12 грудня 2025 року Справа № 915/1237/25
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання за наявними матеріалами справу
за позовом: Акціонерного товариства "Укрпошта", вул.Хрещатик, буд.22, м.Київ, 01001
електронна пошта: ukrposhta@ukrposhta.ua
представник позивача: Гуцалова Т.О.
електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1
до відповідача: Максименко Анни Сергіївни, АДРЕСА_1
електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2
про: стягнення 55 643,06 грн.
Акціонерне товариство "Укрпошта" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою від 25.08.2025 (вх.№12234/25 від 26.08.2025) до Максименко Анни Сергіївни про стягнення заборгованості з орендної плати та штрафних санкцій за договором оренди нерухомого майна №318-10 від 01.11.2022 у розмірі 55 643,06 грн., з яких: 46 264,34 грн. - заборгованість з орендної плати; 3 165,29 грн. - пеня за прострочення виконання договору; 5 064,59 грн. - інфляційні втрати; 1 148,84 грн. - 3% річних.
Позивач у позовній заяві просить суд розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
За змістом ч.1 ст.20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.
Статтею 45 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу (як приклад, пункти 5, 10, 14 цієї статті).
Відтак господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за п.1 ч.1 ст.20 ГПК України спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.
Суд зазначає, що відповідно до частини 6, 8 статті 176 ГПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Враховуючи, що відповідачем у позовній заяві вказано фізичну особу, судом зроблено запит до Єдиного державного демографічного реєстру з метою отримання інформації про офіційне місце реєстрації Максименко Анни Сергіївни.
Згідно відповіді №11712632 від 28.08.2025 за вказаними, наявними у суду параметрами: - ПІБ - Максименко Анна Сергіївні; РНОКПП НОМЕР_1 ; - паспорт серія НОМЕР_2 , особу не знайдено.
У подальшому, судом здійснено запит до Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради про надання відомостей про реєстрацію Максименко Анни Сергіївни.
У відповідь на вказаний запит, 02.09.2025 року до суду від Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради надійшов лист №22926/19.03.03-11/19/14/25 від 02.09.2025, в якому повідомляє, що станом на 02.09.2025 в Реєстрі Миколаївської міської територіальної громади відсутні відомості про зареєстроване місце проживання Максименко Анни Сергіївни.
У подальшому, судом з метою отримання інформації про офіційне місце реєстрації Максименко Анни Сергіївни, здійснено запит до Ольшанської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області.
У відповідь на вказаний запит, 15.09.2025 року до суду від Ольшанської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області надійшов лист №285-2310 від 15.09.2025, в якому повідомляє, що за даними адресної картки громадянка Максименко Ганна (Анна) Сергіївна, ІНФОРМАЦІЯ_3 значиться в реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 . Іншою інформацією відділ "ЦНАП" виконавчого комітету Ольшанської селищної ради не володіє.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 22.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання за наявними матеріалами. Ухвалено провести розгляд справи №915/1237/25 поза межами встановленого ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого визначається з урахуванням існування в Україні воєнного стану. Встановлено учасникам справи строк для надання заяв по суті справи.
Вказана ухвала була направлена відповідачу та отримана останнім 02.10.2025, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №06 102 819 441 37.
Відповідач своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача не скористався.
Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
01 листопада 2022 року між Акціонерним товариством «Укрпошта» (орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем Максименко Анною Сергіївною (орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна №318-10 (далі - договір), у відповідності до розділу 1 якого, орендодавець передає, а орендар бере в строкове платне користування: частина нерухомості, що розташована в Миколаївській області, Миколаївському районі, с.Ковалівка, нежитлова будівля №227 по вул.Перемоги, загальною площею 83 кв.м.
Мета використання - роздрібна торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами в неспеціалізованих магазинах. Роздрібна торгівля іншими товарами у неспеціалізованих магазинах.
Вартість майна визначена, за балансовою вартістю і станом на 01.10.2022 року складає 25 789,91 грн.
У відповідності до п.2.1 Договору, передача орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін акту приймання-передачі майна, форма якого затверджена в Додатку №1 до цього Договору. При цьому ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна переходить до орендаря з дати підписання такого акту.
Згідно п.2.2 Договору, передача майна в оренду не передбачає передачі орендареві права власності на нього. Власником орендованого майна залишається орендодавець, а орендар користується ним протягом строку дії цього Договору.
