Справа № 554/4868/23 Номер провадження 22-ц/814/2880/25Головуючий у 1-й інстанції Сініцин Е. М. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.
03 грудня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючий суддя: Триголов В.М.
Судді: Дорош А.І., Лобов О.А.
Розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 , адвоката Балабанова Геннадія Леонідовича на рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 18 березня 2025 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У червні 2023 року АТ «Мегабанк» звернувся до суду із позовною заявою до відповідача - ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 15 травня 2015 р. між Позивачем та Відповідачем укладено договір № N60.02.000019 про надання овердрафту.
Згідно з п. 1.1. Договору Позивач надає право Відповідачу, який є держателем платіжної карти НСМЕП в строк з 15 травня 2015 року по 13 травня 2016 року здійснювати перерахування коштів або отримувати готівку понад залишок коштів на його поточному рахунок № НОМЕР_1 , відкритому у Позивача в межах встановленої суми ліміту (овердрафту) та здійснювати обслуговування рахунків Клієнта у відповідності до умов цього договору, Тарифів та Правил обслуговування клієнтів в АТ «МЕГАБАНК».
Згідно з п. 1.3. Договору визначення сукупної вартості овердрафту (з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх сукупних послуг та інших фінансових зобов'язань позичальника, які пов'язані з отримання, обслуговуванням та погашенням овердрафту) та реальної процентної ставки, а також графік платежів наведено у Додатку № 1 до цього Договору , який є його невід'ємною частиною.
Відповідно до Додаткової угоди №1 від 15.05.2015 року до Договору Сторони домовились викласти Додаток №4 в наступній редакції: розмір дозволеного ліміту овердрафта по картковому рахунку - 10 500,00 грн., фіксована процентна ставка за користування лімітом овердрафту, що нараховується на суму заборгованості - 5%, процентна ставка за користування лімітом овердрафтукредитною лінією у раз прострочення строків платежів передбачених Договором - 90%, комісія за заняття кредитних коштів в банкоматі - 2%, дата встановлення ліміту овердрафту - 15 травня 2015 року, строк овердрафту (кінцевий термін до якого необхідно повернути отриманий кредит у повному обсязі до 10:00 годин) - 13 травня 2016 року.
В подальшому сторони укладали Додаткові угоди №3 від 15.05.2016 року, від 10.04.2017 року, від 05.05.2017 року, в яких виклали основні умови надання овердрафту.
Відповідач порушив умови Договору, а саме п. 2.2.2, 2.2.3, 4.6.6.6, 4.6.6.8, не здійснив щомісячне погашення мінімального платежу та повернення кредитних коштів, тому, Відповідачу було перенесено заборгованість в розмірі 20 000,00 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. на рахунок простроченої заборгованості, що підтверджується виписками з рахунків та розрахунком заборгованості станом на 15.05.2023 р. за Договором.
Станом на 15.05.2023 р. заборгованість за кредитом складає 20 000,00 грн., що підтверджується виписками з рахунків.
В порушення п. п. 2.2.2., 3.1., 3.3. Договору Відповідачем не сплачені проценти за користування кредитом в розмірі 15 665,60 грн., що підтверджується виписками з рахунків та розрахунком заборгованості станом на 15.05.2023 р. за Договором.
Таким чином, загальна сума вимог за Договором № N60.02.000019 про надання овердрафту від 15.05.2015 р. становить 35 665,60 грн., що складається з залишку кредиту - 20 000,00 грн. та залишку нарахованих та несплачених відсотків - 15 665,60 гривень.
З огляду на викладене, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Мегабанк» заборгованість за Договором № N60.02.000019 про надання овердрафту від 15.05.2015 р., яка становить 35 665,60 (тридцять п'ять тисяч шістсот шістдесят п'ять) грн. 60 коп. та складається залишку кредиту - 20 000,00 грн.; залишку нарахованих та несплачених відсотків - 15 665,60 грн.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 12.12.2024 року позивача у справі - АТ «Мегабанк» замінено на його правонаступника - ТОВ «Мустанг Фінанс».
