11 грудня 2025 року м. Харків Справа №917/1295/23
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В., суддя Хачатрян В.С.
за участю секретаря судового засідання Міракова Г.А.,
за участю представників:
від позивача - Лобов М.О.,
від відповідача - Пихтіна Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги Комунального некомерційного медичного підприємства «Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т.Богаєвського» (вх.№2207П від 20.10.2025) на рішення Господарського суду Полтавської області від 03.06.2025 у справі №917/1295/23 (м. Полтава, суддя Солодюк О.В.)
за позовом Комунального некомерційного медичного підприємства «Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т.Богаєвського», м.Кременчук, Полтавська область,
до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго», м.Полтава,
про зобов'язання здійснити перерахунок вартості наданих послуг, -
Комунальне некомерційне медичне підприємство «Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т.Богаєвського» звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» про зобов'язання здійснити перерахунок вартості теплової енергії, спожитої Комунальним некомерційним медичним підприємством «Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т.Богаєвського» за період з початку опалювального періоду 2022-2023, і до дня ухвалення відповідного рішення суду, відповідно до рівня цін (тарифів) за послуги, що застосовувались станом на 24.02.2022.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем норм законодавства України при нарахуванні плати за постачання теплової енергії.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 03.06.2025 в позові відмовлено.
Комунальне некомерційне медичне підприємство «Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т.Богаєвського» з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодилося та звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм чинного законодавства, просить рішення Господарського суду Полтавської області від 03.06.2025 у справі №917/1295/23 за позовом Комунального некомерційного медичного підприємства «Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т.Богаєвського» до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго скасувати повністю та ухвалите нове, котрим позовні вимоги КНМП «Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т. Богаєвського» задовольнити в повному обсязі, а саме: зобов'язати Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО» здійснити перерахунок вартості теплової енергії, спожитої КНМП «Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т.Богаєвського» за період з початку опалювального періоду 2022-2023 і до дня ухвалення відповідного рішення суду до рівня цін за послуги, що застосовувались станом на 24.02.2022; судові витрати стягнути з відповідача.
В обґрунтування апеляційної скарги Комунальне некомерційне медичне підприємство «Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т.Богаєвського» зазначає наступне:
- оскільки відповідач проводить свою діяльність на території м.Кременчука, для визначення тарифів на території м.Кременчука необхідне відповідне рішення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області. Вказане відповідає положенням п.6 Порядок №869 та пп.9.1 п.9 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, (далі - НКРЕКП) №1174 від 25.06.2019 «Про затвердження Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання»;
- місцевий господарський суд безпідставно посилається на те, що укладені між сторонами спору договори не зобов'язують відповідача переглядати тарифи на власні послуги. Обов'язок здійснити розрахунок окремого тарифу для Кременчуцької громади зумовлений положеннями діючого законодавства. Статтею 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» встановлено мораторій на підвищення тарифів на теплову енергію;
- відповідач, будучи обізнаним про те, що буде надавати свої послуги споживачам міста Кременчука, в порушення вимог законодавства не ініціював розгляд питання про встановлення тарифів з постачання теплової енергії споживачам міста Кременчука, самостійно застосував двоставковий тариф, без будь-якого нормативного обґрунтування, без прийнятого рішення уповноваженим органом;
- відповідачем не доведено належними і допустимими доказами, що на нього не поширюється дія постанови НКРЕП №1174 від 25.06.2019, а відтак він був зобов'язаний отримати дозвіл на встановлення двоставкових тарифів у місті Кременчуці;
- висновки суду першої інстанції про те, що Закон України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» містить заборону лише щодо підвищення тарифів для населення, суперечать висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 04.04.2024 у справі №917/730/23, які підлягають застосуванню при розгляді даної справи;
- на момент укладення даного спору до відносин між Сторонами даного спору мали бути застосовані положення ст. 1 Закону №2479-ІХ у редакції до 27.07.2023, що передбачала мораторій для всіх категорій споживачів;
- позивач не вимагає застосувати до відповідача рішення Кременчуцької міської ради чи її виконавчого комітету, а лише наголошує на необхідності дотримання положень про мораторій на підвищення цін на теплову енергію та застосування цін не вище за ті, що діяли станом на 24.02.2022;
- з огляду на особливі обставини, за яких відповідач став постачальником на території міста Кременчука, та його обов'язок розрахувати окремі тарифи для окремих територіальних громад, ніщо останній повинен був звернутись з заявою про розрахунок тарифів.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.10.2025 апеляційну скаргу Комунального некомерційного медичного підприємства «Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т.Богаєвського» (вх.№2207П від 20.10.2025) на рішення Господарського суду Полтавської області від 03.06.2025 у справі №917/1295/23 залишено без руху з підстав відсутності доказів сплати судового збору.
