Справа № 569/24063/25
10 грудня 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Кучиної Н.Г.,
секретар судового засідання Корпесьо В.Р.,
з участю представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Служби у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відібрання дитини від матері без позбавлення батьківських прав, -
Позивач звернувся до суду з позовом в інтересах неповнолітньої дитини, в якому просить відібрати від відповідача сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з тим, що залишення дитини у неї є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання; передати дитину органу опіки та піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради для подальшого влаштування.
В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що в Службі у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради на обліку дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах у зв'язку з ухилянням батьків, осіб, які їх замінюють, від виконання своїх обов'язків, перебуває ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Мати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з малолітнім сином проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Батько дитини ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
За вказаною вище адресою мати не забезпечила належних умов для проживання, виховання та розвитку сина. У квартирі порушені санітарно-гігієнічні норми, відсутні електро- та водопостачання. В помешканні не створені умови для проживання, виховання і розвитку малолітньої дитини. На підлозі розкиданий мокрий брудний одяг, безліч не потрібних речей. В квартирі наявні таргани, повітря важке. Малолітня дитина не мала зони для відпочинку.
Ухвалою від 07 листопада 2025 року позовну заяву суд прийняв до розгляду та відкрив загальне позовне провадження у справі.
Ухвалою від 18 листопада 2025 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.
Позивач у судовому засіданні позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явилася, причини неявки суду не повідомила. Про дату, час та місце розгляду справи вважається повідомленою своєчасно та належним чином. Відзиву на позов до суду не надходило.
За наявності передбачених ч.1 ст.280 ЦПК України умов суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши наявні у справі докази, дійшов таких висновків.
Суд встановив, що в Службі у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради на обліку дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах у зв'язку з ухилянням батьків, осіб, які їх замінюють, від виконання своїх обов'язків, перебуває ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Батько дитини ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Мати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з малолітнім сином проживала за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною вище адресою мати не забезпечила належних умов для проживання, виховання та розвитку сина. У квартирі порушені санітарно-гігієнічні норми, відсутні електро- та водопостачання. В помешканні не створені умови для проживання, виховання і розвитку малолітньої дитини. На підлозі розкиданий мокрий брудний одяг, безліч не потрібних речей. В квартирі наявні таргани, повітря важке. Малолітня дитина не мала зони для відпочинку.
Під час відвідування сім'ї ОСОБА_3 17 жовтня 2025 року матері було рекомендовано поприбирати в квартирі, створити умови для проживання сина.
Однак, під час повторного відвідування сім'ї 22 жовтня 2025 року було встановлено, що ОСОБА_3 не взяла до уваги рекомендацій працівників Служби у справах дітей та правоохоронних органів. Навпаки, вона перебувала в стані, що нагадував алкогольне сп'яніння, була неохайна, поводилась не адекватно, не здійснювала належного догляду за малолітнім сином, чим створила небезпечні умови для його перебування в помешканні. ОСОБА_5 свідомо ухиляється від виконання батьківських обов'язків щодо виховання та розвитку сина, передбаченого ст.150 Сімейного кодексу України. Комісією у складі начальника Служби у справах дітей, заступника начальника ССД, начальника відділу правового та соціального захисту дітей ССД, фахівця Рівненського міського центру соціальних служб, інспектора Сектора ювенальної превенції відділу превенції Рівненського РУП було проведено оцінку рівня безпеки дитини ОСОБА_2 .
Згідно з висновком рівня безпеки, перебування дитини в сім'ї було дуже небезпечним. У відповідності до вимог ч.2 ст.170 Сімейного кодексу України, п. 8 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини», комісією прийнято рішення про негайне відібрання малолітнього ОСОБА_2 від матері ОСОБА_3 та підготовлено розпорядження Рівненського міського голови про негайне відібрання дитини.
Малолітній ОСОБА_2 був поміщений у КНП «Міська дитяча лікарня» Рівненської міської ради для медичного обстеження, надання тимчасового соціального захисту з подальшим вирішенням питання його влаштування. На даний час дитина перебуває в даному закладі.
ОСОБА_2 взятий на первинний облік дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей, які залишились без батьківського піклування, Служби у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради.
Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 170 Сімейного кодекесу України, під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім'ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.
Згідно з інформацією Рівненського міського центру соціальних служб, ОСОБА_3 , мати малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до наказу Міністерства соціальної політики України від 13.07.2018 №1005 “Про затвердження форм обліку соціальної роботи із сім'ями/особами, які перебувають у складних життєвих обставинах» та згідно акту оцінки потреб сім'ї/особиперебувала під соціальним супроводом Рівненського міського центру соціальних служб з 27.01.2023 по 14.03.2024 згідно наказу директора № 12 від 27.01.2023.
Під час ведення випадку вищевказаній сім'ї надавались соціальні послуги, а саме: матері дитини надавалась психоемоційна підтримка, постійно проводилась роз'яснювальна робота щодо належного виконання батьківських обов'язків, підвищення виховного потенціалу матері, ведення домашнього господарства та покращення санітарно-гігієнічних норм у помешканні. Також надавалась натуральна допомога у вигляді продуктів харчування, памперсів, дорослого та дитячого одягу та взуття.
З метою встановлення дитині інвалідності, необхідності пройти повне медичне обстеження та отримати висновок лікарсько-консультативної комісії (ЛКК), фахівцями Центру мати з дитиною постійно супроводжувались до медичних закладів.
З лютого місяця 2024 року ОСОБА_3 почала відмовлятись від візитів фахівців пояснюючи тим, що постійно перебуває у родичів в селі. На телефонні дзвінки відповідала рідко. Повідомляла, що продуктами харчування, памперсами та усім необхідним сім'я забезпечена. Послуг Рівненського міського центру соціальних служб в подальшому не потребує.
Відповідно до наказу Мінсоцполітики № 318 від 31.03.2016 «Про затвердження Державного стандартусоціального супроводу сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах» та у зв'язку з невиконанням отримувачем послуг, взятих на себе зобов'язань, визначених договором з 14 березня 2024 року згідно наказу директора № 66, від 14.03.2024 знята із соціального супроводу Рівненського міського центру соціальних служб.
25.08.2025 в телефонному режимі у Рівненський міський центр соціальних служб служб звернулась голова ОСББ будинку, в якому проживає ОСОБА_3 з приводу того, що у будинку завелися таргани та про те, що ОСОБА_6 відмовляється впускати в своє помешкання сторонніх осіб. В той же день на телефонний дзвінок фахівця Центру, ОСОБА_6 в категоричній формі відмовилася від візиту фахівця Рівненського міського центру соціальних служб за адресою її проживання: АДРЕСА_1 .
27.08.2025 було здійснено візит за адресою проживання ОСОБА_3 з малолітнім сином ОСОБА_7 . Двері в помешкання жінка не відчинила, на телефонні дзвінки не відповідала. Їй було залишено запрошення до Рівненського міського центру соціальних служб.
28.08.2025 ОСОБА_3 відвідала Рівненський міський центр соціальних служб. Фахівцем Центру було запропоновано надання соціальних послуг, а саме: інфрмування, консультування, психо-емоційна підтримка, натуральна допомога тощо. ОСОБА_6 в категоричній формі відмовилася від будь-якої допомоги та від надання соціальних послуг.
Малолітній ОСОБА_8 - ОСОБА_9 є дитиною-інвалідом, потребує стороннього догляду. Навички самообслуговування у дитини не сформовані. З вини матері малолітній ОСОБА_7 у віці повних 7 років не був охоплений освітніми послугами. Згідно з висновком Комунальної установи «Рівненський інклюзивно-ресурсний центр» Рівненської міської ради від 28 жовтня 2025 року, дитині рекомендований п'ятий рівень підтримки (труднощі найтяжчого ступеня прояву).
З метою захисту законних прав та інтересів малолітньої дитини, Службою у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради було підготовлено клопотання до Служби у справах дітей Рівненської ОДА про сприяння у вирішенні питання тимчасового влаштування малолітнього ОСОБА_2 у КЗ «Мирогощанський психоневрологічний інтернат» Рівненської обласної ради або інший відповідний до стану здоров'я дитини заклад.