Рішенням Октябрського районного суду міста Полтави від 18 березня 2025 року позов товариства з обмеженою відповідальністю «Мустанг Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Мустанг Фінанс», заборгованість за кредитним договором № N60.02.000019 від 15 травня 2015 року станом на 15.05.2023 року у загальному розмірі - 35 665,60 (тридцять п'ять тисяч шістсот шістдесят п'ять гривень 60 коп.), що складається з залишку кредиту - 20 000,00 грн.; залишку нарахованих та несплачених відсотків - 15 665,60 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Мустанг Фінанс» суму коштів витрачених на оплату судового збору у розмірі 2 481,00 гривні.
Не погодившись із вказаним рішенням його в апеляційному порядку оскаржив відповідач ОСОБА_1 . Скарга мотивована тим , що рішення прийняте з порушенням матеріального та процесуального права без урахування доказів по справі.
Так, в матеріалах справи наявні докази, зокрема: додаткова угода №3 від 11.05.2016 до договору про надання овердрафту №60.02.000019 від 15 травня 2015; додаткова угода №3 від 10.04.2017 до договору №92.02.000088 про відкриття рахунку, видачу та обслуговування платіжних карток, МПС з відкриттям кредитної лінії (надання овердрафту) від 04.09.2014. від Посилання суду на додаткову угоду №3 від 05 травня 2017 до Договору №60.02.000019 15 травня 2015 скопійовано з позовної заяви позивача - Акціонерного товариства «Мегабанк».
Проте , матеріал справи не містять додаткової угоди №3 від 05 травня 2017. При цьому, додатковою угодою №3 від 11.05.2016 до договору про надання овердрафту №60.02.000019 від 15.05.2015, АТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 не встановлювали будь-яких процентних ставок за користування лімітом овердрафту, а внесли зміни виключно щодо строків перерахування коштів або отримання готівки ОСОБА_1 та встановили термін кінцевого погашення заборгованості за овердрафтом - до 16:00 годин 08 травня 2017. Так, дійсно кінцевим строком погашення заборгованості за овердрафтом є 16:00 година 08 травня 2017, що підтверджується також Додатком №1 до Договору №60.02.000019 від 15 травня 2015 (Розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки) де встановлена дата останнього платежу - 08.05.2017. Будь-яких інших додаткових угод, після 11.05.2016 до Договору №60.02.000019 від 15 травня 2015 між АТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 не було укладено.
Із розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за Договором №60.02.000019 від 15 травня 2015 доданого АТ «Мегабанк» вбачається, що відсотки, які підлягають сплаті позичальником розраховані станом на дату подачі позовної заяви - 14.05.2023.
Проте, не взято до уваги , що відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
З урахуванням викладеного скаржник просить скасувати рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 18 березня 2025 року , та постановити нове про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
З матеріалів справи встановлено, що між АТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № N60.02.000019 року від 15 травня 2015 року, за умовами якого кредитор зобов'язався видати кредит шляхом встановлення овердрафту, а позичальник повернути гроші з нарахованими відмотками, що підтверджується копіями кредитного договору N60.02.000019 від 15 травня 2015 року з додатками, що підписані власноруч відповідачем.
АТ «Мегабанк» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачу можливість користуватись кредитними коштами у розмірі, що встановлений договором, що підтверджується копіями виписок з особового рахунку за період з 15.05.2019 року по 19.12.2022 року та з 20.12.2022 року по 15.05.2023 року.
Згідно з п. 1.1. Договору Позивач надає право Відповідачу, який є держателем платіжної карти НСМЕП в строк з 15 травня 2015 року по 13 травня 2016 року здійснювати перерахування коштів або отримувати готівку понад залишок коштів на його поточному рахунок № НОМЕР_1 , відкритому у Позивача в межах встановленої суми ліміту (овердрафту) та здійснювати обслуговування рахунків Клієнта у відповідності до умов цього договору, Тарифів та Правил обслуговування клієнтів в АТ «МЕГАБАНК».
Згідно з п. 1.3. Договору визначення сукупної вартості овердрафту (з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх сукупних послуг та інших фінансових зобов'язань позичальника, які пов'язані з отримання, обслуговуванням та погашенням овердрафту) та реальної процентної ставки, а також графік платежів наведено у Додатку № 1 до цього Договору , який є його невід'ємною частиною.
