Справа № 201/15854/25
Провадження № 1-кс/201/5275/2025
11 грудня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Соборного районного суду міста Дніпра клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_3 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу Донецької обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024050000000016 від 03.01.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,
Слідчий звернувся до суду із погодженим прокурором клопотанням про арешт майна.
В обґрунтування заявленого клопотання посилався на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що після початку повномасштабного вторгнення РФ на територію України, не пізніше квітня 2023 року (точний час органом досудового розслідування не встановлений) співробітником ФСБ РФ ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності України шляхом здійснення проти неї підривної діяльності, залучено до співпраці військовослужбовця ЗС РФ, а саме т.зв. « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (проходить службу у «в/ч НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 » на посаді заступника командира взводу - командира відділення у званні «сержант»), якому поставлено завдання щодо підбору громадян України до очолюваної ОСОБА_5 агентурної мережі, тобто фактично надано статус представника іноземної організації, що бере участь у здійсненні збройної агресії проти України - ФСБ РФ.
З метою організації надання допомоги іноземній організації в проведенні підривної діяльності проти України на території Донецької області, ОСОБА_7 на виконання завдання ОСОБА_5 почав пошук осіб, з числа мешканців підконтрольної українському уряду території України, які могли збирати інформацію щодо місць дислокації частин та підрозділів ЗС України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на території Донецької області, з метою подальшої передачі отриманих відомостей ОСОБА_5 для подальшого нанесення вогневого ураження по позиціям ЗС України.
Так, з метою організації надання допомоги указаній вище іноземній організації в проведенні підривної діяльності проти України на території Донецької області, ОСОБА_6 в червні 2023 року (точний час органом досудового розслідування не встановлений) встановив зв'язок з громадянином України мешканцем м. Селидове Покровського району Донецької області ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Також, з метою організації надання допомоги в проведенні підривної діяльності проти України в умовах воєнного стану, вказаному вище представнику іноземної організації ОСОБА_5 , ОСОБА_7 під час спілкування з мешканкою смт. Курахівка Покровського району Донецької області громадянкою України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на виконання вказівки представника ФСБ РФ, отримував від неї інформацію щодо розташування підрозділів ЗС України на території Покровського району Донецької області, яку у подальшому передавав ОСОБА_5 .
У поданому клопотанні слідчим зазначено, що за таких обставин, зазначене майно підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: об'єкт нерухомого майна (квартира), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 18164859, тип об'єкта - однокімнатна квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , розмір частки: 1/1 приватна спільна сумісна власність, на підставі свідоцтва про право власності, на житло № НОМЕР_2 , виданий 22.02.2007.
На підставі викладеного, слідчий просив накласти арешт майно підозрюваного ОСОБА_6 з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та проводити розгляд клопотання в порядку ч. 2 ст. 172 КПК України без участі власника цього майна.
Слідчий у судове засідання по розгляду клопотання не з'явився, про час та місце його розгляду повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд клопотання про арешт майна за його відсутності, на задоволенні наполягав, неприбуття слідчого в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
З метою забезпечення арешту майна, клопотання розглядається без повідомлення підозрюваного.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутності осіб, що не з'явилися.
Вивчивши матеріали клопотання та долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Розглядом клопотання встановлено, що слідчим відділом 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 22024050000000016 від 03.01.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
У зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації, воєнним станом в Україні, захопленням м. Донецьк Донецької області та проведенням бойових дій, беручи до уваги те, що існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території України та обґрунтовану неможливість вручити повістку про виклик особи, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, в газеті «Урядовий кур'єр» від 03.01.2024, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора опубліковано повістку про виклик ОСОБА_6 на 08.01.2024, 09.01.2024, 10.01.2024 за зазначеною в повістці адресою для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 22023050000003299 від 10.08.2023, отримання письмового повідомлення про повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, допиту в якості підозрюваного тощо.
Жодного разу у призначений час громадянин України ОСОБА_6 у призначене місце не з'явився, про неможливість та причини неприбуття не повідомив.
Враховуючи наведені вище обставини, слідчим за погодженням з прокурором 03.01.2025, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, ОСОБА_6 повідомлено про підозру у відповідності та у спосіб, передбачений чинним кримінальним процесуальним законодавством України повідомлення про підозру вручено ОСОБА_10 , яка є захисником за призначенням.
Таким чином, 03.01.2024 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_6 набув статусу підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, а саме у державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці: наданні представникам іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненій в умовах воєнного стану.
Постановою слідчого від 15.01.2024 на підставі ст. 281 КПК України підозрюваного ОСОБА_6 оголошено в розшук.
Доведено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №454397614 від 01.12.2025 ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності належить: об'єкт нерухомого майна (квартира), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 18164859, тип об'єкта - однокімнатна квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , розмір частки: 1/1 приватна спільна сумісна власність, на підставі свідоцтва про право власності, на житло № НОМЕР_2 , виданий 22.02.2007.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання (п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України).
У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України).
Вказана норма передбачає можливість накладення арешту на майно підозрюваного щодо якого здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.
За положеннями ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Санкція ч. 2 ст. 111 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_6 , окрім іншого передбачено додаткове покарання у виді конфіскації майна.
Окрім того, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Пунктами 4, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу). У положеннях пункту 4 цієї ж статті йдеться про те, що у разі задоволення клопотання слідчий суд, застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна, суд зобов'язаний застосовувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Отже, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Таким чином, за наявності усіх підстав для арешту майна, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, шляхом накладення арешту на зазначене в клопотанні майно.
Керуючись ст. ст.117, 170-173 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт у кримінальному провадженні за № 22024050000000016 від 03.01.2024 із забороною розпорядження та відчуження на майно підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111-1 КК України, - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ), а саме: на частку у спільній сумісній власності на об'єкт нерухомого майна (квартира), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 18164859, тип об'єкта - однокімнатна квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , розмір частки: 1/1 приватна спільна сумісна власність, на підставі свідоцтва про право власності, на житло № НОМЕР_2 , виданий 22.02.2007.
Роз'яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1