Ухвала від 10.12.2025 по справі 921/543/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10 грудня 2025 рокуСправа № 921/543/25

УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Чопко Ю.О.

розглянувши заяву кредитора ТОВ "Юніт Капітал" вх.8415 від 2820.11.2025 у справі

за заявою боржника ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , адреса листування - АДРЕСА_2

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку Книги п'ятої Кодексу України з процедур банкрутства

За участі:

ОСОБА_1 , її представника, адвоката Майки Максима Борисовича;

Арбітражного керуючого Шалашного Леоніда Олександровича.

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Тернопільської області з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

Ухвалою суду від 20.10.2025 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, керуючим реструктуризацією боргів боржника призначено арбітражного керуючого Шалашного Леоніда Олександровича, заборонено боржнику укладати правочини (договори) крім, дрібних побутових, розпоряджатися (відчувати) рухоме/нерухоме майно, розгляд справи в попередньому засіданні призначено на 01.12.2025.

У відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) 21.10.2025 на офіційному веб-порталі судової влади України було здійснено оприлюднення оголошення (повідомлення) про відкриття Господарським судом Тернопільської області провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

28.11.2025 на адресу господарського суду від ТОВ "Юніт Капітал" надійшла заява без номера (сформована в системі "Електронний суд", вх.№8418) з грошовими вимогами до боржника. У даній заяві кредитор просить суд визнати грошові вимоги кредитора до боржника у сумі 23 730,32 грн.

Ухвалою від 01.12.2025 вказану заяву призначено до розгляду на 10.12.2025.

Боржниця ОСОБА_1 та її представник у поясненнях (відзиві) на заяву ТОВ "Юніт Капітал" від 29.11.2025 (вх.№8433 від 01.12.2025) щодо вимог кредитора заперечили. Представник боржниці в судовому засіданні зазначив, що боржниця дійсно отримала від первісного кредитора 14 800 грн. Водночас у договорі всупереч його умов відсутній графік платежів. Також боржницю перед укладенням договору не повідомлено про інформацію викладену у ч.2 ст.11 Закону України "Про захист прав споживачів".

Представник боржниці також звертає увагу суду на те, що невідомо, чи договір підписано ОСОБА_1 . Ю оскільки договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором. НЕ можливо встановити на який саме номер мобільного телефону було направлено одноразовий цифровий ідентифікатор, кому належить даний номер мобільного телефону та яка особа відправляла одноразовий цифровий ідентифікатор.

Також на думку представника боржниці слід дослідити правомірність нарахування несправедливих відсотків. Боржнику не відомо яка відсоткова ставка застосована у доданому розрахунку.

Просить суд застосувати при розгляді заяви "Юніт Капітал" строки позовної давності. У разі відсутності підстав для її застосування просить суд відмовити в задоволенні заяви.

Арбітражний керуючий заявою від 27.11.2025 (вх.№8336 від 27.11.2025) визнав заборгованість за тілом кредиту в розмірі 14 800 грн.

Заборгованість в сумі 8 930,32 грн не визнав посилаючись на відсутність в наданому ТОВ "Юніт Капітал" договорі графіку платежів у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань Боржника, що є порушенням чинного законодавства та Боржнику перед укладенням Договору не було повідомлено інформацію зазначену у ч. 2 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів". Вказане порушення не надало Боржнику, як споживачу фінансових послуг в галузі споживчого кредитування, в письмовій формі повної інформації про умови кредитування, а також орієнтовану сукупну вартість кредиту, яка надається перед укладенням кредитного договору.

Також звертає увагу суду на те що договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Водночас не можливо встановити на який саме номер мобільного телефону було направлено одноразовий цифровий ідентифікатор, кому він належить, яка особа відправляла одноразовий цифровий ідентифікатор, який саме Договір було підписано даним одноразовим цифровим ідентифікатором. У кредитному договорі зазначено особу Боржника, номер телефону, електронну адресу, однак зазначена інформація не відповідає дійсності і не свідчить про проходження позичальником повної ідентифікації.

Щодо нарахованих відсотків зазначив, що ТОВ "Юніт Капітал" неправомірно їх нараховувало поза межами кредитного періоду Договору та неправомірно збільшувало процентну ставку тому, що є порушенням ч.7 ст. 12 ЗУ "Про споживче кредитування" згідно якої зміна умов договору про споживчий кредит можлива тільки за згодою сторін.

В судове засідання 10.12.2025 кредитор не з'явився.

Присутні в судовому засіданні боржниця, її представник та арбітражний керуючий підтримали подані заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати заяву ТОВ "Юніт Капітал" про визнання грошових вимог до боржника за наявними матеріалами справи.

Враховуючи наведене та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони відповідно до ст. 42 ГПК України, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання 10.12.2025 за відсутності представників кредитора.

Розглянувши подану кредитором заяву про визнання грошових вимог, судом встановлено наступне.

22.01.2022 між ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" (далі - Первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 714518925 (далі - Кредитний договір) на суму 14 800,00 грн.

