10.12.2025 Справа № 914/1174/25
м. Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Ростислава Матвіїва за участю секретаря судового засідання Ольги Махник розглянув матеріали справи
позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», м. Дніпро
до відповідача: Цюри Андрія Степановича, м. Новий Розділ, Львівська область,
предмет позову: стягнення 13 947,30 дол. США.
підстава позову: прострочення виконання грошового зобов'язання,
за участю представників:
позивача: Чміль Юлія Володимирівна (в режимі відеоконференції),
відповідача: не з'явився.
1. ПРОЦЕС
2.1. До Господарського суду Львівської області 11.04.2025 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» до Фізичної особи-підприємця Цюри Андрія Степановича про стягнення 13947,30 дол. США за прострочення виконання грошового зобов'язання.
2.2. Ухвалою суду від 17.04.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
2.3. Хід судових засідань відображено в протоколах судових засідань та в ухвалах суду. Зокрема 06.05.2025 від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі з підстав наявності рішення суду між тими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; 14.05.2025 зупинено провадження до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі № 903/602/24; в судовому засіданні 10.09.2025 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання з розгляду справи по суті.
2.4. Відводів складу суду сторонами не заявлено.
2.5. У судовому засіданні 03.12.2025 за участю представників обох сторін оголошено перерву до 10.12.2025 для ухвалення та проголошення судового рішення.
2.6. У судове засідання 10.12.2025 з'явився представник позивача; відповідач явку представника не забезпечив, причин неявки не повідомив. Враховуючи стадію розгляду справи, суд не має підстав відкладати судове засідання та проголосив вступну та резолютивну частини ухвали.
2. СУТЬ СПОРУ ТА ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
2.1. Позивач стверджує, що відповідач допускає прострочення повернення коштів і виконання судового рішення від 05.10.2009 у справі № 5015/2030/11. Тому позивач нарахував на суму боргу 99 936,47 дол. США за період 01.07.2017 - 23.02.2022 три відсотки річних в сумі 13 947,30 грн і просить їх стягнути з відповідача.
2.2. Відповідач заперечує позовні вимоги, стверджує, що право на нарахування 3 % річних в позивача припинилося 23.02.2022, з позовом позивач звернувся 11.04.2025, тобто не за останні три роки, які передували подачі позову, тому такі вимоги безпідставні.
2.3. Крім цього, сторона зауважує, що загальна сума стягнення за рішенням суду від 23.06.2011 у справі № 5015/2060/11 становить 1 028 352,46 грн. Оскільки кредитор самостійно визначив суму заборгованості в національній валюті і рішення суду не передбачає суми в еквіваленті до іноземної валюти (відсутні словосполучення «що становить в еквіваленті/що еквівалентно»), то нарахування 3 % річних мало бути здійснене на заборгованість, визначену в гривнях. Нарахування 3 % річних в доларах США є безпідставним.
2.4. Крім цього, заявляє про застосування наслідків спливу позовної давності, оскільки банк знав про порушення свого права у 2009 році, коли реалізував право на дострокове стягнення. Стаття 262 Цивільного кодексу України не визначає підставою для зміни перебігу позовної давності заміну сторони у зобов'язанні.
2.5. Крім цього, заявляє клопотання про закриття провадження з тих підстав, що у справі № 914/741/24 постановлено рішення суду від 30.09.2024 про відмову в задоволенні вимоги про стягнення 3 % річних. Тобто спір між сторонами про стягнення 3 % річних уже вирішувався судом і у відкритті провадження мало бути відмовлено.
3. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ІЗ МАТЕРІАЛІВ СПРАВИ
3.1. Між Фізичною особою - підприємцем Цюрою А.С. і Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» існували відносини на підставі кредитного договору від 31.01.2008.
3.2. Господарський суд Львівської області 23.06.2011 у справі № 5015/2060/11 встановив, що банк надав ФОП Цюрі Андрію Степановичу кредит (транш) на загальну суму 99 936,00 доларів США і за наслідком вирішення спору стягнув з Фізичної особи - підприємця Цюри Андрія Степановича на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованість за договором кредитної лінії № 45/МБ-22 від 31.02.2008 в сумі 792 965,91 грн (99 936,47 доларів США), 196 966,10 грн (24 823,38 доларів США), заборгованість по відсотках: 9 559,64 грн (1 204,79 доларів США) нараховані відсотки, 14 349,99 грн (1 808,51 доларів США) пені за несвоєчасне погашення кредиту, 4 095,45 грн (516,14 доларів США) штрафу, 10 179,37 грн держмита та 236,00 грн витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
3.3. Рішення набрало законної сили 04.07.2011.