Відповідно до п.3.1 Договору, за домовленістю сторін плата за користування майном складається з орендної плати та плати з його утримання згідно з розрахунком (додаток 2) становить:
3.1.1. На період проведення орендарем ремонтних робіт терміном 2 місяця з 01 листопада 2022 року по 31 грудня 2022 року (включно) плата за користування майном становить 0 грн. 83 коп. за орендовану площу 83 кв.м. без ПД на місяць.
Орендар додатково відшкодовує вартість послуг з утримання орендованого майна, а саме укладання прямих договорів із постачальними компаніями.
Додатково до орендної плати нараховується ПДВ за ставкою 20%.
3.1.2. Починаючи з 01 січня 2023 року розмір орендної плати за користування майном становить: 1 750 грн. 00 коп. за орендовану площу 83 кв.м. без ПДВ за місяць.
Додатково до орендної плати нараховується ПДВ за ставкою 20%.
Згідно протоколу електронного аукціону №RLE001-UA-20220927-41886 від 04.10.2022 плата за користування майном становить 2 100,00 грн.
Орендна плата, зазначена в цьому пункті, включає в себе плату за користування земельною ділянкою (плата за землю, земельний податок, тощо), податок на майно, яку має сплачувати орендодавець, в розмірі, необхідному для забезпечення належного користування орендаря майном.
3.1.2. Орендар додатково відшкодовує витрати на послуги з утримання орендованого майна, електропостачання, а саме здійснює підключення та укладає прямий договір із постачальною компанією.
У відповідності до п.3.2 Договору, починаючи з 01 листопада 2023 року, кожного року оренди, ставки плати за користування майном, автоматично збільшуються на 10% від ставок, що діяли за попередній рік оренди. При цьому сторони погодилися, що така зміна ставок плати за користування майном та розміру орендної плати відбуватиметься без укладення будь-яких змін та доповнень до цього Договору.
Відповідно до п.3.3 Договору, орендодавець має право в односторонньому порядку змінювати розмір орендної плати:
3.3.1. У зв'язку з зміною ринкових умов та підвищення рівня плати за користування майном;
3.3.2. У разі зміни або запровадження нових цін, тарифів на комунальні послуги, електроенергію, інші складові послуг з утримання майна;
3.3.3. У разі якщо фактичне споживання ресурсів, плата за які є складовою вартості послуг з утримання майна, є вищим від прогнозних обсягів, врахованих при її розрахунку, що підтверджується показниками лічильників або іншими даними фактичного використання приміщень (кількість обладнання, його потужність тощо).
Про зміну розміру орендної плати орендодавець зобов'язаний попередити орендаря не пізніше 25 числа місяця, що передує місяцю, з якого застосовується нова вартість. При цьому таке попередження, надіслане засобами корпоративної електронної пошти АТ «Укрпошта» (murashova-ov@ukrposhta.ua), вважається таким, зо за правовими наслідками прирівнюється до листа, складеного та надісланого в письмовій формі. До повідомлення обов'язково додається розрахунок, складений за формою додатку 2 до цього договору.
Пунктом 3.5 Договору визначено, що щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, орендодавець надає орендарю рахунок-акт, який є одночасно актом наданих послуг і підтверджує обсяг та вартість наданих послуг та оренди за звітний місяць. Підставою для оплати є даний Договір. Не виставлення рахунку орендодавцем не звільняє орендаря від сплати орендної плати за договором. Рахунок-акт направляється орендарю на 57102 Миколаївська область, Миколаївський р-н, с.Ковалівка, вул.Виноградна, 37, email: annmaksimenko16@gmail.com.
У відповідності до п.3.6 Договору, орендна плата сплачується орендарем шляхом перерахування у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок орендодавця до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим. Підставою для оплати є даний договір. Не виставлення рахунку орендодавцем не звільняє орендаря від сплати орендної плати за договором.
Оскільки послуга оренди, що надається за цим договором, є безперервною з дати передачі майна в оренду до дати його повернення власнику, що підтверджується відповідними атами приймання-передачі майно, орендодавець згідно з п.201.4 Податкового кодексу України виписує останнім днем звітного місяця оренди зведену електронну податкову накладну, до якої окремими рядками включає вартість послуг звітного місяця та суму перевищення отриманих коштів над вартістю послуг оренди, яка утворилася на кінець звітного місяця за підсумками операцій такого місяця. Орендодавець зобов'язується здійснювати реєстрацію податкових накладних з дотриманням термінів, встановлених Податковим кодексом України.
Відповідно до п.4.1 Договору, орендодавець має право, зокрема, вимагати своєчасної оплати оренди майна; змінювати розмір орендної плати в порядку, передбаченому Договором.
