12 грудня 2025 року Справа № 915/1287/25
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання за наявними матеріалами справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Елестек-Ліфт", пров.Радіо, буд.1А, кв.77, м.Миколаїв, Миколаївська область, 54029
електронна адреса: elestack20@gmail.com
представник позивача: Хівріч М.В.
електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1
до відповідача: Комунального підприємства "Дирекція єдиного замовника "Океан", вул.Рибна, 1-Б, м.Миколаїв, Миколаївська область, 54052
електронна пошта: okeandez@ua.fm
про: стягнення 93 324,91 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Елестек-Ліфт" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №25 від 02.09.2025 (вх.№12551/25 від 02.09.2025) до Комунального підприємства "Дирекція єдиного замовника "Океан" про стягнення інфляційних втрат у розмірі 67 423,64 грн., 3% річних у розмірі 10 323,99 грн., пені у розмірі 15 577,28 грн., за несвоєчасну оплату робіт за грудень 2021 року, згідно договору підряду з повного технічного обслуговування ліфтів №01/2021 від 01.01.2021 року.
В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків по Договору підряду з повного технічного обслуговування ліфтів №01/2021 від 01.01.2021 року в частині своєчасної оплати за виконані позивачем роботи, що стало підставою для нарахування штрафних санкцій.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 08.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання за наявними матеріалами. Ухвалено провести розгляд справи №915/1287/25 поза межами встановленого ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого визначається з урахуванням існування в Україні воєнного стану. Встановлено учасникам справи строк для надання заяв по суті справи.
Вказана ухвала була направлена в електронний кабінет відповідача системи «Електронний суд» та отримана останнім 08.09.2025, про що свідчить довідка про доставку документа в кабінет електронного суду, яка наявна в матеріалах справи.
Відповідач своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача не скористався.
Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012).
Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз'яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
Враховуючи необхідність повного та всебічного розгляду справи із забезпеченням принципу змагальності та створення сторонам, які беруть участь у справі, необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа розглядалась судом у розумний строк.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
01 січня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Елестек-Ліфт" (далі - підрядник, позивача) та Комунальним підприємством "Дирекція єдиного замовника "Океан" (далі - замовник, відповідача) було укладено Договір підряду №01/2021 з повного технічного обслуговування ліфтів (далі - Договір), у відповідності до умов якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе організацію та виконання робіт з повного технічного обслуговування ліфтів на об'єктах замовника, згідно Додатку №1.
Повне технічне обслуговування включає регламентні роботи (РР п.3.1.1.3) цього договору, місячний ремонт (МР п.3.1.1.1) цього договору , квартальний ремонт (КР п.3.1.1.2) цього договору (п.1.1 Договору).
У відповідності до п.1.3 Договору, під час виконання умов Договору сторони керуються «Правилами будови і безпечної експлуатації ліфтів», затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 01.09.2008 №190, Положенням про систему технічного обслуговування та ремонту ліфтів в Україні, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 10.04.2000 №73, «Примірним переліком послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд», затверджений Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10 серпня 2004 №150 та іншими нормативними документами.
Згідно п.2.1 Договору, договірна базова ціна складається з вартості робіт та становить ціну встановлену для замовника станом на 01.04.2020. Загальна вартість договору визначається сторонами у відповідності до Додатку №1, який є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п.2.2 Договору, сума оплати робіт може бути змінена сторона в бік її збільшення або зменшення в наступним випадках:
2.2.1. Запровадження нових або внесення змін у діючі законодавчі та нормативні акти, які впливають на вартість технічного обслуговування ліфтів;
2.2.3. Внесення змін в обсяг і склад робіт.
У відповідності до п.2.3 Договору, додаткові роботи, не передбачені Договором, можуть виконуватись за узгодженням сторін на підставі звернень замовника за умови додаткового фінансування з його боку.
Розділом 3 Договору передбачені обов'язки сторін
Згідно п.5.1 Договору, першого числа місяця наступного за розрахунковим підрядник надає замовнику акт виконаних робіт із зазначенням їх вартості. Якщо цей день припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону, акт надається в перший за ним робочий день.
Відповідно до п.5.2 Договору, замовник або уповноважена замовником особа підписує акт, засвідчує підпис печаткою і у 3-денний термін з моменту отримання акту повертає його підряднику. У разі своєчасного неповернення акту замовником без поважних причин, акт вважається підписаним з боку замовника без зауважень.
У відповідності до п.5.3 Договору, на підставі підписаних актів замовник самостійно оплачує виконані роботи не пізніше 10-го числі місяця, наступного за розрахунковим.
Пунктом 5.4 Договору передбачено, що замовник може надавати підряднику до 10 числа місяця наступного за розрахунковим довідку, згідно даних Товариства з обмеженою відповідальністю «Міський інформаційно-розрахунковий центр», про розмір проценту оплати квартиронаймачами, власниками квартир за виконані роботи з технічного обслуговування ліфтів, або надавати зазначену інформацію в інший спосіб.
Відповідно до п.8.1 Договору, договір набирає чинності з моменту його укладення сторонами та діє до 31.12.2021.