3.4. Надалі, 20.08.2020, між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» укладено договір № GL 48N718070_Ur_5 про відступлення прав вимоги, відповідно до п. 1 якого, в порядку та на умовах, визначених ним договором, банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників, зазначений у додатку № 1 до цього договору (надалі по тексту - боржники), включаючи права вимоги до іпотекодавців, заставодавців та поручителів, а також їх правонаступників, спадкоємців або інших осіб, до яких перейшли їх обов'язки за кредитними договорами (договорами про надання кредиту), наведеними у додатку № 1 до цього договору, договорами поруки, іпотечними договорами, договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. та іншими договорами, що були укладені в забезпечення виконання зобов'язань за вказаними кредитними договорами, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. які в тому числі, але не обмежуючись наведені у додатку №1 до цього договору, (надалі основні договори), надалі за текстом права вимоги. Новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором.
3.5. Відповідно до п. 2 договору новий кредитор в день укладення цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього договору, набуває усі права кредитора за основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання боржниками зобов'язань за основними договорам, сплати боржниками грошових коштів, сплати процентів у розмірах, вказаних у додатку № 1 до цього договору, право вимагати сплати неустойок, пеней, штрафів, передбачених основними договорами, право вимагати сплати сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України (індекс інфляції, 3,0% річних), право вимагати передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов'язань за основними договорами, право вимагати застосуванню наслідків реституції при недійсності правочинів, право на оскарження будь-яких правочинів/договорів, що є взаємопов'язаними або є похідними від основних договорів, право отримання коштів від реалізації заставного та іншого майна боржників, вимоги, які випливаю з розірвання та/або визнання недійсними договорів із боржниками, права, що випливають із судових справ, у тому числі справ про банкрутство боржників, виконавчих проваджень щодо боржників, в тому числі щодо майна боржників, яке не було реалізоване на торгах та підлягатиме передачі стягувану в погашення боргу після укладення цього договору, права вимоги за мировими угодами із боржниками, право відновлення протиправно втрачених майнових прав і майна) щодо основних договорів в тому числі, але не виключні) в судовому порядку тощо. Розмір прав вимоги, які переходять до нового кредитора, вказаний у додатку № 1 до цього договору.
3.6. Права кредитора за основними договорами переходять до нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків боржників, що надане банку відповідно до умов основних договорів. Сторони підтверджують, що після набуття новим кредитором прав вимоги, новий кредитор має право на власний розсуд відступати (продавати, здійснювати наступне відступлення) такі права вимоги повністю або в частині третім особам в порядку, встановленому чинним законодавством України.
3.7. Додатком до цього договору є Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами, серед яких вказано Фізичну особу - підприємця Цюру Андрія Степановича по договорах кредитної лінії від 31.01.2008 та іпотеки від 01.02.2008, заборгованість у валюті кредиту 99 936,47 дол. США, відсотки 174 616,76 дол. США, всього 274 553,23, що еквівалентно в національній валюті - 2 729 864,61 грн основного боргу, 4 769 831,42 грн відсотків, разом 7 499 696,03 грн.
3.8. Відповідно до платіжного доручення № 1 від 06.07.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» сплатило Публічного акціонерного товариства КБ «Надра» 188 900 625,00 грн.
3.9. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 30.08.2023 у справі № 5015/2060/11 замінено стягувача - Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (49089, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Автотранспортна, будинок 2, офіс 205; ідентифікаційний код юридичної особи 40696815) у наказі Господарського суду Львівської області від 25.07.2011 у справі № 5015/2060/11 виданому на виконання рішення Господарського суду від 23.06.2011 року.
