Справа № 761/40301/23
Провадження №1-кп/761/1934/2025
15 грудня 2025 року м. Київ
Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) судовий розгляд у кримінальному провадженні № 22023000000000934 від 15.09.2023 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Курячівка Марківського району Луганської області, громадянина України, останнє відоме місце реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_1 , документованого паспортом громадянина України НОМЕР_1 , виданого Марківським РВ УМВС України в Луганській області, паспортом громадянина України для виїзду за кордон номер НОМЕР_2 , виданого 27.12.2010, орган видачі 4401, раніше не судимого,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки селища Марківка Марківського району Луганської області, громадянки України, останнє відоме місце реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_2 , документованої паспортом громадянина України: НОМЕР_3 , виданого 18.01.1996 Марківським РВ УМВС України в Луганській області, паспортом громадянина України для виїзду за кордон номер НОМЕР_4 , виданого 25.10.2017 Марківським відділом Управління Державної міграційної служби України в Луганській області, раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 111-1 КК України, -
Відповідно до пред'явленого обвинувачення, досудовим розслідуванням встановлено, що співзасновник та заступник директора СТОВ «Агрофірма «Марківське» (ЄДРПОУ 38817557) ОСОБА_5 вчинив умисний злочин за таких обставин.
24.02.2022 о 05 годині президент російської федерації оголосив про рішення розпочати військову операцію в Україні.
Того ж дня, близько 05 год. 10 хв. збройними силами російської федерації, що діяли за наказом керівництва російської федерації та збройних сил російської федерації, здійснено запуск крилатих та балістичних ракет по аеродромах, військових штабах, складах, підрозділах Збройних Сил України та інших військових формувань. Після чого, тоді ж, війська російської федерації вдерлися сухопутним шляхом на територію суверенної держави України.
У зв'язку з чим, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який продовжено і діє на даний час.
У подальшому, 24.02.2022 військовослужбовці збройних сил рф, шляхом збройної агресії, спільно з представниками так званої «ЛНР», які є частиною окупаційної адміністрації рф, вдерлися на територію України та здійснили тимчасову окупацію Луганської області, зокрема територіальних громад Старобільского та інших районів Луганської області разом із державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, іншими об'єктами суверенної держави України. Після чого, наприкінці лютого - початку березня 2022 року державою-агресором рф функціонально відповідальними за управління тимчасово окупованою (захопленою) територію створено підконтрольні рф самопроголошені окупаційні адміністрації та органи, які узурпували виконання владних, адміністративних повноважень та розпочали виконувати властиві органам державної влади та органам місцевого самоврядування функції.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» вся територія Марківської селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області (код UA44140050000026566) перебуває в тимчасовій окупації російською федерацією з 24.02.2022.
Таким чином, у зв'язку із веденням агресивної війни з боку російської федерації проти України, з лютого 2022 року селище Марківка Старобільського району Луганської області окуповано та встановлено загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації держави-агресора рф.
Водночас досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_5 будучи громадянином України, співзасновником та заступником директора СТОВ «Агрофірма «Марківське» (ЄДР 38817557, Луганська область, Старобільський (Марківський) район, с-ще Марківка, вул. Центральна, 121), на початку березня 2022 року, усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, та встановлення окупаційною адміністрацією рф повного контролю над Старобільським районом Луганської області, де зареєстровано та фактично знаходиться підконтрольний останньому вказаний суб'єкт підприємницької діяльності та його виробничі потужності, з метою збереження майна підприємства та своїх особистих корисливих мотивів, що спрямовані на отримання прибутків, з метою продовження здійснення фінансово-господарської діяльності вказаного вище суб'єкта господарювання, вступив у злочинну змову з громадянкою України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є бухгалтером СТОВ «Агрофірма «Марківське».
При цьому ОСОБА_5 та ОСОБА_6 розуміли, що здійснювати фінансово-господарську діяльність СТОВ «Агрофірма «Марківське» вони зможуть лише у взаємодії з державою - агресором та її незаконними органами влади та окупаційною адміністрацією, що в свою чергу, призведе до перереєстрації вказаного товариства у незаконних органах влади, сплаті податків окупаційній адміністрації та постачання товарів на територію держави-агресора та окуповану територію України.
У зв'язку з наведеним, у вказаний період часу у ОСОБА_5 , за попередньою з мовою з ОСОБА_6 , виник умисел на провадження фінансово-господарської діяльності СТОВ «Агрофірма «Марківське» у взаємодії з державою-агресором та її незаконними органами та окупаційною адміністрацією.
Діючи з метою його реалізації ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_6 , знаходячись на окупованій території Луганської області, розробив план спільної злочинної діяльності. Відповідно до даного плану ОСОБА_5 мав здійснювати загальний контроль за товарообігом підприємства, приймати рішення щодо виплати заробітних плат працівникам, погоджувати та контролювати обсяги зібраної агропродукції, відкривати рахунки у банківських установах держави агресора, укладати договори на постачання агропродукції та мав забезпечувати здійснення діяльності вказаного суб'єкта господарювання у взаємодії з державою-агресором її незаконними органами та окупаційною адміністрацією, що незаконно діє на території Луганської області. У свою чергу бухгалтер ОСОБА_6 повинна контролювати обсяги зібраної агропродукції, готувати товаро-супровідні документи, контролювати витрати та надходження грошових коштів на рахунки за реалізовану продукцію та системно звітувати з цього приводу ОСОБА_5 .
Так, ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_6 свідомо та умисно задля виконання спільного злочинного умислу залишилися на окупованій державою-агресором рф території Луганської області, де перебуваючи за адресою: Луганська область, Старобільський район, с-ще Марківка, вул. Центральна, буд. 121, у період з липня по листопад 2022 року розпочали активні дії щодо налагодження фінансово-господарської діяльності у взаємодії з окупаційною адміністрацією рф та незаконну перереєстрацію СТОВ «Агрофірма «Марківське» у органах влади окупаційної адміністрації держави-агресора.
