про відкриття апеляційного провадження
15 грудня 2025 року м. Харків Справа №7/127
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І.
розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 (вх.№2658П від 12.12.2025) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 20.11.2025 у справі №7/127 (м. Полтава, суддя Паламарчук В.В., повна ухвала складена 27.11.2025)
за заявою 1. Закритого акціонерного товариства «Лазірківський елеватор», с. Лазірки, Оржицький район, Полтавська область,
2. ОСОБА_1 , с. Вищий Булатець, Лубенський район, Полтавська область, (правонаступник Приватного підприємця Михайлика Сергія Володимировича, ухвала Господарського суду Полтавської області від 17.06.2025),
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива», с. Остапівка, Лубенський район, Полтавська область,
про банкрутство, -
У провадженні Господарського суду Полтавської області знаходиться справа про банкрутство Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива», с. Остапівка, Лубенського району (код ЄДРПОУ 30380232).
Ухвалою від 10.10.2007 року порушено провадження у справі про банкрутство сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива», с.Остапівка Лубенського району; введено процедуру розпорядження майном боржника. Розпорядником майна СТОВ «Нива» призначено арбітражного керуючого Боровика Р.Л. (суддя Іванко Л.А.).
На виконання вимог ухвали господарського суду від 08.11.2007 року, в офіційному друкованому органі: газеті «Голос України» № 214 від 21.11.2007 року опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство СТОВ «Нива», с.Остапівка Лубенського району.
Постановою Господарського суду Полтавської області від 06.05.2008 Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Нива» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором призначено арбітражного керуючого Боровика Р.Л. з наданням йому повноважень відповідно до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (відповідне оголошення опубліковане в газеті «Голос України» №146 від 05.08.2008 року).
За ухвалою від 20.10.2011 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива»; ліквідовано сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Нива» (Полтавська область, Лубенський район, с.Остапівка, ідент. код 30380232); припинено провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 29.03.2018 (суддя Іванко Л.А.) задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехнічна компанія» про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Полтавської області від 20.12.2011; скасовано ухвалу Господарського суду Полтавської області від 20.12.2011; поновлено провадження у справі №7/127 на стадії ліквідаційної процедури; зобов'язано ліквідатора СТОВ «Нива» арбітражного керуючого Боровика Руслана Леонідовича здійснити ліквідаційну процедуру відповідно до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, яка діяла до 2013 року).
За ухвалою від 29.09.2020 задоволено заяву (вхід. №5815 від 01.06.2020) арбітражного керуючого Боровика Р.Л. та відсторонено його від виконання повноважень ліквідатора у справі про банкрутство СТОВ «Нива»; ліквідатором СТОВ «Нива» призначено арбітражного керуючого Іващука Валентина Анатолійовича (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №538 від 18.03.2013 року); зобов'язано ліквідатора СТОВ «Нива» здійснити заходи в ліквідаційній процедурі відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.
12.08.2025 від арбітражного керуючого Іващука В.А. до Господарського суду Полтавської області надійшло клопотання про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення відшкодування витрат арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора СТОВ «Нива» за період з 01.10.2020 по 31.07.2025 в розмірі 1 200 185,85грн (в т.ч. 1 187 400,00грн грошова винагорода і 12 785,85грн - витрати) (вхід. №10527) (т.28, а.с. 1-42).
05.11.2025 ліквідатором Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива» Іващуком В.А. подано до Господарського суду Полтавської області клопотання про звільнення його від виконання повноважень ліквідатора по даній справі у зв'язку зі станом здоров'я (вхід. №14136 від 05.11.2025). Разом з тим, у поданому клопотанні арбітражний керуючий Іващук В.А. просив суд відповідно до ст.4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, інших міжнародних актів, ст.43 Конституції України, та 30 КУзПБ, враховуючи норми Кодексу законів про працю України затвердити звіт про нарахування та виплату грошової винагороди ліквідатора, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора СТОВ «Нива» за період з 01.10.2020р. по 31.10.2025 р. в розмірі 1 292 185,85грн (в т.ч. 1 279 400,00грн. грошова винагорода, і 12 785,85 грн. Витрати).