В строк, наданий судом, від апелянта надійшла заява (вх.№12551 від 27.10.2025) про усунення недоліків апеляційної скарги на виконання вимог ухвали суду від 24.10.2025. Зокрема, апелянтом надано докази сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.10.2025 поновлено Комунальному некомерційному медичному підприємству «Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т.Богаєвського» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження у справі №917/1295/23. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального некомерційного медичного підприємства «Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т.Богаєвського» (вх.№2207П від 20.10.2025) на рішення Господарського суду Полтавської області від 03.06.2025 у справі №917/1295/23. Витребувано з Господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/1295/23.
Від Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№12878 від 05.11.2025), в якому останнє просить рішення Господарського суду Полтавської області від 03.06.2025 року у справі №917/1295/23 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
В обґрунтування відзиву на апеляційну скаргу Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» вказує про наступне:
- Закон України №2479-IX від 29.07.2022 «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» не містить норми, яка б зобов'язувала відповідача здійснювати постачання теплової енергії споживачам за тарифами, які були встановлені для іншого постачальника іншими уповноваженими органами станом на 24.02.2022. Арифметичне порівняння розмірів двох різних тарифів у двох різних виконавців послуг не є підвищенням тарифу, забороненим законодавчим мораторієм;
- ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» зобов'язано здійснювати постачання теплової енергії споживачам за тарифами, що встановлені Полтавською обласною радою, на недискримінаційних умовах, тобто застосовувати встановлений двоставковий тариф на послугу з постачання теплової енергії для всіх споживачів підприємства, в т.ч. споживачів міста Кременчука;
- враховуючи приписи пункту 4 Порядку №869, ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» не зобов'язане ініціювати розгляд питання встановлення окремого тарифу для мешканців міста Кременчука, тому що є суб'єктом господарювання, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області та провадить ліцензовану діяльність і надає комунальні послуги у декількох територіальних громадах. При цьому тарифи, встановлені рішеннями Полтавської обласної ради для застосування ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», є єдиними для всіх споживачів Полтавської області і будь-які підстави для обрахування вартості теплової енергії для споживачів м.Кременчука за окремим тарифом відсутні;
- тарифи для ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», встановлені рішеннями Полтавської обласної ради №477 від 30.09.2022, №669 від 28.07.2023 та №854 від 30.08.2024, відповідають розміру тарифів, що були встановлені рішенням Полтавської обласної ради №286 від 21.10.2021 зі змінами, внесеними рішенням обласної ради №326 від 09.12.2021, тобто розміру, встановленому до введення в Україні воєнного стану 24.02.2022;
- посилання апелянта по постанову Верховного Суду від 04.04.2024 у справі №917/730/23 є безпідставним оскільки висновок у вказаній справі не сформований, а прийняте рішення не підлягає застосуванню у справах, які не є подібними.
14.11.2025 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №917/1295/23 (вх.№13294).
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.11.2025 призначено апеляційну скаргу Комунального некомерційного медичного підприємства «Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т.Богаєвського» (вх.№2207П від 20.10.2025) на рішення Господарського суду Полтавської області від 03.06.2025 у справі №917/1295/23 до розгляду на « 11» грудня 2025 р. об 11:30 год у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61022, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.11.2025 задоволено клопотання представника Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» - адвоката Пихтіної Ю.А. про її участь у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №917/1295/23, яке відбудеться 11.12.2025 об 11:30 год у залі судового засідання №132 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку, з використанням власних технічних засобів вказаного представника. Задоволено клопотання представника Комунального некомерційного медичного підприємства «Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т.Богаєвського» - адвоката Лобова М.О. про його участь у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №917/1295/23, яке відбудеться 11.12.2025 об 11:30 год у залі судового засідання №132 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку, з використанням власних технічних засобів вказаного представника. Судове засідання у справі №917/1295/23, яке відбудеться 11.12.2025 об 11:30 год постановлено провести за участю представника Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» - адвоката Пихтіної Ю.А. та представника Комунального некомерційного медичного підприємства «Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т.Богаєвського» - адвоката Лобова М.О. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку, з використанням власних технічних засобів вказаних представників.
