про відкриття апеляційного провадження
15 грудня 2025 року м. Харків Справа №922/2151/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В., суддя Хачатрян В.С.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Фізичної особи - підприємця Редея Олександра Петровича (вх.№2292Х від 30.10.2025) на рішення Господарського суду Харківської області від 21.08.2025 у справі №922/2151/25 (м. Харків, суддя Пономаренко Т.О., повне рішення складено 21.08.2025)
за позовом Харківського обласного центру зайнятості, м. Харків,
до Фізичної особи-підприємця Редея Олександра Петровича, м. Харків,
про стягнення коштів мікрогранту, -
20.06.2025 Харківський обласний центр зайнятості звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Редея Олександра Петровича, в якій просив суд:
- стягнути з фізичної особи-підприємця Редея Олександра Петровича (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на рахунок уповноваженого банку, з якого здійснювалося перерахування мікрогранту, за наступними реквізитами: отримувач: AT "Ощадбанк", код отримувача: 00032129, надавач платіжних послуг отримувача: AT "Ощадбанк", рахунок отримувача: НОМЕР_2 , призначення платежу: "Повернення гранту (мікрогранту) ФОП Редея Олександра Петровича (РНОКПП НОМЕР_1 )" коштів мікрогранту в сумі 250 000,00 грн.;
- стягнути з фізичної особи-підприємця Редея Олександра Петровича (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Харківського обласного центру зайнятості (код ЄДРПОУ 03491277, вул. Громадського Олега, 1-А, м. Харків, 61068, рахунок UА648201720355489001017099650, Держказначейська служба України, м. Київ) суму сплаченого при подачі позову до суду судового збору - 3750,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання мікрогранту в частині створення протягом 6 місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку двох робочих місць з працевлаштуванням на них осіб на строк не менш як на 24 місяці.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.08.2025 позов Харківського обласного центру зайнятості до Фізичної особи-підприємця Редея Олександра Петровича про стягнення коштів мікрогранту - задоволено. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Редея Олександра Петровича на рахунок уповноваженого банку, з якого здійснювалося перерахування мікрогранту, за наступними реквізитами: отримувач: AT "Ощадбанк", код отримувача: 00032129, надавач платіжних послуг отримувача: AT "Ощадбанк", рахунок отримувача: НОМЕР_2 , призначення платежу: "Повернення гранту (мікрогранту) ФОП Редея Олександра Петровича (РНОКПП НОМЕР_1 )" суму коштів мікрогранту в розмірі 250 000 (двісті п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Редея Олександра Петровича на користь Харківського обласного центру зайнятості суму сплаченого при подачі позову до суду судового збору у розмірі 3 750 (три тисячі сімсот п'ятдесят) грн. 00 коп. Постановлено видати накази після набрання рішенням законної сили.
Фізична особа - підприємець Редей Олександр Петрович з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм чинного законодавства, просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 21.08.2025 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог; на період розгляду справи в суді апеляційної інстанції зупинити виконання оскаржуваного судового рішення від 21.08.2025.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.11.2025 витребувано з Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/2151/25. Відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
06.11.2025 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/2151/25 (вх.№12955).
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.11.2025 апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Редея Олександра Петровича (вх.№2292Х від 30.10.2025) на рішення Господарського суду Харківської області від 21.08.2025 у справі №922/2151/25 залишено без руху. Встановлено апелянту десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги.
Підставою залишення апеляційної скарги без руху стала відсутність доказів сплати судового збору при поданні апеляційної скарги та відсутність доказів поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
В строк, наданий судом, від апелянта надійшла заява (вх.№13517 від 21.11.2025) про усунення недоліків апеляційної скарги на виконання вимог ухвали суду від 11.11.2025. Зокрема, апелянтом надано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з доказами поважності причин його пропуску та клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.11.2025 у задоволенні клопотання Фізичної особи - підприємця Редея Олександра Петровича про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Продовжено Фізичній особі - підприємцю Редею Олександру Петровичу строк на усунення недоліків, встановлених при поданні апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 21.08.2025 у справі №922/2151/25. Встановлено Фізичній особі - підприємцю Редею Олександру Петровичу строк на усунення недоліків - протягом 5 (п'яти) днів з дня вручення даної ухвали.
Від апелянта надійшло клопотання (вх.№14183 від 09.12.2025) про звільнення від сплати судового збору та продовження строку на усунення недоліків.
Розглянувши вказане клопотання апелянта (вх.№14183 від 09.12.2025), колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Судом встановлено, що ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 26.11.2025, якою встановлено строк на усунення недоліків - протягом 5 (п'яти) днів з дня вручення даної ухвали, доставлено до електронного кабінету Редея О.П. 27.11.2025, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа.
З клопотанням про звільнення від сплати судового збору та продовження строку на усунення недоліків скаржник звернувся до суду апеляційної інстанції через представника 08.12.2025 за допомогою системи «Електронний суд».