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 06.11.2025 (за результатами розгляду скарги на дії ліквідатора) задоволено клопотання арбітражного керуючого Іващука Валентина Анатолійовича (вхід. №14136 від 05.11.2025) в частині звільнення його від виконання повноважень ліквідатора Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива»; відсторонено арбітражного керуючого Іващука Валентина Анатолійовича (свідоцтво №538 від 18.03.2013) за його клопотанням від виконання повноважень ліквідатора Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива» у справі №7/127.
Крім того, 17.11.2025 від арбітражного керуючого Іващука В.А. до Господарського суду Полтавської області надійшли додаткові заперечення (вхід. №14750) згідно яких додано фінансовий звіт, також за збільшений період.
Як встановлено судом, в прохальній частині клопотання про відсторонення від участі у справі та додаткових запереченнях, арбітражний керуючий Іващук В.А. прохав суд затвердити звіт про нарахування та виплату грошової винагороди ліквідатора, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора СТОВ «Нива» за період з 01.10.2020р. по 31.10.2025 р. в розмірі 1 292 185,85грн (в т.ч. 1 279 400,00грн. грошова винагорода, і 12 785,85 грн. витрати).
Тобто арбітражним керуючим збільшено період, за який здійснено нарахування грошової винагороди.
Вказане клопотання в цій частині прийнято Господарським судом Полтавської області до розгляду.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 20.11.2025 клопотання арбітражного керуючого Іващука Валентина Анатолійовича про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення відшкодувань витрат арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора (вхід. №10527 від 12.08.2025) по справі №7/127 задоволено частково. Затверджено звіт арбітражного керуючого Іващука Валентина Анатолійовича про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення відшкодувань витрат арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива» в розмірі: 681 300,00грн - основної грошової винагороди та 12 785,85грн - витрат арбітражного керуючого. В решті сум, звіт арбітражного керуючого Іващука Валентина Анатолійовича про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення відшкодувань витрат арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора (вхід. №10527 від 12.08.2025) - не підлягає задоволенню.
ОСОБА_1 з вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті судового рішення норм чинного законодавства, просить поновити процесуальний строк на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 20.11.2025 року у справі №7/127 як такий, що пропущений з поважних причин; скасувати частково ухвалу Господарського суду Полтавської області від 20.11.2025 року у справі № 7/127 в частині затвердження звіту арбітражного керуючого Іващука Валентина Анатолійовича про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення відшкодувань витрат арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива» за період 01.10.2020 (з моменту призначення ліквідатором у цій справі) по 31.10.2025р.(моменту припинення повноважень за заявою ліквідатора) в розмірі: 681300,00грн - основної грошової винагороди та 12 785,85грн - витрат арбітражного керуючого та прийняти в цій частині нове рішення, яким зменшити основну грошову винагороду арбітражному керуючому до 216000,00 грн.
Відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.12.2025 для розгляду справи № 7/127 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І.
Щодо викладеного в апеляційній скарзі клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження, колегія суддів зазначає наступне.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, скаржник посилається на те, що, у зв'язку зі значною завантаженістю адвоката Сергієнко Т.Г., що зумовлено аварійними відключеннями світла у м. Полтава, повітряними тривогами, та значною завантаженістю даної справи, не вистачило часу для своєчасного оскарження ухвали. Також скаржник зазначає, що на даний час, аварійні відключення світла тривають в діапазоні 2 години є світло, а 4 години світло відсутнє, іноді тривалість відключень продовжується у зв'язку з повітряними тривогами та повітряною загрозою. Відтак, у робочий час тривалість відключень складає 6 годин, а світло припадає на період судових засідань, що значно ускладнює робочий процес. На підтвердження зазначеного апелянт додає графіки відключень світла. Таким чином, у зв'язку з нетривалою затримкою подання апеляційної скарги, а також враховуючи ситуацію в країні, що офіційно визнана форс-мажором, апелянт вважає, що строк на апеляційне оскарження є таким що пропущений з поважних причин та може бути поновлений судом.
