Постанова від 04.11.2025 по справі 904/3409/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2025 року м.Дніпро Справа № 904/3409/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О.(доповідач),

суддів: Чус О.В., Кощеєва І.М.

при секретарі судового засідання Карпенко А.С.

Представники сторін:

від позивача: ЛИННИК ЛЮДМИЛА ВОЛОДИМИРІВНА (поза межами приміщення суду) - від Тростянецької міської ради - витяг з єдр

від відповідача: Штабовенко Денис Всеволодович (поза межами приміщення суду) - від Приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога Олександра Сергійовича - витяг з ЄДР

від відповідача: Страх Євгеній Олегович (в залі суду) - від ТОВ "МЕТТРАНССЕРВІС"- адвокат, ордер серія АЕ №1343987 від 09.07.2024р. та від ТОВ "ВК СТАЛЬТЕХБУД" - адвокат, ордер серія АЕ № 1304398 від 21.08.2024р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Тростянецької міської ради, м. Тростянець, Сумська області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2025 (суддя Рудь І.А. Повне рішення складено 10.02.2025р.) у справі №904/3409/24

За позовом Тростянецької міської ради, м. Тростянець, Сумська обл.

до відповідача-1: Приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога Олександра Сергійовича, м. Запоріжжя;

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК Стальтехбуд", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.;

відповідача-3: Державне підприємство "Сетам", м. Київ

відповідача-4: Товариства з обмеженою відповідальністю "Меттранссервіс" м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.;

відповідача-5: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Магнум" м. Запоріжжя.

про визнання права власності та витребування майна

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

Тростянецька міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога Олександра Сергійовича, Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК Стальтехбуд", Державного підприємства "Сетам, Товариства з обмеженою відповідальністю "Меттранссервіс", Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Магнум", в якій просила:

- визнати за Тростянецькою міською радою Сумської області (42600, Сумська обл., м. Тростянець, вул. Миру, 6, код ЄДРПОУ 24006361) право власності на 401 (чотириста одну) позицію готової металевої продукції загальною вагою 124156кг, на яку накладено арешт відповідно до постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника винесеної 25.03.2024 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Сколибог Олександра Сергійовича в рамках зведеного виконавчого провадження №72150896 та реалізовано на аукціоні 16.05.2024;

- визнати недійсними електронні торги, проведені державним підприємством "Сетам" 16.05.2024 із реалізації арештованого майна за лотом №549323, а саме 401 (чотириста одну) позиції готової металевої продукції загальною вагою 124156кг;

- визнати недійним акт про проведені електронні торги, складений і затверджений приватним виконавцем Сколибог Олександром Сергійовичем, за яким товариство з обмеженою відповідальністю "Меттранссервіс" (50000, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Харцизька вулиця, 11, прим. 2, код ЄДРПОУ 32693741) придбало лот №549323 на електронних торгах ДП "Сетам" 16.05.2024;

- витребувати у товариства з обмеженою відповідальністю "Меттранссервіс" (50000, Дніпропетровська обл. м. Кривий Ріг, вул. Харцизька вулиця, 11, прим. 2, код ЄДРПОУ 32693741) 401 (чотириста одну) позицію готової металевої продукції загальною вагою 124156кг, придбану ним як лот №549323 на електронних торгах державного підприємства "Сетам" 16.05.2024.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2025 у справі № 904/3409/24 у задоволенні позовних вимог Тростянецької міської ради про визнання права власності та витребування майна відмовлено.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з наступного:

Щодо позовних вимог Тростянецької міської ради в частині визнання за Тростянецькою міською радою Сумської області права власності на 401 (чотириста одну) позицію готової металевої продукції загальною вагою 124156кг, на яку накладено арешт відповідно до постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника винесеної 25.03.2024 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Сколибог Олександра Сергійовича в рамках зведеного виконавчого провадження №72150896 та реалізовано на аукціоні 16.05.2024, господарський суд зазначив, що Тростянецькою міською радою не було виконано вимогу приватного виконавця щодо надання документального підтвердження права власності на спірну металеву продукцію, зокрема: актів приймання-передачі, видаткових накладних, інших первинних документів. Крім того, Тростянецька міська рада не зверталася, до проведення торгів, із заявою про виключення майна із акту опису арешту або визнання права власності на металеву продукцію.

Господарський суд дійшов висновку про те, що позивачем на надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що останньому на праві власності належать 401 (чотириста одна) позицію готової металевої продукції загальною вагою 124156кг, на яку накладено арешт відповідно до постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника винесеної 25.03.2024 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Сколибог Олександра Сергійовича в рамках зведеного виконавчого провадження №72150896 та реалізовано на аукціоні 16.05.2024.

Розглянувши вимогу позивача про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю "Меттранссервіс" 401 (чотириста одну) позицію готової металевої продукції загальною вагою 124156кг, придбану ним як лот №549323 на електронних торгах державного підприємства "Сетам" 16.05.2024, господарський суд дійшов висновку, що вказана вимога також задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, що спірне майно належить йому на праві власності, і вказані доводи спростовані відповідачами 1,2,4 є більш вірогідними доказами в розумінні ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо позовних вимог Тростянецької міської ради в частині визнання недійсними електронних торгів, проведених державним підприємством "Сетам" 16.05.2024 із реалізації арештованого майна за лотом №549323, а саме 401 (чотириста одну) позиції готової металевої продукції загальною вагою 124156 кг, та визнання недійним акту про проведені електронні торги, складеного і затвердженого приватним виконавцем Сколибог Олександром Сергійовичем, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Меттранссервіс" придбало лот №549323 на електронних торгах ДП "Сетам" 16.05.2024, господарський суд зазначив, що позивачем, під час розгляду справи, не доведено, зокрема, не надано належних і допустимих доказів того, що в межах зведеного виконавчого провадження № 72150896 з примусового виконання виконавчого наказів Господарського суду Запорізької області по справі № 908/1170/22 від 06.06.2023 були допущені порушення, які б вплинули на результат електронних торгів, а також не доведено обставин, які б свідчили про порушення його прав і законних інтересів при проведенні електронних торгів, результат проведення яких ним оспорюється.

Відтак, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для визнання недійсними електронних торгів, які були проведені Державним підприємством "Сетам" 16.05.2024 по реалізації 401 (чотириста однієї) позиції готової металевої продукції загальною вагою 124 156 кг.

Враховуючи, що позовні вимоги в частині визнання акту про проведення електронних торгів від 16.05.2024 за лотом № 549323 є похідними від вимоги про визнання недійсними електронних торгів, які були проведені Державним підприємством "Сетам" 16.05.2024 по реалізації лота під № 549323, господарський суд виснував відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з вказаним рішенням суду, через систему "Електронний суд", Тростянецька міська рада, м. Тростянець, Сумська області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2025 р. у справі № 904/3409/24 та прийнятим нове, яким задовольнити позовні вимоги Тростянецької міської ради в повному обсязі.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

Скаржник зазначає, що судом першої інстанції помилково зроблено висновки, що Позивач не звертався до проведення торгів із заявою про виключення майна з акту опису чи визнання права власності. Адже, по-перше, міській раді не було відомо про дату аукціону. Вона фізично вже не встигала подати відповідну заяву саме до проведення аукціону. По-друге, Виконавцю ще листом від 09.05.2024 року було заявлено про право власності міської ради на спірне майно.

За доводами апелянта, Тростянецька міська рада набула право власності на металоконструкції за договором підряду і оплатили роботи по їх виготовленню в повному обсязі, у тому числі і акти за 2022 рік, оплачені в 2023 році в зв'язку з воєнним станом. Всі відповідні підтвердні документи знаходяться у матеріалах справи.

Скаржник зауважує що судом першої інстанції не зроблено жодних висновків щодо правової природи договору підряду та виникнення права власності на його результат. Натомість надавши перевагу відповідачам 1, 2 та 4 суд зазначає про те, що на підтвердження свого права власності міська рада мала би надати видаткові накладні. Однак ці документи притаманні договору купівлі-продажу, а не підряду.

На думку скаржника, навіть якщо міській раді не потрібно б було доводити своє право власності, оскільки воно виникло в результаті виконання договору підряду, то позовна вимога про витребування такого майна з незаконного володіння недобросовісного набувача підлягає задоволенню.

Міська рада вважає доведеним право власності на майно, а отже не погоджується з висновками суду щодо правомірності відчуження майна. Порушення норм закону полягає в тому, що Відповідачем-1 постановою від 25.03.2024 було незаконно описано та накладено стягнення на Продукцію, яка є власністю Позивача. Продукція перебувала у Відповідача-5 на території Відповідача-2 лише на відповідальному зберіганні та для виготовлення металоконструкцій по Договору підряду, що вбачається зокрема із умов Договору підряду, Договору субпідряду та Договору № 02/1009.

Апелянт стверджує, що відповідачі та суд першої інстанції у даній справі помилково трактували рішення Господарського суду Запорізької області у справі № 908/1170/22, що призвело до незаконного опису, реалізації спірного майна, та неправомірної відмови в задоволенні позовних вимог Тростянецької міської ради про скасування результатів аукціону та витребування майна з незаконного володіння Відповідача-4.

Під час опису та накладення арешту на майно боржника, Відповідач-1 діючи упереджено не з'ясував законного власника Продукції, не довів факту належності Продукції на праві власності саме боржнику (Відповідачу-5).

Тростянецька міська рада вважає, що суд першої інстанції дійшовши невірних висновків щодо виникнення права власності у міської ради на спірне майно, помилково вирішив і долю наступних позовних вимог у справі, допустивши неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Попри наявні факти і документи невірно застосував «вірогідність доказів», що призвело до неповного і не об'єктивного розгляду справи.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

28.09.2025 до Центрального апеляційного господарського суду від відповідача-1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно змісту якого останній зазначає наступне:

Тростянецькою міською радою не було виконано вимогу приватного виконавця щодо надання документального підтвердження права власності на спірну металеву продукцію (зокрема актів приймання передачі, видаткових накладних, інших первинних документів). Також, Тростянецька міська рада до проведення торгів не зверталась із заявою про виключення майна із акту опису арешту або визнання права власності на металеву продукцію.