Так зокрема, 19.08.2022 на виконання спільного злочинного умислу направленого на провадження фінансово-господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором її незаконними органами влади та окупаційною адміністрацією, ОСОБА_5 налагодив стійкі робочі та ідеологічні зв'язки з представниками незаконних органів влади та місцевої окупаційної адміністрації рф та досягнутих з ними домовленостей забезпечив СТОВ «Агрофірма «Марківське» незаконну реєстрацію в «Межрайнной иснпекции Федеральной налоговой службы №1 по Луганской Народной Республике» та незаконне отримання «ОГРН № 1229400048756», що підтверджує так звану державну реєстрацію підприємства.
Указаними умисними діями ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_6 фактично підтримали та реалізували рішення держави - агресора та її окупаційної адміністрації для подальшого провадження фінансово-господарської діяльності на тимчасово окупованій території Луганської області у взаємодії з державою-агресором та її окупаційною адміністрацією та незаконними органами влади.
Так, відповідно до вказаної незаконної реєстрації та заздалегідь розробленого спільного злочинного умислу засновником - власником СТОВ «Агрофірма «Марківське» та керуючим цієї юридичної особи виступив ОСОБА_5 , а бухгалтером товариства ОСОБА_6 .
Основним видом діяльності СТОВ «Агрофірма «Марківське» є: вирощування зернових культур, бобових культур і насіння олійних культур; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; надання в оренду сільськогосподарських машин і устаткування; виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості. Виробничі потужності та земельні ділянки, на яких впроваджена господарська діяльність з вирощування та збору зернових культур, бобових культур і насіння олійних культур знаходяться на тимчасово окупованій державою-агресором рф території Старобільського району Луганської області.
Надалі, у період серпня-листопада 2022 року ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу з ОСОБА_6 , з метою впровадження фінансово-господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором її окупаційною владою та незаконними органами та отриманням прибутку, знаходячись на окупованій території Луганської області за адресою: Луганська область, Старобільський район, с-ща Марківка, вул. Центральна, буд. 121, за допомогою інтернет месенджера «Telegram», що зареєстрований на його номер телефону НОМЕР_5 надавав розпорядження бухгалтеру ОСОБА_6 та працівникам підприємства здійснити збір сільськогосподарських культур з полів (насіння соняшника, пшениці), провести їх лабораторний аналіз якості задля їх подальшого продажу підприємствам, що знаходяться на території держави-агресора рф.
У свою чергу бухгалтер ОСОБА_6 , діючи на виконання спільного злочинного умислу з ОСОБА_5 , знаходячись на окупованій території за місцем знаходження вказаного аграрного підприємства, у вказаний період часу здійснювала контроль за обліком зібраних працівниками СТОВ «Агрофірма «Марківське» сільськогосподарських культур, займалася пошуком джерел збуту, готувала товаро-супровідні документи, договори, контролювала витрати та надходження грошових коштів на рахунки підприємства та систематично за допомогою інтернет месенджера «Telegram», що зареєстрований на її номер телефону НОМЕР_6 звітувала ОСОБА_5 шляхом надсилання відповідних текстових та графічних повідомлень на його обліковий запис в месенджері «Telegram» з номером телефону НОМЕР_5 .
Надалі 01.09.2022 ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, на виконання договору № ДБС/056373 від 01.09.2022 відкрив в ПАО «Промсвязьбанк» (м. Москва) рахунок № 40807810509400005237 для забезпечення здійснення фінансово-господарської діяльності СТОВ «Агрофірма «Марківське» на окупованій території та зарахування коштів за реалізовану продукцію у взаємодії з державою-агресором її окупаційною владою та незаконними органами влади.
У подальшому ОСОБА_5 , перебуваючи у невстановленому слідством місці на окупованій території Луганської області, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 , та з метою реалізації злочинного умислу, спрямованого на провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором її незаконними органами влади та окупаційною адміністрацією, та з метою отримання прибутків від такої діяльності на заздалегідь відкритий в ПАО «Промсвязьбанк» (м. Москва) рахунок № 40807810509400005237, у період з вересня по жовтень 2022 року здійснили реалізацію виготовленої агропідприємством продукції відповідно до наступних договорів:
1. Договору № АКВ-АГРОФИРМА МАРКОВСКОЕ-ЗЧТ-2022 від 01.09.2022 укладеного між керівником СТОВ «Агрофірма «Марківське» ОСОБА_5 та невстановленою посадовою особою ООО «Аквилон» (рф, Воронежская область, Верхнехавский р-н, с. Верхняя Хава, ул. Делезнодорожная, д. 120) на постачання насіння соняшника врожаю 2022 року в кількості 62 920 кг на суму 961 513,20 руб.
2. Договору № 08/10-22 від 13.10.2022 укладеного між керівником СТОВ «Агрофірма «Марківське» ОСОБА_5 та невстановленою посадовою особою ООО «Сантей» (рф, Белгородская область, г. Белгород, ул. Студенческая, д. 21А, помещ. 25/2) на постачання насіння соняшника врожаю 2022 року на суму 1 млн. 581 тис. 300 руб.
Дії ОСОБА_5 кваліфіковані як провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території та окупаційною адміністрацією держави-агресора, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 111-1 КК України
Відповідно до пред'явленого обвинувачення, досудовим розслідуванням встановлено, що бухгалтер СТОВ «Агрофірма «Марківське» (ЄДРПОУ 38817557) ОСОБА_6 вчинила умисний злочин за таких обставин.
24.02.2022 о 05 годині президент російської федерації оголосив про рішення розпочати військову операцію в Україні.
Того ж дня, близько 05 год. 10 хв. збройними силами російської федерації, що діяли за наказом керівництва російської федерації та збройних сил російської федерації, здійснено запуск крилатих та балістичних ракет по аеродромах, військових штабах, складах, підрозділах Збройних Сил України та інших військових формувань. Після чого, тоді ж, війська російської федерації вдерлися сухопутним шляхом на територію суверенної держави України.
У зв'язку з чим, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який продовжено і діє на даний час.
У подальшому, 24.02.2022 військовослужбовці збройних сил рф, шляхом збройної агресії, спільно з представниками так званої «ЛНР», які є частиною окупаційної адміністрації рф, вдерлися на територію України та здійснили тимчасову окупацію Луганської області, зокрема територіальних громад Старобільского та інших районів Луганської області разом із державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, іншими об'єктами суверенної держави України. Після чого, наприкінці лютого - початку березня 2022 року державою-агресором рф функціонально відповідальними за управління тимчасово окупованою (захопленою) територію створено підконтрольні рф самопроголошені окупаційні адміністрації та органи, які узурпували виконання владних, адміністративних повноважень та розпочали виконувати властиві органам державної влади та органам місцевого самоврядування функції.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» вся територія Марківської селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області (код UA44140050000026566) перебуває в тимчасовій окупації російською федерацією з 24.02.2022.
