95 (талон).
З метою виконання взятих на себе зобов'язань позивачем було проведено оплату товару, що підтверджується платіжними документами.
Так, 10.10.2024 року на рахунок відповідача було перераховано кошти в сумі 16 464, 00грн (платіжне доручення №1501 від 10.10.2024); 29.10.2024 було перераховано на користь відповідача 5 488, 00грн (платіжне доручення №1522 від 29.10.2024); 05.11.2024 перераховано 126 224, 00грн (платіжне доручення №1532 від 05.11.2024); 10.12.2024 перераховано - 16 464, 00грн (платіжне доручення №1588 від 10.12.2024).
Доданими до позову доказами та сторонами підтверджується, що ТОВ "Гарант Ойл Групп" передало, а КНП "ЦПМСД міста Ромни" отримало:
- за видатковою накладною №Рн241004/003 від 04.10.2024 року бензин А-92 (талон) у кількості 300 літрів на суму 16 464, 00грн з ПДВ;
- за видатковою накладною №Рн241024/004 від 24.10.2024 року бензин А-92 (талон) у кількості 100 літрів на суму 5 488, 00грн з ПДВ;
- за видатковою накладною №Рн241029/005 від 01.11.2024 року бензин А-95 (талон) у кількості 2300 літрів на суму 126 224, 00грн з ПДВ;
- за видатковою накладною №Рн241203/009 від 03.12.2024 року бензин А-95 (талон) у кількості 300 літрів на суму 16 464, 00грн з ПДВ.
Позивач стверджує, що у нього залишились не отовареними отримані ним від відповідача по Договору №233 від 04.10.2024 року талони на бензин А-95 на 1330 літрів на загальну суму 72 990, 40грн.
В обґрунтування цього позивач послався на таке:
- відповідачем було передано позивачеві талони на пальне - бензин А-92 обсягом 400 літрів відповідно до видаткових накладних №Рн241004/003 від 04.10.2024 року та №Рн241024/004 від 24.10.2024 року. Вказана кількість бензину була отоварена позивачем в повному обсязі.
- решту 2600 літрів, після укладення додаткової угоди №1 від 28.10.2024 року було отримано талонами на бензин А-95, що підтверджується видатковими накладними №Рн241029/005 від 01.11.2024 року та №Рн241203/009 від 03.12.2024 року. Із зазначеної кількості в 2600 літрів, позивачем було отоварено бензин А-95 в кількості 1270 літрів.
- з кінця листопада - початку грудня 2024 року позивач стикнувся із проблемами щодо заправки пальним по талонам, наданими відповідачем на АЗС мереж "Авіас", "ANP". Якщо з кінця листопада поставки відбувалися з певними затримками, то майже з кінця грудня 2024 року отоварити талони на бензин А-95 в АЗС мережі "Авіас", "ANP" не було можливим. Про даний факт на підставі доповідних записок завідуючого господарством - ОСОБА_1 , працівниками позивача було складено акти від 20.12.2024 та 13.01.2025 відповідно.
- позивач не зміг фактично отримати товар загалом на 1330 літрів.
- за розрахунком, враховуючи ціну за 1 л пального, передбачену в специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору, відповідач не виконав перед позивачем зобов'язань на загальну суму 72 990, 40грн.
Позивач звернувся до відповідача із претензією №01-20/97 від 07.03.2025 (отримано представником відповідача 19.03.2025). Однак, відповідач на претензію не відреагував, жодної відповіді чи пояснення на адресу позивача не надходило.
Відповідач стверджує, що він повністю та належним чином виконав свої зобов'язання перед КНП "ЦПМСД міста Ромни" по Договору №233 від 04.10.2024 та поставив йому товар у передбачений Договором строк, кількості та номенклатурі, і з боку позивача жодних претензій щодо отриманого товару за вищевказаними видатковими накладним не було, а тому заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За своєю правовою природою укладений сторонами у справі Договір є договором поставки.
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі статтею 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до пункту 3 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997 (далі - Правила), торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів (надалі - АЗС).
Згідно з пунктом 9 Правил, розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.
Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року №281/171/578/155 затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція).
Згідно з пунктом 3 Інструкції, талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
Порядок відпуску нафтопродуктів за талонами визначений у п.п. 10.3.3 Інструкції, а саме: форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона.
Отже, талон є документом, який засвідчує право його власника отримати пальне на АЗС.
Позивач посилається на те, що у нього залишились не отовареними отримані від відповідача по договору №233 від 04.10.2024 року талони на бензин А-95 на 1330 літрів на загальну суму 72 990, 40грн, оскільки з кінця листопада - початку грудня 2024 року позивач стикнувся з проблемами щодо заправки пальним по талонам, наданими відповідачем на АЗС мереж "Авіас", "ANP"; з кінця грудня 2024 року отоварити талони на бензин А-95 в АЗС мережі "Авіас", "ANP" не було можливим.
Про даний факт на підставі доповідних записок завідуючого господарством - ОСОБА_1, працівниками позивача було складено акти від 20.12.2024 року та 13.01.2025 року відповідно.
Апелянт вважає, що судом не проаналізовано належним чином акти та доповідні записки, зі змісту яких вбачається відсутність підтвердження позивачем перешкод в отоваренні палива на умовах договору №233 від 04.10.2024.
Проте, судова колегія зазначає, що судом першої інстанції надано детальну оцінку даним доводам відповідача.
