10 грудня 2025 рокуСправа № 921/543/25
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Чопко Ю.О.
розглянувши заяву кредитора ТОВ "Факторинг партнерс" вх.№8203 від 20.11.2025 у справі
за заявою боржника ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , адреса листування - АДРЕСА_2
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку Книги п'ятої Кодексу України з процедур банкрутства
За участі:
ОСОБА_1 , її представника, адвоката Майки Максима Борисовича;
Арбітражного керуючого Шалашного Леоніда Олександровича.
ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Тернопільської області з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Ухвалою суду від 20.10.2025 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, керуючим реструктуризацією боргів боржника призначено арбітражного керуючого Шалашного Леоніда Олександровича, заборонено боржнику укладати правочини (договори) крім, дрібних побутових, розпоряджатися (відчувати) рухоме/нерухоме майно, розгляд справи в попередньому засіданні призначено на 01.12.2025.
У відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) 21.10.2025 на офіційному веб-порталі судової влади України було здійснено оприлюднення оголошення (повідомлення) про відкриття Господарським судом Тернопільської області провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
20.11.2025 на адресу господарського суду від ТОВ "Факторинг Партнерс" надійшла заява без номера (сформована в системі "Електронний суд", вх.№8203) з грошовими вимогами до боржника. У даній заяві кредитор просить суд визнати грошові вимоги кредитора до боржника у сумі 44 500,00 грн.
Ухвалою від 24.11.2025 вказану заяву призначено до розгляду на 01.12.2025.
Боржниця ОСОБА_1 та її представник у поясненнях (відзиві) на заяву ТОВ "Факторинг Партнерс" від 25.11.2025 (вх.№8361 від 27.11.2025) щодо вимог кредитора заперечили. Представник боржниці в судовому засіданні зазначив, що боржниця дійсно отримала від ТОАВ "МІЛОАН" 20 000 грн. Водночас у договорі всупереч його умов відсутній графік платежів. Також боржницю перед укладенням договору не повідомлено про інформацію викладену у ч.2 ст.11 Закону України "Про захист прав споживачів".
Представник боржниці також звертає увагу суду на те, що невідомо, чи договір підписано ОСОБА_1 . Ю оскільки договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором. НЕ можливо встановити на який саме номер мобільного телефону було направлено одноразовий цифровий ідентифікатор, кому належить даний номер мобільного телефону та яка особа відправляла одноразовий цифровий ідентифікатор.
Також на думку представника боржниці слід дослідити правомірність нарахування несправедливих відсотків. Боржнику не відомо яка відсоткова ставка застосована у доданому розрахунку.
Просить суд застосувати при розгляді заяви "Факторинг Партнерс" строки позовної давності. У разі відсутності підстав для її застосування просить суд відмовити в задоволенні заяви.
Арбітражний керуючий заявою від 27.11.2025 (вх.№8336 від 27.11.2025) визнав заборгованість за тілом кредиту в розмірі 20 000 грн.
Заборгованість в сумі 24 500 грн не визнав посилаючись на відсутність в наданому ТОВ "Факторинг Партнерс" договорі графіку платежів у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань Боржника, що є порушенням чинного законодавства та Боржнику перед укладенням Договору не було повідомлено інформацію зазначену у ч. 2 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів". Вказане порушення не надало Боржнику, як споживачу фінансових послуг в галузі споживчого кредитування, в письмовій формі повної інформації про умови кредитування, а також орієнтовану сукупну вартість кредиту, яка надається перед укладенням кредитного договору.
Також звертає увагу суду на те що договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Водночас не можливо встановити на який саме номер мобільного телефону було направлено одноразовий цифровий ідентифікатор, кому він належить, яка особа відправляла одноразовий цифровий ідентифікатор, який саме Договір було підписано даним одноразовим цифровим ідентифікатором. У кредитному договорі зазначено особу Боржника, номер телефону, електронну адресу, однак зазначена інформація не відповідає дійсності і не свідчить про проходження позичальником повної ідентифікації.
Щодо нарахованих відсотків зазначив, що ТОВ "Факторинг Партнерс" неправомірно їх нараховувало поза межами кредитного періоду Договору та неправомірно збільшувало процентну ставку тому, що є порушенням ч.7 ст. 12 ЗУ "Про споживче кредитування" згідно якої зміна умов договору про споживчий кредит можлива тільки за згодою сторін.
Ухвалою суду від 01.12.2025 розгляд заяви відкладено на 10.12.2025.
В судове засідання 10.12.2025 кредитор не з'явився.