Згідно п.5.1.3 Договору, орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені цим договором, при цьому, орендар забезпечує цю оплату власними або залученими фінансовими ресурсами, у відповідності до цього Договору.
У відповідності до п.10.1 Договору, договір набирає чинності після підписання його сторонами і діє до 01 жовтня 2025 року включно та до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Відповідно до п. 10.4 Договору, договір може бути достроково припинений в таких випадках:
10.4.1 За взаємною згодою Сторін з обов'язковим складанням письмового документу за підписами обох Сторін;
10.4.2 Орендодавцем або Орендарем в односторонньому порядку з будь-яких підстав за умови направлення іншій Стороні письмового повідомлення про дострокове припинення Договору не менш ніж за 180 календарних днів до дати припинення;
10.4.3 Орендарем в разі незгоди зі зміною Орендної плати за умови направлення Орендодавцю письмового повідомлення про дострокове припинення Договору не менш ніж за 30 календарних днів до дати введення нового розміру Орендної плати;
10.4.4 Орендодавцем в односторонньому порядку за умови направлення Орендарю письмового повідомлення про дострокове припинення Договору не менш ніж за 15 календарних днів до дати припинення в разі:
1) використання Орендарем Майна не за цільовим призначенням, у тому числі і в разі передачі Майна в суборенду третім особам;
2) навмисного або з необережності Орендаря погіршення технічного і санітарного стану Майна;
3) порушення строків сплати Орендної плати та інших платежів за Договором більше ніж на 1 місяць або не сплати їх в повному обсязі;
4) відмови Орендаря застрахувати орендоване Майно або відшкодувати витрати Орендодавця на його страхування;
5) відмови Орендаря виконувати додаткові обов'язки, зазначені в додатку до цього Договору, який є його невід'ємною частиною, у разі встановлення Орендарем обладнання. апаратури та інших спеціальних пристроїв (додається у випадках встановлення обладнання);
6) у разі необхідності використання майна Орендодавцем для власних потреб.
Пунктом 11.3 Договору, сторони погодили, що на їх відносини не поширюються норми Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та Методики розрахунку орендної плати за держане майно та пропорції її розподілу», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786.
Відповідно до п.12.2 Договору, додатки до договору, підписані повноважними представниками сторін, є його невід'ємною частиною.
Згідно п.12.3 Договору, усі зміни і доповнення до цього Договору оформлюються у вигляді додаткових угод, які дійсні лише за умови, якщо складені в письмовій формі та підписані обома сторонами, окрім випадків, зазначених у Договорі (у тому числі зміни його умов в односторонньому порядку).
Договір містить підписи сторін.
Як вбачається з матеріалі справи, позивачем та відповідачем було укладено Додаток №2 «Розрахунок орендної плати за використання нерухомості за адресою: 57102 Миколаївська область, Миколаївський р-н, с.Ковалівка, вул.Перемоги, 227, загальною площею 83 кв.м» до Договору, відповідно до умов якого, за повний місяць оренди плата за користування майном становить 1750 грн. за орендовану площу 83 кв.м. за місяць.
Загальний розмір плати за користування майном становить 2 100 грн. з ПДВ на місяць за орендовану площу 83 кв.м.
Крім того, орендар додатково відшкодовує вартість електропостачання, а саме укладає прямий договір із постачальною компанією.
17 серпня 2023 року між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду №1 до Договору оренди нерухомого майна №3187-10 від 01.11.2022 (далі - Додаткова угода №1), відповідно до якої сторони дійшли згоди доповнити розділ 1 Договору пунктами 1.2 - 1.5 та викласти їх у наступній редакції:
« 1.2. Будь-який документ (кореспонденція) за Договором, які оформлюються Сторонами, подається Сторонами одним із наступних способів:
1.2.1. Шляхом відправлення електронного листа на електронну пошту відповідної Сторони з додаванням до такого листа сканкопії відповідного документу, підписаного, в форматі PDF або в будь-якому іншому форматі, який забезпечує можливість ознайомлення зі змістом документу. У даному випадку відповідний документ вважається отриманим Стороною з дати його направлення на електрону адресу відповідної Сторони, підтвердженням чого є відповідна роздруківка з поштового програмного забезпечення Сторони, що направила документ. Цей спосіб не застосовується для обміну первинними документами та документами, що мають бути підписані обома Сторонами в оригіналі.