Згідно п.8.2 Договору, якщо за тридцять днів до закінчення терміну дії Договору ні одна із сторін не заявить про припинення його дії, то Договір вважається продовженим ще на один рік.
Договір містить підписи сторін.
Як вбачається з матеріалі справи, 20.12.2022 між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду №5/1 до Договору підряду №01/2021 від 01.01.2021, відповідно до п.1 якої, сторони домовились викласти п.8.1 Договору у наступній редакції: « 8.1. Цей договір набирає чинності з моменту його укладання сторонами та діє до 31.12.2025».
Також, між сторонами було укладено Додаток №1 до договору № 01/2021 від 01.01.2021 «Перелік ліфтів», в якому зокрема, сторонами визначено ціну ТО.
Так, позивачем на виконання умов Договору у грудні 2021 року виконані роботи з технічного обслуговування ліфтів на загальну суму 119 951,62 грн., що підтверджується актом прийому виконаних робіт з технічного обслуговування ліфтів за грудень 2021 року, який підписаний сторонами без зауважень.
Позивач у позовній заяві зазначає, що відповідач за надані позивачем послуги розрахувався з порушенням строків визначених умовами Договору.
Позивач вказує, що у зв'язку з тим, що від відповідача не надходило жодного платіжного доручення або інструкції з призначенням платежу «Оплата рахунку за грудень 2021», тому позивач розподілив платежі Замовника, які надійшли без конкретного призначення платежу (а лише з позначкою «Оплата згідно договору»), відповідно до алгоритму, викладеному у Постанові Верховного Суду від 26.12.2019 у справі № 911/2630/18., «п.45. .. у випадку, коли в графі платіжного доручення "призначення платежу" відсутні посилання на період, дату, номер договору, згідно якого здійснюється платіж, тощо, такий період має визначатись одержувачем відповідно до умов договору між платником та одержувачем коштів. Якщо відповідні застереження у договорі відсутні, то у разі наявності заборгованості платежі мають відноситись на погашення заборгованості в хронологічному порядку: починаючи з тієї, що виникла у найдавніший період, до повного її погашення. 46. Наведений вище алгоритм розподілу коштів урегульований в статті 534 Цивільного кодексу України...».
Так, у погашення боргу за грудень 2021 року, позивач розподілив наступні платежі відповідача, що надійшли без конкретного призначення, в хронологічному порядку, а саме:
- платіжна інструкція №485 від 27.07.2023 на суму 100 000,00 грн. у рахунок часткового погашення боргу за грудень 2021 у сумі 58 724,69 грн.;
- платіжна інструкція № від 21.08.2023 на суму 150 000,00 грн. у рахунок часткового погашення боргу за грудень 2021 у сумі 61 226,93 грн.
Враховуючи, що відповідач за надані позивачем послуги розрахувався з порушенням строків визначених умовами Договору, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення штрафних санкцій.
Відповідно до ч.2 ст.11 Цивільного Кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
У відповідності до ст.509 Цивільного Колексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відповідно до ст.629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом (ч.2 ст.317 ГК України).
Відповідно до ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
У відповідності до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
У відповідності до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно п.6.1 Договору, за невиконання умов цього Договору сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України.
У відповідності до п.6.4 Договору, в разі порушення замовником строків оплати, передбачених п.5.5 цього Договору, він зобов'язаний сплатити підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період заборгованості, від суми боргу за кожен день прострочення.
У зв'язку з порушенням відповідачем строків оплати, які визначені п.5.3 Договору, за виконані позивачем роботи у грудні 2021 року, позивач згідно наданого до суду розрахунку нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 15 577,28 грн. нараховану за період з 11.01.2022 по 10.07.2022 на суму заборгованості 119 951,62 грн.
Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 119 951,62 грн. задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.
Позивач та відповідач, укладаючи договір підряду №01/2021 від 01.01.2021, в розділі 5 «Порядок розрахунків» передбачили дві умови оплати за виконані підрядником роботи, які викладені в п.5.3 та п.5.5.
Так, відповідно до п.5.3 Договору, на підставі підписаних актів замовник самостійно оплачує виконані роботи не пізніше 10-го числі місяця, наступного за розрахунковим.
У відповідності до п.5.5 Договору, замовник не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплачує роботи згідно процентного співвідношення оплати квартиронаймачами, власниками квартир за технічне обслуговування ліфтів, що є складовою тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від суми оплати, що надійшла за поточний розрахунковий період на поточний рахунок замовника за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, згідно даних довідки, відповідно до п.5.4 цього Договору, при цьому замовник не несе відповідальності за несплату (несплату, неповну сплату, несвоєчасну сплату) квартиронаймачами, власниками квартир за виконання роботи з технічного обслуговування ліфтів, що дає право підряднику стягувати заборгованість за виконані роботи безпосередньо з квартиронаймачів та власників квартир і відповідно позбавляє права стягувати вказану заборгованість з замовника.
Згідно п.5.4 Договору, замовник може надати підряднику до 10 числа місяця наступного за розрахунковим довідку, згідно даних Товариства з обмеженою відповідальністю «Міський інформаційно - розрахунковий центр», про розмір проценту оплати квартиронаймачами, власниками квартир за виконані роботи з технічного обслуговування ліфтів, або надавати зазначену інформацію в інший спосіб.
