Справа № 201/15778/25
Провадження № 1-кс/201/5245/2025
11 грудня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Соборного районного суду міста Дніпра клопотання старшого слідчого слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_3 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Донецької обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні за № 22025050000001050, внесеному до ЄРДР 07.11.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 111-1 КК України,
Слідчий звернувся до суду із погодженим прокурором клопотанням про арешт майна.
В обґрунтування заявленого клопотання посилався на те, що згідно з матеріалами кримінального провадження Внаслідок розв'язання і ведення агресивної війни, починаючи з 24.02.2022 збройними формуваннями Російської Федерації тимчасово окуповано частини території Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Миколаївської, Сумської, Харківської, Херсонської областей.
З метою розповсюдження пропаганди в підтримку держави агресора, створення образу законності окупації частини території Донецької області та утвердження вказаної окупації, а також задля підтримки діяльності окупаційних органів влади на захоплених територіях, російською окупаційною владою створено ряд засобів масової інформації.
Розуміючи вище викладені обставини, у громадянки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ідеологічних мотивів та з метою підтримки входження тимчасово окупованих територій України до складу Російської Федерації, будучи обізнаним про факт ведення вказаною державою агресивної війни проти України, невизнання РФ поширення державного суверенітету України на тимчасово окуповані її території, виник умисел на співпрацю з державою-агресором та її окупаційними органами влади.
Так, громадянка України ОСОБА_5 , перебуваючи в м. Донецьк Донецької області, не пізніше 28.04.2022 по теперішній час, перебуваючи на тимчасово окупованій території, діючи умисно, реалізуючи свій злочинний умисел, з метою здійснення інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором та її окупаційною адміністрацією, спрямованої на підтримку держави-агресора, її окупаційних адміністрацій та збройних формувань, розпочала працювати на посаді (мовою оригіналу) «заведующей сектором информационной работы и связей с общественностью Республиканского центра занятости днр (далі РЦЗ днр)», що знаходиться за адресою: Донецька обл., м. Донецьк, вул. Федора Зайцева, 46Д., який функціонує на тимчасово окупованій території Донецької області та підконтрольний так званому «Министерству труда и социальной политики днр».
Так, згідно посадової інструкції від 09.01.2023, з якою ОСОБА_5 була ознайомлена того ж дня, на вищевказаній посаді, на ОСОБА_5 покладено наступні завдання та обов'язки:
1. Забезпечує своєчасне і якісне виконання задач та функцій, покладених на сектор інформаційної роботи і зв'язків із громадськістю.
2. Здійснює підготовку планів робіт сектору інформаційної роботи і зв'язків із громадськістю, виконання контрольних завдань і доручень «РЦЗ днр».
3. Забезпечує проведення аналізу роботи сектору інформаційної роботи і зв'язків із громадськістю і внесення пропозицій з метою її покращення.
4. Розподіляє функції між спеціалістами сектору інформаційної роботи і зв'язків із громадськістю із врахуванням їх спеціальності та змінності, здійснює розробку посадових інструкцій спеціалістів, погодження їх із заступником директора «РЦЗ днр» і надання на затвердження.
5. Забезпечує підготовку керівництву «РЦЗ днр» пропозицій щодо морального заохочення працівників сектору і залучення працівників до дисциплінарної відповідальності, у випадках невиконання ними посадових обов'язків, порушення трудової та виконавчої дисципліни.
6. Залучається до роботи в комісіях, робочих групах, які створюються в «РЦЗ днр».
7. Бере участь в організації і проведення інформаційних компаній про діяльність РЦЗ днр і його територіальних органів в засобах масової інформації.
8. Бере участь, в межах своєї компетенції, в розробці і реалізації концепції інформаційної політики «РЦЗ днр», пропозицій і рекомендацій щодо пріоритетних напрямках роботи РЦЗ днр із засобами масової інформації.
9. Створює і використовує інформаційні поводи для виступів у засобах масової інформації директора «РЦЗ днр» і його заступників.