1.2.2. Шляхом направлення відповідного документу в електронному вигляді за допомогою Сервісу обміну електронними документами, визначеного в Договорі, при цьому такий документ вважається отриманим Стороною з моменту присвоєння Сервісом статусу документу «Відправлений». Документ направлений за допомогою Сервісу підписується за допомогою або кваліфікованого електронного підпису (КЕП) уповноважених осіб Сторін або іншого електронного підпису, використання якого не суперечить діючому законодавству України. Доказом належного отримання документів за допомогою Сервісу є відповідна роздруківка повідомлення з Сервісу з поміткою зазначеного статусу документа або лист відповідної особи, що здійснює надання послуг за Сервісом з відповідним підтвердженням.
1.2.3. Шляхом надіслання оригіналу відповідного документу у паперовому вигляді на адресу відповідної Сторони, зазначену в Договорі та/або передачі її уповноваженому представнику відповідної Сторони, що підтверджується власноручним підписом такого представника.
1.2.4. Електронні адреси та адреси для листування зазначені Сторонами у розділі «ЮРИДИЧНІ АДРЕСИ, ПОШТОВІ ТА ПЛАТІЖНІ РЕКВІЗИТИ, ПІДПИСИ СТОРІН» цього Договору.
1.3. У випадку направлення відповідного документу декількома з перелічених у Договорі способів, датою отримання Стороною документу вважається найбільш рання дата отримання документу.
1.5. Сторони узгодили, що первинні документи за Договором складаються в паперовій формі.
У разі, якщо сторонами погоджено внести зміни до цього пункту, такі зміни узгоджуються шляхом направлення Орендарем листа Орендодавцю у спосіб, визначений Договором. Якщо Орендодавець протягом 5 робочих днів з дати отримання листа Орендаря не повідомить про не погодження щодо запропонованих змін, зміни вважаються прийнятими Сторонами.».
2. Сторони погодили викласти другий абзац пункту 3.3.3 до Договору в новій редакції: «Про зміну розміру Орендної плати Орендодавець зобов'язаний попередити Орендаря не пізніше 25 числа місяця, що передує місяцю, з якого застосовується нова вартість у спосіб, визначений Договором. До повідомлення обов'язково додається розрахунок, складений за формою додатку 2 до цього договору
3. Сторони погодились викласти пункт 3.5 до Договору оренди в новій редакції:
« 3.5 До 10 числа кожного місяця, наступного за Звітним періодом, Орендодавець надає Орендарю у спосіб, визначений Договором, Рахунок-Акт, який є одночасно актом наданих послуг і підтверджує обсяг та вартість послуг оренди за звітний місяць.
Орендар протягом 3-х робочих днів з дати отримання Рахунку-Акту може надати зауваження до його показників, у спосіб, визначений Договором для листування. У випадку наявності у Замовника обґрунтованих зауважень до змісту Рахунку-Акту, такі зауваження розглядаються Орендодавцем протягом 7 робочих днів з дати їх отримання та, за підтвердження їх правомірності, враховуються у наступних звітних періодах як коригування даних Рахунку-Акту за звітний період, в якому допущено похибку.».
4. Сторони погодились викласти пункт 3.9 Договору оренди в новій редакції:
« 3.9 Орендна плата за останній місяць оренди розраховується за фактичний період користування протягом звітного місяця згідно з Актом приймання-передачі майна з оренди і сплачується Орендарем на підставі Рахунку-Акту.
Сума, належна до сплати/повернення за останній місяць оренди розраховується Орендодавцем з урахуванням наявності невикористаного завдатку.»
У подальшому, 29 квітня 2025 року між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду №2 до договору оренди нерухомості №318-10 від 01.11.2022 про наступне.
1. У зв'язку з повідомленням орендаря листом-вимогою від 29.04.2025р. №1.12.114.001-15780-25 про дострокове припинення Договору, Сторони дійшли згоди припинити Договір 20 травня 2025 року, про що скласти Акт приймання-передачі (повернення) майна та провести звіряння розрахунків станом на 20.05.2025 року та підписати відповідний Акт звіряння.
2. Заборгованість зі сплати орендної плати станом на 20.05.2025р. становитиме 46264,34 (сорок шість тисяч двісті шістдесят чотири) грн. 34 коп., в тому числі ПДВ 7710,72 (сім тисяч сімсот десять) грн. 72 коп.
Крім того, відповідно до пункту 7.2 Договору передбачається, що у разі порушення строків виконання грошових зобов'язань за цим Договором, Орендар на вимогу Орендодавця сплачує пеню від суми простроченого зобов'язання в розмірі однієї облікової ставки Національного банку України за весь час прострочення. Станом на 29.04.2025р. штрафні санкції складають 3863,19 (три тисячі вісімсот шістдесят три) грн. 19 коп.