Таким чином, у зв'язку із веденням агресивної війни з боку російської федерації проти України, з лютого 2022 року селище Марківка Старобільського району Луганської області окуповано та встановлено загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації держави-агресора рф.
Водночас досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_6 будучи громадянкою України, бухгалтером СТОВ «Агрофірма «Марківське» (ЄДР 38817557, Луганська область, Старобільський (Марківський) район, с-ще Марківка, вул. Центральна, 121), на початку березня 2022 року, усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, та встановлення окупаційною адміністрацією рф повного контролю над Старобільським районом Луганської області, де зареєстровано та фактично знаходиться вказаний суб'єкт підприємницької діяльності та його виробничі потужності, з метою збереження майна підприємства та своїх особистих корисливих мотивів, що спрямовані на отримання прибутків, з метою продовження здійснення фінансово-господарської діяльності вказаного вище суб'єкта господарювання, вступила у злочинну змову з співзасновником та заступником директора СТОВ «Агрофірма «Марківське» громадянином України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
При цьому ОСОБА_6 та ОСОБА_5 розуміли, що здійснювати фінансово-господарську діяльність СТОВ «Агрофірма «Марківське» вони зможуть лише у взаємодії з державою-агресором та її незаконними органами влади та окупаційною адміністрацією, що в свою чергу, призведе до перереєстрації вказаного товариства у незаконних органах влади, сплаті податків окупаційній адміністрації та постачання товарів на територію держави-агресора та окуповану територію України.
У зв'язку з наведеним, у вказаний період часу у ОСОБА_5 , за попередньою з мовою з ОСОБА_6 , виник умисел на провадження фінансово-господарської діяльності СТОВ «Агрофірма «Марківське» у взаємодії з державою-агресором та її незаконними органами та окупаційною адміністрацією.
Діючи з метою його реалізації ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_6 , знаходячись на окупованій території Луганської області, розробив план спільної злочинної діяльності. Відповідно до даного плану ОСОБА_5 мав здійснювати загальний контроль за товарообігом підприємства, приймати рішення щодо виплати заробітних плат працівникам, погоджувати та контролювати обсяги зібраної агропродукції, відкривати рахунки у банківських установах держави агресора, укладати договори на постачання агропродукції та мав забезпечувати здійснення діяльності вказаного суб'єкта господарювання у взаємодії з державою-агресором її незаконними органами та окупаційною адміністрацією, що незаконно діє на території Луганської області. У свою чергу бухгалтер ОСОБА_6 повинна контролювати обсяги зібраної агропродукції, готувати товаро-супровідні документи, контролювати витрати та надходження грошових коштів на рахунки за реалізовану продукцію та системно звітувати з цього приводу ОСОБА_5 .
Так, ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_5 свідомо та умисно задля виконання спільного злочинного умислу залишилися на окупованій державою-агресором рф території Луганської області, де перебуваючи за адресою: Луганська область, Старобільський район, с-ще Марківка, вул. Центральна, буд. 121, у період з липня по листопад 2022 року розпочали активні дії щодо налагодження фінансово-господарської діяльності у взаємодії з окупаційною адміністрацією рф та незаконну перереєстрацію СТОВ «Агрофірма «Марківське» у органах влади окупаційної адміністрації держави-агресора.
Так зокрема, 19.08.2022 на виконання спільного злочинного умислу направленого на провадження фінансово-господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором її незаконними органами влади та окупаційною адміністрацією, ОСОБА_5 налагодив стійкі робочі та ідеологічні зв'язки з представниками незаконних органів влади та місцевої окупаційної адміністрації рф та досягнутих з ними домовленостей забезпечив СТОВ «Агрофірма «Марківське» незаконну реєстрацію в «Межрайнной иснпекции Федеральной налоговой службы №1 по Луганской Народной Республике» та незаконне отримання «ОГРН № 1229400048756», що підтверджує так звану державну реєстрацію підприємства.
Указаними умисними діями ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_5 фактично підтримали та реалізували рішення держави - агресора та її окупаційної адміністрації для подальшого провадження фінансово-господарської діяльності на тимчасово окупованій території Луганської області у взаємодії з державою-агресором та її окупаційною адміністрацією та незаконними органами влади.
Так, відповідно до вказаної незаконної реєстрації та заздалегідь розробленого спільного злочинного умислу засновником - власником СТОВ «Агрофірма «Марківське» та керуючим цієї юридичної особи виступив ОСОБА_5 , а бухгалтером товариства ОСОБА_6 .
Основним видом діяльності СТОВ «Агрофірма «Марківське» є: вирощування зернових культур, бобових культур і насіння олійних культур; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; надання в оренду сільськогосподарських машин і устаткування; виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості. Виробничі потужності та земельні ділянки, на яких впроваджена господарська діяльність з вирощування та збору зернових культур, бобових культур і насіння олійних культур знаходяться на тимчасово окупованій державою-агресором рф території Старобільського району Луганської області.
Надалі, у період серпня-листопада 2022 року ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу з ОСОБА_6 , з метою впровадження фінансово-господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором її окупаційною владою та незаконними органами та отриманням прибутку, знаходячись на окупованій території Луганської області за адресою: Луганська область, Старобільський район, с-ща Марківка, вул. Центральна, буд. 121, за допомогою інтернет месенджера «Telegram», що зареєстрований на його номер телефону НОМЕР_5 надавав розпорядження бухгалтеру ОСОБА_6 та працівникам підприємства здійснити збір сільськогосподарських культур з полів (насіння соняшника, пшениці), провести їх лабораторний аналіз якості задля їх подальшого продажу підприємствам, що знаходяться на території держави-агресора рф.