У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 11.12.2025 представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Представник відповідача заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу доводи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та розглянувши справу в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступні обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, Комунальне некомерційне медичне підприємство «Кременчуцька перша міська лікарня імені О.Т.Богаєвського» є споживачем послуг з теплової енергії, надавачем яких до листопада 2022 року було ТОВ «КРЕМЕНЧУЦЬКА ТЕЦ», а з листопада 2022 Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО».
Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 25.10.2021 № 1421 «Про встановлення товариству з обмеженою відповідальністю Кременчуцька ТЕЦ тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для категорій споживачів» та рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 30.12.2021 за № 1867 «Про встановлення товариству з обмеженою відповідальністю Кременчуцька ТЕЦ скоригованих тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води для категорій споживачів з 01.01.2022» були встановлені та визначені відповідні тарифи на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для споживачів міста Кременчука.
Вказаними рішеннями для ТОВ Кременчуцька ТЕЦ було встановлено для бюджетних установ одноставковий тариф, який складав з 25.10.2021 - 2 862,85 грн. за 1 Гкал., а з 30.12.2021 - 3 281,22 грн за 1 Гкал.
Даний тариф застосовувався до позивача на момент введення воєнного стану в Україні 24.02.2022.
З 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який неодноразово був продовжений і діє на сьогоднішній день.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та в результаті неодноразових ракетних ударів по м. Кременчуку, теплогенеруюче обладнання ТОВ Кременчуцька ТЕЦ було зруйновано, через що товариство припинило виробництво, транспортування та постачання теплової енергії своїм споживачам.
29.04.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 502 «Деякі питання регулювання діяльності у сфері комунальних послуг у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану», пунктом 1 якої рекомендовано органам, уповноваженим встановлювати тарифи, протягом дії воєнного стану в Україні, але не раніше завершення поточного опалювального періоду, не підвищувати, зокрема, тарифи на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання), у тому числі тарифи на теплову енергію, вироблену з використанням альтернативних джерел енергії, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для населення та застосовувати їх до споживача (населення) на рівні тарифів, що застосовувалися станом на 24 лютого 2022 року.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування», який набрав чинності 19.08.2022, запроваджено мораторій на підвищення цін (тарифів) у сфері теплопостачання, зокрема, передбачено, що протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, забороняється підвищення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) і послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.
Рішенням Полтавської обласної ради №473 від 22.09.2022 «Про надання згоди на безоплатне прийняття з державної у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу Кременчуцька ТЕЦ» було надано згоду на безоплатне прийняття з державної у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу Кременчуцька ТЕЦ Державної установи Навчально- методичний центр з газової безпеки.
На підставі Розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 № 894-Р «Про передачу цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу Кременчуцька ТЕЦ Державної установи Навчально-методичний центр з газової безпеки у спільну власність територіальних громад Полтавської області», Полтавською обласною радою було прийнято рішення від 14.10.2022 за №481 «Про прийняття цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу Кременчуцька ТЕЦ Державної установи Навчально-методичний центр з газової безпеки у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області».
Пунктом 4 вказаного рішення вирішено після затвердження акту приймання - передачі передати на баланс, як внесок до статутного капіталу Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго», майно, зазначене у додатку до цього рішення, а саме цілісний майновий комплекс відокремленого підрозділу Кременчуцька ТЕЦ.
Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 20.10.2022 №1508 «Про визначення Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води», виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води по лівобережній частині міста Кременчука з покладанням відповідних обов'язків згідно чинного законодавства визначено ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» .
В подальшому рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 13.01.2023 №86 було внесено зміни до вищезазначеного рішення №1508, яким на виконання вимог ст. 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» зобов'язано ПОКВПТГ “Полтаватеплоенерго“ застосовувати до своїх споживачів у м. Кременчуці тарифи на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, розмір яких не перевищує рівень тарифів, що застосовувались до цих споживачів станом на 24.02.2022.
Згідно з рішенням Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 31.10.2022 № 1574, опалювальний період 2022-2023 років для споживачів ПОКВПТГ “Полтаватеплоенерго“ у Кременчуцькій міській територіальній громаді розпочався з 01 листопада 2022 року.
