ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"12" грудня 2025 р. справа № 300/311/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Біньковської Н.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,-
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шевченко Н.П., звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відповідно до змісту якого просить: визнати протиправним та скасувати рішення №092850024070 від 12.09.2024 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2; зобов'язати призначити пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2 відповідно до пункту «б» ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» з 21.12.2023 - з наступного дня після досягнення пенсійного віку.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що пенсійним органом протиправно, всупереч рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020, відмовлено у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах за Списком №2. Позивач зазначає, що станом на дату звернення із заявою про призначення пенсії вона досягла відповідного пенсійного віку, визначеного пунктом "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та здобула необхідний загальний і пільговий страховий стаж (стаж роботи за Списком №1 - 4 роки 1 місяців 27 днів, за Списком №2 - 28 років 03 місяці 18 днів) для призначення пенсії за Списком №2, який визнається відповідачем. Вважає, що такі обов'язкові умови як необхідний вік та стаж роботи мають застосовуватись в порядку, визначеному пунктом 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020, а відмова у призначенні пенсії ґрунтується на формальних підставах. Також зазначає, що наявність стажу роботи за Списком №2 тривалістю понад 10 років станом на 01.04.2015 (у позивачки такий стаж станом на цю дату становить понад 20 років) надавало ОСОБА_1 право на призначення пенсії на пільгових умовах при досягнення 50 років. Просить позов задовольнити.
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області скористалося правом подання відзиву на позовну заяву, в якому стосовно заявлених позовних вимог заперечує. Зазначає, що ОСОБА_1 зверталась із заявами від 11.03.2024, від 02.04.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які розглядались різними територіальними органами Пенсійного фонду України. Відповідно до рішень про відмову в призначенні пенсії, ухвалених Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області 19.03.2024, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області 08.04.2024, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області 12.09.2024 (переглядалась заява від 02.04.2024 на виконання рішення Комісії при Головному управлінні 05.09.2024 №3) за №092850024070 у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону № 1058 відмовлено. Рішенням Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах від 05.09.2024 ОСОБА_1 підтверджено стаж на пільгових умовах відповідно до Списку №2 в період з 01.12.2000 по 01.01.2002, з 02.01.2002 по 21.11.2002 та з 22.11.2002 по 30.09.2010. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на виконання рішення Комісії при Головному управлінні від 05.09.2024 за №3 повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 02.04.2024. Страховий стаж склав 34 роки 4 місяці 3 дні, стаж роботи на пільгових умовах за Списком № 1 - 4 роки 11 місяців 27 днів, стаж роботи на пільгових умовах за Списком № 2 - 28 років 3 місяців 18 днів. Вік позивачки на дату звернення становить 50 років 3 місяці. Відповідачем ухвалено рішення від 12.09.2024 про відмову у призначенні пенсії. Також зазначає, що заяву позивачки від 11.03.2024 розглядало Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області та ухвалило рішення про відмову у призначенні пенсії від 19.03.2024, яке позивачем не оскаржується, таке рішення є чинним та не є предметом розгляду цієї справи, оскільки позивачем таких вимог не заявлено. Просить в задоволенні позову відмовити (а.с.9 т.2).
Заяв про розгляд справи з викликом сторін суду не надходило. У відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в справі матеріалами.
Суд, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши в сукупності письмові докази, встановив наступне.
11.03.2024 ОСОБА_1 , у віці 50 років, звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 (а.с.10 т.2).
11.03.2024 позивач також звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про підтвердження стажу роботи (а.с.29 т.2).
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №092850024070 від 19.03.2024 позивачу відмовлено у призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки заявниця не досягла віку встановленого цією статтею (55 років). Зазначено, що страховий стаж особи становить 34 роки 3 місяці 4 дні: пільговий стаж роботи за Списком №1 - 4 роки 9 місяців 21 день, що дає право на зниження пенсійного віку на 5 років 4 місяці тобто з 21.08.2028; пільговий стаж роботи за Списком №2 - 13 років 2 місяці 20 днів, що дає право на зниження пенсійного віку на 5 років тобто з 21.12.2028. За доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди. Заявницею подано документи на Комісію з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (а.с.16 т.2).
02.04.2024 ОСОБА_1 , у віці 50 років, вдруге звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 (а.с.21 т.2).