Водночас, у поданому клопотанні апелянт просить продовжити строк на усунення недоліків. Скаржник зазначає, що з вказаною ухвалою суду відповідач ознайомився 01.12.2025 шляхом отримання від свого представника повного тексту через мобільний месенджер «Ватсап», додаток «ДІЯ» у нього не працює, він не має можливості своєчасно ознайомитись з документами у власному електронному кабінеті та подати відповідні документи, підписавши їх ЕЦП. Отже оскільки відповідач фактично ознайомлений з ухвалою суду 01.12.2025, останній просить суд продовжити строк на усунення недоліків і подання клопотання про звільнення від сплати судового збору з довідками ДПС України.
Враховуючи наведені у клопотанні скаржника об'єктивні та непереборні обставини, які перешкоджали останньому звернутися із відповідним клопотання в строк, встановлений судом, зважаючи на обов'язок суду сприяти учасникам справи у реалізації їх процесуальних прав з дотриманням принципу розумності та пропорційності, з метою уникнення надмірного формалізму та необхідності додержання балансу між метою забезпечення належної процесуальної поведінки сторони та забезпеченням її права на апеляційне оскарження судового рішення, колегія суддів вважає за можливе продовжити строк на усунення недоліків.
В обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору, поданого на виконання вимог ухвали суду від 26.11.2025, апелянт посилається на те, що офіційно не має доходів, перебуває у стані фактичного банкрутства, ФОП припинено, що підтверджується довідками ОК-5, ОК-7 та документами про закриття ФОП. Після початку війни його бізнес знищено, а будь-яка можливість працювати - втрачена. Вимога сплатити судовий збір у розмірі, який є для нього непосильним, фактично позбавляє його можливості подавати апеляцію і реалізувати своє право на захист. Відповідач просить суд звільнити його від сплати судового збору, оскільки є малозабезпеченою особою, підприємницька діяльність не ведеться у зв'язку із її припиненням, доходів він не має, сплатити судовий збір не має можливості.
Скаржником на підтвердження факту неспроможності сплати судового збору до клопотання додано Відомості з державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 01.12.2025 за період з січня 2024 року по жовтень 2025 року та від 25.08.2025 за період з 1 кварталу 2025 року по 3 квартал 2025 року.
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік умов, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, а також зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Так, відповідно до пункту першого частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умов, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу. Згідно з частиною 2 статті 8 зазначеного вище Закону суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.
Із матеріалів апеляційної скарги та доданих заявником до клопотання документів, вбачається, що апелянт є суб'єктом, якому надається безоплатна правова допомога. Відповідно до Відомостей з державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 01.12.2025 за період з січня 2024 року по жовтень 2025 року сума доходу Редея О.П. становить 45000,00 грн (березень 2024 року, продаж рухомого майна), інших доходів за попередній календарний рік не зазначено. При цьому розмір судового збору, який необхідно сплатити у даному випадку (4500,00 грн), перевищує 5 відсотків розміру річного доходу апелянта за попередній календарний рік.
Відповідно до Відомостей з державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 25.08.2025 за період з 1 кварталу 2025 року по 3 квартал 2025 року доходи у Редея О.П. відсутні. Крім того, 21.11.2025 до суду апеляційної інстанції апелянтом подано Виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12.06.2025, відповідно до якої підприємницьку діяльність ФОП Редея Олександра Петровича припинено, про що 11.06.2025 внесено відповідний запис.
Таким чином, колегія суддів вважає, що вищенаведені обставини та докази на їх підтвердження свідчать про об'єктивну неспроможність скаржника сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги.
Враховуючи викладене та оцінивши доводи клопотання, враховуючи введення воєнного стану в Україні та забезпечення реалізації принципу доступу до суду, зважаючи на те, що скаржник є фізичною особою, а розмір судового збору, який необхідно сплатити у даному випадку, перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік, колегія суддів вважає за можливе задовольнити клопотання апелянта про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги та звільнити Фізичну особу - підприємця Редея Олександра Петровича від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 21.08.2025 у справі №922/2151/25.
Щодо клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження, поданого апелянтом на виконання вимог ухвали суду від 11.11.2025 про залишення апеляційної скарги без руху, колегія суддів зазначає наступне.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження у клопотанні, поданому на виконання вимог ухвали суду від 11.11.2025, апелянт посилається на те, що після отримання доручення від Східного МРЦ про надання безоплатної правової допомоги Редею О.П. представником відповідача було направлено через систему «Електронний Суд» заяву про надання доступу до електронної справи та ознайомлення з матеріалами для складання апеляційної скарги. Ані в електронному виді, ані в паперовому представником відповідача не було отримано відповіді від Господарського суду Харківської області на першу заяву про ознайомлення з матеріалами справи. 23.09.2025 в електронному кабінеті було відображено тільки надходження заяви про ознайомлення, однак до матеріалів справи в електронному виді доступ не наданий був. Доступ до матеріалів справи в електронному виді був наданий судом першої інстанції після подання представником відповідача 09.10.2025 повторної заяви про це. Без отримання повного тексту рішення суду неможливо виконати вимоги ГПК України щодо належного мотивування апеляційної скарги. Сам відповідач перебуває за кордоном, доступ до електронної справи у нього обмежений у зв'язку із поганою роботою мобільного додатку «Дія», відсутністю електронного ключа та необхідністю його оновлення, тож він не зміг вчасно ознайомитись з рішенням суду, яке оскаржується. До клопотання заявник додав скрін-шоти надходження повідомлень до електронного кабінету системи ЄСІТС по даній справі.