Відповідно, виконавець не мав права порушувати інтереси стягувача та не реалізовувати металеву продукцію,

Відповідач-1 вважає, що позовні вимоги про «визнання за Тростянецькою міською радою Сумської області право власності на 401 (чотириста одну) позицію готової металевої продукції загальною вагою 124 156 кг, на яку накладено арешт відповідно до Постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника винесеної25.03.2024 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Сколибог Олександра Сергійовича в рамках зведеного виконавчого провадження № 72150896 та реалізовано на аукціоні 16.05.2024», у виділеній частині, не є ефективними, оскільки позивачем не оскаржуються дії приватного виконавця (в порядку скарги в процесі виконання рішення за правилами ГПК, або у адміністративному порядку), а предметом спору є повернення майна, яке позивач вважає своїм, у іншої особи.

Приватний виконавець зауважує, що постанова про опис та арешт майна від 25.03.2024 є чинною та нескасованою та взагалі не оскаржується позивачем, відповідно і зазначення приватного виконавця у цій позовній вимогі є недоцільним.

Разом з тим, обраний позивачем спосіб захисту шляхом визнання недійсними електронних торгів, визнання недійним акту про проведені електронні торги є неефективним та не призводить до поновлення прав заявника, адже, у цьому випадку, ефективним способом захисту порушеного права є витребування майна із чужого володіння.

Відповідач зазначає, що доводи про те, що металоконструкції належать заявнику за договором № 01/07/245 від 07.07.2021 року є незмістовними, оскільки ані доказів того що саме ці металоконструкції є власністю заявника, ані того, що на протязі 3 років з дня укладення договору вони зберігаються та не передаються власнику, позовна заява не містить.

Відповідач-1 вважає, що позовні вимоги про витребування майна із чужого незаконного володіння не підлягають задоволенню оскільки:

- Не було допущено порушення норм закону при проведенні торгів.

- При проведенні торгів, а отже і при набутті права власності на спірне майно поведінка відповідачів була добросовісною.

Окрім того, відповідач-1 звертає увагу, якщо позивач не був стороною договору-купівлі продажу, укладеного на електронних торгах, і, наприклад, вважає, що переможець торгів є недобросовісним і не набув право власності на придбане приміщення, він може скористатися прямо визначеним законом для таких спірних правовідносин способом захисту права. Для застосування вимоги про витребування майна з чужого володіння немає потреби в оскарженні електронних торгів (відповідного правочину купівлі-продажу), складених на їх підставі протоколу й акта про проведені електронні торги чи викладеного в окремому документі договору купівлі-продажу. Питання про добросовісність чи недобросовісність покупця, який набув майно на торгах, слід оцінювати у кожному конкретному випадку окремо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2023 року у справі № 233/4365/18 (пункти 44, 48)).

Такий самий підхід щодо недоцільності оскарження акта про проведені електронні торги викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20 (пункт 104), від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 (пункт 9.66).

З огляду на наведене, на переконання відпоідача-1 неналежними та неефективними є відповідні дві вимоги позивача.

Відповідачі-2-5 не скористались своїм процесуальним правом та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду судового рішення.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Згідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 03.03.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Чус О.В., Кощеєв І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.03.2025р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи №904/3409/24. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Тростянецької міської ради, м. Тростянець, Сумська області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2025 у справі №904/3409/24 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.

14.03.2025р. матеріали справи № 904/3409/24 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.03.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Тростянецької міської ради, м. Тростянець, Сумська області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2025 у справі №904/3409/24. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 02.09.2025 об 12:00 годин.

У зв'язку з відпусткою суддів - Кощеєва І.М. та Чус О.В., ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.08.2025 розгляд апеляційної скарги Тростянецької міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2025 у справі №904/3409/24 призначено в судове засідання на 04.11.2025 о 14:30 год.

04.11.2025 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

Предметом доказування у даній справі є наявність/відсутність підстав для визнання права власності та витребування майна, а також визнання недійсними електронних торгів та визнання недійним акту про проведені електронні торги.

Звертаючись з даним позовом позивач вказує на те, що у квітні 2021 року Тростянецькою міською радою згідно Закону України «Про публічні закупівлі» на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель було опубліковано оголошення про проведення закупівлі робіт по предмету закупівлі «Будівництво спортивно-оздоровчого комплексу по вул. Кеніга в м. Тростянець Сумської області ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 Правила визначення вартості будівництва (Н2О-Махі) (ДК 021:2015: 45210000-2 Будівництво будівель)».

За результатами проведеної вказаної вище закупівлі, між Тростянецькою міською радою та ТОВ «ТД Магнум» (Відповідач-5) 07.07.2021 було укладено договір підряду № 01/07/245 (далі - договір).

Пунктом 1.1. Договору підряду передбачається, що Підрядник (Відповідач-5) зобов'язується за завданням Замовника (Позивача) на свій ризик виконати та здати йому в установлений цим договором підряду строки роботи по об'єкту: «Будівництво спортивно-оздоровчого комплексу по вул. Кеніга в м. Тростянець Сумської області (Н20-Махі) ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 Правила визначення вартості будівництва (ДК 021:2015: 45210000-2 Будівництво будівель)», а Замовник зобов'язується надати Підряднику будівельний майданчик, передати дозвільну документацію, а також затверджену в установленому порядку проектну документацію, прийняти від Підрядника закінчені роботи та оплатити їх.

Пунктами 2.1.-.2.3 Договору підряду передбачено договірну ціну робіт у сумі 226 897 070, 00 грн. за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.

Підпунктом 6.3.1. п. 6.3. Договору підряду Підряднику надавалося право залучати за згодою Замовника до виконання робіт субпідрядні організації, залишаючись відповідальним перед Замовником за результат їхньої роботи та їх фінансову і професійну спроможність.

Пунктом 3.2. Договору підряду встановлений строк виконання робіт до 01.12.2023, який в подальшому за взаємною згодою сторін було продовжено до 01.12.2024 шляхом укладання додаткових угод до Договору. Тобто "договірні відносини та зобов'язання між Підрядником та Замовником по Договору підряду по сьогодення тривають, що підтверджується додатковими угодами.

Вказаний Договір підряду з додатками розміщений у вільному доступі на веб-порталі «Прозоро».

Листом від 01.09.2021 вих. № 01/06 Відповідач-5 повідомив Позивача про залучення в якості субпідрядника для виконання робіт по монтажу металоконструкцій ТОВ «ВК Стальтехбуд» (Відповідача-2).

Листом від 08.10.2021 №1837 Позивач повідомив Відповідача-5 про своє погодження залучення субпідрядником Відповідача-2.

10.09.2021 між Підрядником (Відповідач-5) та Субпідрядником (Відповідач-2) було укладено договір субпідряду № 01/1009.

Пунктом 1.1. даного Договору субпідряду передбачалося, що він укладається в межах основного договору підряду № 01/07/245 від 07.01.2021 по об'єкту «Будівництво спортивно-оздоровчого комплексу по вул. Кеніга в м. Тростянець Сумської області (Н2О-Махі) ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 Правила визначення вартості будівництва (ДК. 021:2015: 45210000-2 Будівництво будівель)».

Відповідно до п. 1.2. Договору субпідряду в рамках виконання основного договору Субпідрядник зобов'язується за замовленням Замовника (третя особа) виконати та здати йому в строк, установлений цим Договором, роботи по виготовленню і монтажу металоконструкцій у складі реалізації проекту «Будівництво спортивно-оздоровчого комплексу по вул. Кеніга в м. Тростянець Сумської області (Н2О-Махі) ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 Правила визначення вартості будівництва (ДК 021:2015: 45210000-2 Будівництво будівель)».

Того ж дня, 10.09.2021, між Позивачем та Відповідачем-5 було укладено договір № 02/1009 про надання послуг відповідального зберігання (далі - Договір № 02/1009). Додатками Договору акт №1, акт №2, акт №3, акт №4, акт №5, в яких зазначені матеріали, що передавалися на зберігання для виготовлення металоконструкцій.

Пунктом 1.1. Договору № 02/1009 визначено, що в порядку та на умовах, визначейих Договором, Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання матеріальні цінності Поклажодавця (далі - Товар) для подальшого використання для виконання робіт з виготовлення металоконструкцій по об'єкту «Будівництво спортивно-оздоровчого комплексу по вул. Кеніга в м. Тростянець Сумської області (Н2О-Махі) ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 Правила визначення вартості будівництва (ДК 021:2015: 45210000-2 Будівництво будівель)».

Пунктом 1.3. Договору № 02/1009 встановлено, що Зберігач здійснює зберігання та виготовлення металоконструкцій Товару за наступною адресою: м. Кривий Ріг, вул. Збагачувальна, 90 (за адресою Відповідача-2).

Позивач зазначає про те, що таким чином, увесь метал, що передався на зберігання Відповідачу-5 від початку зберігався за адресою Відповідача-2.

Пунктом 5.4. Договору № 02/1009 визначено, що право власності на матеріальні цінності (Товар) при передачі Зберігачеві за даним договором залишається за Поклажодавцем.

Відповідно до п. 9.1 Договору відповідального зберігання він діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Поступово договір виконувався і частинами металоконструкції відвантажувалися на будівельний майданчик в м. Тростянець Сумської області, окрім останньої партії.

Однак, оскільки Договір підряду та Договір відповідального зберігання є діючими, а майданчик не вміщує все устаткування, оскільки через воєнний стан роботи не виконувалися, підстав для пересторог міська рада не мала.