Присутні в судовому засіданні боржниця, її представник та арбітражний керуючий підтримали подані заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати заяву ТОВ "Факторинг Партнерс" про визнання грошових вимог до боржника за наявними матеріалами справи.
Враховуючи наведене та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони відповідно до ст. 42 ГПК України, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання 10.12.2025 за відсутності представників кредитора.
Розглянувши подану кредитором заяву про визнання грошових вимог, судом встановлено наступне.
09.01.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" та позичальником яким є: ОСОБА_1 , укладено кредитний договір № 3269048.
Відповідно п.1.1. Договору, Кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п. 1.2. Договору (далі - кредит), а Позичальник зобов'язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі плата) у встановлений п.1.4. Договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.
Сума (загальний розмір) кредиту становить 20 000.00 грн. у валюті: Українські гривні (п.1.2. Договору).
Кредит надається строком на 30 днів з 09.01.2021 (строк кредитування) (п.1.3. Договору).
Відповідно п.1.4. Договору, Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 08.02.2022.
Комісія за надання кредиту: 2000.00 грн., яка нараховується за ставкою 10,00 відсотків від суми кредиту одноразово (п.1.5.1. Договору).
Згідно п.1.5.2. Договору, Проценти за користування кредитом: 7 500,00 грн., які нараховуються за ставкою 1.25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п.1.6. Договору).
26.07.2024 року між ТОВ "МІЛОАН" та ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" було укладено Договір факторингу № 26-07/2024, відповідно до якого ТОВ "МІЛОАН" відступило свої права вимоги за договорами кредиту, і в тому числі за договором кредиту № 3269048.
Загальна сума кредиторських вимог становить 44 500,00 грн. та складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 20 000,00 грн., заборгованістю за відсотками в розмірі 22 500,00 грн. та заборгованістю за комісією в розмірі 2 000,00 грн.
При вирішенні питання щодо підставності заявлених кредитором вимог, суд виходить з наступного.
За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ст. 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
За змістом ст. 1 КУзПБ, грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Частина 1 ст. 122 КУзПБ передбачає, що подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Згідно ч. 1 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За змістом постанови Верховного Суду від 01.12.2022 у справі №918/1154/21, розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір, тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати, чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.06.2022 у справі № 902/90/21).
Водночас, заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).
Проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом. Суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (подібні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 914/1126/14, від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20).
Матеріалами справи та представником боржника підтверджено в судовому засіданні факт отримання грошових коштів в сумі 20 000 грн від ТОВ "МІЛОАН".
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що заявлені до визнання заявником кредиторські вимоги до боржника в розмірі 20 000 грн є правомірними та підлягають визнанню.
В частині заборгованістю за відсотками в розмірі 22 500,00 грн та заборгованістю за комісією в розмірі 2 000,00 грн задоволенні заяви відмовляється так як Товариство не довело правомірності їх нарахування.
Відповідно до ч. 6 ст. 45 КУзПБ, заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Згідно ч. ч. 2, 4 ст. 133 КУзПБ, витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Враховуючи викладене та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви ТОВ "Факторинг Партнерс" б/н від 20.11.2025 про визнання грошових вимог до боржника у справі № 921/543/25 з мотивів наведених вище, та визнання заявлених вимог в розмірі 20 000 грн, які підтверджені наданими доказами з віднесенням їх до другої черги задоволення.
Крім того, визнанню підлягають вимоги в розмірі 4 844,80 грн - судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів).
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 232-235 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст.9, 45, 47, 113, 122, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, суд,
1.Заяву б/н від 20.11.2025 (вх. №8203 від 20.11.2025) ТОВ "Факторинг Партнерс" про визнання кредиторських (грошових) вимог задоволити частково.
2.Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" (вул. Гедройця Єжи, буд.6 офіс 521, м. Київ, 03150, ЄДРПОУ 42640371) до ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , адреса листування - АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 в розмірі 20 000 грн - заборгованості, а також 4 844,80 грн - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви.
Черговість задоволення грошових вимог кредитора:
- 4 844,80 грн - судовий збір за подання заяви про визнання кредиторських (грошових) вимог (відшкодовується у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів);
- 20 000 грн - вимоги другої черги.
3.В задоволенні решти вимог відмовити.
4.Арбітражному керуючому (керуючому реструктуризацією) Шалашному Л.О. внести відповідні кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів боржника по справі №921/543/25.
5.Копію ухвали направити учасникам справи до їх електронних кабінетів у підсистемі "Електронний суд" відповідно до положень ч.5 ст.6 ГПК України.
6.Згідно з ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені ст. ст. 256, 257 ГПК України.
Ухвалу підписано 15 грудня 2025 року.
Суддя Ю.О. Чопко