Перед укладенням Кредитного договору Позичальник з метою отримання кредиту самостійно за допомогою мережі інтернет:

- перейшов на офіційний сайт Первісного кредитора - www.moneyveo.ua;

- зареєструвався на даному сайті, створивши Особистий кабінет Позичальника;

- за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи Первісного кредитора заповнив та подав Заявку на отримання грошових коштів в кредит (далі - Заявка), в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім'я, по батькові, паспортні дані, номер телефону, РНОКПП, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання (Додаток № 5);

- пройшов належну перевірку (верифікацію);

- ознайомився та підтвердив згоду з офертою, індивідуальною частиною Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід'ємною частиною Кредитного договору. Правила надання грошових коштів у кредит Первісного кредитора, перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті www.moneyveo.ua. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору;

- отримав на номер телефону, вказаний у Заявці, персональний одноразовий ідентифікатор, який потім використав для підписання Кредитного договору;

- надав згоду (акцепт) на пропозицію (оферту) Первісного кредитора щодо укладання Кредитного Договору (підписав Кредитний договір одноразовим ідентифікатором).

Отже, у Кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов Кредитного договору в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.

Згідно умов Кредитного договору, Первісний кредитор виконав свій обов'язок та перерахував Позичальнику, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі: - 14 800,00 грн 22.01.2022 на банківську карту № 5168-74XX-XXXX-6770 Боржника, яку Позичальник вказав у Заявці при укладенні Кредитного договору.

28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТАЛІОН ПЛЮС" укладено Договір факторингу № 28/1118-01 (далі - Договір факторингу 1).

У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди.

30.10.2023 між ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ОНЛАЙН ФІНАНС" укладено Договір факторингу № 30/1023-01 (далі - Договір факторингу 2).

04.06.2025 між ТОВ "ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС" та Заявником укладено Договір факторингу №04/06/25-Ю (далі - Договір факторингу 3) відповідно до умов якого Кредитору відступлено право грошової вимоги до Боржника за Кредитним договором.

Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у Реєстрі Боржників № б/н від 04.06.2025 до Заявника підтверджується Актом прийому передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу 3.

Загальна сума заборгованості Боржника перед Кредитором, на момент подання заяви про грошові вимоги до боржника, за Кредитним договором, становить - 23 730,32 грн, яка складається з:

- 14 800,00 грн - заборгованість по тілу кредиту;

- 8 930,32 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

За подання заяви сплачено 4 844,80 грн. судового збору.

При вирішенні питання щодо підставності заявлених кредитором вимог, суд виходить з наступного.

За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до ст. 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

За змістом ст. 1 КУзПБ, грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Частина 1 ст. 122 КУзПБ передбачає, що подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Згідно ч. 1 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За змістом постанови Верховного Суду від 01.12.2022 у справі №918/1154/21, розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір, тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати, чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.06.2022 у справі № 902/90/21).

Водночас, заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).

Проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом. Суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (подібні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 914/1126/14, від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20).

Матеріалами справи та представником боржника підтверджено в судовому засіданні факт отримання грошових коштів в сумі 14 800 грн від первісного кредитора.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що заявлені до визнання заявником кредиторські вимоги до боржника в розмірі 14 800 грн є правомірними та підлягають визнанню.

В частині заборгованістю за відсотками в розмірі 8 930,32 грн в задоволенні заяви відмовляється так як Товариство не довело правомірності їх нарахування.

Відповідно до ч. 6 ст. 45 КУзПБ, заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Згідно ч. ч. 2, 4 ст. 133 КУзПБ, витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

Враховуючи викладене та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви ТОВ "Юніт Капітал" б/н від 28.11.2025 про визнання грошових вимог до боржника у справі № 921/543/25 з мотивів наведених вище, та визнання заявлених вимог в розмірі 14 800 грн, які підтверджені наданими доказами з віднесенням їх до другої черги задоволення.

Крім того, визнанню підлягають вимоги в розмірі 4 844,80 грн - судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів).

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 232-235 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст.9, 45, 47, 113, 122, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, суд,

УХВАЛИВ:

1.Заяву б/н від 28.11.2025 (вх. №8415 від 01.12.2025) ТОВ "Юніт Капітал" про визнання кредиторських (грошових) вимог задоволити частково.

2.Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" (бул. Лесі Українки, буд.34 офіс 333, м. Київ, 01133, ЄДРПОУ 43541163) до ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , адреса листування - АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 в розмірі 14 800 грн - заборгованості, а також 4 844,80 грн - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви.

Черговість задоволення грошових вимог кредитора:

- 4 844,80 грн - судовий збір за подання заяви про визнання кредиторських (грошових) вимог (відшкодовується у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів);

- 14 800 грн - вимоги другої черги.

3.В задоволенні решти вимог відмовити.

4.Арбітрахжному керуючому (керуючому реструктуризацією) Шалашному Л.О. внести відповідні кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів боржника по справі №921/543/25.

5.Копію ухвали направити учасникам справи до їх електронних кабінетів у підсистемі "Електронний суд" відповідно до положень ч.5 ст.6 ГПК України.

6.Згідно з ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені ст. ст. 256, 257 ГПК України.

Ухвалу підписано 15 грудня 2025 року.

Суддя Ю.О. Чопко

Попередній документ
132589167
Наступний документ
132589169
Інформація про рішення:
№ рішення: 132589168
№ справи: 921/543/25
Дата рішення: 10.12.2025
Дата публікації: 16.12.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Тернопільської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про банкрутство, з них:; неплатоспроможність фізичної особи
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (10.12.2025)
Дата надходження: 01.12.2025
Предмет позову: про неплатоспроможність фізичної особи
Розклад засідань:
20.10.2025 15:30 Господарський суд Тернопільської області
01.12.2025 14:30 Господарський суд Тернопільської області
10.12.2025 15:00 Господарський суд Тернопільської області
14.01.2026 14:30 Господарський суд Тернопільської області