Втім 03.05.2024 Позивач отримав від Відповідача-5 лист від 30.04.2024 № 01/3004 яким повідомив, що приватним виконавцем Сколибог О.С. накладено арешт на майно - металоконструкції, зокрема 401 позицію готової металевої продукції загальною вагою 124 156 кг, яке не належить ТОВ «ТД Магнум».

Вказане вище майно придбано за рахунок бюджетних коштів на виконання умов Договору підряду та належить на праві власності Позивачу.

10.05.2024 Тростянецька міська рада отримала Вимогу приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибог Олександра Сергійовича (вхід. № 2449 від 10.05.2024) (Відповідач-1), зі змісту якої вбачається, що у нього на виконанні перебуває зведене виконавче провадження № 72150896 від 03.07.2023, з примусового виконання наказів Господарського суду Запорізької області у справі № 908/1170/22 від 06.06.2023 про стягнення з ТОВ «ТД Магнум» на користь Відповідача-2 - ТОВ «ВК Стальтехбуд» грошових коштів.

Виконавець також зазначив, що 25.03.2024 в ході примусового виконання рішення суду, його постановою про опис та арешт майна (коштів боржника), було описано та арештоване майно, а саме 401 (чотириста одну) позицію готової металевої продукції загальною вагою 124 156 кг (далі - Продукція), що нібито належить боржнику ТОВ «ТД Магнум» та перебуває на зберіганні Відповідача-2 за адресою: м. Кривий ріг, вул. Збагачувальна, 90 а.

З метою визначення вартості Продукції Виконавцем було залучено суб'єкта оціночної діяльності ФОП Макушина А.А., який 09.04.2024 надав звіт про вартість майна, згідно якого початкова вартість майна, а саме 401 (чотириста однієї) готової металевої продукції загальною вагою 124 156 кг складає 1 311 087,00 грн. без ПДВ.

15.04.2024 приватним виконавцем описане та арештоване майно (Продукцію) було передано на примусову реалізацію до ДП «СЕТАМ».

01.05.2024, під час примусової реалізації описаного та арештованого майна Виконавець отримав звернення ТОВ «ТД МАГНУМ» за вих. № 01/3004 від 30.04.2024, який повідомив Виконавця про те, що власником Продукції є Тростянецька міська рада Сумської області, без надання/додавання підтверджуючих документів права власності міської ради. В зв'язку з вищезазначеним Виконавець з вимогою звернувся до Тростянецької міської ради.

Після того, як міській раді стало відомо про існування судової справи № 908/1170/22 від 17.11.2022, зведеного виконавчого провадження № 72150896 з примусового виконання наказів Господарського суду Запорізької області 06.06.2023 у справі № 908/1170/22 від 17.11.2022, остання листом від 09.05.2024 № 0905/11 повідомила Виконавця про те, що Продукція була придбана за кошти державного та місцевого бюджетів згідно Договору підряду, який був укладений між ТОВ «ТД Магнум» та Тростянецькою міською радою за результатами проведеної закупівлі робіт (оголошення про проведення закупівлі розміщено в системі публічних закупівель Прозорро) та про належність Продукції до комунальної власності Тростянецької міської територіальної громади в особі Тростянецької міської ради, яка в подальшому була передана ТОВ «ТД Магнум» на відповідальне зберігання.

Крім того, у вказаному листі наголошувалося на тому, що оскільки у відкритому зведеному ВП № 72150896, Тростянецька міська рада не є боржником то на її майно не може бути звернено стягнення, а також просила Виконавця вжити заходів, спрямованих на недопущення реалізації зазначеної Продукції; скасування накладеного арешту на комунальне майно у порядку визначеному Законом України «Про виконавче провадження» та його повернення законному власнику - Тростянецькій міській раді.

Однак жодних дій спрямованих на припинення порушення права власності Позивача Виконавцем не було вчинено.

Позивач зазначає про те, що він ознайомився з судовим рішенням Господарського суду Запорізької області від 17.11.2022, прийнятого по справі № 908/1170/22, яке розміщено у відкритому доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень, та дізнався про те, що предметом спору було стягнення з ТОВ «ТД МАГНУМ» (ЄДРПОУ 42460860) на користь ТОВ «ВК СТАЛЬТЕХБУД» (ЄДРПОУ 37665221) заборгованості за договором субпідряду № 01/1009 від 10.09.2021 у розмірі 3 899 111,55 грн. та витрат на сплату судового збору в сумі 58 486,67 грн.

Даним рішенням суду було встановлено, що 10.09.2021 між ТОВ «ТД МАГНУМ» (замовник) та ТОВ «ВК СТАЛЬТЕХБУД» (субпідрядник) було укладено договір субпідряду №01/1009 (далі - Договір субпідряду).

Пунктом 1.1 Договору субпідряду визначалося, що цей договір укладений в межах основного договору підряду № 01/07/245 від 07.07.2021 по об'єкту: Будівництво спортивно-оздоровчого комплексу по вул. Кеніга в м. Тростянець Сумської області (Н2О) ДС'І'У Б.Д.1.1:2013 Правила визначення вартості будівництва (ДК 021:2015:45210000-2 Будівництво будівель).

Відповідно до п. 1.1 Договору субпідряду у порядку та на умовах, визначених цим договором, в рамках виконання основного договору субпідрядник зобов'язується за замовленням замовника виконати та здати йому у строк, встановлений цим договором, роботи по виготовленню і монтажу металоконструкції у складі реалізації проекту: «Будівництво спортивно-оздоровчого комплексу по вул. Кеніга в м. Тростянець Сумської області (Н2О-Махі)» (далі - об'єкт будівництва), відповідно до договірної ціни та кошторисних розрахунків, а замовник зобов'язується надати субпідряднику фронт робіт (будівельний майданчик), необхідний металопрокат (відповідно до відомості ресурсів та попереднього замовлення згідно графіку постачання, передати проекту документацію, прийняти від субпідрядника закінчені роботи та оплатити їх згідно з умовами даного договору.

Пунктами 2.2, 3.3. Договору субпідряду визначено, що строк виконання робіт становить 107 календарних днів з дати передачі за актами приймання-передачі металопрокату та будівельного майданчику з готовим фундаментом та передачі останньої версії проектної документації. Договірна ціна робіт складає 15 959 649,23 грн.

Тобто, з урахуванням укладеного Договору субпідряду, листа Відповідача-2 № 01/06 від 01.09.2021 та листа Позивача № 1837 від 08.10.2021, сторонам було достеменно відомо, що роботи по виготовленню і монтажу металоконструкцій виконуються в межах основного Договору підряду, і метал придбано в рамках цього договору за рахунок бюджетних коштів - коштів державного та місцевого бюджетів.

15.05.2024 Позивачем від Відповідача-5 отримано повторний лист щодо ситуації, що сталась з металоконструкціями № 01/1305 від 13.05.2024.

Цього ж дня Позивач листом № 1505/11 від 15.05.2024 повторно повідомив Відповідача-1 про те, що Продукцію, на яку останнім було накладено арешт та передано на примусову реалізацію ДП «СЕТАМ», міській раді стало відомо з листа ТОВ «ТД Магнум» вих. № 01/3004 від 30.04.2024 та наголошено на тому, що Продукція, була придбана за кошти державного та місцевого бюджетів згідно Договору підряду.

Також, додатками до листа додавалися підтверджуючі документи та інформація про те, що згідно актів виконаних робіт КБ-2В № 1 від 30.08.2021, № 2 від 30.09.2021, № 3 від 08.10.2021, № 4 від 18.11.2021, № 5 від 25.11.2021, наданих рахунків на оплату, Позивачем ТОВ «ТД Магнум» було сплачено кошти за різні металеві елементи, в загальній кількості понад 430 т на суму 65 313 038, 19 грн.

В подальшому, через відсутність місць для масового зберігання такої кількості металу та необхідність його подальшого використання для виготовлення металоконструкцій, згідно Договору № 02/1009 від 10.09.2021 про надання послуг з відповідального зберігання, металеві елементи за актами № 1 від 10.09.2021, № 2 від 08.10.2021, № З від 26.11.2021, № 4 від 30.11.2021, № 5 від 30.11.2021 міською радою були передані ТОВ «ТД Магнум» на відповідальне зберігання.

Водночас, з вказаних вище актів вбачається, що на відповідальне зберігання передано листи 14 мм, листи 20 мм, листи 12 мм, труби профільні різних діаметрів, швелери, тощо, тобто метал. Але ж, як було зазначено вище, цей метал передавався саме для зберігання та виготовлення металоконструкцій (п. 1.3. Договору про надання послуг з відповідального зберігання). І виготовляв ці металоконструкції саме стягувач - ТОВ «ВК Стальтехбуд» по договору субпідряду на своїй території (на території зберігання за договором відповідального зберігання) по вул. Збагачувальна, 90а в м. Кривий ріг.

Позивач наголошує на тому, що Тростянецька міська рада не є стороною Договору субпідряду, не може нести відповідальності за зобов'язаннями та розрахунками підрядника з субпідрядником по Договору субпідряду та не має перед ТОВ «ТД МАГНУМ» заборгованості по основному Договору підряду.

Тому, на думку позивача, Виконавцю необхідно вирішувати питання стягнення коштів за виконану роботу іншим шляхом, аніж звернення стягнення на Продукцію, що перебуває у комунальній власності Тростянецької міської ради.

Не знаючи про наявність вказаного вище судового рішення № 908/1170/22 від 17.11.2022 та виданих на його підставі судових наказів про примусове виконання, які були на виконанні Відповідача-1, Тростянецька міська рада не знала про порушення її права власності на Продукцію.

Лише 24.05.2024 Позивачу з інформації, розміщеної у вільному доступі на веб-сайті з реалізації майна ДП «СЕТАМ» стало відомо, що 16.05.2024 відбувся електронний аукціон з продажу Продукції, за результатами якого Продукцію було придбано ТОВ «МЕТТРАНССЕРВІС» за ціною 1 573 304,40 грн.

