Справа №705/7307/25
1-в/705/458/25
10 грудня 2025 року м.Умань
Уманський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
представника військової частини ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 (у режимі відеоконференції),
засудженого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання захисника ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Борислав Львівської області, громадянина України, одруженого, з середньою освітою, який до арешту проживав за адресою: АДРЕСА_1 , засуджений вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 01 листопада 2024 року за ч. 4 ст. 402 КК України,
28.11.2025 адвокатом ОСОБА_6 у системі «Електронний суд» сформовано клопотання про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_5 , в якому зазначила про те, що 01.11.2024 вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, і призначено покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк два роки. На підставі ст. 62 КК України призначене ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк два роки замінено триманням у дисциплінарному батальйоні на строк два роки. Початок строку відбуття покарання ОСОБА_5 рахується з 01.11.2024. На підставі ч.ч. 1, 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_5 в строк покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні строк попереднього ув'язнення за період з 18.07.2024 по 31.10.2024, з розрахунку - один день попереднього ув'язнення за один день тримання у дисциплінарному батальйоні. Вирок набрав законної сили 02.12.2024. На даний час засуджений ОСОБА_5 відбуває покарання у виді тримання у дисциплінарному батальйоні у військовій частині НОМЕР_1 . Початок строку відбуття покарання ОСОБА_5 визначено з 18.07.2024, а закінчення - 17.07.2026, що підтверджується титульною сторінкою особової справи № 34. Під час проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 солдат змінного складу ОСОБА_5 зарекомендував себе з позитивної сторони, як дисциплінований військовослужбовець, що підтверджується службовою характеристикою від 21.11.2025, у якій також зазначено, що він довів своє виправлення сумлінною поведінкою та ставленням до праці. Під час відбування покарання у першій дисциплінарній роті військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 проступків не вчиняв та дисциплінарні стягнення на нього не накладались. У період з 22.10.2014 по 12.06.2015 ОСОБА_5 брав участь в антитерористичній операції на території Луганської та Донецької областей. 01.09.2015 був демобілізований в запас. 13.02.2024, на підставі Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022, призваний на службу у Збройні Сили України під час мобілізації. Згідно вимог ст. 12 КК України, вчинений ОСОБА_5 злочин є тяжким. Частиною другою статті 81 КК України передбачено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин (п. 2 ч. 3 ст. 81 КК України). На день подачі цього клопотання засуджений відбув 1 рік 4 місяці 10 днів, що становить більше двох третин призначеного судом покарання. Протягом цього часу він позитивно характеризується за місцем відбування покарання. Сумлінна поведінка та відповідальне ставлення до служби свідчать, що він дійсно став на шлях виправлення. ОСОБА_5 повністю усвідомив наслідки вчиненого ним злочину, щиро шкодує про скоєне, визнав свою вину та розкаявся, зробивши для себе належні висновки. Своєю поведінкою він підтверджує готовність і надалі виконувати завдання із захисту Батьківщини. Зазначені обставини у своїй сукупності свідчать про доведеність виправлення засудженого та наявність підстав для застосування до ОСОБА_5 умовно-дострокового звільнення від подальшого відбування покарання, що відповідає вимогам закону й інтересам суспільства.
Просила суд: звільнити ОСОБА_5 , 21.11.1986, умовно-достроково від подальшого відбування покарання, призначеного вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 01 листопада 2024 року за ч. 4 ст. 402, ст. 69, ст. 62 КК України.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 подане клопотання підтримала, просила суд його задовольнити.
Засуджений ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав клопотання захисника та просив суд звільнити його умовно-достроково. Підтвердив готовність і надалі виконувати завдання із захисту Батьківщини.
