м. Вінниця
12 грудня 2025 р. Справа № 120/3863/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
У Вінницький окружний адміністративний суд звернувся з адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на протиправні дії відповідача щодо обмеження виплати пенсії максимальним розміром під час перерахунків здійснених з 01.04.2019, з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024 та з 01.03.2025 при проведенні індексації пенсії на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", від 23.02.2024 № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" та від 25.02.2025 № 209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році".
Також відповідач зазначає, що пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 713 від 14 липня 2021 року "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" установлено, що з 1 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 року відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 року, установлено щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону. Відповідно до абзацу 2 пункту 1 цієї постанови у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 р., щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Відповідач вказує на те, що з липня 2021 року позивачу виплачувалася щомісячна доплата в сумі 2000 грн, передбачена Постановою № 713. Новий розмір пенсії, розрахований Головним управлінням на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16.02.2022 у справі № 120/14905/21-а, збільшився, а тому підвищення, передбачене Постановою № 713, йому не нараховується та не виплачується.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Установлено строк для подання відзиву на позовну заяву.
Скориставшись своїм процесуальним правом відповідач подав відзив, у якому проти задоволення позову заперечує. По суті спору зазначив, що максимальний розмір пенсії визначено в статті 43 Закону № 2262, в силу якої такий розмір не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи позову та відзиву, встановив такі обставини.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (далі - Закон 2262-XII).
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 16.02.2022 по справі № 120/14905/21-а зобов'язано головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 з 01.04.2019 року пенсію відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28.09.2021 року № ХЛ67941 з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та положень Постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року, з врахуванням раніше виплачених сум.
Після виконання рішення суду від 16.02.2022 по справі № 120/14905/21-а позивачу виплачується пенсія з обмеженням максимального розміру.
Крім того, пенсійний орган повідомив, що під час виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16.02.2022 у справі № 120/14905/21-а нарахування та виплата пенсії з 01.07.2021 здійснена позивачу з урахуванням проведеної доплати в розмірі 2000 грн у зв'язку з підвищенням основного розміру пенсії більше ніж на 2000 грн.
Позивач з діями пенсійного органу не погоджується, вважає їх протиправними, а тому звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд зазначає таке.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ).
Питання перерахунку раніше призначених пенсій унормовано статтею 63 Закону № 2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
На реалізацію частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до пункту 1 цього Порядку пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Водночас 14 липня 2021 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" (Постанова № 713).
У преамбулі Постанови № 713 зазначено, що ця постанова прийнята з метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб.
Пунктом 1 Постанови № 713 установлено з 1 липня 2021 р. особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 р. відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 р., щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 1 березня 2018 р., розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 р. або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 р., щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 1 липня 2021 р.
Відтак, з наведених нормативних положень слідує, що Постановою № 713 для осіб, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 року, встановлено щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій.
При цьому абзацом 3 пункту 1 Постанови № 713 обумовлено, що вказана доплата не виплачується у разі коли пенсія переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 року, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. У такому випадку щомісячна доплата встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Отже, для вирішення питання про наявність у позивача права на отримання доплати у розмірі 2000 грн потрібно з'ясувати, чи застосовуються положення абзацу 3 пункту 1 Постанови № 713 під час перерахунку пенсії військовослужбовців, здійсненого на виконання судового рішення.
Так, встановлюючи з 01 липня 2021 року щомісячну доплату в сумі 2000 гривень тим особам, пенсію яким призначено до 01 березня 2018 року відповідно до Закону № 2262-ХІІ, Уряд в пункті 1 Постанови № 713 передбачив, що така щомісячна доплата повинна враховуватись під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ.
При цьому положення Закону № 2262-ХІІ та Порядку № 45 пов'язують перерахунок пенсій із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або введення для нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.
Тобто, в розумінні абзацу 3 пункту 1 Постанови № 713 під переглядом (перерахунком) пенсій мається на увазі перегляд або перерахунок пенсій, що здійснений Пенсійним органом саме на виконання вимог Закону № 2262-ХІІ (у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або введення для нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення), а не на виконання судового рішення.
Як видно зі змісту відзиву на позовну заяву, починаючи з липня 2021 року позивачу була встановлена доплата в сумі 2000 грн, але у зв'язку з виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16.02.2022 у справі № 120/14905/21-а нарахування та виплата пенсії з урахуванням такої доплати припинена з 01.07.2021, оскільки підвищення основного розміру пенсії позивача склало більше ніж 2000 грн.