Під час ознайомлення Позивача з відомостями офіційного сайту ДП «СЕТАМ» стало відомо, що 16.04.2024 було публіковано оголошення про продаж лоту № 549323 « 401 (чотириста одна) позиції готової металевої продукції загальною вагою 124 156 кг». Також, із інформації розміщеної на веб-сайті ДП «Сетам» Позивачу стало відомо, яку саме Продукцію 25.03.2024 було Виконавцем описано та передано на примусову реалізацію, що в подальшому отримала назву « 401 (чотириста одна) позиція готової металевої продукції».

16.05.2024 в електронній системі відбувся електронний аукціон, за результатами якого, цього ж дня на веб-сайті ДП «Сетам», електронною системою було сформовано та оприлюднено протокол № 611508 проведення електронного аукціону (торгів), згідно з яким вказаний лот придбав ТОВ «Меттранссервіс» (Відповідач-4) за ціною 1 573 304, 40 грн., що підтверджується копією протоколу № 611508 від 16.05.2024.

Із вказаної у протоколі інформації стало відомо, що ТОВ «Меттранссервіс» у строк до 26.05.2024 необхідно внести кошти за придбання Продукції у сумі 1 232 421, 78 грн., а також ПДВ у сумі 262 217, 40 грн.

17.05.2024 Виконавець листом № 6835 повторно надіслав Позивачу вимогу, в якій зазначив інформацію аналогічну змісту вимоги від 10.05.2024 та вимагав надати документи, що підтверджують належність міській раді саме 401 (чотириста однієї) позиції готової металевої продукції загальною вагою 124 156 кг.

Як зазначає позивач, ним проведено дослідження фото, додані до аукціону, опис продукції та встановлено, що вона повністю відповідає проекту «Будівництво спортивно-оздоровчого комплексу по вул. Кеніга в м. Тростянець Сумської області ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 Правила визначення вартості будівництва (Н2О-Махі) (ДК 021:2015: 45210000-2 Будівництво будівель)», зокрема це підтверджується томом 5-КМ, який, до речі, виготовлений свого часу під проект Відповідачем-4 - переможцем і єдиним учасником аукціону з примусової реалізації ТОВ «Меттранссервіс», що дає підстави вважати Відповідачів 2 та 4 пов'язаними особами, а такі дії з металоконструкціями умисними, аби перепродати їх знов тому ж ТОВ «ТД Магнум» чи міській раді.

Як вказує сам Стягувач метал, як передався, конструкції як виготовились, так і не покидали територію місця зберігання. Тому поза сумнівом те, що це конструкції виготовлені з металу, що належить Тростянецькій міській раді.

Також, наголошував, що виокремити саме Продукцію і надати підтверджуючі документи про власність є неможливим, оскільки металева продукція та інші елементи придбавалися в межах Договору підряду.

Позивач не будучи стороною Договору субпідряду, стороною зведеного ВП № 72150896 з примусового виконання наказів Господарського суду Запорізької області від 06.06.2023 у справі № 908/1170/22 не знав про порушення його права власності на Продукцію Відповідачами.

Порушення права власності Позивача на продукцію триває по сьогодення. Вказані вище Відповідачі не реагують на прохання Позивача припинити порушення його прав та продовжують свідомо ігнорувати останнього.

Вказані обставини і стали причиною виникнення даного спору.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги, колегією суддів не перевіряються висновки суду першої інстанції стосовно того, що: між Тростянецькою міською радою та ТОВ «ТД Магнум» (Відповідач-5) 07.07.2021 було укладено договір підряду № 01/07/245; Листом від 01.09.2021 вих. № 01/06 Відповідач-5 повідомив Позивача про залучення в якості субпідрядника для виконання робіт по монтажу металоконструкцій ТОВ «ВК Стальтехбуд» (Відповідача-2); Листом від 08.10.2021 №1837 Позивач повідомив Відповідача-5 про своє погодження залучення субпідрядником Відповідача-2; 10.09.2021 між Підрядником (Відповідач-5) та Субпідрядником (Відповідач-2) було укладено договір субпідряду № 01/1009; 10.09.2021, між Позивачем та Відповідачем-5 було укладено договір № 02/1009 про надання послуг відповідального зберігання (далі - Договір № 02/1009). Додатками Договору акт №1, акт №2, акт №3, акт №4, акт №5, в яких зазначені матеріали, що передавалися на зберігання для виготовлення металоконструкцій; 03.05.2024 Позивач отримав від Відповідача-5 лист від 30.04.2024 № 01/3004 яким повідомив, що приватним виконавцем Сколибог О.С. накладено арешт на майно - металоконструкції, зокрема 401 позицію готової металевої продукції загальною вагою 124 156 кг, яке не належить ТОВ «ТД Магнум»; 10.05.2024 Тростянецька міська рада отримала Вимогу приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибог Олександра Сергійовича (вхід. № 2449 від 10.05.2024) (Відповідач-1), зі змісту якої вбачається, що у нього на виконанні перебуває зведене виконавче провадження № 72150896 від 03.07.2023, з примусового виконання наказів Господарського суду Запорізької області у справі № 908/1170/22 від 06.06.2023 про стягнення з ТОВ «ТД Магнум» на користь Відповідача-2 - ТОВ «ВК Стальтехбуд» грошових коштів; 15.04.2024 приватним виконавцем описане та арештоване майно (Продукцію) було передано на примусову реалізацію до ДП «СЕТАМ»; 16.04.2024 було публіковано оголошення про продаж лоту № 549323 « 401 (чотириста одна) позиції готової металевої продукції загальною вагою 124 156 кг»; 16.05.2024 в електронній системі відбувся електронний аукціон, за результатами якого, цього ж дня на веб-сайті ДП «Сетам», електронною системою було сформовано та оприлюднено протокол № 611508 проведення електронного аукціону (торгів), згідно з яким вказаний лот придбав ТОВ «Меттранссервіс» (Відповідач-4) за ціною 1 573 304, 40 грн., що підтверджується копією протоколу № 611508 від 16.05.2024.

За доводами позивача, спір в даній справі виник через незаконне включення до виконавчого провадження та реалізацію майна, яке не належить боржнику, що спричинило втрату Позивачем його матеріалів/продукції.

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частин першої, другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено у статті 16 Цивільного кодексу України. Суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються. Наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації права, встановленого вищевказаними нормами.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Порушенням є такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) відкрито провадження у справі, належним позивачем.

Особа, яка звертається до суду з позовом, реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ГПК України право на судовий захист, вказує у позові власне суб'єктивне уявлення про її порушене право та/або охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Позивач, звертаючись до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке його право та/або охоронюваний законом інтерес порушене особою, до якої пред'явлений позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права/інтересу. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

У постанові від 09.02.2022 у справі № 910/6939/20 Велика Палата Верховного Суду вказувала, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. При цьому суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Як встановлено господарським судом та свідчить з матеріалів справи, 10.09.2021 між Тростянецькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Магнум" укладено договір про надання послуг відповідального зберігання № 02/1009, за умовами пункту 1.1. якого, в порядку та на умовах, визначених договором, поклажодавець (Тростянецька міська рада) передає, а зберігач (Товариство з обмеженою відповідальністю "Магнум") приймає на відповідальне зберігання матеріальні цінності поклажодавця (далі - товар) для подальшого використання для виконання робіт з виготовлення металоконструкцій по об'єкту "Будівництво спортивно-оздоровчого комплексу по вул. Кеніга в м. Тростянець Сумської області (H2O-Maxi)" ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 Правила визначення вартості будівництва (ДК 021:2015:45210000-2 Будівництво будівель).

Відповідно до умов зазначеного договору, товар передається по актах передачі-приймання матеріальних цінностей на відповідальне зберігання, який є невід'ємною частиною договору (пункт 1.2. договору).

Пунктом 1.3. договору передбачено, що зберігач здійснює зберігання та виготовлення металоконструкцій товару за наступною адресою: м. Кривий Ріг, вул. Збагачувальна, 90.

Під час розгляду спору у даній справі місцевим господарським судом встановлено, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 17.11.2022 у справі № 908/1170/22 позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД МАГНУМ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК СТАЛЬТЕХБУД" заборгованість за договором субпідряду №01/1009 від 10.09.2021 у розмірі 3899111,55 грн. та витрати на сплату судового збору в сумі 58486,67 грн.

Згідно описової частини судового рішення по справі №904/1170/22 від 17.11.2022, встановлено наступні фактичні обставини:

"10.09.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД МАГНУМ" (замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВК СТАЛЬТЕХБУД" (субпідрядник, позивач) укладено договір субпідряду №01/1009 (далі - договір субпідряду).

У п. 1.1 даного договору зазначено, що цей договір укладений в межах основного договору підряду №01/07/245 від 07.01.2021 по об'єкту: Будівництво спортивно-оздоровчого комплексу по вул. Кеніга в м. Тростянець Сумської області (Н2О) ДСТУ Б.Д.1.1:2013 Правила визначення вартості будівництва (ДК 021:2015:45210000-2 Будівництво будівель) (далі - основний договір).

Відповідно до п. 1.1 договору субпідряду у порядку та на умовах, визначених цим договором, в рамках виконання основного договору субпідрядник зобов'язується за замовленням замовника виконати та здати йому у строк, встановлений цим договором, роботи по виготовленню і монтажу металоконструкцій у складі реалізації проекту: «Будівництво спортивно-оздоровчого комплексу по вул. Кеніга в м. Тростянець Сумської області (Н2О-Махі)» (далі - об'єкт будівництва), відповідно до договірної ціни та кошторисних розрахунків, а замовник зобов'язується надати субпідряднику фронт робіт (будівельний майданчик), необхідний металопрокат (відповідно до відомості ресурсів та попереднього замовлення згідно графіку постачання, передати проекту документацію, прийняти від субпідрядника закінчені роботи та оплатити їх згідно з умовами даного договору.