Представник військової частини ОСОБА_3 у судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні клопотання захисника. Вказав, що відповідно до службової характеристики від 08.12.2025 ОСОБА_5 зарекомендував себе з посередньої сторони, як невибагливий військовослужбовець. За час відбування покарання засуджений не має заохочень, що не доводить його виправлення та є підставою для відмови у задоволенні клопотання про його умовно-дострокове звільнення. На запитання захисника щодо часу виконання тимчасово виконуючим обов'язки командира 1 дисциплінарної роти ОСОБА_7 , яким видана характеристика ОСОБА_5 від 08.12.2025, пояснив, що він лише близько тижня виконує зазначені обов'язки. Щодо суттєвих розбіжностей стосовно характеризуючих даних ОСОБА_5 у службових характеристиках від 21.11.2025 та 08.12.2025 не зміг надати об'єктивних пояснень.
Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання захисника про звільнення умовно-достроково засудженого ОСОБА_5 . Свою позицію обґрунтував наявністю посередньої характеристики на засудженого та просив врахувати думку представника військової частини. Також наголосив на тому, що ОСОБА_5 засуджений за тяжкий злочин та матеріали справи не містять беззаперечних доказів того, що він став на шлях виправлення.
Щодо позиції представника військової частини та прокурора захисник наголосила на тому, що за її письмовим зверненням нею було отримано службову характеристику на засудженого ОСОБА_5 від 21.11.2025, яку складено командиром 1 дисциплінарної роти О.Завідієм та яка погоджена заступником командира військової частини НОМЕР_1 з психологічної підтримки персоналу ОСОБА_8 та командиром військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_9 . Інша службова характеристика від 08.12.2025, яка є відмінною від попередньої, складена тимчасово виконуючим обов'язки командира 1 дисциплінарної роти ОСОБА_7 , який, як з'ясовано у судовому засіданні, лише тиждень виконує зазначені обов'язки і не може знати про поведінку засудженого протягом усього строку відбування покарання, що ставить під сумнів викладені у ній характеризуючи дані ОСОБА_5 . Просила суд не брати службову характеристику від 08.12.2025 до уваги та задовольнити подане нею клопотання у повному обсязі.
Суд, вислухавши думку учасників справи та вивчивши письмові матеріали клопотання та копії службової картки засудженого, долучені захисником та представником військової частини, вважає, що клопотання належить задовольнити з таких підстав.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною 2 статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Відповідно до статті 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 13-1, 14 частини 1 статті 537 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Умовами застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання є: 1) засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення (ч. 2 ст. 81 КК України); 2) засуджений фактично відбув встановлену ч. 3 ст. 81 КК України частину призначеного судом покарання.
Згідно з п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Пунктом 17 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» від 26.04.2002 визначено, що при вирішенні питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Відповідно до ст. 6 КВК України виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами виправлення засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), пробація, суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
Із матеріалів клопотання встановлено, що ОСОБА_5 засуджений 01 листопада 2024 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за ч. 4 ст. 402 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, до позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ст. 62 КК України покарання у виді позбавлення волі замінено на тримання у дисциплінарному батальйоні для військовослужбовців на строк 2 роки. Строк відбування покарання ОСОБА_5 визначено рахувати з 01.11.2024. На підставі ч. 1, ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_5 в строк покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні строк попереднього ув'язнення за період з 18.07.2024 по 31.010.2024 з розрахунку - один день попереднього ув'язнення за один день тримання у дисциплінарному батальйоні.
На адвокатський запит захисника ОСОБА_6 № 2546 від 17.11.2025 за підписом командира військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_10 , за вих. № 2622/2416 від 21.11.2025 направлено такі документи: копію титульної сторінки особової справи ОСОБА_5 ; службову характеристику на ОСОБА_5 ; копію розпорядження про виконання вироку, що набрав законної сили; копію вироку Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 01.11.2024; копію службової картки ОСОБА_5 та копію військового квитка ОСОБА_5 .