Загальну суму заборгованості по орендній платі та штрафних санкцій у розмірі 50127,53 (п'ятдесят тисяч сто двадцять сім) грн. 53 коп. Орендарю необхідно сплатити протягом 5 (п'яти) днів з моменту отримання листа-вимоги від 29.04.2025р. №1.12.114.001-15780-25 від 30.04.2025
3. Орендар зобов'язується передати орендоване майно у задовільному технічному і санітарному стані.
4. Сторони домовились, що усі фінансові зобов'язання Орендаря, які виникли під час дії Договору та лишились невиконаними Орендарем залишаються в силі до повного виконання орендарем таких зобов'язань.
5. Всі інші умови Договору є незмінними та діють до закінчення строку його дії.
6. Дана Додаткова угода вважається укладеною і набирає чинності з дати ЇЇ підписання Орендодавцем та Орендарем.
7. Дану Додаткову угоду складено українською мовою в двох примірниках для кожної із Сторін Договору, які мають однакову юридичну силу, і є невід'ємною частиною Договору.
20 травня 2025 року між Акціонерним товариством «Укрпошта» та ФОП Максименок А.С. складено акт приймання-передачі (повернення) майна, згідно якого, 20 травня 2025 року ФОП Максименко А.С. передала, а АТ «Укрпошта» прийняло нерухоме майно розташоване за адресою: 57102, Миколаївська область, Миколаївський р-н, с-ще Ковалівка, вул.Перемоги, буд.227, загальною площею 83 кв.м.
У п.3 вказаного акту зазначено, що орендодавець має претензію до ФОП Максименко А.С. щодо заборгованості по орендній платі та штрафних санкцій у розмірі 50 127,53 грн. станом на 20.05.2025.
Позивач вказує, що з дотриманням належного способу комунікації з обміну первинними документів через систему електронного документообігу з 06.11.2023 по 26.05.2025 відповідачу направлялись рахунки-акти приймання-передачі наданих послуг, в підтвердження чого посилається на витяг з системи IT-Enterprise.
Також, як вбачається з матеріалів справи, позивачем рахунки - акти приймання-передачі наданих послуг за період з жовтня 2023 року по травень 2025 року були направлені в паперовій формі разом з вимогою про погашення заборгованості по договору оренди нерухомого майна №318-10 від 01.11.2022, які були отримані відповідачем.
Позивач у позовній заяві вказує, що за період оренди майна орендарем постійно порушувалися строки оплати орендної плати в установленому розмірі, а починаючи з 21.11.2023 року відповідачка перестала сплачувати орендну плату, що призвело до виникнення перед орендодавцем заборгованості зі сплати орендної плати за договором оренди нерухомого майна № 318-10 від 01.11.2022 року у розмірі 46 264, 34 грн. У зв'язку з порушенням строків оплати позивач нарахував відповідачу пеню, інфляційні втрати та три проценти річних.
Вказані обставини стали підставою звернення позивача до суду з даним позовом про стягення заборгованості.
Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача до відповідача про стягнення з останнього заборгованості за Договором та штрафних санкцій.
На момент звернення з даним позовом до суду Максименко Анна Сергіївна втратила статут фізичної особи - підприємця.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Відповідно до статті 52 Цивільного Кодексу України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статті 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" однією з особливостей підстав припинення зобов'язань для ФОП є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. ФОП відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Таким чином, виходячи із суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов'язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились, дана справа підлягає розгляду в господарському суді.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №127/23144/18.
Відповідно до частини 1 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема, договори та інші правочини.
Згідно ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
У відповідності до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Згідно ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається з матеріалів справи, у період з жовтня 2023 року по травень 2025 року позивачем було нараховано до сплати відповідачу орендну плату на суму 46 264,34 грн. Строк виконання відповідачем обов'язку з оплати орендної плати та інших платежів за договором у вказаний період є таким, що настав.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, в порушення умов укладеного між сторонами договору, відповідачем не було сплачено у спірний період зазначену орендну плату, внаслідок чого у відповідача виникла відповідна заборгованість. Відповідачем доказів оплати вказаних платежів суду не надано, а матеріали справи не містять.
З огляду на вищевикладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача орендної плати за період з жовтня 2023 року по травень 2025 року в сумі 46 264,34 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо стягнення з інфляційних втрат та 3% річних суд зазначає наступне.