Згідно з п. 3.3 договору субпідряду договірна ціна становить 15959649,23 грн., в т.ч. ПДВ 2659941,54 грн., як погоджена сторонами в додатку №1 до договору.

В додатку №2 до договору сторони погодили календарний графік виконання робіт по об'єкту.

Відповідно до п. 4.1 договору субпідряду розрахунки за виконання робіт здійснює замовник таким чином: розрахунки за виконані субпідрядником роботи за цим договором здійснюються замовником шляхом перерахування коштів на поточний рахунок субпідрядника протягом 25 календарних днів з дати підписання сторонами акту (-ів) приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в та КБ-3).

Пунктом 10.1 договору субпідряду встановлено, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до закінчення строку, передбаченого п. 2.2 цього договору, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

16.11.2021 сторони підписали акт приймання-передачі виконаних будівельних робіт №01-11 форми КБ-2в та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3, якими засвідчили виконання робіт по об'єкту за листопад 2021 року на суму 3271312,32 грн.

Також сторони підписали акт приймання-передачі виконаних будівельних робіт №02-12 форми КБ-2в та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 за грудень 2021 року, якими засвідчили виконання робіт по об'єкту за грудень 2021 року на суму 3339038,71 грн.

Крім того, сторони підписали акт приймання-передачі виконаних будівельних робіт №03-02 форми КБ-2в та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 за лютий 2022 року, якими засвідчили виконання робіт по об'єкту за лютий 2022 року на суму 3571980,32 грн. При цьому дата підпису акту зазначена 22.02.2021, а довідка до цього акту підписана 22.02.2022.

Відповідач частково оплатив роботи платіжним дорученням №17 від 30.11.2021 по акту №01-11 від 16.11.2021 на суму 2944181,09 грн. та платіжним дорученням №14 від 28.12.2021 на суму 3339038,71 грн. з посиланням на договір субпідряду та рахунок №2 від 20.12.2021.

Таким чином, роботи по акту №02-12 за грудень 2021 року оплачені повністю. Залишились неоплаченими роботи по акту №01-11 від 16.11.2021 за листопад 2021 року на суму 327131,23 грн. та по акту №03-02 за лютий 2022 року на суму 3571980,32 грн., всього на суму 3899111,55 грн.

Крім того, судом було встановлено, що строк оплати робіт по акту №01-11 за листопад 2021 року, який підписано сторонами 16.11.2021, сплив 13.12.2021 (з урахуванням вихідних днів). Залишок вартості неоплачених робіт по цьому акту складає 327131,23 грн.

По акту №03-02 за лютий 2022 року на суму 3571980,32 грн., дата підпису якого зазначена 22.02.2021, строк оплати робіт визначено судом з урахуванням того, що роботи виконані за лютий 2022 року і довідка КБ-3 до цього підписана сторонами 22.02.2022 (відповідно до п. 4.1 договору строк оплати робіт визначається з урахуванням дати підписання КБ-3). Довідка КБ-3 до цього акту підписана 22.02.2022. Звідси строк оплати робіт за лютий 2022 року на суму 3571980,32 грн. сплив 21.03.2022.

Акти та довідки за листопад 2021 року та за лютий 2022 року підписані з боку замовника директором ТОВ «ТД «МАГНУМ» Шуваєвим Д.В., з боку підрядника - директором ТОВ «ВК «СТАЛЬТЕХБУД» Яковенко А.В. та скріплені печатками сторін. Дані особи значаться керівниками вказаних товариств відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Отже, дані акти та довідки підписані уповноваженими представниками сторін.

Сторони погодили в п. 4.3 договору субпідряду, що підписаний субпідрядником та замовником акт приймання виконаних робіт свідчить про належне виконання робіт субпідрядником і відсутність у сторін взаємних претензій за цим договором.

До подання позову відповідач не звертався до позивача з претензіями щодо обсягу та якості виконаних робіт.

Отже, на день подання позову строк оплати робіт суму 3899111,55 грн. сплив.".

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 17.05.2023 вищевказане судове рішення по справі №908/1170/22 залишено без змін.

Отже, рішення Господарського суду Запорізької області від 17.11.2022 у справі № 908/1170/22 є таким, що набрало законної сили.

Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Колегія суддів відзначає, що преюдиційність означає обов'язковість фактів, встановлених судовим рішенням, яке набрало законної сили, для іншого судового розгляду. Такі факти не підлягають повторному доказуванню, оскільки вже були встановлені судом і не можуть ставитися під сумнів з міркувань стабільності правосуддя та процесуальної економії. Преюдиція виключає повторний розгляд того самого питання між тими самими сторонами. При цьому преюдиційне значення мають лише ті факти, що були безпосередньо досліджені судом і відображені у мотивувальній частині рішення, а також за умови тотожності складу учасників спору.

Відтак, рішенням у справі №908/1170/22, яке набрало законної сили, судами встановлено обставини щодо належноності майна ТОВ «ТД Магнум», а саме: 401 (чотириста одної) готової продукції загальною вагою 124 156 кг.

13.03.2024 до приватного виконавця надійшла заява стягувача - ТОВ "ВК Стальтехбуд" про звернення стягнення на майно боржника - ТОВ "ТД Магнум", а саме: 401 (чотириста одну) позицію готової металевої продукції загальною вагою 124 156 кг.

В ході примусового виконання рішення суду, 25.03.2024 року постановою приватного виконавця про опис та арешт майна (коштів) боржника, було описано та арештоване належне боржнику майно, а саме: 401 (чотириста одна) позиція готової металевої продукції загальною вагою 124 156 кг, що належить боржнику - ТОВ "ТД Магнум", яка знаходиться на зберіганні у ТОВ "ВК Стальтехбуд" за адресою: м. Кривий Ріг. вул. Збагачувальна. 90а.

15.04.2024 описане та арештоване майно було передано на примусову реалізацію до ДП "Сетам".

Під час примусової реалізації описаного та арештованого майна до приватного виконавця 01.05.2024 надійшло звернення ТОВ "ТД Магнум" від 30.04.2024, вих. №01/3004, в якому зазначено, що власником 401 (чотириста одної) позиції готової металевої продукції загальною вагою 124 156 кг є Тростянецька міська рада Сумської області, без надання будь-яких на це підтверджуючих документів.

На підставі вказаного, 10.05.2024 приватний виконавець звернувся до Тростянецької міської ради із вимогою № 6394, в якій вимагав надати інформацію чи дійсно Тростянецькою міською радою було ввірено на відповідальне зберігання ТОВ "ТД Магнум" - 401 (чотириста одну) позицію готової металевої продукції загальною вагою 124 156 кг, з доданням підтверджуючих документів, надати документи, що підтверджують належність 401 (чотириста одної) позиції готової металевої продукції загальною вагою 124 156 кг, Тростянецькій міській раді.

Окрім того, 10.05.2024 ТОВ "ТД Магнум" було направлено вимогу № 6395, в якій зобов'язано останнього надати всі підтверджуючі документи, які вказують на належність Тростянецькій міській раді Сумської області, описаного та арештованого майна, а саме: 401 (чотириста одної) позиції готової металевої продукції загальною вагою 124 156 кг.

З матеріалів справи вбачається, що 15.05.2024 Тростянецька міська рада листом № 1505/11 надала відповідь на вимогу приватного виконавця від 10.05.2024 (том 1, а.с. 136). До відповіді були додані копії документів, однак вони не дають можливості встановити належність Тростянецькій міській раді описаного та арештованого майна - 401 позиції готової металевої продукції загальною вагою 124 156 кг, а також не підтверджують факт передання цієї продукції ТОВ «ТД Магнум» на відповідальне зберігання.

Отже, Тростянецька міська рада не виконала вимогу приватного виконавця щодо надання документального підтвердження права власності на спірну металеву продукцію, зокрема актів приймання-передачі, видаткових накладних та інших первинних документів.

Матеріали справи також не містять доказів звернення Тростянецької міської ради із заявою про виключення майна з акта опису та арешту або із заявою про визнання права власності на металеву продукцію до моменту проведення торгів.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених законом заходів щодо примусового виконання рішень, діяти неупереджено, ефективно, своєчасно та в повному обсязі.

При виконанні судових рішень слід керуватися інтересами стягувача, оскільки стягувач вправі очікувати від держави вчинення всіх дій, які б наближали його до виконання судового рішення. У цьому сенсі наявність невиконаного судового рішення не вселятиме стягувачеві надію, що Україна як держава робить усе, аби наблизити стягувача до бажаної ним законної мети - виконання судового рішення як стадії реалізації права стягувача на справедливий суд у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 905/3773/14-908/5138/14).

За таких обставин виконавець не мав правових підстав порушувати інтереси стягувача та утримуватися від реалізації металевої продукції.

16.05.2024 було проведено аукціон із реалізації 401 (чотириста однієї) позиції готової металевої продукції загальною вагою 124 156 кг, що підтверджується протоколом № 611508 про проведення електронного аукціону. Переможцем торгів стало ТОВ "Меттранссервіс", яке запропонувало найвищу пропозицію 1 573 304 грн. 40 коп.

22.05.2024 було складено акт про проведений електронний аукціон, таким чином, станом на цей час майно є реалізованим.

Доводи апеляційної скарги в частині: «… 17.05.2024 (вже після проведення аукціону) листом № 6835 Виконавець Позивачу надіслав повторно вимогу в якій зазначив інформацію аналогічну змісту вимоги від 10.05.2024 та вимагав надати документи, що підтверджують належність міській раді саме 401 (чотириста однієї) позиції готової металевої продукції загальною вагою 124 156 кг.

Звертаємо увагу суду, що у вказаній вимозі Виконавця не було зазначено жодного слова про проведення 16.05.2024 електронного аукціону з реалізації Продукції та про її придбання Відповідачем-4.