Оцінюючи правомірність таких дій пенсійного органу суд зауважує, що у даному випадку мало місце поновлення прав позивача на отримання належного розміру пенсії, призначеної до 01.03.2018, а не проведення перерахунку пенсії в розумінні абзацу 3 пункту 1 Постанови № 713, який полягає у перерахунку пенсії у зв'язку із зміною будь-яких складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
Відтак, оскільки після 01.03.2018 перерахунок пенсії позивача проводився на виконання судового рішення з метою захисту його порушених прав, суд вважає, що пенсійний орган неправомірно припинив позивачу виплату щомісячної доплати, передбаченої Постановою № 713, здійснивши її перерахунок на виконання судового рішення.
При цьому враховується правова позиція Верховного Суду, наведена у постанові № 420/2473/22 від 08.11.2022.
У вказаній постанові Верховний Суд зазначив, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 Постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ, має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення Постанови № 713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
Аналогічний правовий висновок міститься у багатьох інших постановах Верховного Суду, зокрема від 02.03.2023 у справі № 600/870/22-а, від 17.05.2023 у справі № 620/5518/22 та від 24.05.2023 у справі № 400/2732/22.
Оскільки обставини цієї справи є тотожними і справа має ознаки типової адміністративної справи, що вже була розглянута судом касаційної інстанції, суд не вбачає підстав для відступу від вищенаведеного правового висновку.
Таким чином, застосовуючи цей висновки до обставин даної справи, суд доходить висновку, що перерахунок пенсії позивача, проведений пенсійним органом на виконання судового рішення з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії. Тому позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000 грн відповідно до Постанови № 713, яка повинна виплачуватись для досягнення мети прийняття Постанови № 713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018.
З огляду на викладене ненарахування Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області позивачу щомісячної доплати в розмірі 2000 грн суд визнає протиправною.
Як наслідок відповідача належить зобов'язати з 01.03.2022 здійснити перерахунок та виплату позивачу вказаної доплати.
Обраний судом спосіб захисту порушених прав позивача відповідає тому, що був залишений в силі постановою Верховного Суду від 08.11.2022 у справі № 420/2473/22.
Щодо строку звернення до суду з цим позовом, то суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен дізнатися" у значенні ч. 2 ст. 122 КАС України дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку позивача знати про стан своїх прав.
Відтак при визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності).
За обставинами цієї справи спірна щомісячна доплата до пенсії у розмірі 2000 грн виплачувалася позивачу починаючи з липня 2021 року, а її виплату було припинено після виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16.02.2022 у справі № 120/14905/21-а.
Разом з тим, на думку суду, підстав для обчислення з вказаної події строку звернення до суду немає.
Суд враховує, що факт припинення відповідачем виплати позивачу доплати обумовлювався виконанням рішення суду про перерахунок пенсії позивача, внаслідок чого розмір отримуваної ним пенсії істотно збільшився (щонайменше на понад 2000 грн, про що зазначає сам відповідач).
У зв'язку з цим суд доходить висновку, що позивач не міг дізнатися про припинення виплати йому спірної доплати до пенсії, оскільки, по-перше, закономірно розраховував на те, що відповідач, як орган державної влади, буде діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законом, тобто виконуватиме вимоги Постанови № 713 в тому числі після перерахунку пенсії на виконання судового рішення, і, по-друге, отримавши пенсію у новому розмірі був позбавлений можливості зробити для себе висновок про припинення виплати спірної доплати, оскільки розмір його пенсії де-факто збільшився.
Відтак у даному випадку суд вважає застосовною правову позицію Верховного Суду, наведену, приміром, у постановах від 29.10.2020 у справі № 816/197/18 та від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18, відповідно до якої при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у соціальній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки не можуть слугувати меті легалізації допущених пенсійним органом прав пенсіонера і що у спорах, які виникають з органами Пенсійного фонду, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні відповіді на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок, а тому у цьому разі початок перебігу строку звернення до адміністративного суду необхідно пов'язувати з датою отримання листа-відповіді (листа-роз'яснення) від органу Пенсійного фонду.
Судом встановлено, що після виникнення у позивача сумніву щодо нарахування та виплати йому доплати до пенсії у розмірі 2000 грн, позивач звернувся до відповідача з заявою, у відповідь на яку отримав лист Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 19.03.2025.
В листі повідомлялося, що починаючи з липня 2021 року позивачу була встановлена доплата в сумі 2000 грн. Однак на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16.02.2022 у справі № 120/14905/21-а здійснена позивачу з урахуванням проведеної доплати у зв'язку з підвищенням основного розміру пенсії більше ніж на 2000 грн.