Між позивачем і відповідачем було укладено договір № 7041 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.11.2022 (далі - Договір №7041), Договір про закупівлю теплової енергії в гарячій воді №7041/2022 від 19.12.2022 (далі - Договір №7041/2022), Договір про закупівлю теплової енергії в гарячій воді №7041/2023 від 31.01.2023 (далі - Договір № 7041/2023).
Згідно договорів № 7041, № 7041/2022 та 7041/2023, ПОКВПТГ “Полтаватеплоенерго“ (Теплопостачальна організація за договором) бере на себе зобов'язання постачати теплову енергію з метою забезпечення опалення приміщень Споживача за договором, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати за теплову енергію в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Відповідно до умов договорів розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться відповідно до тарифів, встановлених уповноваженим органом. В разі зміни тарифів, розрахунки здійснюються за новими тарифами.
В розрахунок на оплату включається вартість фактично спожитої теплової енергії за поточний місяць та вартість теплової енергії, що не врахована в рахунку за попередній місяць і місячна абонентська плата за приєднане теплове навантаження (розрахована шляхом множення проектного теплового навантаження (Гкал/год.) на умовно-постійну частину двоставкового тарифу на теплову енергію (грн/Гкал/год (без ПДВ). Місячна абонентська плата за приєднане теплове навантаження сплачується Споживачем щомісяця протягом року незалежно від обсягів споживання теплової енергії.
Вказані договори підписано представникам сторін та скріплено печатками сторін.
Таким чином, починаючи з 01 листопада 2022 року, відповідач постачає теплову енергію в гарячій воді позивачу, згідно з укладеними договорами, що визнається сторонами по справі.
Відповідачем були застосовані тарифи, визначені в Додатку 2 рішення Полтавської обласної ради від 30.09.2022 № 477 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства “Полтаватеплоенерго“ (далі - Рішення Полтавської обласної ради № 477, яке було опубліковане на офіційному сайті Полтавської обласної ради (https://oblrada-pl.gov.ua/sites/default/files/field/docs/477.pdf).
За твердженням позивача, відповідач з 01.11.2022, тобто після набрання сили Законом №2479-IX, почав застосовувати при обрахунку вартості поставленої позивачу теплової енергії двоставковий тариф, чим, на думку позивача, порушив цей Закон, так як сплата коштів за двоставковим тарифом є більшою, ніж за одноставковим тарифом, який діяв в м. Кременчуці Полтавської області станом на 24.02.2022.
Позивач вважає, що тарифи на послугу з постачання теплової енергії ПОКВПТГ Полтаватеплоенерго для споживачів м. Кременчука не можуть перевищувати рівень тарифів, що застосовувались для цих споживачів до 24 лютого 2022 року, навіть якщо ці послуги до вказаної дати надавались іншим суб'єктом господарювання.
Оскільки відповідач направив споживачам м. Кременчука, в тому числі позивачу, рахунки, у яких при визначенні вартості поставленої теплової енергії був застосований двоставковий тариф, позивач стверджує, що відповідач такими діями порушив норми чинного законодавства, що призвело до порушення законних прав та інтересів позивача.
Враховуючи зазначене, позивач просить суд зобов'язати Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО» здійснити перерахунок вартості теплової енергії, спожитої Комунальним некомерційним медичним підприємством «Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т. Богаєвського» за період з початку опалювального періоду 2022-2023 і до дня ухвалення відповідного рішення суду до рівня цін за послуги, що застосовувались станом на 24.02.2022.
Оскаржуване судове рішення мотивовано тим, що заявлені позовні вимоги не узгоджуються з нормами чинного законодавства, умовами укладених між сторонами договорів, та позивачем не доведено, що саме відповідач є особою, якою порушено права та інтереси позивача у спірних правовідносинах.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочин.
Предметом спору у даній справі є вимога позивача про зобов'язання відповідача вчинити дії, а саме здійснити перерахунок вартості наданих послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води позивачу з початку опалювального періоду 2022-2023 і до дня ухвалення відповідного рішення суду.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
За умовами ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Ураховуючи встановлену ст. 204 ЦК України та неспростовану в межах цієї справи в порядку ст. 215 цього Кодексу презумпцію правомірності вищезазначених договорів на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води та про закупівлю теплової енергії в гарячій воді, апеляційний господарський суд вважає їх належною у розумінні ст. 11, 509 ЦК України підставою для виникнення та існування обумовлених такими правовідносинами кореспондуючих прав і обов'язків сторін.