Тобто Виконавець навіть не намагався вжити заходів щодо зупинення аукціону та всупереч державним інтересам не з'ясував походження металоконструкцій, не повідомив міській раді про дату проведення аукціону.

Відтак судом першої інстанції помилково зроблено висновки, що Позивач не звертався до проведення торгів із заявою про виключення майна з акту опису чи визнання права власності. Адже, по-перше, міській раді не було відомо про дату аукціону. Вона фізично вже не встигала подати відповідну заяву саме до проведення аукціону. По-друге, Виконавцю ще листом від 09.05.2024 року було заявлено про право власності міської ради на спірне майно. …» колегією суддів відхиляються з огляду на те, що загальне повідомлення про належність майна без доказів не створює для виконавця обов'язку зупиняти реалізацію, оскільки суперечить принципам оперативності та ефективності виконання судових рішень.

Посилання апелянта на те, що міській раді не було відомо про дату проведення аукціону, колегія суддів оцінює критично, оскільки міська рада не є стороною виконавчого провадження. Відповідно, приватний виконавець не має обов'язку повідомляти осіб, які лише заявляють претензії на арештоване майно, але не підтверджують такі претензії належними та допустимими доказами.

Колегія суддів також акцентує, що обов'язок доведення права власності на майно покладається саме на особу, яка його заявляє, а не на виконавця, який відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» зобов'язаний діяти ефективно та забезпечувати реалізацію прав стягувача. Ненадання Тростянецькою міською радою документального підтвердження своїх прав не створює для виконавця правових підстав зупиняти чи відкладати реалізацію арештованого майна.

Згідно з переліком матеріальних цінностей, наведених в актах № 01 від 10.09.2021, № 02 від 08.10.2021, № 03 від 26.11.2021, № 04 від 30.11.2021 та № 05 від 21.12.2021 до договору субпідряду № 01/1009 від 10.09.2021, номенклатура та кількісні показники переданих матеріалів не відповідають переліку готової металевої продукції загальною вагою 124 156 кг, яка була предметом проведеного аукціону та відображена в акті про проведення електронних торгів від 22.05.2024.

Таким чином, зазначені акти не можуть бути використані як доказ належності позивачу саме тієї металевої продукції, яка була описана, арештована та реалізована у виконавчому провадженні.

Крім того, колегія суддів не приймає до уваги посилання позивача на те, що спірна продукція зберігалася за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Збагачувальна, 90, та нібито була передана на відповідальне зберігання за договором № 02/1009 від 10.09.2021, оскільки матеріали справи не містять доказів, що за вказаною адресою перебувала виключно продукція, передана за договором відповідального зберігання, або що вона могла бути однозначно ідентифікована як така, що належить позивачу.

Такі відомості відсутні як у первинних документах, так і в будь-яких інших матеріалах справи, а тому не можуть підтверджувати права позивача на металеву продукцію, реалізовану на торгах.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що документи, на які посилається позивач, не підтверджують ні факту належності спірного майна, ні факту його зберігання як майна позивача, а тому не можуть вважатися належними та допустимими доказами у розумінні процесуального закону, з огляду на що колегія суддів відхиляє посилання скаржника в частині: «… Крім того, 24.05.2024 Позивачу з інформації, розміщеної у вільному доступі на веб- сайті з реалізації майна ДП «СЕТАМ» (https://setam.net.ua/auction/545962) стало відомо, що 16.05.2024 відбувся електронний аукціон з продажу Продукції, за результатами якого Продукцію було придбано ТОВ «МЕТТРАНССЕРВІС» за ціною 1 573 304,40 грн. Під час ознайомлення Позивача з відомостями офіційного сайту ДП «СЕТАМ» стало відомо, що 16.04.2024 було публіковано оголошення про продаж лоту № 549323 « 401 (чотириста одна) позиції готової металевої продукції загальною вагою 124 156 кг».

Також із інформації розміщеної на веб-сайті ДП «Сетам» Позивачу стало відомо, яку саме Продукцію 25.03.2024 було Виконавцем описано та передано на примусову реалізацію, що в подальшому отримала назву « 401 (чотириста одна) позиція готової металевої продукції» (перелік описаної Продукції із веб-сайту ДП «Сетам» додається). 16.05.2024 в електронній системі відбувся електронний аукціон, за результатами якого, цього ж дня на веб-сайті ДП «Сетам», електронною системою було сформовано та оприлюднено протокол № 611508 проведення електронного аукціону (торгів), згідно з яким вказаний лот придбав ТОВ «Меттранссервіс» (Відповідач-4) за ціною 1 573 304, 40 грн. (копія протоколу № 611508 від 16.05.2024 додається). Зі вказаної у протоколі інформації стало відомо, що ТОВ «Меттранссервіс» у строк до 26.05.2024 необхідно внести кошти за придбання Продукції у сумі 1 232 421, 78 грн., а також ПДВ у сумі 262 217, 40 грн.

У телефонній розмові 27.05.2024 представник Відповідача-4 повідомив представника Позивача, що станом на 27.05.2024 сплатив кошти за придбану Продукцію та отримав акт придбання майна. Реквізити акту придбання майна (дата укладення, номер та інш.) Позивачу невідомі.

Факт виконання цих металоконструкцій саме в рамках реалізації проекту «Будівництво спортивно-оздоровчого комплексу по вул. Кеніга в м. Тростянець Сумської області ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 Правила визначення вартості будівництва (H2O-Maxi) (ДК 021:2015: 45210000-2 Будівництво будівель)» досконало досліджено в судовій справі № 908/1170/22.

ТОВ «Стальтехбуд» підтвердив, що виконував ці роботи з металу наданого ТОВ «ТД «Магнум» по договору субпідряду, але притримав їх у себе, бо останній не сплатив за роботу. Це підтверджується і запереченнями Відповічача-2 щодо заяви про забезпечення позову, яку Тростянецька міська рада подавала до подачі даного позову.

Крім того, Позивачем проведено дослідження фото, додані до аукціону, опис продукції та встановлено, що вона повністю відповідає проекту «Будівництво спортивно-оздоровчого комплексу по вул. Кеніга в м. Тростянець Сумської області ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 Правила визначення вартості будівництва (H2O-Maxi) (ДК 021:2015: 45210000-2 Будівництво будівель)», зокрема це підтверджується Томом 5 - КМ (копія додається), який, до речі, виготовлений свого часу під проект Відповідачем-4 - переможцем і дивом єдиним учасником аукціону з примусової реалізації ТОВ «Меттранссервіс», що дає підстави вважати Відповідачів 2 та 4 пов'язаними особами, а такі дії з металоконструкціями умисними, аби перепродати їх знов тому ж ТОВ «ТД Магнум» чи міській раді (з пропозицією чого свого часу ТОВ «ВК Стальтехбуд» неофіційно вже зверталося).

Листом № 2405/11 від 24.05.2024 Позивач на вимогу Виконавця від 17.05.2024 вчергове наголосив, що реалізована на аукціоні 16.05.2024 Продукція є власністю Позивача, придбана за рахунок державного та місцевого бюджетів, та повідомив Виконавця про свій намір звернення до суду з позовом про визнання права власності на Продукцію. Також наголошував, що виокремити саме Продукцію і надати підтверджуючі документи про власність є неможливим, оскільки металева продукція та інші елементи придбавалися в межах Договору підряду (копія додається).

Листом № 2405/12 від 24.05.2024 Позивач повідомив Відповідача-4 про, те що придбана ним 16.05.2024 Продукція є власністю Позивача та повідомив про свій намір звернення до суду з позовом про визнання права власності на Продукцію (копія додається). Позивач не будучи стороною Договору субпідряду, стороною зведеного ВП № 72150896 з примусового виконання наказів Господарського суду Запорізької області від 06.06.2023 у справі № 908/1170/22 не знав про порушення його права власності на Продукцію Відповідачами. Порушення права власності Позивача на Продукцію триває по сьогодення.

Таким чином, Тростянецька міська рада набула право власності на металоконструкції за договором підряду і оплатили роботи по їх виготовленню в повному обсязі, у тому числі і акти за 2022 рік, оплачені в 2023 році в зв'язку з воєнним станом. Всі відповідні підтвердні документи знаходяться у матеріалах справи. …

… Судом першої інстанції не зроблено жодних висновків щодо правової природи договору підряду та виникнення права власності на його результат. Натомість надавши перевагу відповідачам 1, 2 та 4 суд зазначає про те, що на підтвердження свого права власності міська рада мала би надати видаткові накладні. Однак ці документи притаманні договору купівлі- продажу, а не підряду.

Однак, навіть якщо міській раді не потрібно б було доводити своє право власності, оскільки воно виникло в результаті виконання договору підряду, то позовна вимога про витребування такого майна з незаконного володіння недобросовісного набувача підлягає задоволенню. У постанові Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 522/8412/19 (провадження № 61-10353св22) зазначено, що при розгляді спорів про витребування власником свого майна із чужого незаконного володіння необхідно враховувати, що позивачем за таким позовом може бути лише власник майна, який на момент подання позову не володіє цим майном

Такі обставини дають підстави вважати про необєктивність та упередженість суду. …».

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Апеляційний суд вважає, що вказані докази у своїй сукупності є більш вірогідними у розумінні ст. 79 Господарського процесуального кодексу України та підтверджують той факт, що власником спірного майна було ТОВ «ТД Магнум», а саме: 401 (чотириста одна) позиція готової металевої продукції загальною вагою 124 156 кг, на яку накладено арешт відповідно до постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника, винесеної 25.03.2024 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Сколибогом Олександром Сергійовичем у рамках зведеного виконавчого провадження № 72150896, та яка була реалізована на аукціоні 16.05.2024.

На переконання колегії суддів, зазначене спростовує доводи позивача про те, що саме він був власником спірних металевих конструкцій на підставі договору № 01/07/245 від 07.07.2021.

Розглянувши вимогу позивача про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю «Меттранссервіс» 401 (чотирьохсот однієї) позиції готової металевої продукції загальною вагою 124 156 кг, придбаної ним як лот № 549323 на електронних торгах Державного підприємства «СЕТАМ» 16.05.2024, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що зазначена вимога також не підлягає задоволенню.

Таке рішення обумовлене тим, що позивач не довів належними та допустимими доказами у розумінні ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України наявність у нього права власності на спірне майно. Наведені ж відповідачами 1, 2 і 4 доводи є більш вірогідними доказами у розумінні ст. 79 Господарського процесуального кодексу України та спростовують позицію позивача.

Тростянецька міська рада стверджує, що майно, реалізоване через електронні торги, є комунальною власністю Тростянецької міської територіальної громади. Відповідно, боржник не був власником майна на момент проведення торгів, що, на думку позивача, є безумовною підставою для визнання таких торгів недійсними.

Звертаючись із даним позовом, позивач зазначає, що майно, а саме: 401 (чотириста одна) позиція готової металевої продукції загальною вагою 124 156 кг, яке було реалізоване 16.05.2024 під час проведення електронного аукціону з реалізації вищевказаного майна, що підтверджується протоколом № 611508 про проведення електронного аукціону, переможцем якого стало ТОВ «Меттранссервіс», належить до комунальної власності Тростянецької міської територіальної громади в особі Тростянецької міської ради.

У зв'язку з цим позивач стверджує, що на момент проведення електронних торгів боржник не був власником спірного майна, а тому його реалізація на торгах, на думку позивача, є безумовною підставою для визнання зазначених торгів недійсними.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, Тростянецькою міською радою не доведено належними та допустимими доказами того факту, що власником спірного майна, реалізованого 16.05.2024 під час проведення електронного аукціону, є саме Тростянецька міська територіальна громада в особі Тростянецької міської ради.

Згідно з ч. 3 ст. 41 Конституції України, ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Як встановлено ст. 318 Цивільного кодексу України, суб'єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як вбачається з ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог, установлених ч.1, ч. 3, ч. 5, ч.6 ст. 203 цього Кодексу, зокрема, у зв'язку з невідповідністю змісту правочину Цивільного кодексу України та іншим актам цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачене право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, поряд із визнанням правочину недійсним, також відновлення становища, яке існувало до порушення, та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, його посадових і службових осіб (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (тут та далі по тексту в редакції чинній на момент проведення електронних торгів), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом ч. 1 ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження", реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 (далі - Порядок №2831/5), тут та далі по тексту в редакції чинній на момент проведення електронних торгів, визначено, що електронні торги - продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних торгів, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Колегія суддів зазначає, що позивач не є учасником прилюдних торгів, а тому зобов'язаний довести, що оспорюваними прилюдними торгами порушуються його певні права та інтереси, що є умовою надання судового захисту порушеному, невизнаному або оспорюваному праву особи.

Разом з тим, при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними, необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Порядку № 2831/5 та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивача, який оспорює результати електронних торгів.

Колегія суддів враховує, що відповідно до пункту 3 розділу II Порядку № 2831/5, виконавець у строк не пізніше п'яти робочих днів після ознайомлення сторін із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу. Державний виконавець направляє заявку на реалізацію арештованого майна начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі Організатору. Заявка на реалізацію арештованого майна подається разом із такими документами (в електронній або паперовий формі): копія виконавчого документа, а в разі наявності зведеного виконавчого провадження - довідка виконавця щодо загальної кількості виконавчих документів та суми, що підлягає стягненню за ними; копія постанови про опис та арешт майна боржника, а у разі якщо опис та арешт майна проводили до набрання чинності Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" - копія акта опису та арешту майна боржника; копії документів, що підтверджують вартість (оцінку) майна (повідомлення сторін про визначення вартості майна, акт виконавця про визначення вартості майна або звіт суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання про оцінку майна, строк чинності якого відповідає вимогам частини шостої статті 57 Закону України "Про виконавче провадження"); у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, - копія дозволу органів опіки та піклування або відповідне рішення суду; копії документів, що підтверджують наявність (відсутність) чинних обтяжень майна.

Не підлягає передачі на реалізацію майно, щодо якого наявний письмовий висновок експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі, якщо витрати, пов'язані зі зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано.

Пунктом 4 розділу II Порядку № 2831/5 передбачено, що начальник відділу державної виконавчої служби після отримання проекту заявки та документів щодо передачі майна на реалізацію у строк до трьох робочих днів перевіряє ці документи на відповідність вимогам законодавства, наявність відомостей про місце зберігання й демонстрації майна та у разі виявлення порушень визначає їх перелік та встановлює строк для усунення порушень, який становить не більше трьох робочих днів, а у разі, якщо відповідно до законодавства реалізація майна неможлива, документи щодо передачі майна на реалізацію повертаються державному виконавцю, який їх подав, із зазначенням визначених законодавством підстав, що унеможливлюють реалізацію майна. У разі встановлення відповідності заявки на реалізацію арештованого майна та доданих документів вимогам законодавства чи після приведення їх у відповідність до вимог законодавства начальник відділу державної виконавчої служби підписує таку заявку (за допомогою електронного цифрового підпису або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу І цього Порядку) та надсилає її разом із документами, передбаченими абзацами четвертим-восьмим пункту 3 розділу ІІ цього Порядку, Організатору в електронному вигляді через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби для внесення інформації про проведення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) до Системи. Приватний виконавець самостійно формує і перевіряє заявку та документи щодо передання майна на реалізацію на відповідність вимогам законодавства та після встановлення відповідності документів таким вимогам підписує (за допомогою електронного цифрового підпису або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу І цього Порядку) заявку на реалізацію арештованого майна та надсилає її разом із документами, передбаченими абзацами четвертим-восьмим пункту 3 розділу ІІ цього Порядку, в електронному вигляді через особистий кабінет приватного виконавця для внесення інформації про проведення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) до Системи. Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства Організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець). Організатор перевіряє повноту заповнення заявки. У разі невідповідності заявки вимогам, передбаченим пунктом 2 цього розділу, Організатор через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) повідомляє начальника відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) про необхідність усунення недоліків протягом трьох робочих днів. Організатор повертає заявку на реалізацію майна приватному виконавцю у разі зупинення або припинення діяльності приватного виконавця відповідно до Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Державне підприємство "СЕТАМ" (відповідач-3) розміщує інформацію в системі електронних торгів виключно на підставі документів, наданих відповідним органом державної виконавчої служби. Обов'язок організатора торгів перевіряти законність дій державного виконавця щодо передачі майна на реалізацію та достовірність інформації, зазначеної у заявці на реалізацію арештованого майна, у тому числі наявність рішень щодо заборони органу ДВС вчиняти дії по виконанню виконавчого провадження чинним законодавством не передбачений.

З огляду на викладене, колегія апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення електронних торгів, а самі електронні торги з реалізації рухомого майна організовує і проводить організатор електронних торгів.

У постанові Верховного Суду України від 06.04.2026 по справі № 3-242гс16 зроблено висновок, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

У постанові Верховного Суду України від 29.11.2017 у справі № 668/5633/14-ц також викладено правовий висновок, відповідно до якого головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути встановлені й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Тобто для визнання судом електронних торгів недійсним необхідним є:

- наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів);

- встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Підставою для пред'явлення позову про визнання прилюдних торгів недійсними є наявність порушення норм закону при проведенні торгів водночас із порушенням прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

Аналогічні за змістом висновки викладені у постанові Верховного суду від 24.06.2020 у справі № 372/3161/18, провадження № 61-86св20.

Дослідивши наявні матеріали справи, колегією апеляційного господарського суду встановлено, що підставою для визнання результатів оспорюваних електронних торгів недійсними позивач зазначає те, що реалізоване на цих торгах арештоване майно за лотом №549323, а саме 401 (чотириста одну) позиції готової металевої продукції загальною вагою 124156 кг належить йому на праві власності.

Таким чином, за доводами позивача, спірні електронні торги порушують його право власності на реалізоване майно, оскільки саме Тростянецька міська рада є власником виготовлених металоконструкцій на підставі договору підряду № 01/07/245 від 07.07.2021.

Таким чином, позивач стверджує, що на момент проведення електронних торгів боржник не був власником майна, що реалізується, що, на його думку, є безумовною підставою для визнання вказаних торгів недійсними.

Проте, матеріалами справи підтверджується, вірно встановлено судом першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, позивачем, під час розгляду справи, не доведено, зокрема не надано належних і допустимих доказів в розумінні ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України того, що в межах зведеного виконавчого провадження № 72150896 з примусового виконання виконавчого наказів Господарського суду Запорізької області по справі № 908/1170/22 від 06.06.2023 були допущені порушення, які б вплинули на результат електронних торгів, а також не доведено обставин, які б свідчили про порушення його прав і законних інтересів при проведенні електронних торгів, результат проведення яких ним оспорюється.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції оцінивши наявні у справі докази як кожен окремо, так і у їх сукупності, дійшов висновку, що правові підстави для визнання недійсними електронних торгів, які були проведені Державним підприємством "Сетам" 16.05.2024 по реалізації 401 (чотириста однієї) позиції готової металевої продукції загальною вагою 124 156 кг. - відсутні і позивачем не було доведено наявність обумовлених законом підстав для визнання їх недійсними, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.

В частині вимог позивача визнання акту про проведення електронних торгів від 16.05.2024 за лотом № 549323 недійсним, колегія апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

Згідно змісту пункту 4 розділу X Порядку № 2831/5, після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати податку на додану вартість та винагороди за організацію та проведення електронного аукціону) на підставі протоколу про проведення електронного аукціону та платіжного документа, що підтверджує сплату податку на додану вартість та додаткової винагороди за організацію та проведення електронного аукціону (у випадку, якщо майно реалізувалося за ціною, вищою стартової), виконавець протягом п'яти робочих днів складає акт про проведений електронний аукціон. Державний виконавець додатково затверджує акт про проведений електронний аукціон у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.