Всі викладені факти свідчать про відсутність належних умов для проживання, виховання і розвитку малолітніх дітей та небажання матір'ю їх забезпечити. Відібрання дитини можливе тоді, коли її умови проживання суд оцінить як небезпечні для неї.
За таких обставин Служба у справах дітей, якій рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради від 19.10.2004 № 261 делеговані повноваження звертатися до суду з позовними заявами про позбавлення батьківських прав, представництво інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей в суді від імені органу опіки та піклування, з міркувань найкращого забезпечення інтересів дітей, вважає за доцільне звернутися до суду із заявою про відібрання ОСОБА_2 від матері ОСОБА_3 .
Відповідно до статті 51 Конституції України, сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Пунктами першим, другим статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Нормами ст.150 Сімейного кодексу України та ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» встановлені обов'язки батьків виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Частиною другою статті 150 СК України передбачено, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України "Про охорону дитинства" батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно із ч.1 ст.152 СК України, право дитини на належне батьківське виховання, забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
Частиною четвертої статті 155 СК України України передбачено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Згідно з ч.1 ст.170 СК України, суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2 - 5 частини першої статті 164 цього кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням, або органу опіки та піклування.
Дитина може бути відібрана від батьків, коли залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання. Така небезпека може випливати не лише з поведінки батьків, а й з їх особистих негативних звичок (демонстрація та заохочення у дитини до протиправної чи розпусної поведінки). Для відібрання дитини від батьків достатня наявність ризику для життя, здоров'я або для морального виховання. Ступінь небезпеки для кожної окремо взятої дитини варто оцінювати з урахуванням її фізичного та психічного розвитку.
Європейський суд з прав людини зазначав, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України»).
Батьки, від яких відібрана дитина, не втрачають щодо неї прав та обов'язків, обумовлених походженням. Вони надалі залишаються носіями обов'язку щодо виховання дитини, мають право на особисте її виховання та спілкування з ними. Проте та обставина, що дитина передана іншій особі або навчальному закладу, означає, що саме їх напрямок та умови виховання одержали перевагу над тим, що здатні створити батьки, й з цим напрямком батьки повинні будуть узгоджувати свою поведінку.
Наявні у справі докази підтверджують, що поведінка відповідача ОСОБА_3 щодо її неповнолітньої дитини є негативною, вона ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків.
За час перебування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на обліку дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах у зв'язку з проживанням в сім'ї, де батьки або особи, що їх замінюють, ухиляються від виконання батьківських обов'язків, відповідач ОСОБА_3 жодним чином не проявила бажання змінити свою поведінку в інтересах дитини, створити для неї належні умови для проживання, а тому суд вважає, що залишення неповнолітньої дитини за місцем проживання матері є небезпечним для його життя і здоров'я, отже, відібрання дитини від матері є виправданим та таким, що здійснюється в інтересах дитини.
Враховуючи наявні в справі докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для відібрання дитини від матері без позбавлення її батьківських прав щодо дитини.
Згідно з ч.3 ст.170 СК України, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.
Таким чином, відібрання дитини у матері це санкція за невиконання батьківських обов'язків, яка не є крайнім і незворотним заходом. Відповідач не позбавлена можливості змінити своє ставлення до виконання батьківських обов'язків та звернутись в суд із позовом про повернення їй дитини.
За правилами ст.141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача в дохід держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
На підставі наведеного та керуючись ст. 10, 89, 141, 263-265, 273, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов Служби у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відібрання дитини від матері без позбавлення батьківських прав задовольнити.
Відібрати від ОСОБА_3 сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без позбавлення батьківських прав, у зв'язку з тим, що залишення у неї є небезпечним для його життя, здоров'я і морального виховання.
Передати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , органу опіки та піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради для подальшого влаштування.
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн 20 коп судового збору.
Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Сторони у справі:
позивач - Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради, місцезнаходження: 33013, м. Рівне, вул. Шевченка, 45; код ЄДРПОУ 25675397;
відповідач - ОСОБА_3 , 1977 року народження, місце проживання: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено 12.12.2025.
Суддя Н. Г. Кучина