У силу приписів ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частина 1 ст. 632 ЦК України передбачає, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін; у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом (ч. 2 ст. 632 ЦК України).
Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За приписами ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що між позивачем і відповідачем укладено договір №7041 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.11.2022, а також договори про закупівлю теплової енергії в гарячій воді № 7041/2022 від 19.12.2022 та № 7041/2023 від 31.01.2023.
За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. ( ч.1 ст.275 ГК України).
Відповідно до частини 6 статті 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать, крім інших, послуги з постачання теплової енергії та гарячої води.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 зазначеного вище Закону, споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.
Пунктом 5 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено обов'язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
В той же час, встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до закону належать до повноважень органів місцевого самоврядування. ( п.2 ч.3 ст. 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії (ч. 5 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про теплопостачання» тариф (ціна) на теплову енергію - це грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.
Отже, тариф (ціна) на теплову енергію нерозривно пов'язаний з особою, яка здійснює виробництво, транспортування, постачання такої теплової енергії.
Частиною третьою статті 20 Закону України «Про теплопостачання» встановлено, що тарифи на виробництво теплової енергії, у тому числі на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, на транспортування та постачання теплової енергії встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених законодавством.
Статтею 16-1 Закону України «Про теплопостачання», передбачено, що до повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій при регулюванні діяльності у сфері теплопостачання належить, зокрема, ліцензування господарської діяльності з виробництва теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках), транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії в обсягах, що не перевищують рівень, який встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами).
Відповідно до п. 1.4 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22.03.2017 №308 (далі - Ліцензійні умови), обласні та Київська міська державні адміністрації здійснюють ліцензування господарської діяльності з постачання теплової енергії суб'єктів господарювання у разі, якщо суб'єкт господарювання здійснює (планує здійснювати) постачання теплової енергії на території відповідної області України (території міста Київ).
При провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен здійснювати постачання теплової енергії за тарифами, що встановлюються уповноваженим законом державним колегіальним органом або органами місцевого самоврядування в межах наданих повноважень (підпункт 9 пункту 3.2 зазначених Ліцензійних умов).
Відповідно до пункту 37 частини першої статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначено, що виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання щодо встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги, які надаються підприємствами, що перебувають у спільній власності територіальних громад, представництво інтересів яких здійснює відповідна районна чи обласна рада, а також суб'єктами господарювання, що здійснюють управління (експлуатацію) цілісними майновими комплексами таких підприємств.
Пунктом 4 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 (в редакції від 03.04.2019 №291), визначено, що під час формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води суб'єктами господарювання, що перебувають у спільній власності територіальних громад, вимоги цього Порядку в частині формування тарифів для кожної окремої територіальної громади (у разі провадження ліцензованої діяльності та надання комунальних послуг у декількох територіальних громадах) на таких суб'єктів господарювання не поширюються.
Дослідженими судом матеріалами справи підтверджується, що Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» внесене до ліцензійного реєстру суб'єктів господарювання (ліцензіатів), які здійснюють господарську діяльність з виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії (в тому числі з використанням альтернативних видів палива) у Полтавській області (https://poda.gov.ua/attachments/155628).
Згідно зі статутом Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» засноване на майні спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селищ і міст Полтавської області, засновником підприємства є Полтавська обласна рада (http://te.pl.ua/spozhivacham/naselennyu/dovdkov-ta-nformacyn-materali/statut-pdpriyemstva/).
Таким чином, тарифи на постачання теплової енергії відповідачем встановлюються Полтавською обласною радою. Відповідач не має права самостійно встановлювати тарифи на постачання теплової енергії споживачам, в тому числі - позивачу, а отже і не може самостійно їх змінити.
Доводи апелянта про те, що станом на момент здійснення розрахунку тарифів та затвердження тарифів, що тепер застосовані до територіальної громади міста Кременчука, відповідач не перебував у спільній власності громади міста Кременчука, вказаних висновків суду не спростовують, оскільки тарифи сформовані ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» в єдиному розмірі та підлягають застосуванню до усіх споживачів, у тому числі і до споживачів міста Кременчука, незалежно від того, що сформовані такі тарифи до прийняття Кременчуцької ТЕЦ у спільну власність територіальних громад Полтавської області, чи після.
