03 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 160/7515/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Малиш Н.І., Кругового О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 травня 2025 р. (суддя Лозицька І.О) в адміністративній справі №160/7515/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом, в якому просила:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинської області № 047050030084 від 10 лютого 2025 р. про відмову їй у призначенні за віком згідно із ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» після досягнення віку 60 років;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області для призначення їй пенсії за віком зарахувати до її страхового стажу періоди роботи: з 29 лютого 1984 р. по 04 лютого 1987 р. кравчинею легкого жіночого сукня у «Верхньодніпровському райпобуткомбінаті», з 15 грудня 1993 р. по 17 жовтня 1994 р. закрійником у малому приватному підприємстві «Ірина» відповідно до записів трудовій книжки НОМЕР_1 , та призначити і виплатити їй пенсію за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», після досягнення мною віку 60 років з 21 листопада 2024 р.
В обґрунтування позовних вимог вказала, що звернулась із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, однак за результатом її розгляду Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу. Вказує, що має необхідний страж для призначення пенсії за віком, а не зарахування пенсійним органом певних періодів її роботи є протиправним.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 травня 2025р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.
Судом:
- визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинської області № 047050030084 від 10 лютого 2025 р. про відмову у призначенні
ОСОБА_1 пенсії за віком згідно із ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» після досягнення нею віку 60 років;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області для призначення ОСОБА_1 пенсії за віком зарахувати до її страхового стажу періоди роботи: з 29 лютого 1984 р. по 04 лютого 1987 р. у «Верхньодніпровському райпобуткомбінаті», з 15 грудня 1993 р. по 17 жовтня 1994 р. у малому приватному підприємстві «Ірина» відповідно до записів в трудовій книжці серії НОМЕР_1 ;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03 лютого 2025р. про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У задоволенні іншої частині позовних вимог відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що заява позивачки про призначення пенсії за віком була розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області, а Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не приймалось жодного рішення. До страхового стажу позивачки не було зараховано періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_2 з 29 лютого 1984 р. по 04 лютого 1987 р. - при звільненні з роботи відсутній підпис відповідальної особи; з 15 грудня 1993 р. по 17 жовтня 1994 р. - робота перетинається із періодом отримання допомоги по безробіттю.
Письмові відзиви на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходили.
Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі.
ОСОБА_1 03 лютого 2025 р. звернулась із заявою про призначення їй пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинської області прийнято рішення № 047050030084 від 10 лютого 2025 р. про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком із підстав відсутності в неї необхідного страхового стажу. Вказано, що до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_2 з 29 лютого 1984 р. по 04 лютого 1987 р. - при звільненні з роботи відсутній підпис відповідальної особи; з 15 грудня 1993 р. по 17 жовтня 1994 р. - робота перетинається з періодом отримання допомоги по безробіттю.
Не погодившись із даним рішенням, ОСОБА_1 оскаржила його до суду.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність в записі про звільнення підпису відповідальної особи, не є недоліком, який впливає на факт роботи позивачки. Також вказано, що безпідставним є посилання на перетинання періоду роботи позивачки із періодом отримання нею допомоги по безробіттю.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка рішення здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.
01 січня 2004 р. набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", статтею 1, частиною 4 статті 24 якого визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
До введення в дію Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійні відносини регулювалися Законом України "Про пенсійне забезпечення", статтею 62 якого визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Записами наявної в матеріалах справи копії трудової книжки серії НОМЕР_2 підтверджено період роботи позивачки з 29 лютого 1984 р. по 04 лютого 1987 р. у «Верхньодніпровському райпобуткомбінаті». Відсутність в записі про звільнення підпису відповідальної особи, не є недоліком, який впливає на факт роботи позивачки у вказаний період.
Також записами трудової книжки підтверджується робота позивачки в період з 15 грудня 1993 р. по 17 жовтня 1994 р. у Малому приватному підприємстві «Ірина».
Цей період не врахований позивачці до страхового стажу, оскільки як вказано в рішенні Головного управління Пенсійного фонду України у Волинської області №047050030084 від 10 лютого 2025 р. він перетинається із періодом отримання нею допомоги по безробіттю.
Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку форми РС-право, позивачці врахований до страхового стажу період безробіття з 22 грудня 1993 р. по 31 грудня 1993 р.
Водночас, судом апеляційної інстанції досліджуючи зміст трудової книжки позивачки серії НОМЕР_2 встановлено, що запис центру зайнятості був зроблений 21 вересня 1993 р., а з 15 грудня 1993 р. по 17 жовтня 1994 р. позивачка вже працювала та на обліку у Центрі зайнятості не перебувала.
Таким чином, суд першої інстанції вірно визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинської області № 047050030084 від 10 лютого 2025 р., яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні за віком згідно із ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Водночас, суд першої інстанції помилково поклав обов'язок на Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області зарахувати ОСОБА_1 до її страхового стажу періоди роботи з 29 лютого 1984 р. по 04 лютого 1987 р. та з 15 грудня 1993 р. по 17 жовтня 1994 р. та повторно розглянути її заяву про призначення пенсії. Заява позивачки за принципом екстериторіальності була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області, тому саме ним і повинно бути відновлено її порушені права.
Отже, колегія суддів приходить до висновку про необхідність змінити рішення суду першої інстанції у відповідній частині, як це передбачено статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 травня 2025 р. в адміністративній справі №160/7515/25 - змінити, зазначивши в абзаці третьому та четвертому його резолютивної частини - "Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області".
В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 травня 2025 р. в адміністративній справі №160/7515/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 03 грудня 2025 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя Н.І. Малиш
суддя О.О. Круговий