Як встановлено місцевим господарським судом, сторонами в Договорі не погоджено порядку складання відповідних актів про відсутність палива, відтак не залучення позивачем представників відповідача чи працівників мережі АЗС "АВІАС", "ANP" до складання цих актів не свідчить про недопустимість останніх в якості доказів. У свою чергу, відповідачем не надано до матеріалів справи належних та допустимих доказів на спростування відповідних обставин щодо відсутності на автозаправних станціях "АВІАС", "ANP" відповідної кількості палива та неможливості отримання палива за талонами, а на офіційному сайті АЗС "АВІАС" відсутня інформація про працюючі АЗС на території України.
При цьому, пунктом 5.3. Договору передбачено, що відповідач гарантує можливість здійснення заправки транспорту позивача щоденно на автозаправних станціях, що знаходяться на території міста Ромни, Сумської області.
Скаржник не був позбавлений права і можливості надати докази на спростування обставин, викладених позивачем щодо неможливості отримати пальне за талонами. Але ні у відзиві на позовну заяву, ні в апеляційній скарзі такі спростування не надано.
Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду доходить висновку, що матеріалами справи підтверджується неможливість отримання позивачем палива за талонами на Бензин А-95 на 1330 літрів на автозаправних станціях "АВІАС", "ANP".
Щодо доводів апелянта, що в матеріалах справи відсутні копії талонів на бензин А-95 в загальній кількості 1330 літрів, судова колегія зазначає, що відповідні копії талонів були подані позивачем суду першої інстанції. За поясненнями позивача, на двох копіях талони були у цільному пакуванні по декілька штук на загальний об'єм бензину 200 літрів; позивачем суду апеляційної інстанції надано копії тих самих талонів в розгорнутому вигляді (з пошкодженням цілісності пакування).
Апелянт вважає, що фото з "внутрішнього журналу" позивача із позначками не є документом, який може підтвердити кількість та загальний номінал талонів.
Однак, судова колегія зазначає, що відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Передбачений статтею 79 Господарського процесуального кодексу України стандарт доказування вірогідність доказів підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач, та презюмує, що ним покладено на суд обов'язок оцінювати докази та обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
З урахуванням викладених вище обставин та доказів, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані позивачем докази в підтвердження факту існування неотоварених талонів, що поставлені відповідачем по Договору №233 від 04.10.2024 року, мають перевагу як більш вагомі докази, тобто існування стверджуваної останньою обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (заявлений відповідачем).
Апелянт посилається на те, що в кінці звіту про виконання договору про закупівлю, який оприлюднений самим виконавчим комітетом на офіційному сайті https://prozorro.gov.ua, вказано, що відсутні причини розірвання договору №233 від 04.10.2024.
Проте, суд апеляційної інстанції зазначає, що талон лише надає право отримати на АЗС фіксовану кількість нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому, а не є підтвердженням отримання самого товару в натурі, отже, передчасними є доводи апелянта, що ним було виконано взяті на себе зобов'язання в повному обсязі.
Необґрунтованими є посилання скаржника на завершення процедури закупівлі в системі "Прозорро" як доказ виконання договору.
Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У спірних правовідносинах відповідач не надав суду доказів належного виконання умов Договору.
Щодо доводів апелянта, що ухвала суду від 28.07.2025, якою було прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, не містить роз'яснення щодо права сторін на звернення до суду з клопотанням про розгляд справи за участі сторін, судова колегія зазначає, що відповідно до частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 2 частина 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Частиною 7 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Відповідно до частини 6 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Предметом розгляду даної справи є стягнення грошової суми (72 990, 40грн), яка не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, які сторони не позбавлені можливості подати до суду у письмовій формі.
Отже, розгляд вказаної справи судом першої інстанції у порядку спрощеного позовного провадження відповідає вимогам процесуального законодавства.
Пунктом 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду Полтавської області від 28.07.2025, якою було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження, а також постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, було встановлено відповідачу строк для подання суду (за бажанням) клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Апелянт вважає, що суд першої інстанції не навів належних мотивів для відмови у задоволенні клопотання про розгляд справи за участі сторін.
Проте, судова колегія зазначає, що господарський процесуальний кодекс України надає суду право відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
У даному випадку відповідачем взагалі не було обґрунтовано необхідність проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Відповідач не був позбавлений права і можливості письмово звернутись до суду з клопотанням про витребування та дослідження оригіналів доказів (зокрема оригіналів талонів, копії яких додано позивачем до відповіді на відзив), якщо вважав необхідним вчинення такої процесуальної дії, як і міг звернутись з клопотанням про проведення експертизи спірних талонів. Однак, відповідач таким своїм правом не скористався. Не проведення судом судового засідання не є перешкодою для звернення учасниками судового процесу з клопотаннями.
Апеляційним господарським судом не встановлено порушення норм процесуального права судом першої інстанції.
З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин, що мають значення для справи, та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи апелянта не є підставою для скасування рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ ОЙЛ ГРУП" слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Полтавської області від 30.09.2025 у справі №917/1421/25 - без змін.
Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати апелянта зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись статтями 129, 256, 269-270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст.ст. 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ ОЙЛ ГРУП" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Полтавської області від 30.09.2025 у справі №917/1421/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження постанови передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 16.12.2025.
Головуючий суддя Н.В. Гребенюк
Суддя М.М. Слободін
Суддя І.А. Шутенко