3.10. Відповідно до ухвали Господарського суду Львівської області від 29.02.2024 видано дублікат наказу від 25.07.2011 у справі № 5015/2060/11 про стягнення з Фізичної особи - підприємця Цюри Андрія Степановича на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованість за договором кредитної лінії № 45/МБ-22 від 31.02.2008 в сумі 792 965,91 грн (99 936,47 доларів США), 196 966,10 грн (24 823,38 доларів США), заборгованість по відсотках: 9 559,64 грн (1 204,79 доларів США) нараховані відсотки, 14 349,99 грн (1 808,51 доларів США) пені за несвоєчасне погашення кредиту, 4 095,45 грн (516,14 доларів США) штрафу, 10 179,37 грн держмита та 236,00 грн витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
3.11. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» звернулося з позовом до Фізичної особи Цюри Андрія Степановича про стягнення 17 411, 57 дол. США 3 % річних за період з 01.07.2017 по 23.02.2022, нарахованих за прострочення виконання грошового зобов'язання (заборгованість по тілу кредиту та відсотках) в розмірі 124 759 дол. США, зокрема з тих підстав, що відповідач не виконав рішення від 23.06.2011 у повному обсязі (справа № 914/741/24).
3.12. Відповідно до рішення Господарського суду Львівської області від 30.09.2024 у задоволенні позову відмовлено, оскільки позивачем неправомірно здійснено конвертацію валюти зобов'язання (гривні на долар) та подальше нарахування 3 % річних на суму зобов'язання з урахуванням такої конвертації (відповідно до резолютивної частини вказаного рішення, судом було стягнуто з відповідача суму саме у гривнях, а не у доларах з вказанням гривневого еквіваленту).
3.13. Оскільки суд відмовляв у задоволенні позовних вимог з описаної підстави, то вказав, що відсутні підстави для аналізу доводів відповідача щодо неправильного застосування позивачем періоду для нарахування 3 % річних та про їх зменшення у випадку задоволення позову до 1 % від нарахованої суми.
3.14. Вказане рішення суду залишене без змін судом апеляційної інстанції 26.02.2025.
4. ВИСНОВКИ СУДУ
4.1. Відповідно до встановлених обставин справи між сторонами існує спір щодо стягнення 3 % річних за невиконання судового рішення у справі № 5015/2060/11. Першочергове питання, яке постало перед судом, це - чи є позовні вимоги тотожними з вимогами у справі № 914/741/24 і чи є підстави для закриття провадження з цих підстав.
4.2. Суд зауважує, що вирішення клопотання відповідача про закриття провадження з цих підстав не було вирішене на стадії підготовчого провадження, оскільки потребує дослідження судом доказів і оцінки обставин справи, що процесуально допускається на стадії розгляду справи по суті.
4.3. Так, предметом спору в справі № 914/1147/25 є стягнення 3 % річних з тих самих підстав (31.01.2008 між відповідачем та ВАТ «Комерційний банк «Надра» укладено кредитний договір № 45/МБ-22, на підставі якого банк надав відповідачу кредитні кошти в сумі 100 000 доларів США; рішенням Господарського суду Львівської області від 23.06.2011 у справі № 5015/2060/11 позовні вимоги задоволено; 20.08.2020 укладено договір про відступлення права вимоги, у тому числі за договором від № 45/МБ-22, тому права кредитора перейшли до ТзОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп»; оскільки відповідачем не виконано рішення від 23.06.2011 у повному обсязі, то позивач має право на стягнення 3 % річних на прострочену суму зобов'язання) і за той самий період: 01.07.2017 - 23.02.2022.
4.4. Щодо предмету позову, то у справі, що розглядається, позивач заявив до стягнення 13 947,30 дол. США як 3 % річних, нараховані на заборгованість по тілу кредиту - 99 936,47 доларів США.
4.5. У справі № 914/741/24 предметом позову була вимога про стягнення 17 411,57 доларів США як 3 % річних, нараховані на 124 759 доларів США. Відповідно до позовної заяви у справі № 5015/6060/22, копію якої подав представник відповідача, заборгованість по кредиту становила 99 936,47 доларів США, а заборгованість по відсотках - 24 823,38 доларів США, що разом становить 124 759,85 доларів США.
4.6. Враховуючи зазначене, суд робить висновок, що предмет спору у справі № 914/741/24 (17 411,57 доларів США, що нараховані на 124 759 доларів США) охоплював предмет позову у справі № 914/1147/25 (13 947,30 доларів США, що нараховані на частинку з 124 759 доларів США, а саме на тіло кредиту - 99 936,47 доларів США).
4.7. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.