Відповідно до п. 3.1. Договору за користування овердрафтом Позичальник сплачує Кредитодавцю проценти в розмірі 31 (тридцять один) % процент річних, які нараховуються на суму дебетового залишку на кінець операційного дня за поточним рахунком. Тип процентної ставки за цим договором - фіксована процентна ставка.
Згідно з п. 3.3. Договору сплата процентів за користування овердрафтом здійснюється в безготівковій формі не пізніше останнього робочого дня місяця наступного за звітним, а також в день кінцевого погашення овердрафту на рахунок нарахованих доходів Кредитодавця № 26278164918.
Відповідно до Додаткової угоди №1 від 15.05.2015 року до Договору Сторони домовились викласти Додаток №4 в наступній редакції: розмір дозволеного ліміту овердрафта по картковому рахунку - 10 500,00 грн., фіксована процентна ставка за користування лімітом овердрафту, що нараховується на суму заборгованості - 5%, процентна ставка за користування лімітом овердрафтукредитною лінією у раз прострочення строків платежів передбачених Договором - 90%, комісія за заняття кредитних коштів в банкоматі - 2%, дата встановлення ліміту овердрафту - 15 травня 2015 року, строк овердрафту (кінцевий термін до якого необхідно повернути отриманий кредит у повному обсязі до 10:00 годин) - 13 травня 2016 року ( а.с. 19).
В подальшому сторони укладали Додаткові угоди №3 від 15.05.2016 року (а.с.20), від 10.04.2017 року (а.с.23), від 05.05.2017 року (а.с. 24), в яких виклали основні умови надання овердрафту.
11.05.2016 додатковою угодою № 3 до Договору овердрафту були внесені зміни до п.1.1 та 2.2.1 Договору:
- у пункті 1.1 Розділу 1. «Предмет Договору» фразу «в строк з 15 травня 2015 року до 13 травня 2016 року.» змінити на фразу «в строк з 11 травня 2016 року до 08 травня 2017 року.»;
- у пункті 2.2.1 Розділу 2 «Зобов'язання та права сторін» фразу «у строк до 16:00 години 13 травня 2016 року» замінити на разу «у строк до 16:00 годин 08 травня 2017 року.». Додатком № 1 до Договору (Розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки) Позивач та Відповідач встановили дату останнього платежу - 08.05.2017 року.
Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
Згідно ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами( з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положенням статті 611 Цивільного кодексу України, визначено правові наслідки порушення зобов'язання. Так, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Характеристиками доказів є їх належність, достовірність, допустимість та достатність. Так, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 77 - 80 ЦПК України).
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що не виконання відповідачем умов кредитних договорів порушило право позивача на повернення кредитних коштів, процентів за користування кредитом, яке підлягає захисту шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по кредитному договору в загальній сумі 35 665,60 грн.
Такий висновок суду відповідає вимогам закону та ґрунтується на матеріалах справи.
Так, наявними у справі доказами підтверджено укладення та підписання відповідачем кредитного договору № N60.02.000019 року від 15 травня 2015 року та договору від 04.09.2014 року №92.02.000088 про відкриття рахунку, видачу та обслуговування платіжних карток з відкриттям кредитної лінії (надання овердрафту), користування відповідачем кредитними коштами та неналежне виконання взятих на себе відповідачем зобов'язань.
Відповідач розмір заборгованості по кредиту, по процентах та по інших нарахуваннях, які були передбачені договором, в апеляційній скарзі не оспорив, розрахунки не спростував, не надав доказів на підтвердження сплати коштів чи доказів на підтвердження відсутності боргу, в зв'язку з чим апеляційний суд приходить до висновку про те, що у позивача відповідно до вимог ст. 1048, 1050 ЦК України виникло право на стягнення з відповідача доведеної суми заборгованості за укладеними договорами в загальній сумі 35 665,60 грн, яка складається з нарахованої банком заборгованості за тілом кредиту, процентами узгодженими між сторонами умовами кредитних договорів.