Як встановлено судом першої інстанції, в Договорах про закупівлю теплової енергії в гарячій воді, сторони погодили, що сума цих договорів є орієнтовною і буде визначатися виходячи з тарифів, які встановлюються уповноваженими органами для Учасника (тобто відповідача), та фактичного обсягу спожитої Замовником товарної продукції.
Застосування при обрахунку вартості теплової енергії, яка поставляється за вказаними вище Договорами позивачу, будь-яких інших тарифів, окрім тих, які були встановлені уповноваженими органами для ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» умовами зазначених Договорів не передбачено.
Із встановлених судом обставин та матеріалів справи вбачається, що застосовані відповідачем тарифи у розрахунках відповідають тарифам, встановленим у додатку №2 до рішення пленарного засідання шістнадцятої позачергової сесії Полтавської обласної ради восьмого скликання від 30.09.2022 №477 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго».
Будь-яких інших тарифів, окрім тих, які були встановлені уповноваженими органами для ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», умовами укладених між сторонами договорів не передбачено.
Також судом першої інстанції встановлено, що в Договорах про закупівлю теплової енергії в гарячій воді сторони погодили, що у разі зміни регульованих цін (тарифів) на теплову енергію, яка постачається на підставі Договору в порядку, передбаченому чинним законодавством України, ціна на такий товар може бути змінена шляхом укладання додаткової угоди, яка підписується уповноваженими представниками Сторін та скріплюється їх печатками і є невід'ємною частиною Договору.
Крім цього, у п. 33 Договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води зазначено тарифи за відпущену теплову енергію, які відповідають тарифам, встановленим у Додатку 2 до рішення пленарного засідання шістнадцятої позачергової сесії Полтавської обласної ради восьмого скликання №477 від 30.09.2022.
Судова колегія зазначає, що згідно до приписів частини 1 статті 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін; у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
При цьому, частиною 2 статті 632 Цивільного кодексу України унормовано, що зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
В матеріалах справи відсутні докази укладення додаткових угод до Договорів, протягом опалювального періоду 2022-2023 років стосовно змін їх умов, викладених у вказаних Договорах, якими передбачено застосування саме тих тарифів, які були встановлені уповноваженими органами для Учасника (відповідача).
Вказані договори, факт укладення яких позивач не заперечує, є чинними, їх не було визнано недійсними у судовому порядку.
Судом першої інстанції також встановлено, що відповідачем здійснювалося одночасно як постачання, так і транспортування позивачу теплової енергії власного виробництва.
Ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії ( ч.5 ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Крім того, колегія суддів враховує, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 27.10.2023 у справі №440/6193/23, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2024, позов Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до Полтавської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», про визнання протиправним та нечинним рішення, а саме пункт 1 рішення Полтавської обласної ради від 30.09.2022 №477 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго» в частині встановлення ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» двоставкових тарифів на послугу з постачання теплової енергії за категорією споживачів «Для потреб бюджетних установ» відповідно до додатку 2, залишено без задоволення.
При цьому в межах справи №440/6193/23 встановлено, що чинні тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ “Полтаватеплоенерго», запроваджені рішенням Полтавської обласної ради №477 від 30.09.2022, відповідають розміру тарифів, які були встановлені Полтавською обласною радою до введення в Україні воєнного стану 24.02.2022. Судами зроблено висновок про те, що рішення №477 від 30.09.2022 прийняте Полтавською обласною радою з дотриманням порядку його прийняття та з урахуванням вимог Закону України “Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування».
З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що визначення відповідачем у вартості теплової енергії за двоставковим тарифом на теплову енергію, який був встановлений Додатком 2 до Рішення Полтавської обласної ради №477 для потреб бюджетних установ, відповідало як умовам укладених між сторонами по справі Договорів, так і вимогам чинного законодавства України.
Суд звертає увагу, що у даному судовому провадженні предмет спору не стосується внесення змін до цих договорів (зокрема, щодо відтермінування запровадження двоставкового тарифу на період воєнного стану та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано), так само як і не входить до предмету розгляду в даній справі надання оцінки правомірності рішень Полтавської обласної ради, якими відповідачу надано дозвіл на встановлення двоставкових тарифів на теплову енергію.
Стосовно посилань апелянта на те, що відповідачем при нарахуванні вартості спожитої позивачем теплової енергії порушено вимоги Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» №2479-IX, який набрав чинності 19.08.2022 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), колегія зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» встановлено, що протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, забороняється підвищення для всіх категорій споживачів тарифів на: послуги з розподілу природного газу; теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) і послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.