4.8. Пункт 2 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України передбачає таким випадком наявність такого, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
4.9. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 924/1708/14 від 17.08.2021 зі змістом наведених норм однією з цілей запровадження цих норм законодавець визначив, в тому числі, і уникнення можливості різних висновків та тлумачень щодо наявних між сторонами обставин та правовідносин, так само як і уникнення можливості подачі нового позову з тим же предметом, з тих же підстав та між тими ж сторонами як засобу та спроби, направлених на перегляд висновків судів за результатами розгляду попереднього позову, що не відповідатиме принципу юридичної визначеності.
4.10. А тому передумовою для застосування положень пункту 2 частини першої статті 175 Господарського процесуального кодексу України, та, як наслідок, застосування пункту 3 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України є наявність двох справ з тотожним суб'єктним складом, предметом та підставами.
4.11. При цьому для закриття провадження у справі необхідна наявність одночасно трьох однакових складових - сторін, предмета, підстав звернення до суду з позовною заявою. У цих висновках Суд звертається до правової позиції Великої Палати, викладеної в постанові від 31.03.2021 у справі № 9901/306/20, до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеної, зокрема в постановах від 20.08.2019 у справі № 916/3255/17 та від 07.11.2019 у справі № 912/30/18, а також до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеної в постанові від 27.05.2020 у справі № 761/35475/18.
4.12. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів: предмета і підстави позову.
4.13. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить ухвалити судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує його вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц).
4.14. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду при розгляді справи № 909/243/18 уточнив, що предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об'єкт спірних правовідносин, матеріально-правовий об'єкт, щодо якого виник правовий конфлікт між позивачем та відповідачем.
4.15. При цьому, виходячи зі змісту статті 14 Господарського процесуального кодексу України, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.
4.16. В свою чергу, на суд покладений обов'язок перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
4.17. Отже, предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
4.18. Суд враховує, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (позиція, висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10.05.2023 у справі № 723/1233/17).
4.19. Враховуючи проаналізовані вище обставини, оцінивши подані сторонами докази, не допускаючи надмірного формалізму та повторного вирішення спору, суд доходить висновку, що предмет спору, який є ширшим поняттям від предмету позову - матеріального виразу позовної вимоги, у двох справах є тотожним і стосується стягнення 3% річних, нарахованих на суму боргу, визначену рішенням суду від 23.06.2011 у справі № 5015/2060/11. Сума боргу, на яку позивач нараховує 3 % річних, становить 99 936,47 доларів США, та була складовою позовних вимог у справі № 914/741/24. Тобто звертаючись із позовом у справі № 914/1174/25, позивач застосував ті самі підстави, той самий предмет і ті самі періоди прострочення, що не відповідає завданням господарського судочинства. Встановлені обставини унеможливлюють згідно з вимогами пункту 2 частини першої статті 175 Господарського процесуального кодексу України звернення до господарського суду з аналогічним позовом із тих же підстав.
4.20. Враховуючи зазначене та обставини, повідомлені і визнані позивачем, суд зазначає про подання позивачем господарського спору, щодо якого уже існує рішення суду у справі № 914/741/24, а тому доходить висновку про задоволення клопотання відповідача про закриття провадження у справі.
5. ВИСНОВКИ СУДУ ЩОДО РОЗПОДІЛУ СУДОВИХ ВИТРАТ
5.1. Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
5.2. Відповідно до ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
5.3. Суд встановив, що позивач, будучи обізнаним про судове рішення у справі № 914/741/24, подав тотожний позов із тим, який уже вирішений судом в іншій справі, що дає підстави залишити понесені позивачем витрати по судовому збору за ним як за ініціатором повторного судового процесу.
5.4. Позивач у позовній заяві зазначав орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000 грн і зазначав, що докази на їх підтвердження будуть подані у строки, передбачені ст. 129 Господарського процесуального кодексу України; на час постановлення цієї ухвали доказів на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу не подав.
5.5. Відповідач у відзиві також заявив орієнтовний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, розмір якої визначив 40 000 грн, та вказав, що подасть заяву про компенсацію витрат з відповідними доказами; на час постановлення цієї ухвали доказів на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу не подав.
Керуючись ст. ст. 2, п. 3 ч. 1 ст. 231, ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. Заяву ОСОБА_1 від 06.05.2025 про закриття провадження у справі № 914/1174/25 задовольнити.
2. Провадження у справі № 914/1174/25 закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена окремо від рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 12.12.2025.
Суддя Матвіїв Р.І.