З урахуванням наведеного, суд зауважує, що відповідно до п.6.4 укладеного між сторонами Договору, відповідальність замовника (відповідача) у вигляді сплати пені настає саме за порушення строків оплати передбачених саме п.5.5 Договору.
Разом з тим, позивач у позовній заяві посилається на порушення відповідачем строків оплати, які передбачені саме у п.5.3 Договору, за виконані у грудні 2021 року роботи, що виключає можливість застосування п.6.4 Договору для нарахування пені, оскільки вказаний пункт договору передбачає право нарахування позивачем пені за порушення відповідачем строків оплати визначених саме п.5.5 Договору.
Згідно ч.2 ст.625 Цивільного Кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вказана норма є спеціальним видом цивільно-правової відповідальності за прострочення грошового зобов'язання. Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
Суд зауважує, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Таким чином, базою для нарахування інфляційних є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, що існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, за який розраховуються інфляційні, є час прострочення з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).
При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
Невиконання грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.
Якщо прострочення відповідачем виконання зобов'язання з оплати становить менше місяця, то сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.
Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 236 Господарського процесуального кодексу України, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, позивач згідно наданого до суду розрахунку нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у загальному розмірі 67 423,64 грн. нараховані:
- на суму 119 951,62 грн. за період з 11.01.2022 по 26.07.2023 у розмірі 37 914,05 грн.;
- на суму заборгованості 99 140,98 грн. (включає в себе заборгованість 119 951,62 грн. + 37 914,05 грн. (нараховані інфляційні втрати) - 58 724,69 грн. (сума частково погашеної заборгованості) за період з 11.01.2022 по 20.08.2023 в розмірі 29 509,59 грн.
Судом, за допомогою програми «ipLex» з урахуванням вірного визначення судом періоду прострочення та суми заборгованості на яку нараховуються інфляційні втрати, здійснено перерахунок інфляційних втрат та встановлено, що розмір інфляційних втрат, який підлягає стягненню з відповідача становить 37 056,87 грн. (37 914,05 грн. - 857,18 грн.) нараховані:
- на суму 119 951,62 грн. за період з 11.01.2022 по 26.07.2023 у розмірі 37 914,05 грн.;
- на суму заборгованості 61 226,93 грн. за період з 27.07.2023 по 20.08.2023 в розмірі (- 857,18 грн.) (у вказаному періоді мала місце дефляція)
Вимоги позивач щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 30 366,77 грн. (67 423,64 грн. - 37 056,87 грн.) задоволенню не підлягають.
Також, позивач згідно наданого до суду розрахунку нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних у загальному розмірі 10 323,99 грн. нараховані:
- на суму заборгованості 119 951,62 грн. за період з 11.01.2022 по 26.07.2023 у розмірі 5 540,78 грн.;
- на суму заборгованості 99 140,98 грн. (включає в себе заборгованість 119 951,62 грн. + 37 914,05 грн. (нараховані інфляційні втрати) - 58 724,69 грн. (сума частково погашеної заборгованості) за період з 11.01.2022 по 20.08.2023 в розмірі 4 783,21 грн.
Судом, за допомогою програми «ipLex» з урахуванням вірного визначення судом періоду прострочення та суми заборгованості на яку нараховуються 3% річних, здійснено перерахунок 3% річних та встановлено, що розмір 3% річних, який підлягає стягненню з відповідача становить 5 666,59 грн. (5 540,78 грн. - 125,81 грн.) нараховані:
- на суму заборгованості 119 951,62 грн. за період з 11.01.2022 по 26.07.2023 у розмірі 5 540,78 грн.;
- на суму заборгованості 61 226,93 грн. за період з 27.07.2023 по 20.08.2023 в розмірі 125,81 грн.
Вимоги позивач щодо стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 4 657,40 грн. (10 323,99 грн. - 5 666,59 грн.) задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За умовами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч.1, 2 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Будь - яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов'язання щодо оплати виконаних позивачем робіт в строки визначені Договором, відповідач, у порушення приписів ст.73,74 ГПК України, суду не надав
Враховуючи викладене вище, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про судові витрати у справі, суд виходить з того що, згідно ст.129 ГПК України, у разі часткового задоволення позову, судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 210, 220, 232, 233, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства "Дирекція єдиного замовника "Океан" (вул.Рибна, 1-Б, м.Миколаїв, Миколаївська область, 54052, код ЄДРПОУ 34606687) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Елестек-Ліфт" (пров.Радіо, буд.1А, кв.77, м.Миколаїв, Миколаївська область, 54029, код ЄДРПОУ 43944409) інфляційні втрати у розмірі 37 056,87 грн., 3% річних у розмірі 5 666,59 грн. за несвоєчасну оплату робіт за грудень 2021 року, згідно договору підряду з повного технічного обслуговування ліфтів №01/2021 від 01.01.2021 року та судовий збір у розмірі 1 386,22 грн.
3. В решті позову відмовити.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Суддя Н.О.Семенчук