Судом встановлено, що повне оскаржуване рішення суду складено 21.08.2025. Враховуючи зазначене, останній день строку встановленого для оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 21.08.2025 в апеляційному порядку - 10.09.2025.
Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, представник скаржника звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою через систему «Електронний суд» 29.10.2025, тобто поза межами процесуального строку на апеляційне оскарження.
Загальний порядок відновлення пропущених процесуальних строків врегульований статтею 119 Господарського процесуального кодексу України відповідно до якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. У частині 3 цієї ж статті вказано, строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст.256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. У частині 3 цієї ж статті вказано, строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов'язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду. Право на суд, одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, 15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі «Мушта проти України» зазначено: «право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.».
Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (див. рішення у справі Волчлі проти Франції (Walchli v. France), заява № 35787/03, п. 29, від 26 липня 2007 року).
Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992).
При цьому, надмірний формалізм під час відмови у розгляді заяви скаржника, суттєво обмежує його право на звернення до суду, що є порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.12.2016 у справі «ТОВ «ФРІДА» проти України»).
Тобто, суд має дотримуватися розумного ступеня пропорційності, уникати надмірного формалізму та непропорційності між застосованими засобами та поставленою метою.
У рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває дотепер.
Запровадження воєнного стану може бути підставою, яка повинна враховуватися судом при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку.
Відповідно до п. 6 Рекомендацій Ради судді України від 02.03.2022 рекомендовано виважено підходити до питань, пов'язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів зазначає, що пропуск строку на апеляційне оскарження у даному випадку є незначним, а тому, за вказаних обставин справи та поточних умов здійснення правосуддя, з огляду на зазначені у клопотанні обставини, зокрема, технічні проблеми доступу відповідача до його електронного кабінету та ознайомлення представника із оскаржуваним судовим рішенням 09.10.2025, поновлення зазначеного строку не порушує принципу правової визначеності та остаточності судового рішення. Таким чином, з метою дотримання прав особи на доступ до правосуддя, визначених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтею 129 Конституції України, статтею 256 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що причини пропуску строку подання скарги є поважними, а тому клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги підлягає задоволенню.
З огляду на усунення скаржником недоліків, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідає вимогам статті 258 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною третьою статті 174 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої та третьої статті 262 Господарського процесуального кодексу України про відкриття апеляційного провадження у справі суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу. Питання про відкриття апеляційного провадження у справі вирішується не пізніше п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, передбаченому статтею 260 цього Кодексу.
Заперечень проти відкриття апеляційного провадження в порядку частини другої статті 262 Господарського процесуального кодексу України від учасників справи не надходило.
Судова колегія дійшла висновку про відкриття апеляційного провадження у справі.
Крім того, колегія суддів вказує, що відповідно до ч. 10 ст. 270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Виходячи із зазначених вище правових норм, враховуючи що ціна позову є меншою, ніж 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також те, що справа не відноситься до справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (ч. 4 ст. 247 ГПК України), вказана справа підлягає розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Отже, колегія суддів дійшла висновку здійснювати розгляд апеляційної скарги в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Керуючись ст.ст.234, 235, 256, 258, 262, 263, 270 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -,
1.Поновити Фізичній особі - підприємцю Редею Олександру Петровичу пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження у справі №922/2151/25.
2.Клопотання Фізичної особи - підприємця Редея Олександра Петровича про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на судове рішення задовольнити.
3.Звільнити Фізичну особу - підприємця Редея Олександра Петровича від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 21.08.2025 у справі №922/2151/25.
4.Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця Редея Олександра Петровича (вх.№2292Х від 30.10.2025) на рішення Господарського суду Харківської області від 21.08.2025 у справі №922/2151/25.
5.Розгляд апеляційної скарги здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
6.Встановити позивачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали. Відзив має бути оформлено у відповідності до вимог ст.263 Господарського процесуального кодексу України, якою, зокрема, передбачено, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
7.Східним апеляційним господарським судом в умовах воєнного стану, зважаючи на утруднення реалізації учасниками справи прав, наданих їм Господарським процесуальним кодексом України рекомендовано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати документи (відзиви, заяви, клопотання тощо) з використанням програми «Електронний суд».
Реєстрація в електронному кабінеті можлива за посиланням https://id.court.gov.ua/rt.gov.ua/sud4875/
8.Учасникам судового процесу необхідно повідомити суд про їх номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або інші засоби зв'язку, зокрема, мобільного (за їх наявності), які можуть бути використані для викликів або повідомлень.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.
Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати за веб-адресою https://court.gov.ua/sud4875
Головуючий суддя Р.А. Гетьман
Суддя В.В. Россолов
Суддя В.С. Хачатрян