У свою чергу бухгалтер ОСОБА_6 , діючи на виконання спільного злочинного умислу з ОСОБА_5 , знаходячись на окупованій території за місцем знаходження вказаного аграрного підприємства, у вказаний період часу здійснювала контроль за обліком зібраних працівниками СТОВ «Агрофірма «Марківське» сільськогосподарських культур, займалася пошуком джерел збуту, готувала товаро-супровідні документи, договори, контролювала витрати та надходження грошових коштів на рахунки підприємства та систематично за допомогою інтернет месенджера «Telegram», що зареєстрований на її номер телефону НОМЕР_6 звітувала ОСОБА_5 шляхом надсилання відповідних текстових та графічних повідомлень на його обліковий запис в месенджері «Telegram» з номером телефону НОМЕР_5 .
Надалі 01.09.2022 ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, на виконання договору № ДБС/056373 від 01.09.2022 відкрив в ПАО «Промсвязьбанк» (м. Москва) рахунок № 40807810509400005237 для забезпечення здійснення фінансово-господарської діяльності СТОВ «Агрофірма «Марківське» на окупованій території та зарахування коштів за реалізовану продукцію у взаємодії з державою-агресором її окупаційною владою та незаконними органами влади.
У подальшому ОСОБА_5 , перебуваючи у невстановленому слідством місці на окупованій території Луганської області, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 , та з метою реалізації злочинного умислу, спрямованого на провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором її незаконними органами влади та окупаційною адміністрацією, та з метою отримання прибутків від такої діяльності на заздалегідь відкритий в ПАО «Промсвязьбанк» (м. Москва) рахунок № 40807810509400005237, у період з вересня по жовтень 2022 року здійснили реалізацію виготовленої агропідприємством продукції відповідно до наступних договорів:
1. Договору № АКВ-АГРОФИРМА МАРКОВСКОЕ-ЗЧТ-2022 від 01.09.2022 укладеного між керівником СТОВ «Агрофірма «Марківське» ОСОБА_5 та невстановленою посадовою особою ООО «Аквилон» (рф, Воронежская область, Верхнехавский р-н, с. Верхняя Хава, ул. Делезнодорожная, д. 120) на постачання насіння соняшника врожаю 2022 року в кількості 62 920 кг на суму 961 513,20 руб.
2. Договору № 08/10-22 від 13.10.2022 укладеного між керівником СТОВ «Агрофірма «Марківське» ОСОБА_5 та невстановленою посадовою особою ООО «Сантей» (рф, Белгородская область, г. Белгород, ул. Студенческая, д. 21А, помещ. 25/2) на постачання насіння соняшника врожаю 2022 року на суму 1 млн. 581 тис. 300 руб.
Дії ОСОБА_6 кваліфіковані якпровадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території та окупаційною адміністрацією держави-агресора, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 111-1 КК України.
Обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 належним чином повідомлялися судом у встановленому законом порядку про день, час та місце розгляду даного кримінального провадження відносно них, проте в судові засідання не з'являлися, про причини неявки суд не повідомили.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 08.10.2024 кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 111-1 КК України, визначено здійснювати шляхом спеціального судового провадження, відповідно до ст. 323 КПК України, у відсутність обвинувачених (in absentia).
Розгляд кримінального провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених законом, та не суперечить прецедентній практиці Європейського суду з прав людини, згідно з рішенням якого від 24 травня 2007 року у справі «Да Лус Домингеш Ферейра проти Бельгії» судове засідання за відсутності підсудного не суперечить вимогам ст. 6 Конвенції, якщо останній зможе згодом домогтися нового судового рішення за його участю, в якому містилася б оцінка висунутих проти нього обвинувачень за фактичними і юридичними обставинами справи.
Крім цього, стороною обвинувачення під час досудового розслідування вжито заходів для повідомлення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про здійснення щодо них кримінального провадження, шляхом публікування повідомлень на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора та у засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме газеті «Урядовий кур'єр», а також направлення всіх документів захисникам обвинувачених.
Також суд повідомляв обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення відповідних повідомлень їх захисникам, а також шляхом опублікування оголошень у засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме газеті «Урядовий кур'єр», а також на офіційному вебсайті Шевченківського районного суду міста Києва.
З огляду на наявні матеріали кримінального провадження, суд не вбачає будь-яких інших можливостей, які могли б бути використані для повідомлення обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
За час спеціального досудового розслідування та спеціального судового розгляду обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 мали можливість визначитися з провадженням проти них та усвідомлюючи, що в них виник юридичний обов'язок постати перед судом, не змінили свою процесуальну поведінку та продовжили подальше ухилення від виконання своїх процесуальних обов'язків.
Таким чином, суд вважає, що наявні у справі докази свідчать про відмову ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від здійснення свого права предстати перед українським судом за діяння вчинені на території суверенної України та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчать про їх наміри від ухилення від кримінальної відповідальності.
Ухилення обвинувачених від правосуддя суд розцінює як реалізацію їх невід'ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості. Вказані висновки ґрунтуються і на правовій позиції Європейського суду з прав людини (справа «Колоцца проти Італії» від 12 лютого 1985 року, «Шомоді проти Італії» від 18 травня 2004 року та ін.), за якою суд при розгляді справи в порядку спеціального судового провадження зобов'язаний обґрунтувати, чи були здійснені всі можливі, передбачені законом, заходи щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.
Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.
Водночас, дане кримінальне провадження здійснювалось за обов'язковою участю захисника ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_4 , який здійснює їх захист на підставі ордерів, які долучені до матеріалів справи.
Захисник під час судового розгляду зазначив, що зібраними в ході досудового розслідування доказами не підтверджується вина ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 111-1 КК України, у зв'язку з чим просив постановити виправдувальний вирок.
В обґрунтування винуватості ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в інкримінованому їм кримінальному правопорушенні, сторона обвинувачення посилається на наступні докази, які були безпосередньо досліджені у судовому засіданні, а саме:
- протокол огляду від 02.02.2023, згідно якого оглянуто мережу «Інтернет», а саме в пошукову систему «Google» було введено: «Сервис навигации по базе данных деклараций соответствия. Данные с 2019 года.», здійснено перехід за посиланням, в наслідок чого відобразилася сторінку інтернет ресурсу з можливістю пошуку по сайту. В пошуковий рядок почергового вказано: «СООО Агрофирма Марковское», ООО «Великоцкое», «ООО Агрофирма Деметра-С». Крім того, здійснено вхід на інтернет ресурс федеральної податкової служби російської федерації, відкрито вкладку «предоставление сведений из ЕГРЮЛ/ЕГРИП», у якому встановлено назву суб'єкта підприємницької діяльності: «СООО «Агрофирма Марковское». Згідно отриманої внаслідок огляду виписки від 02.02.2023 вбачається, що «СООО «Агрофирма Марковское» знаходиться за адресою: «Луганская Народная Республика, м.р-н Марковский, г.п. Марковское, пгт. Марковка», «Сведения о лице, имеющем право без доверенности действовать от имени юридического лица» - « ОСОБА_7 ». Крім того, долучені декларації відповідності від «СООО «Агрофирма Марковское», в яких в графі «пов'язані особи» вказані «Аквилион» та «Сантей». Крім того, в декларації відповідності (т. 2 а.с. 58-62) вказано: «заявитель - ООО «Сантей», производитель «СООО «Агрофирма Марковское»; в іншій декларації (т. 2 а.с. 63-66): «заявитель - ООО «Аквилион», производитель «СООО «Агрофирма Марковское»; (т. 2 а.с. 49-84);
- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 19.01.2023 за сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Марківське» (ЄДРПОУ 38817557), місцезнаходження: Луганська обл., Старобільський р-н, смт Марківка, вул. Центральна, 121, в переліку засновників (учасників) юридичної особи вказаний, зокрема, ОСОБА_5 (розмір частки: 5000,00) (т. 4 а.с. 37-48);
- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 19.01.2023 за сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Просяне» (ЄДРПОУ 38817518), місцезнаходження: Луганська обл., Старобільський р-н, с. Просяне, вул. Кірова, 17, в переліку засновників (учасників) юридичної особи вказаний, зокрема, ОСОБА_5 (розмір частки: 1000,00) (т. 4 а.с. 58-66);
- картка платника податків СТОВ «Агрофірма «Марківське» (т. 4 а.с. 102-131);
- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії № 5/7/4/1-15449 від 17.10.2022 з додатком до нього у вигляді оптичного диска, згідно якого знято інформацію з електронних інформаційних систем, а саме додатку «Телеграм», який прив'язаний до номеру телефону НОМЕР_5 , яким, за версією сторони обвинувачення, користується ОСОБА_5 , в ході якого отримані скриншоти переписок з чату із абонентами « ОСОБА_8 », « ОСОБА_9 », « ОСОБА_10 », « ОСОБА_11 », « ОСОБА_12 », « ОСОБА_13 », « ОСОБА_14 », « ОСОБА_15 », « ОСОБА_16 », « ОСОБА_17 », « ОСОБА_18 », « ОСОБА_19 », « ОСОБА_20 », « ОСОБА_21 », « ОСОБА_22 », « ОСОБА_23 » та « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (т. 6 а.с. 1-183);
- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії № 5/7/4/1-21676 від 02.12.2022 з додатком до нього у вигляді оптичного диска, згідно якого знято інформацію з електронних комунікаційних мереж, що передається та приймається невстановленим мобільним телефоном з вказаним абонентським номером (т. 6 а.с. 184-203);
- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії № 5/7/4/1-22465 від 20.12.2022 з додатком до нього у вигляді оптичного диска, згідно якого знято інформацію з електронних інформаційних систем, а саме додатку «Телеграм», який прив'язаний до номеру телефону НОМЕР_7 , яким користується ОСОБА_6 , в ході якого отримані скриншоти переписок з чату із абонентами « ОСОБА_24 », « ОСОБА_25 », « ОСОБА_26 », « ОСОБА_27 », « ОСОБА_28 », « ОСОБА_29 », « ОСОБА_30 », « ОСОБА_31 », « ОСОБА_32 », « ОСОБА_33 » та « ОСОБА_34 » (т. 7 а.с. 2-98);
- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії № 5/7/4/1-22466 від 21.12.2022 з додатком до нього у вигляді оптичного диска, згідно якого знято інформацію з електронних комунікаційних мереж, що передається та приймається невстановленим мобільним телефоном з вказаним абонентським номером (т. 6 а.с. 99-220);
Інші документи, надані стороною обвинувачення у розпорядження суду, доказового значення у кримінальному провадженні не мають, оскільки вони не є доказами в розумінні ст. 84 КПК України зважаючи на те, що не містять наявності чи відсутності фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а тому у вироку суду відсутні посилання на них.
При цьому надані стороною обвинувачення письмові документи не є доказами, а лише процесуальними рішеннями, чи іншими рішеннями, які вирішують певні процедурні питання досудового розслідування, установлюють чи визначають певні процесуальні статуси, або їх затверджують, тому суд їх не оцінював відповідно до положень ст. 94 КПК України.
Крім того, судом безпосередньо досліджено доказ сторони захисту, а саме роздруківку з реєстру юридичних осіб рф, з якого вбачається, що в реєстрі юридичних осіб є 15 підприємств з назвою ООО «Аквилион», серед яких жодного, яке б було зареєстровано у «рф, Воронежская область, Верхнехавский р-н, с. Верхняя Хава, ул. Делезнодорожная, д. 120», тоді як за пошуком «ИНН 2310165912» знайдено зовсім інше підприємство.
У судовому засіданні допитані свідки обвинувачення ОСОБА_35 , який є директором та співзасновником СТОВ «Агрофірма Марківське», ОСОБА_36 , яка є головним бухгалтером, а також ОСОБА_37 , яка є заступником директора з фінансових питань СТОВ «Агрофірма Марківське», які пояснили, що їм нічого не відомо про факт, причини та обставини реєстрації СТОВ «Марківське» за законодавством країни агресора, причетності до цього ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а також будь якої господарської діяльності вказаного підприємства, зокрема і з суб'єктами підприємництва держави агресора, зазначеними у обвинувальному акті.
ОСОБА_35 показав, що він з 2021 року є власником 65% уставного фонду підприємства. Після початку повномасштабної агресії рф, виробничі потужності СТОВ перебувають на території, що захоплена ворогом. ОСОБА_5 займав посаду виробничого директора СТОВ, фактично був заступником свідка. Незважаючи на окупацію та неодноразові пропозиції виїхати на підконтрольну Україні територію, ОСОБА_5 відмовлявся, оскільки він не міг підвести пайщиків (близько 1300 чол.), жителів села, а також працівників підприємства. Він був, і на сподівання свідка лишився, патріотично налаштованим громадянином, який переживав і за Україну і за її громадян, у тому числі за жителів села Марківка та прилеглих сіл Луганської області, на території яких СТОВ здійснювало діяльність. Свідок вказав, що до червня 2022 року ще можна було якось зв'язуватися з працівниками підприємства, а пізніше зв'язок пропав. У зв'язку з цим було прийнято рішення про припинення трудових відносин з працівниками, що залишилися на окупованих територіях, у тому числі з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Від родичів ОСОБА_5 свідку стало відомо, що у нього окупанти неодноразово проводили обшуки та затримували його. ОСОБА_5 був співзасновником СТОВ, але мав лише 10% в уставному фонді. У зв'язку з цим, жодних дій щодо перереєстрації підприємства, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 здійснити не могли. Такі суб'єкти господарювання рф як «Сантей» та «Аквилон» чи їх представники, йому не відомі.
Свідки ОСОБА_38 та ОСОБА_37 надали аналогічні свідчення. При цьому, ОСОБА_39 зазначила, що вся техніка СТОВ, що була на початок окупації продовжує обліковуватися за підприємством, всі земельні ділянки також.
Таким чином свідки сторони обвинувачення не дали суду жодних свідчень на підтвердження обставин, викладених в обвинувальному акті.
Також у судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_40 , який є сином обвинуваченого ОСОБА_5 , який надав суду свідчення про те, що його батько залишився на тимчасово окупованій території України з міркувань совісті, оскільки не хотів залишати людей. На переконання свідка, батько, якщо і здійснив перереєстрацію товариства, то не з власної ініціативи. Мати свідка повідомляла йому, що до ОСОБА_5 неодноразово приходили представники окупаційної влади з обшуками, знімали з автомобіля, днів п'ять його не було вдома. Свідок запевнив, що батько є невинним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинувачених як учасників кримінального провадження, яке відбувається за їх відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку підвищений.
Суд допитав свідків, здійснив повне та всебічне дослідження обставин кримінального провадження й оцінив кожний наданий доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність наданих стороною обвинувачення доказів - з точки зору достатності та їх взаємозв'язку, виходячи із загальних засад кримінального провадження, зокрема, верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини та дійшов до наступного висновку.
У відповідно до ч. 1 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 91 КПК України однією з обставин, що підлягає доказуванню у кримінальному провадженні є винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
Законодавець в ст. 94 КПК України вказує, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке є основою для прийняття процесуальних рішень у кримінальному провадженні (постанови Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 688/788/15-к, від 08 жовтня 2019 року у справі № 195/1563/16-к, від 21 січня 2020 року у справі № 754/17019/17, від 16 вересня 2020 року у справі № 760/23459/17).
За змістом ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Частиною 4 ст. 111-1 КК України передбачена відповідальність за передачу матеріальних ресурсів незаконним збройним чи воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території, та/або збройним чи воєнізованим формуванням держави-агресора, та/або провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора.
Так, Кримінальний кодекс України не має визначення поняття господарської діяльності.
Проте, в пункті 14.1.36 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Таким чином, для кваліфікації дій особи за ч. 4 ст. 111-1 КК України суд в першу чергу має встановити чи здійснювала вона господарську діяльність у будь-якій формі.
Разом з тим, стороною обвинувачення не надано доказів щодо здійснення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 господарської діяльності.
Вказуючи в обвинувальному акті те, що ОСОБА_5 , перебуваючи у невстановленому слідством місці на окупованій території Луганської області, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 , та з метою реалізації злочинного умислу, спрямованого на провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором її незаконними органами влади та окупаційною адміністрацією, з метою отримання прибутків від такої діяльності, у період з вересня по жовтень 2022 року здійснили реалізацію виготовленої агропідприємством продукції відповідно до договору № АКВ-АГРОФИРМА МАРКОВСКОЕ-ЗЧТ-2022 від 01.09.2022 укладеного між керівником СТОВ «Агрофірма «Марківське» ОСОБА_5 та невстановленою посадовою особою ООО «Аквилон» (рф, Воронежская область, Верхнехавский р-н, с. Верхняя Хава, ул. Делезнодорожная, д. 120) на постачання насіння соняшника врожаю 2022 року в кількості 62 920 кг на суму 961 513,20 руб., а також договору № 08/10-22 від 13.10.2022 укладеного між керівником СТОВ «Агрофірма «Марківське» ОСОБА_5 та невстановленою посадовою особою ООО «Сантей» (рф, Белгородская область, г. Белгород, ул. Студенческая, д. 21А, помещ. 25/2) на постачання насіння соняшника врожаю 2022 року на суму 1 млн 581 тис. 300 руб., суду не надано жодного доказу на підтвердження цього.
Зокрема, стверджуючи про укладання керівником СТОВ «Агрофірма «Марківське» ОСОБА_5 вказаних вище двох договорів на постачання товару до держави-агресора, самих договорів суду надано не було.
Не знайшло також свого підтвердження належними та допустимими доказами обставини щодо вчинення ОСОБА_5 дій, спрямованих на забезпечення СТОВ «Агрофірма «Марківське» незаконної реєстрації в «Межрайнной иснпекции Федеральной налоговой службы №1 по Луганской Народной Республике», а також незаконне отримання «ОГРН № 1229400048756», що підтверджує так звану державну реєстрацію підприємства.
Оцінюючи вказані обставин, суд також враховує покази свідка директора та співзасновника СТОВ «Агрофірма Марківське» ОСОБА_41 , який вказав, що ОСОБА_5 був співзасновником СТОВ, але мав лише 10% в уставному фонді. У зв'язку з цим, жодних дій щодо перереєстрації підприємства, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 здійснити не могли.
Суд зазначає, що наданими документами не підтверджується незаконна реєстрація СТОВ «Агрофірма «Марківське» в «Межрайнной иснпекции Федеральной налоговой службы №1 по Луганской Народной Республике», а також незаконне отримання на підтвердження цього «ОГРН № 1229400048756», внаслідок активних дій ОСОБА_5 чи ОСОБА_6 , оскільки відповідних доказів суду надано не було та не виявлено.
Більш того, на підтвердження незаконної реєстрації СТОВ «Агрофірма «Марківське» стороною обвинувачення надано протокол огляду від 02.02.2023 (т. 2 а.с. 49-84), згідно якого на інтернет ресурсі федеральної податкової служби рф відкрито вкладку «предоставление сведений из ЕГРЮЛ/ЕГРИП», у якому встановлено назву суб'єкта підприємницької діяльності: «СООО «Агрофирма Марковское», проте, згідно отриманої внаслідок огляду виписки від 02.02.2023 вбачається, що «СООО «Агрофирма Марковское» знаходиться за адресою: «Луганская Народная Республика, м.р-н Марковский, г.п. Марковское, пгт. Марковка», а ОСОБА_5 вказаний тільки у графі «Сведения о лице, имеющем право без доверенности действовать от имени юридического лица», що робить суперечливим твердження сторони обвинувачення про начебто активні дії останнього, які призвели до незаконної реєстрації СТОВ «Агрофірма «Марківське».
Також не доведено жодним доказом те, що ОСОБА_5 , діючи від імені СТОВ «Агрофірма «Марківське», відкрив розрахунковий рахунок № 40807810509400005237 у ПАО «Промсвязьбанк» (м. москва) на підставі договору № ДБС/056373 від 01.09.2022, оскільки під час судового розгляду жодного оригіналу банківських документів, або їх належним чином завірені копії, надано не було.
Досліджуючи протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії № 5/7/4/1-15449 від 17.10.2022 з додатком до нього у вигляді оптичного диска, вбачається наявність в ньому ряду документів, проте встановити їх походження неможливо.
Такі долучені скриншоти як «Акт исследования образца № 1», де в кінці проставлено «Директор СООО «Агрофирма «Марковское» … ОСОБА_7 » (т. 6 а.с. 22) та «Расчет потребностей ГСМ СООО «Агрофирма «Марковское» на 2022 год» «Директор СООО «Агрофирма «Марковское» … ОСОБА_7 » (т. 6 а.с. 96), взагалі не містять підпису, хоча в кінці цих документів залишена графа для підпису начебто ОСОБА_5 .
Більш того, вказуючи у протокол № 5/7/4/1-15449 від 17.10.2022, що зафіксовано листування номеру телефону НОМЕР_5 , яким користується ОСОБА_5 , з абонентами « ОСОБА_8 », « ОСОБА_9 », « ОСОБА_10 », « ОСОБА_11 », « ОСОБА_12 », « ОСОБА_13 », « ОСОБА_14 », « ОСОБА_15 », « ОСОБА_16 », « ОСОБА_17 », « ОСОБА_18 », Рагуля», « ОСОБА_20 », «Третяк», « ОСОБА_22 », « ІНФОРМАЦІЯ_6 », « ІНФОРМАЦІЯ_5 », стороною обвинувачення не здобуто будь-яких відомостей з ким саме за їх версією вів листування начебто ОСОБА_5 .
Крім цього, досліджуючи зміст долучених скриншотів є очевидним, що всі вони є вхідними листами, проте будь-яких даних про те, що ОСОБА_5 здійснював листування в додатку «Телеграм» з номеру телефону НОМЕР_5 , матеріали справи не місять.
У цілому, із вказаного протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії № 5/7/4/1-15449 від 17.10.2022 неможливо встановити будь-яких відомостей, які б підтверджували обставини, викладені в обвинувальному акті.
Вказане вище також стосується протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії № 5/7/4/1-22465 від 20.12.2022 (т. 7 а.с. 1-98), з якого також не можливо встановити погодження отриманих скриншотів, а також з ким веде листування начебто ОСОБА_6 , а також яке значення листування з абонентами « ОСОБА_24 », « ОСОБА_25 », « ОСОБА_26 », « ОСОБА_27 », « ОСОБА_28 », « ОСОБА_29 », « ОСОБА_30 », « ОСОБА_31 », « ОСОБА_32 », « ОСОБА_33 » та « ОСОБА_34 » має значення для встановлення обставин, які викладені в обвинувальному акті.
Не може бути доказом винуватості ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в інкримінованому їм діянні протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії № 5/7/4/1-21676 від 02.12.2022 (т. 6 а.с. 184-203) та протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії № 5/7/4/1-22466 від 21.12.2022 (т. 7 а.с .99-220), оскільки досліджуючи їх зміст неможливо встановити розмови яких саме осіб були зафіксовані в ході зняття інформацію з електронних комунікаційних мереж, що передається та приймається невстановленим мобільним телефоном з вказаним абонентським номером, яким чином вони стосуються обставин, вказаних в обвинувальному акті.
Так наприклад, у протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії № 5/7/4/1-22466 від 21.12.2022 наявний скриншот «Договір про надання послуг з факторингу № 22/04/122 від 22.04.202», який нібито укладений з директором СТОВ «АГРОФІРМА «МАРКІВСЬКЕ» в особі ОСОБА_41 (т. 7 а.с. 187-190), а також «Договір « 0106-22 про відступлення права вимоги від 01.06.2022», який в свою чергу також нібито укладений з директором СТОВ «АГРОФІРМА «МАРКІВСЬКЕ» в особі ОСОБА_41 (т. 7 а.с. 211-212), що є незрозумілим суду яким чином вказані докази, надані стороною обвинувачення, мають підтверджувати обставини, викладені в обвинувальному акті.
Отже, під час судового розгляду не було встановлено жодного факту здійснення обвинуваченими ОСОБА_5 та ОСОБА_6 будь-яких господарських операцій щодо реалізації продукції, виконання робіт та/або надання послуг вартісного характеру у взаємодії з державою-агресором чи незаконним органом влади, що були створені на тимчасово окупованій території України та/або на виконання їх завдань чи програм.
При цьому, формулювання в обвинувальному акті того, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 залишилися на окупованій державою-агресором рф території Луганської області задля виконання спільного злочинного умислу не підтверджується жодним доказом, а є тільки припущення сторони обвинувачення.
Також не підтверджено жодним доказом вступ ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у злочинну змову на виконання спільного злочинного умислу направленого на провадження фінансово-господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором її незаконними органами влади та окупаційною адміністрацією, на виконання якого ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_6 розробив план спільної злочинної діяльності, відтак це знову ж таки є тільки припущенням сторони обвинувачення.