Таким чином, суд вважає, що обчислення перебігу строку звернення до адміністративного суду з цим позовом необхідно пов'язувати саме з вказаним листом-відповіддю, а отже, такий строк позивачем не пропущений.
Щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром величиною у десять прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб та щодо невиплати позивачу суми проіндексованої пенсії, то суд зазначає наступне.
Згідно з Законом України від 08.07.2011 № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (далі Закон № 3668-VI), внесено зміни до Закону № 2262-ХІІ, на підставі Закону України від 24.12.2015 № 911-VIІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", а саме ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, яку викладено в наступній редакції "Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність" та доповнено реченням такого змісту "Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень".
Рішенням Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зі змінами, а саме: частини 7 статті 43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 положення частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за рішеннями Конституційного Суду України неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність (абзац 6 пункту 4 Рішення Конституційного Суду України у Справі № 1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України).
Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 2000 року (вказана вище справа № 1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України), рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади.
Отже, правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України рішення від 20.12.2016 у справі № 7-рп/2016 є втрата чинності з 20.12.2016 норм частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ. Це, у свою чергу, виключає можливість законодавчого органу України вносити зміни у норму, яка визнана неконституційною, оскільки після визнання неконституційною ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, така норма вважається "відсутньою" у тексті Закону.
Законом України від 06.12.2016 № 1774-VIІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі Закон № 1774-VIІІ) передбачено, що відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, він набрав чинності з 1 січня 2017 року, у частині 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".
Суд зазначає, що частина сьома статті 43 Закону № 2262-ХІІ, якою було передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, втратила чинність з дня проголошення Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016.
Буквальне розуміння змін, внесених Законом № 1774-VIІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, дозволяє стверджувати, що в Законі № 2262-ХІІ була відсутньою норма ч. 7 ст. 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.
Тобто починаючи з 2017 року стаття 43 Закону № 2262-ХІІ не передбачала положення про обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами. Отже, внесені Законом № 1774-VIІІ до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року"), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Наведений висновок узгоджується з позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 522/16882/17, від 31.01.2019 у справі № 638/6363/17, від 12.03.2019 у справі № 522/3049/17 та від 09.11.2020 у справі № 813/678/18.
Рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 № 7-р(II)/2022 справа № 3-102/2021 (231/21, 415/21), визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 року №3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII.
Відтак, підстави для обмеження пенсії позивачу не узгоджуються із нормативним регулюванням спірних правовідносин.
За обставин справи, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", позивачу проведено з 01.03.2022 індексацію пенсії. Проте її розмір до виплати становить 19340,00 грн на противагу нарахованій сумі 22602,29 грн.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" відповідачем проведено індексацію пенсії позивача з 01.03.2023, однак пенсія виплачується з урахуванням максимального розміру - 20930,00 грн.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" відповідачем проведено індексацію пенсії позивача з 01.03.2024, однак пенсія виплачується з урахуванням максимального розміру - 23610,00 грн.
Водночас, згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" відповідачем проведено індексацію пенсії позивача, однак пенсія виплачується теж з урахуванням максимального розміру - 23610,00 грн.
Свої дії відповідач вважає правомірними з підстав того, що розмір виплачуваної пенсії з урахуванням нарахованої індексації не може перевищувати встановленої статтею 43 Закону № 2262 межі, що зазначено у відзиві.
Суд критично оцінює такі доводи, оскільки положення ст. 43 Закону № 2262, які обмежували пенсію максимальним розміром визнанні неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016.
Закон не уповноважує територіальний орган Пенсійного фонду на власний розсуд визначати підстави, умови та максимальний розмір для обмеження пенсійних виплат, а тому відповідні дії відповідача є протиправними, оскільки вчинені всупереч приписам частини другої статті 19 Конституції України.
Враховуючи викладене, порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов'язання відповідача провести позивачу перерахунок та виплату пенсію без обмеження її максимального розміру, з урахуванням раніше виплачених сум.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у спосіб визначений судом.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат, пов'язаних з розглядом справи, не встановлено, питання про розподіл судових витрат не вирішується.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Позовну заяву задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01.03.2022 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з 01.03.2022 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо застосування з 01.04.2019 обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перерахувати з 01.04.2019 по 28.02.2022 та виплачувати ОСОБА_1 пенсію без обмеження максимальним розміром
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перерахувати з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024, з 01.03.2025 та виплачувати ОСОБА_1 пенсію без обмеження максимальним розміром та з урахуванням індексації, встановленої постановами Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", від 23.02.2024 № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", від 25.02.2025 № 209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році", з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21005, м. Вінниця, вул. Зодчих, буд. 38, код ЄДРПОУ 13322403)
Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович