Справа № 640/8689/18
н/п 1-кс/953/7747/25
"09" грудня 2025 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участі власника майна - ОСОБА_3 ,
представника власника майна - адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12018220000000452 від 05.05.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3, ч.4 ст.190, ч.3 ст.15 ч.3 ст.190, ч.3 ст.15 ч.4 ст.190, ч.1, ч.3, ч.4 ст.358 КК України, -
Встановив:
05.12.2025 представник власника майна ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 звернулася до суду із клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12018220000000452 від 05.05.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3, ч.4 ст.190, ч.3 ст.15 ч.3 ст.190, ч.3 ст.15 ч.4 ст.190, ч.1, ч.3, ч.4 ст.358 КК України, у якому просить скасувати арешт з нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , накладений ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 01 лютого 2019 року у справі №640/8689/18 н/п 1-кс/640/1790/19.
На обгрунтування клопотання заявниця зазначила, зокрема, що квартира АДРЕСА_1 , на яку ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 01.02.2019 було накладено арешт, належить на праві власності ОСОБА_3 . Водночас, згідно з інформацією, наданою листом Слідчого управлінням ГУНП в Харківській області від 28.03.2019 року, ОСОБА_3 не є стороною або учасником кримінального провадження, в рамках якого було накладено арешт на майно. Більше того, за весь період часу з моменту накладення арешту і по теперішній час підозра про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 не вручалася. Отже, статус ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №1201822000000452 не визначений, оскільки підозру про вчинення кримінального правопорушення остання не отримувала, потерпілою у вказаному кримінальному провадженні не визнавалася, в якості свідка не допитувалася. За таких обставин, вважає, що підстави для арешту майна, а саме, квартири АДРЕСА_1 , відсутні, оскільки підозра власнику такого майна не вручена, жодного правового статусу у кримінальному провадженні, в рамках якого накладено арешт на майно, вона не має, доказів щодо того, що арешт на це майно є необхідним і співрозмірним із завданням кримінального провадження у матеріалах справи також немає.
Так, рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 04 квітня 2024 року у справі № 638/6623/21 у задоволені позову Харківської міської ради до ОСОБА_3 про визнання спадщини відумерлою, витребування майна з чужого незаконного володіння, згідно прохальної частини якого просить суд: 1) визнати спадщину, яка відкрилась 06.07.2014 після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та складається з квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 32, 8 кв.м., житловою площею 17, 2 кв.м. - відумерлою та передати вказану квартиру до територіальної громади м. Харкова в особі Харківської міської ради; 2) витребувати квартиру АДРЕСА_1 , на користь Харківської міської ради від добросовісного набувача ОСОБА_3 , яка належить їй на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 21.09.2017 №2243, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_6 відмовлено. Рішення суду мотивовано тим, що позивачем не доведено, що на момент відкриття спадщини спірна квартира належала померлому. Позивач не є власником майна та не має право на його витребування.
Постановою Харківського апеляційного суду від 06 листопада 2025 року апеляційну скаргу Харківської міської ради залишено без задоволення, рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 04 квітня 2024 року залишено без змін.
З огляду на викладене, враховуючи, що судом встановлено і не оспорюється факт добросовісності набувача ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить їй на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 21.09.2017 №2243, підстави для подальшого арешту на вище зазначене майно - відсутні, а діючий арешт на квартиру АДРЕСА_1 суперечить принципу розумності строків досудового розслідування.
Так, досудове розслідування у рамках кримінального провадження № 1201822000000452, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 190 КК України, триває з 05.05.2018 і по теперішній час.
Окрім цього, звертаю увагу суду, що кримінальне провадження №1201822000000452 від 05.05.2018 відкрито за ч.3 ст.190 КК України. Максимальна санкція за ч.3 ст.190 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на п'ять років.