Доводи апеляційної скарги про те, що матеріали справи не містять додаткової угоди № 3 від 05.05.2017 спростовуються наявністю цієї угоди на 24 аркуші справи ( зворот, том 1). Договори та додаткові угоди у справі підписані власноручним підписом відпвідача , що останнім не спростовано , клопотань про призначення почеркознавчої експертизи з метою встанвоелння не належності підпису відповідачу ОСОБА_1 не заявляв.
Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).
Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 752/8842/14-ц та від 16 жовтня 2018 року у справі № 914/2567/17, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. У справах про визнання недійсним договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з'ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора, та чи існують ці права на момент переходу.
У постанові Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 31/160 (29/170(6/77-5/100) викладено правову позицію, згідно з якою, оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права «nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet», який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.
Верховний Суд у постанові від 14 червня 2023 року у справі № 755/15965/17 зазначив, що дійсність вимоги (суб'єктивного права) означає належність первісному кредитору того чи іншого суб'єктивного права та відсутності законодавчих або договірних заборон (обмежень) на його відступлення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20 зроблено висновок, що відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом зазначених норм, права кредитора у зобов'язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв'язку з припиненням зобов'язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов'язанні не переходять до набувача. Разом з тим положення частини першої статті 203 ЦК України прямо встановлюють, що застосовуються саме до змісту правочину (сукупності його умов), а не до його суб'єктного складу. В тому випадку, коли особа відступає право вимоги, яке їй не належить, у правовідносинах відсутній управнений на таке відступлення суб'єкт. За загальним правилом пункту 1 частини першої статті 512, статті 514 ЦК України у цьому разі заміна кредитора у зобов'язанні не відбувається.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20 зроблено висновок, що відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом зазначених норм, права кредитора у зобов'язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у сво їй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Так, з матеріалів справи вбачається, що між АТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 було укладено ряд договорів та додаткових угод , дійсність та чинність яких відповідач не оспорював.
Згідно п.4.3.2 розділу 4 «Умови відкриття кредитної лінії» Договору №92.02.000088 від 04.09.2014 визначено , що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щомісячно за методом факт/365(366) , виходячи з фактичної кількості користування кредитом в рахунковому періоді (Місяці) та визначеної кількості днів в році на суму щоденного залишку заборгованості за кредитним договором починаючи з дати користування кредитом до моменту його повернення .
Відповідно до п.7.1 розділу 7 вищевказаного договору , договір набуває чинності з дати його підписання Сторонами та укладений строком на один рік. У випадку якщо за один місяць до закінчення строку дії Договору ні одна зі сторін не сповістить про його розірвання , він вважається продовженим на кожен наступний рік.
Вказаний договір є дійсним , адже матеріали справи не містять доказів звернення ОСОБА_1 до позивача із сповіщенням про бажання розірвати договір .
Відтак , посилання апелянта на неправомірність нарахувань здійснених АТ «Мегабанк» не заслуговують на увагу , оскільки сторонами Договору про надання овердрафту та Договору про відкриття рахунку , видачу та обслуговування міжнародних платіжних карток з можливістю відкриття кредитної лінії ( надання овердрафту), передбачено можливість нарахування процентів до моменту повернення кредиту.
Колегія суддів зазначає, що згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Підписуючи договори сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов, зокрема, і щодо процентної ставки . Скаржником не надано доказів на підтвердження визнання недійсними відповідних пунктів договорів яким встановлено процентну ставку в судовому порядку.
Окрім того, як вище зазначалося передача права вимоги за кредитним договором №60.02.000019 відбулася за договорами про відступлення права вимоги укладеними між АТ «Мегабанк» та ТОВ «Мустанг Фінанс », вказані договори ніким не оскаржені , визнані недійсними в цілому чи за окремими пунктами не були , тож в даному випадку слід виходити з презумпції правомірності правочину, а також презумпції обов'язковості виконання договору, відтак позивач має право на стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за відповідним кредитним договором.
Інші наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянта з висновками суду першої інстанції та з їх оцінкою, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції доказів, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог є законними і обгрунтованими, відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.
Наведене свідчить, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦІК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374,375, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , адвоката Балабанова Геннадія Леонідовича - залишити без задоволення
Рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 18 березня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Головуючий суддя: В.М. Триголов
Судді: А.І. Дорош
О.А. Лобов