Судом встановлено, що повна оскаржувана ухвала від 20.11.2025 складена 27.11.2025. Відповідно до частини 4 статті 116 Господарського процесуального кодексу України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Таким чином, враховуючи, що 07.12.2025 є вихідним днем, строк на апеляційне оскарження ухвали спливає 08.12.2025 (включно).
Скаржник звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою через систему «Електронний суд» 11.12.2025, тобто з пропуском встановленого строку на апеляційне оскарження.
Як вбачається з матеріалів електронної справи, повна ухвала Господарського суду Полтавської області від 20.11.2025 доставлена до електронного кабінету представника апелянта - адвоката Сергієнко Т.Г. 27.11.2025 о 16:45 год.
Загальний порядок відновлення пропущених процесуальних строків врегульований статтею 119 Господарського процесуального кодексу України відповідно до якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. У частині 3 цієї ж статті вказано, строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 261 Господарського процесуального кодексу України, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: зокрема, подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов'язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду. Право на суд, одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, 15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі «Мушта проти України» зазначено: «право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.».
Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (див. рішення у справі Волчлі проти Франції (Walchli v. France), заява № 35787/03, п. 29, від 26 липня 2007 року).
Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992).
При цьому, надмірний формалізм під час відмови у розгляді заяви скаржника, суттєво обмежує його право на звернення до суду, що є порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.12.2016 у справі «ТОВ «ФРІДА» проти України»).
Тобто, суд має дотримуватися розумного ступеня пропорційності, уникати надмірного формалізму та непропорційності між застосованими засобами та поставленою метою.
У рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває дотепер.
Запровадження воєнного стану може бути підставою, яка повинна враховуватися судом при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку.
Відповідно до п. 6 Рекомендацій Ради судді України від 02.03.2022 рекомендовано виважено підходити до питань, пов'язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів зазначає, що пропуск строку на апеляційне оскарження у даному випадку є незначним, а тому, за вказаних обставин справи та поточних умов здійснення правосуддя, поновлення зазначеного строку не порушує принципу правової визначеності та остаточності судового рішення. Таким чином, з метою дотримання прав особи на доступ до правосуддя, визначених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтею 129 Конституції України, статтею 256 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що причини пропуску строку подання скарги є поважними, а тому клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги підлягає задоволенню.
Перевіркою матеріалів скарги встановлено, що заявником дотримано вимог ст.258 Господарського процесуального кодексу України у чинній редакції. Підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження або повернення апеляційної скарги судом не встановлено.
На час постановлення даної ухвали заперечень проти відкриття апеляційного провадження від інших учасників справи не надійшло.
Отже колегія суддів дійшла висновку про відкриття апеляційного провадження.
З огляду на те, що апеляційна скарга надійшла безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду без матеріалів справи №7/127, апеляційний господарський суд, відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, вважає за необхідне витребувати матеріали даної справи з суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.234, 235, 255, 256, 258, 262, 263 п.17.10 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
1.Поновити ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження у справі №7/127.
2.Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 (вх.№2658П від 12.12.2025) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 20.11.2025 у справі №7/127.
3.Витребувати з Господарського суду Полтавської області матеріали справи №7/127.
4.Встановити учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали. Відзив має бути оформлено у відповідності до вимог ст.263 Господарського процесуального кодексу України, якою, зокрема, передбачено, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
5.Східним апеляційним господарським судом в умовах воєнного стану, зважаючи на утруднення реалізації учасниками справи прав, наданих їм Господарським процесуальним кодексом України рекомендовано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати документи (відзиви, заяви, клопотання тощо) з використанням програми «Електронний суд».
Реєстрація в електронному кабінеті можлива за посиланням https://id.court.gov.ua/rt.gov.ua/sud4875/
6.Учасникам судового процесу необхідно повідомити суд про їх номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або інші засоби зв'язку, зокрема, мобільного (за їх наявності), які можуть бути використані для викликів або повідомлень.
7.Звернути увагу учасників судового провадження, що з введенням в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 №3200-IX передбачені процесуальні наслідки недотримання вимог статті 6 ГПК України.
Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати за веб-адресою https://court.gov.ua/sud4875/
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Р.А. Гетьман
Суддя В.В. Россолов
Суддя О.І. Склярук