Суд зазначає, що стаття 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» є спеціальною нормою, яка, виходячи з буквального тлумачення її змісту:
- містить заборону, тобто вимогу про зобов'язання утриматися від вчинення певної конкретної дії - підвищення тарифів;
- стосується конкретного кола осіб відносин, на які цей Закон розрахований - суб'єктів, що наділені відповідними владними повноваженнями стосовно встановлення таких тарифів або внесення змін до них шляхом підвищення.
Проте відповідач як постачальник теплової енергії за регульованими тарифами до числа таких суб'єктів не віднесений, а у своїй діяльності керується встановленими для нього Полтавською обласною радою тарифами, грошовий вираз яких застосовано до позивача на рівні тарифів, встановлених рішенням Полтавської обласної ради від 21.10.2021 №286 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (які були введені в дію з 01.11.2021), тобто в розмірі, який діяв станом на 24.02.2022.
Тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, які були встановлені Полтавською обласною радою для відповідача станом на 24.02.2022, не змінювались (не підвищувалися) після набрання чинності Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування».
Арифметичне порівняння розмірів двох різних тарифів двох різних Виконавців послуг, яке фактично уособлює позицію Позивача, не є підвищенням тарифу, заборонене вказаним законодавчим мораторієм.
Отже, враховуючи наведене вище, з урахуванням предмета та підстав заявленого позову, визначеного позивачем відповідача у справі, приписи статті 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
За таких обставин, доводи позивача щодо порушення відповідачем мораторію на підвищення тарифів, запровадженого Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування», колегія суддів вважає безпідставними, а визначення відповідачем вартості теплової енергії за двоставковим тарифом на послугу з постачання теплової енергії, який був встановлений додатком 2 до рішення Полтавської обласної ради №477 для бюджетних установ, відповідає як умовам укладених між сторонами по справі договорів, так і вимогам чинного законодавства України.
Колегія суддів зазначає, що у розглядуваному випадку тариф ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» є єдиним для всіх споживачів Полтавської області і будь-які підстави для обрахування вартості теплової енергії для споживачів м.Кременчука за окремим тарифом, як на тому наполягає апелянт, у відповідача відсутні, у тому числі, із міркувань необхідності дотримання умов чинних договорів та заборони перегляду ціни після виконання (споживання тепла).
Судова колегія враховує, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03.10.2023 у справі №440/4765/23, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2024, адміністративний позов ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» до Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання протиправними та скасування рішень задоволено частково; визнано протиправним та скасовано п. 1 рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 13.01.2023 №86 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 20.10.2022 №1508» в частині внесення змін до рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 20.10.2022 №1508 «Про визнання Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води» про зобов'язання Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» застосовувати до своїх споживачів у м. Кременчуці тарифи на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, розмір яких не перевищує рівень тарифів, що застосовувалися до цих споживачів станом на 24.02.2022, та здійснити перерахунок вартості плати за комунальні послуги споживачам у м. Кременчуці за період, у якому нарахована ціна за послугу вище, ніж станом на 24.02.2022 у м.Кременчуці, шляхом зменшення плати.
За змістом апеляційної скарги позивач, з посиланням на пункту 9.1 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, затвердженого постановою НКРЕКП №1174 від 25.06.2019, зазначає про необхідність отримання згоди органу місцевого самоврядування для встановлення двоставкового тарифу.
Судова колегія відхиляє цей аргумент як юридично необґрунтований, адже вимога щодо погодження застосування двоставкової моделі тарифоутворення органом місцевого самоврядування передбачена винятково для суб'єктів господарювання, які є ліцензіатами НКРЕКП.
Так, пп.9.1 п.9 Порядку №1174 передбачено, що ліцензіатам, які одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії можуть в установленому порядку встановлюватися двоставкові тарифи на теплову енергію для всіх категорій споживачів, у разі згоди органу місцевого самоврядування, на території якого провадиться зазначена ліцензована діяльність.
При цьому відповідно до п.1.1 Порядку №1174 цей Порядок визначає механізм формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання для суб'єктів природних монополій і суб'єктів господарювання на суміжних ринках, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з виробництва теплової енергії, її транспортування магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання, які є ліцензіатами НКРЕКП.