Враховуючи те, що з моменту вчинення кримінального правопорушення вже минуло понад п'ять років, а жодній особі за весь час досудового розслідування підозри по справі не було пред'явлено, процесуальний статус ОСОБА_3 в кримінальному провадженні не визначений, Постановою Харківського апеляційного суду від 06 листопада 2025 року по справі № 638/6623/21, якою рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 04 квітня 2024 року залишено без змін, встановлений факт того, що вона є належним набувачем, підстави для арешту майна - відсутні.У судовому засіданні заявник та її представник клопотання про скасування арешту майна підтримали, з підстав, викладених у клопотанні просили про його задоволення.
Процесуальний керівник у кримінальному провадженні № 12018220000000452 - прокурор відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_7 про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлений судом своєчасно та належним чином, проте в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
Слідчий в ОВС СУ ГУ НП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_8 про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлений судом своєчасно та належним чином, проте в судове засідання не з'явився, однак 08.12.2019 подав до суду заяву, у якій просив розглянути клопотання про зняття арешту з квартири АДРЕСА_1 у кримінальному провадженні №12018220000000452 без його участі та відмовити у його задоволенні (а.с.47).
Слідчий суддя, вислухавши доводи заявника та представника заявника, дослідивши надані докази, приходить висновку про наступне.
В провадженні СУ ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження №12018220000000452 від 05.05.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3, ч.4 ст.190, ч.3 ст.15 ч.3 ст.190, ч.3 ст.15 ч.4 ст.190, ч.1, ч.3, ч.4 ст.358 КК України (а.с.22-29).
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 01.02.2019 у справі №640/8689/18, н/п 1-кс/640/1790/19 накладено арешт на нерухоме майно (квартиру) АДРЕСА_1 , яка належитьл на праві приватної власності ОСОБА_3 , шляхом заборони її відчуження, - до скасування арешту у встановленому нормами КПК України порядку (а.с.56-57).
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Як передбачено ч.1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.
Згідно з ч.4 ст.173 КПК Українислідчий суддя, суд зобовязаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження визначено захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження (ч. 1 ст. 7 КПК України).
Заходи забезпечення у вигляді арешту майна мають бути пропорційними щодо мети їх застосування, повинен бути встановлений справедливий баланс між завданнями кримінального провадження та вимогою захисту основних прав особи.
В силу ст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.
Крім того, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об'єднаного Королівства). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
У справі Раймондо проти Італії (Raimondo v. Italy, рішення 24.01.1994), в яких заявник скаржився на контроль за використанням власності в зв'язку з провадженням кримінального розслідування, не знайшовши у цьому випадку порушення ст.1 протоколу № 1, Суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань (п.35).
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 04 квітня 2024 року у справі № 638/6623/21 у задоволені позову Харківської міської ради до ОСОБА_3 про визнання спадщини відумерлою, витребування майна з чужого незаконного володіння - відмовлено (а.с.11-24).
Постановою Харківського апеляційного суду від 06 листопада 2025 року апеляційну скаргу Харківської міської ради залишено без задоволення, рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 04 квітня 2024 року залишено без змін (а.с.25-39).
Тобто, ОСОБА_3 є добросовісним набувачем арештованого судом майна, оскільки набуття ним права власності на квартиру АДРЕСА_1 здійснено за законним правочином, який в судовому порядку не відмінено.
Крім того, як вбачається з Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у у кримінальному провадженні № 12018220000000452 від 05.05.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3, ч.4 ст.190, ч.3 ст.15 ч.3 ст.190, ч.3 ст.15 ч.4 ст.190, ч.1, ч.3, ч.4 ст.358 КК України станом на 09.12.2025 жодній особі не повідомлено про підозру (а.с.48-55).
Отже, враховуючи викладене вище, тривалість досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018220000000452 від 05.05.2018, наслідки арешту майна для володільця майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя вважає доведеним заявником, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України є підставою для скасування арешту.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 174, 309, 372, ч. 2 ст. 376 КПК України, -
Ухвалив:
Клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12018220000000452 від 05.05.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3, ч.4 ст.190, ч.3 ст.15 ч.3 ст.190, ч.3 ст.15 ч.4 ст.190, ч.1, ч.3, ч.4 ст.358 КК України - задовольнити.
Скасувати арешт з нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , накладений ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 01 лютого 2019 року у справі №640/8689/18 н/п 1-кс/640/1790/19.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1