Згідно ч.2 ст.625 Цивільного Кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вказана норма є спеціальним видом цивільно-правової відповідальності за прострочення грошового зобов'язання. Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
Суд зауважує, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Таким чином, базою для нарахування інфляційних є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, що існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, за який розраховуються інфляційні, є час прострочення з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).
При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
Невиконання грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.
Якщо прострочення відповідачем виконання зобов'язання з оплати становить менше місяця, то сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.
Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 236 Господарського процесуального кодексу України, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, позивач згідно наданого до суду розрахунку нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у загальному розмірі 5 064,59 грн. нараховані:
- на суму заборгованості 1 659,00 грн. за період з грудня 2023 року по червень 2025 року у розмірі 332,70 грн.;
- на суму заборгованості 2 310,00 грн. за період з січня 2024 року по червень 2025 року у розмірі 443,97 грн.;
- на суму заборгованості 2 310,00 грн. за період з лютого 2024 року по червень 2025 року у розмірі 433,00грн.;
- на суму заборгованості 2 310,00 грн. за період з березня 2024 року по червень 2025 року у розмірі 424,80 грн.;
- на суму заборгованості 2 310,00 грн. за період з квітня 2024 року по червень 2025 року у розмірі 411,19 грн.;
- на суму заборгованості 2 310,00 грн. за період з травня 2024 року по червень 2025 року у розмірі 405,76 грн.;
- на суму заборгованості 2 310,00 грн. за період з червня 2024 року по червень 2025 року у розмірі 389,56 грн.;
- на суму заборгованості 2 310,00 грн. за період з липня 2024 року по червень 2025 року у розмірі 331,45 грн.;
- на суму заборгованості 2 310,00 грн. за період з серпня 2024 року по червень 2025 року у розмірі 334,45 грн.;
- на суму заборгованості 2 310,00 грн. за період з вересня 2024 року по червень 2025 року у розмірі 315,70 грн.;
- на суму заборгованості 2 310,00 грн. за період з жовтня 2024 року по червень 2025 року у розмірі 276,89 грн.;
- на суму заборгованості 2 310,00 грн. за період з листопада 2024 року по червень 2025 року у розмірі 231,15 грн.;
- на суму заборгованості 2 310,00 грн. за період з грудня 2024 року по червень 2025 року у розмірі 183,77 грн.;
- на суму заборгованості 2 541,00 грн. за період з січня 2025 року по червень 2025 року у розмірі 164,27 грн.;
- на суму заборгованості 2 541,00 грн. за період з лютого 2025 року по червень 2025 року у розмірі 132,20 грн.;
- на суму заборгованості 2 541,00 грн. за період з березня 2025 року по червень 2025 року у розмірі 110,98 грн.;
- на суму заборгованості 2 541,00 грн. за період з квітня 2025 року по червень 2025 року у розмірі 71,79 грн.;
- на суму заборгованості 2 541,00 грн. за період з травня 2025 року по червень 2025 року у розмірі 53,63 грн.;
- на суму заборгованості 2 541,00 грн. за червень 2025 року у розмірі 20,33 грн., розмір яких є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Також, позивач згідно наданого до суду розрахунку нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних у загальному розмірі 1 148,84 грн. нараховані:
- на суму заборгованості 1 659,00 грн. за період з 21.11.2023 по 09.07.2025 у розмірі 81,27 грн.;
- на суму заборгованості 2 310,00 грн. за період з 21.12.2023 по 09.07.2025 у розмірі 107 46 грн.;
- на суму заборгованості 2 310,00 грн. за період з 21.01.2024 по 09.07.2025 у розмірі 101,58 грн.;
- на суму заборгованості 2 310,00 грн. за період з 21.02.2024 по 09.07.2025 у розмірі 95,71 грн.;
- на суму заборгованості 2 310,00 грн. за період з 21.03.2024 по 09.07.2025 у розмірі 90,22 грн.;
- на суму заборгованості 2 310,00 грн. за період з 21.04.2024 по 09.07.2025 у розмірі 84,35 грн.;
- на суму заборгованості 2 310,00 грн. за період з 21.05.2024 по 09.07.2025 у розмірі 78,67 грн.;
- на суму заборгованості 2 310,00 грн. за період з 21.06.2024 по 09.07.2025 у розмірі 72,80 грн.;
- на суму заборгованості 2 310,00 грн. за період з 21.07.2024 по 09.07.2025 у розмірі 67,12 грн.;
- на суму заборгованості 2 310,00 грн. за період з 21.08.2024 по 09.07.2025 у розмірі 101,561,25 грн.;
- на суму заборгованості 2 310,00 грн. за період з 21.09.2024 по 09.07.2025 у розмірі 55,38 грн.;
