15.12.2025 м.Дніпро Справа № 904/2178/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі
головуючого судді: Іванова О.Г. - доповідач,
перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Інжинірінг Сервіс Груп» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2025 (суддя Васильєв О.Ю., повний текст якого підписаний 20.08.2025) у справі № 904/2178/25
за позовом : Акціонерного товариства “Банк Альянс», м. Київ
до : Товариства з обмеженою відповідальністю “Інжинірінг Сервіс Груп», м. Дніпро
про : стягнення 150 475,70грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2025 у справі № 904/2178/25 позовні вимоги задоволено.
Стягнуто з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Інжинірінг Сервіс Групп» м. Дніпро на користь позивача - Акціонерного товариства “Банк Альянс» м. Київ 138 941,64грн. - сума відшкодування по сплаченій гарантії; 11534,06грн. - заборгованість за процентами та 3 028,00грн. - витрат на сплату судового збору.
Визначено органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення право нараховувати 3% річних за формулою: сума 3% річних = С х 3 х Д : 365 : 100 (С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення): на суму боргу 150 475, 70 грн. за період із 28.04.25р. до моменту виконання рішення суду.
Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “Інжинірінг Сервіс Груп», в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Одночасно в апеляційній скарзі подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення мотивуючи тим, що про існування рішення відповідач дізнався 09.10.2025, шляхом його самостійного пошуку в ЄДР судових рішень.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.12.2025 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.
З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 09.12.2025 здійснено запит матеріалів справи №904/2178/25 із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
12.12.2025 матеріали справи №904/2178/25 надійшли до суду апеляційної інстанції.
Розглянувши матеріали скарги, суд вирішив, що скаргу слід залишити без руху, враховуючи наступне.
Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлені форма і зміст апеляційної скарги, зокрема, згідно з п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги, зокрема, додаються докази сплати судового збору.
Порядок та розмір справляння судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір" № 3674-VІ від 08.07.2011 (зі змінами та доповненнями).
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2025 року для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн.
Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 6 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду; заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами встановлюється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Предметом позову є стягнення 150 475,70 грн.
Таким чином, за подання апеляційної скарги у даній справі судовий збір підлягає сплаті у сумі 4542,00 грн. (із розрахунку 3028,00 грн х 150%) та, відповідно, сплачений на наступні реквізити Центрального апеляційного господарського суду:
Отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл/Шев.р/22030101
Код отримувача (ЄДРПОУ): 37988155
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача: UA678999980313131206082004628
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від _______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі __________ (номер справи), Центральний апеляційний господарський суд (назва суду, де розглядається справа).
Апелянтом судовий збір сплачений не був, відповідних доказів апеляційна скарга не містить.
Крім того, згідно з пунктом 3 частини 3 ст.258 ГПК України встановлено, що до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Статтею 259 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Зокрема, за положеннями ч.ч. 5-8 ст. 42 ГПК України, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов'язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
За приписами ч.6 ст.6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Доказів направлення скарги позивачу - Акціонерному товариству “Банк Альянс» апеляційна скарга не містить, що не відповідає приписам п.3 ч.3 ст.258 ГПК України та є підставою для залишення скарги без руху.
Також слід зазначити, що за приписами ст.256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали (рішення) суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти (двадцяти, відповідно) днів з дня вручення йому відповідного ухвали (рішення) суду (частина 2). Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 статті 261 цього Кодексу (частина 3).
Згідно з матеріалами справи, оскаржуване рішення від 20.08.2025 прийнято без повідомлення учасників справи, повний текст якого виготовлено та підписано також 20.08.2025, отже, строк на апеляційне оскарження ухвали суду, визначений законодавством, сплив 09.09.2025. Скаржником апеляційна скарга подана до суду апеляційної інстанції засобами поштового зв'язку з пропуском встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку - 23.10.2025.
За змістом частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані неповажними.
Тобто, законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити - з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він поновленню.
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).
У клопотанні скаржник просить поновити пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення суду.
В обґрунтування поважності причин пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали скаржник, зокрема, зазначив, що апелянт не брав участі у розгляді справи, а про існування судової справи № 904/2178/25 до 09 жовтня 2025 року, коли дізнався про списання коштів з банківських рахунків у межах виконавчого провадження №793021 73 щодо виконання оскаржуваного рішення.
Виконавче провадження №79302173 було відкрито 08.10.2025 року, з постанови про арешт коштів боржника від 08.10.2025 року та зі списаних з рахунку підприємства коштів, відповідач дізнався про дане виконавче провадження та про судову справу №904/2178/25. Після чого, негайно звернувся за правовою допомогою до Адвокатського об'єднання «Євгеній Стрижак та партнери» з метою підготовки та подачі апеляційної скарги.
Відповідач не отримував ні копії позовної заяви, ні ухвал та/або судових повісток (викликів), ні копії Оскаржуваного рішення від Господарського суду Дніпропетровської області жодним засобом, ні поштою, ні електронною поштою, тому не був обізнаний про дату судового засідання та не приймав участі у судовому засіданні.
Про існування судового рішення Відповідач також дізнався 09 жовтня 2025 року, шляхом його самостійного пошуку у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Розглянувши відповідне клопотання, апеляційний господарський суд визнає підстави, наведені скаржником у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, неповажними і недоведеними належними доказами, з урахуванням наступного.
Відповідно до висновків, наведених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.12.2024 у справі № 911/1806/22: "Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами."
Зазначені висновки є сталими у практиці Верховного Суду.
За приписами ч.6 ст.6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Зазначені зміни до Господарського процесуального кодексу України вступили в силу з 18.10.2023 (у зв'язку з введенням в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС) або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 № 3200-IX).
Оскільки на момент подачі позову відповідач не мав зареєстрованого електронного кабінету ухвалу про відкриття провадження у справі від 06.05.2025 та рішення від 20.08.2025 судом направлено йому рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Втім, із адреси відповідача зазначений процесуальний документ повернувся з відміткою пошти ««адресат відсутній за вказаною адресою».
Системний аналіз статті 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 99-2, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (зазначена правова позиція є сталою у господарському процесі та викладена у численних постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі №910/22873/17, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 17.11.2021 у справі № 908/1724/19 та від 01.03.2023 у справі № 910/18543/21, від 13.06.2023 у справі №911/2735/21, від 19.03.2025 у справі №905/573/24).
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 24.04.2021 у справі №910/11849/20, від 07.09.2022 у справі №910/10569/21, від 13.06.2023 у справі №911/2735/21).
Суд акцентує, що апелянт є юридичною особою, на яку відповідно до статті 4, частини першої, пункту 10 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" покладено обов'язок зазначати достовірні дані щодо власного місцезнаходження, які відповідно до статті 10 зазначеного Закону вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв'язок" та Правил надання послуг поштового зв'язку.
Отже, вказане дає підстави вважати, що така адреса відповідача є актуальною, а відтак, саме на особу, місцезнаходження якої визначено конкретною адресою, покладено обов'язок перевіряти надходження поштової кореспонденції.
Відповідач, зазначеного обов'язку не дотримався, не забезпечив вчасне отримання за адресою свого місцезнаходження кореспонденції, як від позивача позову, так і від суду (процесуальних документів).
Таким чином, посилання на пропуск строку з поважних підстав , не є поважною причиною для поновлення пропущеного строку для оскарження рішення, оскільки носять суб'єктивний характер, а не об'єктивний і непереборний.
Крім того, незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися також не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Таким чином, матеріалами справи спростовані доводи апелянта стосовно недотримання судом норм процесуального права щодо його належного повідомлення про наявну справу відносно відповідача.
Звідси, апелянтом не наведено обґрунтованих доводів і не підтверджено доказами об'єктивних підстав для пропуску строку на оскарження рішення суду.
Як встановлено судом апелянт (відповідача) не має зареєстрованого електронного кабінету у системі ЄСІКС.
Втім, апелянт відповідно до ч.6 ст.6 ГПК України в обов'язковому порядку повинен його мати, що є підставою для залишення скарги без руху.
Частиною 2 ст.260 Господарського процесуального кодексу України регламентовано, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
За приписами ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 174 ГПК України).
За змістом частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Зважаючи на викладене, апелянту надається право протягом встановленого судом строку усунути недоліки апеляційної скарги та надати докази доплати судового збору у встановленому порядку і розмірі (4542,00 грн), направлення скарги позивачу, надати клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду із зазначенням інших причин такого пропуску та зареєструвати електронний кабінет.
Слід звернути увагу, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом не поважними.
Керуючись ст. ст.174, 234-235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Інжинірінг Сервіс Груп» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2025 у справі № 904/2178/25 залишити без руху.
2. Апелянту протягом 10 днів з дня отримання цієї ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме:
- надати докази доплати судового збору до встановленого законом розміру (4542,00 грн);
- надати докази направлення скарги позивачу;
- надати клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду із зазначенням інших підстав такого пропуску;
- зареєструвати електронний кабінет у системі ЄСІКС відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України, відомості про що надати суду.
3. У разі не усунення недоліків у зазначений судом строк настають наслідки, передбачені ч.4 ст. 174, ч.6, 8 ст. 260, ст.261 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Інформацію по справі учасники справи можуть отримати на сторінці Центрального апеляційного господарського суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою https://court.gov.ua/fair/sud4876/ або переглянути процесуальні документи по справі на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/
Головуючий суддя О.Г. Іванов