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №092850024070 від 08.04.2024 позивачу відмовлено у призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки заявниця не досягла 55-річного віку. До страхового та пільгового стажу зараховано всі періоди. Зазначено, що страховий стаж становить - 34 роки 00 місяців 05 днів, пільговий стаж за Списком №1 - 04 роки 09 місяців 2 день, за Списком №2 - 13 років 02 місяці 20 днів. (а.с.26 т.2).
Рішенням Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 05.09.2024 №3 про підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах підтверджено стаж роботи ОСОБА_1 на пільгових умовах за Списком №2 з 01.12.2000 по 01.01.2002, з 02.01.2002 по 21.11.2002, з 22.11.2002 по 30.09.2010, що дає право на призначення пільгової пенсії (а.с.31 т.2).
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на виконання рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 05.09.2024 №3 повторно розглянуло заяву ОСОБА_1 від 02.04.2024 та прийняло рішення від 12.09.2024 №092850024070, яким позивачу відмовлено у призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зазначено, що вік заявниці на дату звернення 50 років 3 місяці 12 днів. Страховий стаж становить 34 роки 4 місяці 3 дні, з урахуванням кратності - 38 років 4 місяці 3 дні. Стаж роботи за Списком №1 становить 4 роки 11 місяців 27 днів. Стаж роботи за Списком №2 становить 28 років 3 місяці 18 днів. За результатами повторно розгляду документів, доданих до заяви, до стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 зараховано період роботи з 11.03.2019 по 07.03.2024, згідно довідки №13 від 07.03.2024, виданої адміністрацією ТОВ “Завод ДК Орісіл». До стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 зараховано період роботи з 06.06.1994 по 03.10.1998 та з 16.02.1999 по 30.11.2000 згідно пільгової довідки №13 від 18.01.2024, з урахуванням довідки про перебування у відпустках без збереження заробітної плати №58 від 18.01.2024, виданих адміністрацією AT “Оріана», періоди роботи з 01.12.2000 по 01.01.2002 та з 02.01.2002 по 30.09.2010 згідно рішення Комісії №3 від 05.09.2024, що діє при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області; період роботи з 01.10.2010 по 10.03.2019, згідно довідки № 12 від 07.03.2024 з урахуванням довідки про перебування у відпустках без збереження заробітної плати №89 від 07.03.2024 виданих адміністрацією ТОВ “Завод ДК Орісіл». До страхового стажу, згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 01.10.1993 зараховано всі періоди роботи (а.с.33 т.2).
Згідно розрахунку стажу роботи позивача страховий стаж позивача становить 34 роки 4 місяці 3 дні, з урахуванням кратності - 38 років 4 місяці 3 дні. Стаж роботи за Списком №1 становить 4 роки 11 місяців 26 днів. Стаж роботи за Списком №2 становить 28 років 3 місяці 18 днів (а.с.100, 110 т.1, а.с.35 т.2).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.
Статтею 2 Закону України “Про пенсійне забезпечення» (надалі також - Закон №1788-XII) визначено, що за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Згідно із пунктом "б" частини 1 статті 13 Закону №1788-XII (у редакції Закону України від 02 березня 2015 року №213-VIII, який набрав чинності з 01 квітня 2015 року), на пільгових умовах мали право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зокрема, особи зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До внесення змін Законом №213-VIII у статтю 13 Закону №1788-XII було встановлено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Таким чином, Законом України від 02.03.2015 №213-VIII віковий ценз для жінок з 50 років було збільшено до 55 років із одночасним запровадженням правил поетапного збільшення показника вікового цензу.
Надалі Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 №2148-VIII, який набрав чинності 11.10.2017 (надалі також - Закон №2148-VIII), Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-ІV було доповнено розділом XIV-1 “Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян».
Так, зокрема, згідно п.2 ч. 2. ст.114 Закону №1058-ІV (в редакції Закону від 03.10.2017 №2148-VIII), на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Разом з цим, Законом України від 03.10.2017 №2148-VIII, у новій редакції був викладений п.2 розділу XV Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», де зазначалось, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Крім цього, в силу спеціальної вказівки у Законі України від 03.10.2017 №2148-VIII, наведені вище норми закону почали застосовуватись з 01.10.2017.
Проаналізувавши вищенаведені норми, суд дійшов висновку, що з 01.10.2017 правила призначення пенсій на пільгових умовах за Списком №2 почали регламентуватись одночасно двома законодавчими актами, а саме: пунктом "б" ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» у редакції Закону України від 02.03.2015 №213-VIII та п.2 ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII, який діє на час звернення позивача до відповідача.