Начальник відповідного відділу державної виконавчої служби має затвердити акт про проведений електронний аукціон не пізніше наступного робочого дня після його подання виконавцем.

Приватний виконавець самостійно затверджує акт про проведений електронний аукціон шляхом його підписання та скріплення печаткою приватного виконавця.

Відтак, правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажі майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника електронних торгів, та складанні за результатами їх проведення протоколу та акту про проведення прилюдних торгів.

Пунктом 8 розділу X Порядку № 2831/5 унормовано, що акт про проведений електронний аукціон є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством.

У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з електронного аукціону, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведений електронний аукціон.

Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 21 листопада 2018 року у справі № 465/650/16-ц, провадження № 14-356цс18, та від 23 січня 2019 року у справі № 522/10127/14-ц, провадження № 14-428цс18, правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів, зазначене свідчить про оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.

Особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства (ст. 650 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 ст. 656 Цивільного кодексу України передбачає, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

З аналізу ч. 1 ст. 650, ч. 1 ст. 655 та ч. 4 ст. 656 Цивільного кодексу України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами в договорі купівлі-продажу є продавець і покупець.

Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару (ч. 1 ст. 658 Цивільного кодексу України).

Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба (приватний виконавець) та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

Отже, відчуження майна з електронних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, тому така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені ч. 1-3 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Подібний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17.

Одним з елементів позову є предмет позову. Предмет позову - матеріально правова вимога, заявлена позивачем у суд до відповідача відносно усунення допущеного відповідачем порушення права позивача.

У відповідності до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до ст. 13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правовідношення.

Спосіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьев проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна сторона має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Під порушенням розуміється такий стан суб'єктивного права, за яким воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права, пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб'єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес, яке у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл.

Правосуддя, за своєю суттю, визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Зазначені висновки викладено в абзаці 10 пункті 9 рішення Конституційного Суду України № 3-рп/2003 від 30.01.2003 р.

Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено ст. 16 Цивільного кодексу України.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Так п. 2 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Частиною 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Статтею 14 Господарського процесуального кодексу України закріплено принцип диспозитивності господарського судочинства згідно з яким суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Близька за змістом правова позиція щодо обґрунтування порушеного права викладена у мотивувальній частині постанов Великої Палати Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 9901/14/20 (пункт 19), від 15.04.2020 у справі № 9901/580/19 (пункт 21), від 11.03.2020 у справі № 9901/590/19 (пункт 16) та у постановах Верховного Суду від 13.05.2020 у справі № 820/3018/17 (абзац 27), від 13.05.2020 у справі № 826/12446/18 (пункт 38).

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.

Позивач звертаючись до суду з позовом самостійно визначає у позовній заяві предмет та підставу позову, зазначаючи яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права, тобто вказує суду на обраний позивачем спосіб захисту.

У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача про яке ним зазначається в позовній заяві здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (такі висновки викладено у постанові Верховного Суду від 19.09.2019 у справі №924/831/17).

Обрання позивачем неналежного способу захисту права є самостійною підставою для відмови в позові. Такий висновок неодноразово робила Велика Палата Верховного Суду і його застосовували та продовжують застосовувати суди інших інстанцій, включно з касаційними, які також доклали зусиль для формування позиції стадійності захисту права.

Позовні вимоги не підлягають задоволенню, якщо суд, дотримуючись принципу стадійності захисту права, дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачено законом або договором та/або він є неефективним для захисту порушеного права в таких правовідносинах.

Про цей висновок Велика Палата Верховного Суду нагадала у постанові від 2 лютого 2021 року у справі № 925/642/19.

Підсумовуючи викладене, оцінивши наявні у справі докази як кожен окремо, так і у їх сукупності, колегія суддів виснує, що заявлені позивачем позовні вимоги є такими, що не узгоджуються з нормами ст. 16 Цивільного кодексу України, не забезпечать відновлення порушеного права позивача, за захистом якого він звернувся до суду, а відтак є неналежними, як спосіб захисту порушеного права.

Урахувавши наведені вище обставини, а також те, що вимога про визнання акта про проведення електронних торгів від 16.05.2024 за лотом № 549323 недійсним є похідною від вимоги про визнання недійсними самих електронних торгів, проведених ДП «Сетам» 16.05.2024 щодо зазначеного лота, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в цій частині. Аналогічні правомірні висновки були зроблені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні, що також не спростовано скаржником в апеляційній скарзі.

Відтак, доводи апеляційної скарги в частині: «… Виходячи з недоведеності права власності міської ради на спірні металоконструкції, суд першої інстанції дійшов висновку і про відсутність підстав для визнання результатів аукціону недійсними.

Відповідно міська рада вважає доведеним право власності на майно, а отже не погоджується з висновками суду щодо правомірності відчуження майна. …

… Порушення норм закону полягає в тому, що Відповідачем-1 постановою від 25.03.2024 було незаконно описано та накладено стягнення на Продукцію, яка є власністю Позивача. Продукція перебувала у Відповідача-5 на території Відповідача-2 лише на відповідальному зберіганні та для виготовлення металоконструкцій по Договору підряду, що вбачається зокрема із умов Договору підряду, Договору субпідряду та Договору № 02/1009.

В оскаржувано рішенні суд першої інстанції посилаючись на норми ч. 4 ст. 75 (обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом) вважає, що під час розгляду справи № 908/1170/22 Господарським судом Запорізької області були встановлені обставини щодо належноності майна ТОВ «ТД Магнум», а саме: 401 (чотириста одної) готової продукції загальною вагою 124 156 кг.

Однак, предметом даного спору було про стягнення заборгованості за договором субпідряду №01/1009 від 10.09.2021 у розмірі 3899111,55 грн.

Суд у вищевказаній справі жодним чином не досліджував належність майна. Предметом доказування було навпаки виконання роботи по виготовленню металоконструкцій в рамках договору субпідряду в межах основного договору підряду №01/07/245 від 07.01.2021 по об'єкту: Будівництво спортивно-оздоровчого комплексу по вул. Кеніга в м. Тростянець Сумської області (Н2О) ДСТУ Б.Д.1.1:2013 Правила визначення вартості будівництва (ДК 021:2015:45210000-2 Будівництво будівель).

Таким чином, і відповідачі, і суд першої інстанції у даній справі помилково трактували рішення Господарським суду Запорізької області у справі № 908/1170/22, що призвело до незаконного опису, реалізації спірного майна, та неправомірної відмови в задоволенні позовних вимог Тростянецької міської ради про скасування результатів аукціону та витребування майна з незаконного володіння Відповідача-4.

Своїми незаконними діями відповідач-1 завдав значних збитків державному та місцевому бюджетам, порушив основні засади виконавчого провадження - справедливості, неупередженості та об'єктивності. Під час надсилання 17.05.2024 Вимоги Позивачу свідомо не повідомив останнього про проведений 16.05.2024 аукціон з примусової реалізації Продукції. Фактично на примусову реалізацію до ДП «Сетам» Відповідачем-1 було подано не належне Відповідачу-5 майно, що призводить до незаконності та абсурдності проведеного 16.05.2024 аукціону з примусової реалізації Продукції та тягне за собою виникнення між іншими суб'єктами зобов'язань без законних на те підстав.

Водночас внаслідок незаконних дій Відповідача-1 виникли порушення гарантованого ст. 142-144, Конституції України, ст. 327 ЦК України права комунальної власності Позивача.

Натомість і Тростянецька міська рада, і боржник у виконавчому провадженні - ТОВ «ТД Магнум» повідомляли про належність майна іншій особі.

Виходячи в усього вищенаведеного, Тростянецька міська рада вважає, що суд першої інстанції дійшовши невірних висновків щодо виникнення права власності у міської ради на спірне майно, помилково вирішив і долю наступних позовних вимог у справі., допустивши неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Попри наявні факти і документи невірно застосував «вірогідність доказів», що призвело до неповного і не об'єктивного розгляду справи. …» колегією суддів відхиляються як такі, що не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні та ґрунтуються виключно на припущеннях про належність майна, що не підтверджена жодними доказами.

Суд першої інстанції повно і всебічно встановив фактичні обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин у процесуальному сенсах.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування додаткового рішення та неправильного застосування норм матеріального права.

З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2025 у справі №904/3409/24 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Тростянецької міської ради на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.

Розподіл судових витрат:

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 79882,69 грн. покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Тростянецької міської ради, м. Тростянець, Сумська області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2025 у справі №904/3409/24 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2025 у справі №904/3409/24 - залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору у сумі 79882,69 грн. покласти на Тростянецьку міську раду, м. Тростянець, Сумська області.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено 12.12.2025

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя О.В. Чус

Суддя І.М. Кощеєв

Попередній документ

132586272

Наступний документ

132586274

Інформація про рішення:

№ рішення:	132586273
№ справи:	904/3409/24
Дата рішення:	04.11.2025
Дата публікації:	16.12.2025
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Центральний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; підряду, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено до судового розгляду (18.08.2025)
Дата надходження:	03.03.2025
Предмет позову:	визнання права власності та витребування майна

Розклад засідань:

Минулі засідання (10)

22.08.2024 11:30	Господарський суд Дніпропетровської області
03.10.2024 12:00	Господарський суд Дніпропетровської області
29.10.2024 15:00	Господарський суд Дніпропетровської області
19.11.2024 14:10	Господарський суд Дніпропетровської області
12.12.2024 12:00	Господарський суд Дніпропетровської області
21.01.2025 11:00	Господарський суд Дніпропетровської області
30.01.2025 14:10	Господарський суд Дніпропетровської області
21.05.2025 11:00	Господарський суд Дніпропетровської області
02.09.2025 12:00	Центральний апеляційний господарський суд
04.11.2025 14:30	Центральний апеляційний господарський суд