Із службової характеристики від 21.11.2025, погодженої заступником командира в/ч НОМЕР_1 з психологічної підтримки персоналу та командиром в/ч НОМЕР_1 , вбачається, що під час проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 солдат змінного складу ОСОБА_5 зарекомендував себе з позитивної сторони, як дисциплінований військовослужбовець. До виконання своїх функціональних обов'язків ставиться відповідально. В роботі працьовитий, організований, проявляє розумну ініціативу там, де це потрібно. Самостійно працювати вміє, постійного нагляду та допомоги з боку безпосередніх командирів не потребує. На вказівки з боку безпосередніх та прямих начальників реагує вірно, до важливих порад прислуховується та робить відповідні висновки. Сумлінно вивчає військову справу, засвоює все чому вчать командири. Готовий до виконання завдань, пов'язаних із захистом Батьківщини. Виявляє повагу до командирів і старших за військовим званням, шанує честь і гідність товаришів по службі. Програму навчання засвоює, за предметами бойової підготовки має високі навики та вміння. Фізично розвинутий задовільно. В стройовому відношенні підтягнутий, правила носіння військової форми одягу не порушує, носить охайно, своєчасно лагодить. Статути ЗСУ та основні керівні документи знає добре. За характером спокійний, врівноважений, зосереджений. В колективі користується авторитетом та повагою. Солдат змінного складу ОСОБА_5 , що відбуває покарання у дисциплінарному батальйоні військової частини НОМЕР_1 , довів своє виправлення сумлінною поведінкою та ставленням до праці.
При розгляді клопотання захисника суд вважає слушними доводи захисника щодо відсутності будь-яких підтверджень неналежної поведінки ОСОБА_5 під час відбування покарання. Водночас суд не бере до уваги подану представником військової частини службову характеристику від 08.12.2025 на засудженого ОСОБА_5 , оскільки у судовому засіданні як представником військової частини, так і прокурором не надано пояснень зміни такої характеристики протягом незначного проміжку часу, яка погоджена одними і тими ж особами, при цьому видана тимчасово виконуючим обов'язки командира 1 дисциплінарної роти ОСОБА_7 , який лише близько тижня виконує ці обов'язки. Крім того, службовою характеристикою від 08.12.2025 також підтверджено, що ОСОБА_5 в роботі працьовитий та організований, та ця характеристика не містить відомостей, що ОСОБА_5 не став на шлях виправлення.
Вирішуючи клопотання захисника, суд бере до уваги, що засуджений за час відбування покарання характеризується позитивно, на час звернення до суду з клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання відбув більше 2/3 строку призначеного судом покарання. У службовій характеристиці від 21.11.2025 зазначено, що ОСОБА_5 довів своє виправлення сумлінною поведінкою та ставленням до праці. Суд також ураховує позицію самого засудженого, який у судовому засіданні зазначив про те, що вину він визнає та розкаюється, зробив належні висновки та підтвердив готовність і надалі виконувати завдання із захисту Батьківщини.
Таким чином, наявні обставини свідчать про досягнення мети, передбаченої ст. 50 КК України, тобто виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень. Також суд ураховує поведінку засудженого протягом всього часу відбування покарання, його ставлення до вчиненого злочину, виду та міри покарання, яка йому була призначена, а також тяжкість вчиненого злочину та його наслідки.
З огляду на вище викладене, суд дійшов висновку щодо доведеності існування обставин, які відповідно до ч. 2 ст. 81 КК України є підставою для застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, тому, з огляду на відомості про особу засудженого ОСОБА_5 , суд вважає, що він своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
Керуючись ст. 81 КК України, ст. ст. 369, 371, 372, 537, 539 КПК України, суд
Клопотання захисника ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_5 задовольнити.
Засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити умовно-достроково від відбування основного покарання у виді тримання у дисциплінарному батальйоні, призначеного вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 01 листопада 2024 року, на невідбуту частину покарання - 07 місяців 07 днів.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Оскарження прокурором ухвали суду щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання зупиняє її виконання.
Суддя ОСОБА_1