Згодом, 23.01.2020 Конституційним Судом України прийнято рішення від 23.01.2020 №1-р/2020 “У справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III “Прикінцеві положення» Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02 березня 2015 року №213-VIII».
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини вказаного Рішення, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України “Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213-VIII.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення, стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України “Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
У відповідності до пункту 3 резолютивної частини вказаного Рішення, підлягають застосуванню стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України “Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII в редакції до внесення змін Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: "На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: ... б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. …".
Приймаючи спірне рішення пенсійний орган керувався Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону № 2148-VIII), за яким на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Суд зазначає, що пенсія за віком на пільгових умовах є особливим видом пенсії, яка призначається конкретній особі на підставі наявного страхового стажу, залежить від праці такої особи в особливих умовах, певно визначений час, призначення якої має відбуватись при досягненні нижчого пенсійного віку.
В постанові від 03 листопада 2021 року (справа № 360/3611/20) Велика Палата Верховного Суду сформувала такий правовий висновок: “… на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом №1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.
Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу “якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі “Щокін проти України»)...».
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відтак, право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 на підставі Закону №1788-ХІІ (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020) мають жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах, які працювали до 01.04.2015 на посадах, визначених у вказаних нормах.
Судом встановлено і відповідачем не заперечується, що до 01.04.2015 позивач працювала за професіями (посадами), які є віднесеними до Списків № 2, що були чинними у відповідні періоди роботи позивачки до 01.04.2015.
Позивач має стаж роботи, передбачений пунктом “б» частини 1 статті 13 Закону № 788-ХІІ (в редакції, яка діяла до 01.04.2015). Так, за розрахунком Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області страховий стаж позивача становить 34 роки 4 місяці 3 дні, з урахуванням кратності - 38 років 4 місяці 3 дні. Стаж роботи за Списком №2 становить 28 років 3 місяці 18 днів (а.с.100, 110 т.1, а.с.35 т.2).
Вік позивача на дату її звернення за призначенням пенсії становив 50 років, що підтверджується змістом оскаржуваного рішення та записом про дату народження позивачки у паспорті громадянина України (а.с.33, 39 т.2).
З огляду на встановлені судом обставини щодо подання позивачем відповідачам разом із заявами про призначення пенсії всіх необхідних документів, при наявності всіх встановлених пунктом “б» частини 1 статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» умов для призначення пенсії на пільгових умовах, рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 05.09.2024 за №3, суд дійшов висновку про те, що позивач не може бути позбавленою гарантованого державою Україна пенсійного забезпечення.
Таким чином, суд приходить до висновку про безпідставність доводів відповідача щодо відсутності у позивача права на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення».
12.09.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянуло заяву ОСОБА_1 від 02.04.2024 і прийняло рішення за №092850024070, яке є предметом оскарження в цій справі.
Встановлені судом обставини, з огляду на критерії правомірності поведінки суб'єкта владних повноважень, вказують на протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 12.09.2024 за №092850024070 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а тому таке рішення належить скасувати.
Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Відповідно до пунктів 4.1, 4.2, абзацу 3 пункту 4.3 і пункту 4.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005, заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Після призначення пенсії електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Із вказаного слідує, що після реєстрації заяв позивача від 11.03.2024, 02.04.2024, органами пенсійного забезпечення, які їх розглядали за принципом екстериторіальності є Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, проте вирішувало питання про наявність чи відсутність права на пенсію Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, яке, на виконання рішення Комісії при Головному управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 05.09.2024 за №3, повторно розглянуло заяву позивача від 02.04.2024 та приймало рішення від 12.09.2024 за №092850024070.
Як визначено пунктом 4.10 Порядку №22-1 після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 45 Закону №1058-ІV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, а саме: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Позивач досягла 50-річного віку 20.12.2023, звернулася із заявою про призначення пенсії вперше 11.03.2024, вдруге - 02.04.2024, тобто в межах визначеного законодавством тримісячного строку з дня досягнення пенсійного віку, відтак пенсія підлягає призначенню із наступного дня після досягнення позивачем пенсійного віку, тобто з 21.12.2023.
В такому випадку, суд дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених відповідачем прав позивача буде зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити з 21.12.2023 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення».
Підсумовуючи все вищевикладене, суд виснує про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн, відтак підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір в сумі 968,96 грн. Доказів понесення інших судових витрат суду не надано.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 12.09.2024 за №092850024070 про відмову ОСОБА_1 у призначені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 з 21.12.2023 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ),
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018).
Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.