10. Створює і використовує інформаційні поводи для формування інформації із сфери зайнятості «днр» на рівні «Міністерства праці і соціальної політики днр», «правління днр», «Міністерства праці і соціального захисту РФ».
11. Готувати аудіовізуальні, інформаційні і новинні матеріали (передачі) щодо діяльності «РЦЗ днр» для розміщення в засобах масової інформації і власних Інтернет-ресурсах «РЦЗ днр».
12. Здійснює інформаційне освітлення прес-конференцій, брифінгів, засідань «круглих столів» і т.д. за участі представників «РЦЗ днр».
13. Проводить моніторинг інформації про імідж «РЦЗ днр» і його територіальних підрозділів щодо ситуації на ринку праці, розміщеної у відкритих джерелах інформації.
14. Готує коментарі і відповіді на питання громадян і працівників у офіційних акаунтах «РЦХ днр» в соціальних мережах.
15. Бере участь у розробці макетів поліграфічної продукції.
16. Бере участь, в межах компетенції сектора, в розробці чи розгляді проектів нормативних правових актів у сфері зайнятості населення та трудової міграції.
17. Бере участь, в межах компетенції сектора, у підготовці пропозицій щодо удосконалення законодавства про зайнятість населення та трудової міграції.
Окрім цього, в телеграм каналі «Оплот ТВ [Z]» 18.03.2025 року міститься відеозапис з назвою (мовою оригіналу) « ОСОБА_6 . Прямая речь от 18.03.2025», в якому остання висвітлює діяльність служби зайнятості населення т.зв. днр, проводить агітацію, направлену на залучення колишніх військовослужбовців НЗФ днр та інших інформаційних проектів «РЦЗ днр».
В подальшому, на підставі наказу Міністерства праці і соціальної політики днр від 10.09.2025, «РЦЗ днр» перейменовано в (мовою оригіналу) «Государственное казенное учреждение «Служба занятости населения днр», у зв'язку з чим, наказом №139-лс від 10.09.2025 ОСОБА_5 з посади завідуючої сектору інформаційної роботи і зв'язків з громадськістю «РЦЗ днр, переведена на посаду начальника прес-служби «Государственного казенного учреждения «Служба занятости населения днр».
На підставі викладеного, слідчий просив накласти арешт майно підозрюваного ОСОБА_5 , з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та проводити розгляд клопотання в порядку ч. 2 ст. 172 КПК України без участі власника цього майна.
Слідчий у судове засідання по розгляду клопотання не з'явився, про час та місце його розгляду повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд клопотання про арешт майна за його відсутності, на задоволенні наполягав, неприбуття слідчого в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
З метою забезпечення арешту майна, клопотання розглядається без повідомлення підозрюваного.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутності осіб, що не з'явилися.
Вивчивши матеріали клопотання та долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Розглядом клопотання встановлено, що у провадженні слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях перебуває кримінальне провадження №22025050000001050 від 07.11.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 111-1 КК України.
08.11.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у здійсненні інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором та його окупаційною адміністрацією, спрямованої на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації та збройних формувань та на уникнення нею відповідальності за збройну агресію проти України, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 111-1 КК України.
Доведено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 454515045 від 02.12.2025 ОСОБА_5 на праві приватної власності належить об'єкт нерухомості - квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання (п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України).
У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України).
Вказана норма передбачає можливість накладення арешту на майно підозрюваного щодо якого здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.
За положеннями ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Санкція ч. 6 ст. 111-1 КК України, за якою зокрема підозрюється ОСОБА_5 , окрім іншого передбачено додаткове покарання у виді конфіскації майна.
Окрім того, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Пунктами 4, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу). У положеннях пункту 4 цієї ж статті йдеться про те, що у разі задоволення клопотання слідчий суд, застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна, суд зобов'язаний застосовувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Отже, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Таким чином, за наявності усіх підстав для арешту майна, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, шляхом накладення арешту на зазначене в клопотанні майно.
Керуючись ст. ст.117, 170-173 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт у кримінальному провадженні за № 22025050000001050, внесеному до ЄРДР 07.11.2025, на нерухоме майно, яке перебуває у власності підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Роз'яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1