Рівненський апеляційний суд
10 грудня 2025 року м. Рівне
Справа № 570/2180/25
Провадження № 33/4815/820/25
Суддя Рівненського апеляційного суду - Збитковська Т.І.
з участю:
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1
захисника - адвоката Павлюк І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Павлюк І.А. на постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 12 червня 2025 року, -
Постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 12 червня 2025 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 119 грн.
З постанови суду слідує, що 02 травня 2025 року близько 11 год, перебуваючи в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 образливо чіплявся до ОСОБА_2 , висловлювався ненормативною лексикою, шарпав за одяг, чим порушував громадський порядок і спокій громадян.
В апеляційній скарзі адвокат Павлюк І.А. доводить, що конфліктна ситуація сталася на приватній території домоволодіння, яка не є громадським місцем та стосувалася неприязних відносин між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з приводу розподілу спадкового майна.
Просить оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення та поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, копію якої отримано 28 серпня 2025 року (а.с. 12).
Заслухавши доводи адвоката Павлюк І.А. та ОСОБА_1 на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали адміністративної справи, апеляційний суд вважає, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, а апеляційна скарга - задоволенню.
Відповідно до ст. 280 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Зазначені вимоги судом дотримані не були.
Практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСзПЛ «Авшар проти Туреччини»). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Стаття 173 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення дрібного хуліганства, тобто, нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі.
Як вбачається з матеріалів провадження, у них міститься письмова заява ОСОБА_2 , у якій він просить вжити заходи правового характеру стосовно ОСОБА_1 , який 02 травня 2025 року ініціював конфлік та ображав його ненормативною лексикою.
У письмових поясненнях від 02 травня 2025 року ОСОБА_2 вказав, що на подвір'я його будинку прийшов ОСОБА_1 , якому він зробив зауваження, зокрема, щоб він не ображав його дружину. Після цього ОСОБА_1 почав шарпати його за одяг і ображати ненормативною лексикою (а.с. 4).
Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 02 травня 2025 року, він прийшов на подвір'я батьківського будинку, де у них ОСОБА_2 виник словесний конфлікт (а.с. 5).
В ході апеляційного розгляду встановлено, що суперечка між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 мала місце на території приватного будинковолодіння, яке є спадковим майном обох сторін конфлікту, спір щодо поділу якого вирішується в судовому порядку.
Будь-яких доказів на підтвердження порушення ОСОБА_1 громадського порядку і спокою громадян, що охоплюється диспозицією ст. 173 КУпАП, матеріали провадження не містять.
Зазначена територія (приватне будинковолодіння) не є громадським місцем і в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б поза «розумним сумнівом» підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення.
З урахуванням наведеного, в діях ОСОБА_1 не вбачається складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, у зв'язку з чим постанова судді підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Поновити апелянту строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу адвоката Павлюк І.А. на постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 12 червня 2025 року задовольнити.
Постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 12 червня 2025 року відносно ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського
апеляційного суду Т.І.Збитковська