- на суму заборгованості 2 310,00 грн. за період з 21.10.2024 по 09.07.2025 у розмірі 49,70 грн.;
- на суму заборгованості 2 310,00 грн. за період з 21.11.2024 по 09.07.2025 у розмірі 43,83 грн.;
- на суму заборгованості 2 541,00 грн. за період з 21.12.2024 по 09.07.2025 у розмірі 41,97 грн.;
- на суму заборгованості 2 541,00 грн. за період з 21.01.2025 по 09.07.2025 у розмірі 35,50 грн.;
- на суму заборгованості 2 541,00 грн. за період з 21.02.2025 по 09.07.2025 у розмірі 29,03 грн.;
- на суму заборгованості 2 541,00 грн. за період з 21.03.2025 по 09.07.2025 у розмірі 23,18 грн.;
- на суму заборгованості 2 541,00 грн. за період з 21.04.2025 по 09.07.2025 у розмірі 16,71 грн.;
- на суму заборгованості 2 541,00 грн. за період з 21.05.2025 по 09.07.2025 у розмірі 10,44 грн.;
- на суму заборгованості 1 639,34 грн. за період з 21.06.2025 по 09.07.2025 у розмірі 2,56 грн., розмір яких є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Судом, за допомогою програми «ipLex» перевірений розрахунок 3% річних та встановлено, що розмір 3% річних нарахований на заборгованість за вищевказані періоди становить 1 148,73 грн.
Вимоги позивач щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 0,11 грн. (1 148,84 грн. - 1 148,73 грн.) задоволенню не підлягають.
Щодо вимог про стягнення пені суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 551 ЦК України).
При цьому за приписами ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Поширене застосування неустойки саме з метою забезпечення договірних зобов'язань обумовлено насамперед тим, що неустойка є зручним інструментом спрощеної компенсації втрат кредитора, викликаних невиконанням або неналежаним виконанням боржником своїх зобов'язань.
Неустойка як господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов'язань започатковує визначеність у правовідносинах за зобов'язаннями, а саме - відповідальність має настати щонайменше в межах неустойки. Тобто неустойка підсилює дію засобів цивільно-правової відповідальності, робить їх достатньо визначеними, перетворюючи в необхідний, так би мовити, невідворотній наслідок правопорушення. Отже неустойка стає оперативним засобом реагування у разі порушення або неналежного виконання зобов'язання, яким можна скористатись як тільки було порушено зобов'язання, не чекаючи викликаних ним негативних наслідків. Зокрема, задля прагнення учасників зобов'язання до дійсно оперативного, негайного використання свого права на неустойку для неї встановлений спеціальний скорочений строк позовної давності: позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (пункт 1 частини другої статті 258 ЦК України).
Отже, завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов'язання та як міри відповідальності є одночасно забезпечення дисципліни боржника стосовно виконання зобов'язання (спонукання до належного виконання зобов'язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі, у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов'язання.
Тобто неустойка має договірний (добровільний) характер, що встановлюється за ініціативою сторін зобов'язання; а також імперативний характер (встановлений законом), тобто договірно-обов'язковий, умови про яку включаються в договір через підпорядкування імперативним вимогам правової норми. При цьому для деяких видів зобов'язань неустойка встановлюється законом іншим нормативно-правовим актом безпосередньо, а тому сторони відповідно зобов'язання підпорядковуються існуючим правилам про неустойку стосовно як її розміру, так і порядку та умов про її стягнення, хоча при цьому не укладають не тільки угоди про неустойку, але і безпосередньо договору.
У зв'язку із викладеним суд доходить висновку, що розмір неустойки у зобов'язальних правовідносинах, право вимоги щодо якої набуде кредитор, обумовлений умовами для її застосування:
- характером неустойки (договірний або встановлений законом);
- підставами для її застосування (зазначення в договорі або в законі обставин, за яких її буде застосовано);
- складом неустойки (пеня, штраф), відповідно, розміром кожної із цих складових;
- умовами сплати неустойки внаслідок порушення зобов'язання, зокрема, у разі заподіяння збитків.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22.
Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, а згідно статті 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п.7.2 Договору, у разі порушення строків виконання грошових зобов'язань за цим Договором, орендар на вимогу орендодавця сплачує пеню від суми простроченого зобов'язання в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за весь час прострочення.