Суд наголошує на тому, що статтею 2 КПК України визначено - завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно статті 8 КІІК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права за свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.
Відповідно до ст. 17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини тлумачяться на користь такої особи.
Згідно ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
При цьому, саме прокурор, слідчий, згідно з вимогами ст. 25 КПК України, зобов'язані в межах своєї компетенції, розпочавши досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення, вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила, а також відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно з вимогами ст. 91 КПК доказуванню у кримінальному провадженні підлягають, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.
Обвинувальний вирок може бути постановлено судом лише в тому випадку, коли винуватість обвинуваченої особи доведено поза розумним сумнівом.
Отже, обвинувачення повинно довести «кожний факт», пов'язаний із злочином, щоб «не існувало жодної розумної підстави для сумнівів».
У даному провадженні стороною обвинувачення не доведено поза розумним сумнівом того, що ОСОБА_5 вчинив умисний злочин за викладених обвинувальному акті обставин, зокрема те, що він вчинив дії, які полягали у наступному:
1) вступив у злочинну змову з ОСОБА_6 ;
2) налагодив фінансово-господарську діяльність у взаємодії з окупаційною адміністрацією рф та незаконно перереєстрував СТОВ «Агрофірма «Марківське» у органах окупаційної адміністрації держави-агресора;
3) налагодив стійкі робочі та ідеологічні зв'язки з представниками незаконних органів влади та місцевої окупаційної адміністрації рф;
4) забезпечив СТОВ «Агрофірма «Марківське» незаконну реєстрацію в «Межрайонной инспекции Федеральной налоговой службы № 1 по Луганской Народной Республике» та незаконне отримання «ОГРН № 1229400048756», що підтверджує так звану державну реєстрацію підприємства;
5) відкрив в ПАО «Промсвязьбанк» (м. москва) рахунок № 40807810509400005237 на виконання договору № ДБС/056373 від 01.09.2022 для забезпечення здійснення фінансово-господарської діяльності СТОВ «Агрофірма «Марківське» на окупованій території та зарахування коштів за реалізовану продукцію у взаємодії з державою-агресором її окупаційною владою та незаконними органами влади;
6) здійснив у спільній злочинній змові з ОСОБА_6 реалізацію виготовленої агропідприємством продукції відповідно до договорів № АКВ-АГРОФИРМА МАРКОВСКОЕ-ЗЧТ-2022 від 01.09.2022 та № 08/10-22 від 13.10.2022.
Це ж стосується і формулювання обвинувачення ОСОБА_6 , яке також не доведено поза розумним сумнівом.
Варто зазначити, що формулювання обвинувачення ОСОБА_6 викладено таким чином, що в ньому описуються тільки дії ОСОБА_5 , поряд з цим зазначаючи, що вони вчиненні на виконання їх спільного злочинного умислу.
Проте, в обвинувальному акті не вказано жодної активної дії ОСОБА_6 , та не підтверджено їх доказами, які б утворювали склад злочину за ч. 4 ст. 111-1 КК України, або будь-якого кримінально-караного діяння.
Відповідно до пунктів 18,19 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 01 листопада 1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», суд має суворо додержуватись принципу презумпції невинуватості, відповідно до якого неприпустимо покладати на підсудного доведення своєї невинуватості, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Згідно з пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 29 червня 1990 року «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного обвинувальний ухил є неприпустимим, усі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитися на користь підсудного. Коли зібрані в справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов'язаний постановити виправдувальний вирок.
Згідно ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови, доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
За таких обставин суд відповідно до загальних засад кримінального судочинства, а саме: верховенства права, законності, рівності перед законом та судом, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін тощо, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання обов'язків, в тому числі й щодо збирання, подання та оцінки доказів, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, робить висновок, що за результатами даного судового розгляду не доведено, що кримінальне правопорушення за ознаками ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 111-1 КК України вчинені обвинуваченими ОСОБА_5 та ОСОБА_6 оскільки достатніх, допустимих та належних доказів на підтвердження вчинення даного кримінального правопорушення обвинуваченими стороною обвинувачення не здобуто та не надано, судом не виявлено, в зв'язку з чим, суд вважає необхідним в силу презумпції невинуватості, закріпленої у ст. 62 Конституції України, їх виправдати.
Арешти, накладені в рамках даного кримінального провадження, підлягають скасуванню після набрання вироком законної сили.
Інші заходи забезпечення кримінального провадження у справі не застосовувались.
Речові докази відсутні.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 369-371, 373-376, 395 КПК, суд, -
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 111-1 КК України та виправдати на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, у зв'язку з недоведеністю, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 111-1 КК України та виправдати на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, у зв'язку з недоведеністю, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченою.
Арешт, накладений ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 09.10.2023 у справі № 761/36483/23 на майно обвинуваченого ОСОБА_5 , а саме: земельну ділянку з кадастровим номером 4422581100:19:009:0014; земельну ділянку з кадастровим номером 4422581100:19:009:0015; земельну ділянку з кадастровим номером 4422581100:13:009:0005; земельну ділянку з кадастровим номером 4422581100:20:007:0004; земельну ділянку з кадастровим номером 4422581100:12:002:0016; земельну ділянку з кадастровим номером 4422581100:12:003:0009; домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 10231720; транспортний засіб марки та моделі «TOYOTA LAND CRUISER 150», державний номер НОМЕР_8 , номер кузова НОМЕР_9 - скасувати після набрання вироком законної сили.
Арешт, накладений ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 09.10.2023 у справі № 761/36482/23 на майно обвинуваченої ОСОБА_6 , а саме: земельну ділянку з кадастровим номером 4422583300:02:006:0041; транспортний засіб марки та моделі «DAEWOO LANOS», державний номер НОМЕР_10 , номер кузова НОМЕР_11 - скасувати після набрання вироком законної сили.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На даний вирок може бути подана апеляція до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності причин, передбачених ст. 138 КПК України, та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції.
Копію вироку, яка підлягає врученню обвинуваченим, вручити захиснику, а інформацію про вирок опублікувати в газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному сайті Шевченківського районного суду міста Києва відповідно до вимог ст. 323 КПК України.
Суддя ОСОБА_1