Натомість, як правильно зауважив суд першої інстанції у своєму рішенні, ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» отримало ліцензії на відповідні види діяльності від Полтавської обласної державної адміністрації, а не від НКРЕКП. Відповідно, вимоги Порядку №1174 до відповідача не застосовуються, а отже, отримання згоди органу місцевого самоврядування на впровадження двоставкового тарифу не є обов'язковим.
Отже, відсутність погодження з Кременчуцькою міською радою не є порушенням процедури затвердження тарифів, а доводи апелянта ґрунтуються на неправильному тлумаченні нормативного регулювання та намаганні застосувати до відповідача правила, які стосуються інших категорій ліцензіатів.
Що стосується посилання апелянта на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 04.04.2024 у справі №917/730/23 за позовом ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» до КП «Теплоенерго» про визнання укладеними пунктів договору, то колегія суддів зазначає, що правовідносини у справі, на яку посилається позивач не є подібними. Так, у цій справі №917/1295/23 правовідносини стосуються зобов'язання відповідача здійснити перерахунок вартості вже наданих/отриманих послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води позивачу на підставі індивідуальних договорів, з умовами яких був обізнаний позивач на час споживання послуг та отримання відповідних рахунків, оскільки такий договір є публічним договором приєднання і опублікований на офіційному сайті підприємства, проте не заперечував проти цих умов та не звертався до відповідача з пропозицією про необхідність врегулювання цього питання, тоді як у справі №917/730/23 правовідносини стосуються врегулювання переддоговірного спору в судовому порядку.
Отже, у справі, що переглядається, і справі №917/730/23, правовідносини відрізняються за матеріально-правовим регулюванням, змістом заявлених позовних вимог, підставами та предметом позову, встановленими судами обставинами справи, що виключає подібність спірних правовідносин.
При цьому суд звертає увагу на те, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2024 у справі № 191/4364/21 у пункті 18.8 зазначено таке:
«Отже, правовий висновок - це умовивід з приводу тлумачення тієї норми права, що застосована саме Верховним Судом з метою правильного та справедливого вирішення спору у справі. Вочевидь Верховний Суд не має повноважень формулювати висновки щодо тих норм права, які ним не застосовані під час розв'язання спору».
У справі №917/730/23, на яку посилається скаржник в обґрунтування апеляційної скарги, Верховний Суд не давав висновку щодо питання застосування частини першої статті 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування», а також постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2022 №502 «Деякі питання регулювання діяльності у сфері комунальних послуг у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану». Верховний Суд у справі №917/730/23 зазначив, що наведені у касаційній скарзі доводи фактично стосуються необхідності переоцінки доказів, тобто зводяться до заперечення обставин, встановлених судами попередніх інстанцій під час розгляду справи, та перегляду вже здійсненої оцінки доказів у справі. Суд за змістом рішення прямо вказав про те, що скаржником не доведено необхідності у формуванні висновку Верховного Суду щодо застосування наведеної ним норми права у спірних правовідносинах. Постанова Верховного Суду зі справи №917/730/23 мотивована з урахуванням обставин, встановлених судами попередніх інстанцій у справі на підставі оцінки ними доказів (включно з роз'ясненням Міністерства розвитку громад та територій України від 25.08.2022, листами зазначеного Міністерства від 18.11.2022, від 16.02.2023 тощо), з яких виходив, зокрема, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, без переоцінки Верховним Судом доказів у справі, з огляду на межі розгляду справи судом касаційної інстанції, визначені статтею 300 ГПК України.
Враховуючи вище викладене, судова колегія дійшла висновку, про те, що вимоги позивача про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок вартості наданих послуг з постачання теплової енергії не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства України, є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даному випадку суд апеляційної інстанції вважає, що скаржникові надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. Доводи, наведені апелянтом не спростовують висновків господарського суду першої інстанції та не свідчать про допущення будь-яких порушень при прийнятті оскаржуваного рішення. Колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване судове рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування або зміни вказаного рішення відсутні. З огляду на викладене, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційних вимог.
Ураховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені апелянтом, у зв'язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 129, 269, 270, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Комунального некомерційного медичного підприємства «Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т.Богаєвського» залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Полтавської області від 03.06.2025 у справі №917/1295/23 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 15.12.2025.
Головуючий суддя Р.А. Гетьман
Суддя В.В. Россолов
Суддя В.С. Хачатрян