Так, позивач згідно наданого до суду розрахунку нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню у загальному розмірі 3 165,29 грн. нараховану:
- на суму заборгованості 2 310,00 грн. за період з 21.07.2024 по 20.01.2025 у розмірі 304,50 грн.;
- на суму заборгованості 2 310,00 грн. за період з 21.08.2024 по 20.02.2025 у розмірі 310,14 грн.;
- на суму заборгованості 2 310,00 грн. за період з 21.09.2024 по 20.03.2025 у розмірі 312,43 грн.;
- на суму заборгованості 2 310,00 грн. за період з 21.10.2024 по 20.04.2025 у розмірі 324,02 грн.;
- на суму заборгованості 2 310,00 грн. за період з 21.11.2024 по 20.05.2025 у розмірі 332,01 грн.;
- на суму заборгованості 2 541,00 грн. за період з 21.12.2024 по 20.06.2025 у розмірі 377,40 грн.;
- на суму заборгованості 2 541,00 грн. за період з 21.01.2025 по 09.07.2025 у розмірі 360,20 грн.;
- на суму заборгованості 2 541,00 грн. за період з 21.02.2025 по 09.07.2025 у розмірі 298,03 грн.;
- на суму заборгованості 2 541,00 грн. за період з 21.03.2025 по 09.07.2025 у розмірі 239,55 грн.;
- на суму заборгованості 2 541,00 грн. за період з 21.04.2025 по 09.07.2025 у розмірі 172,65 грн.;
- на суму заборгованості 2 541,00 грн. за період з 21.05.2025 по 09.07.2025 у розмірі 107,91 грн.;
- на суму заборгованості 1 639,34 грн. за період з 21.06.2025 по 09.07.2025 у розмірі 26,45 грн.;
Судом за допомогою програми "IpLех" перевірений розрахунок пені та визначено розмір пені становить 3 165,26 грн., нарахована:
- на суму заборгованості 2 310,00 грн. за період з 21.07.2024 по 20.01.2025 у розмірі 304,50 грн.;
- на суму заборгованості 2 310,00 грн. за період з 21.08.2024 по 20.02.2025 у розмірі 310,14 грн.;
- на суму заборгованості 2 310,00 грн. за період з 21.09.2024 по 20.03.2025 у розмірі 312,43 грн.;
- на суму заборгованості 2 310,00 грн. за період з 21.10.2024 по 20.04.2025 у розмірі 324,02 грн.;
- на суму заборгованості 2 310,00 грн. за період з 21.11.2024 по 20.05.2025 у розмірі 332,00 грн.;
- на суму заборгованості 2 541,00 грн. за період з 21.12.2024 по 20.06.2025 у розмірі 377,40 грн.;
- на суму заборгованості 2 541,00 грн. за період з 21.01.2025 по 09.07.2025 у розмірі 360,19 грн.;
- на суму заборгованості 2 541,00 грн. за період з 21.02.2025 по 09.07.2025 у розмірі 298,02 грн.;
- на суму заборгованості 2 541,00 грн. за період з 21.03.2025 по 09.07.2025 у розмірі 239,55 грн.;
- на суму заборгованості 2 541,00 грн. за період з 21.04.2025 по 09.07.2025 у розмірі 172,65 грн.;
- на суму заборгованості 2 541,00 грн. за період з 21.05.2025 по 09.07.2025 у розмірі 107,91 грн.;
- на суму заборгованості 1 639,34 грн. за період з 21.06.2025 по 09.07.2025 у розмірі 26,45 грн..
Вимоги позивач щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 0,03 грн. (3 165,29 грн. - 3 165,26 грн.) задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За умовами ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч.1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Будь - яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов'язання щодо сплати орендної плати в строки визначені Договором, відповідач, у порушення приписів ст.73,74 ГПК України, суду не надав.
Враховуючи викладене вище, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про судові витрати у справі, суд виходить з того що, згідно ст.129 ГПК України, у разі часткового задоволення позову, судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 210, 220, 232, 233, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Максименко Анни Сергіївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Укрпошта" (вул.Хрещатик, буд.22, м.Київ, 01001, код ЄДРПОУ 21560045) заборгованості з орендної плати за договором оренди нерухомого майна №318-10 від 01.11.2022 у розмірі 46 264,34 грн., інфляційні втрати у розмірі 5 064,59 грн., 3% річних у розмірі 1 148,73 грн., пеню у розмірі 3 165,26 грн. та судовий збір у розмірі 2 422,16 грн.
3. В решті позову відмовити.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Суддя Н.О.Семенчук