ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
09 грудня 2025 року Справа № 924/422/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Гудак А.В. , суддя Мельник О.В.
секретар судового засідання Приступлюк Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Подільський аграрій"
на рішення Господарського суду Хмельницької області від 23.09.2025
(ухвалене о 11:55 год. у м. Хмельницькому, повний текст складено 06.10.2025)
у справі № 924/422/25 (суддя Заярнюк І.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Подільський аграрій"
до Антонінської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області
про визнання протиправним та скасування рішення тридцять дев'ятої позачергової сесії селищної ради восьмого скликання №26 від 06.02.2025 та визнання з 22.02.2025 укладеним додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки №89/57-18-ДО від 21.05.2018
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - Пасічник М. Б., Соловей Н.П.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Подільський аграрій"" звернулося до Господарського суду Хмельницької області із позовом до Антонінської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області про визнання протиправним та скасування рішення 39 позачергової сесії селищної ради 8 скликання №26 від 06.02.2025 та визнання з 22.02.2025 укладеним додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки №89/57-18-ДО від 21.05.2018.
Позовні вимогли обґрунтовані порушенням відповідачем переважного права позивача на укладання договору оренди на новий строк.
Господарський суд Хмельницької області рішенням від 23.09.2025 у справі № 924/422/25 в позові відмовив.
При ухваленні вказаного рішення суд першої інстанції виходив із необґрунтованості позовних вимог в частині визнання недійсним спірного рішення відповідача.
Також враховуючи відмову в позові в частинні визнання протиправним та скасування рішення 39 позачергової сесії селищної ради 8 скликання №26 від 06.02.2025, а також те, що укладання договорів оренди земельних ділянок комунальної форм власності мають спеціальний порядок, суд виснував і про відмову в позовній вимозі про визнання з 22.02.2025 укладеним додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки №89/57-18-ДО від 21.05.2018.
Розглядаючи спірні правовідносини місцевий господарський суд застосував відповідні положення ст. ст. 13, 14, 144 Конституції України, ст. ст. 11, 15, 16, 626, 627, 628, 792 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. ст. 175, 184 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 83, 93, 96, 124, 125 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), ст. ст. 13, 16, 33 Закону України "Про оренду землі".
Не погоджуючись із зазначеним рішенням до Північно-західного апеляційного господарського суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Подільський аграрій" із апеляційною скаргою , у якій просить рішення Господарського суду Хмельницької області від 23.09.2025 у справі № 924/422/25 скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
Апеляційна скарга обґрунтована таким.
Суд першої інстанції не врахував, що позивач належно та добросовісно виконував всі умови договору оренди земельної ділянки №89/57-18-ДО як Орендар та мав переважне право на укладення договору оренди на новий строк. Слід зауважити, що з боку Позивача сплачувалася орендна плата у встановлений строк та у відповідних розмірах, а земельна ділянка використовувалася виключно за цільовим призначенням. Претензій з боку Відповідача щодо невиконання чи неналежного виконання умов договору не було.
Суд не надав належної оцінки факту бездіяльності Антонінської селищної ради, яка, отримавши лист-повідомлення ТОВ "Агрофірма "Подільський аграрій" від 21.01.2025 з проектом додаткової угоди, у встановлений законом місячний строк не розглянула подані документи, не надала жодних зауважень і не повідомила позивача про прийняте рішення.
Відповідач відмовив у задоволенні наміру позивача скористатися своїм переважним правом на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк, гарантований ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у зв'язку із начебто бажанням самостійно господарювати на цій земельній ділянці.
Водночас у вказаному рішенні зазначено, що така земельна ділянка буде передана Комунальному підприємству "Комунальник" Антонінської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області, що на переконання позивача не є самостійним господарюванням орендодавця на його земельній ділянці.
За наведеного скаржник вважає, що суд першої інстанції не з'ясував належно, об'єктивно та неправильно установив обставини, що мають значення для справи, висновки суду, викладені у рішенні не відповідають, встановленим обставинам справи, а відповідно, рішення Господарського суду Хмельницької області від 23.09.2025 у справі №924/422/25 є необґрунтованим та підлягає скасуванню.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу, вважає останню такою, що не підлягає до задоволення з таких підстав.
ТОВ "Агрофірма "Подільський аграрій" протягом всього строку дії договору систематично не сплачували своєчасно та в повному обсязі орендну плату за землю.
За наявною у відповідача інформацією, із сторони орендаря ТОВ "Агрофірма "Подільський аграрій" не сплачено своєчасно штраф в сумі - 190 134 грн 78 коп., пеню в сумі - 52 453 грн 82 коп. і має місце заборгованість по сплаті основного боргу - орендної плати на загальну суму - 218 797 грн 78 коп., всього на загальну суму - 461 386 грн 38 коп.
Антонінська селищна рада 06.02.2025 прийняла правомірно колегіальне рішення №26 на своєму позачерговому пленарному сесійному засіданні "Про відмову у продовженні терміну дії Договору оренди земельної ділянки №89/57-18-ДО від 21.05.2018 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва" як відповідь на лист-повідомлення ТОВ "Агрофірма "Подільський аграрій" про укладення додаткової угоди до договору оренди землі на новий строк.
На думку відповідача суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для визнання протиправним і скасування рішення 39 позачергової сесії селищної ради 8 скликання Антонінською селищною радою Хмельницького району Хмельницької області №26 від 06.02.2025.
Також відповідач, з підстав викладених в рішенні суду, вважає, що суд першої інстанції вірно відмовив у задоволенні позовної вимоги про визнання з 22.02.2025 укладеним додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки №89/57-18-ДО від 21.05.2018.
Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Агрофірма "Подільський аграрій", а рішення Господарського суду Хмельницької області від 23.09.2025 у справі №924/422/25 - залишити без змін.
В судове засідання Північно-західного апеляційного господарського суду 09.12.2025 з'явилися представниці відповідача.
Позивач не забезпечив явку свого уповноваженого представника в судове засідання суду апеляційної інстанції.
При цьому, від представника позивача, адвоката Ковальчука М.О., на електронну адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Представниці відповідача заперечили проти відкладення розгляду справи.
Перевіривши матеріали клопотання представника ТОВ "Агрофірма Подільський Аграрій" адвоката Ковальчука М.О., суд дійшов висновку про повернення його без розгляду, з огляду на таке.
Частинами 5, 6 статті 42 ГПК України встановлено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Абзацом першим та другим частини шостої статті 6 ГПК України унормовано, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Суд вказує, що Ковальчук М.О., як адвокат мав зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.
За приписами ч. 8 ст. 6 ГПК України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі. Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або із застосуванням засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Суд звертає увагу, що реєстрація в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
Отже, Ковальчук М.О. може подавати процесуальні документи до суду в електронній формі через електронний кабінет за допомогою ЄСІТС або в паперовій формі.
Оскільки, представник позивача подав клопотання про відкладення розгляду справи, підписане електронним цифровим підписом, шляхом направлення на електронну пошту суду, то таке клопотання було подане не у спосіб, передбачений ГПК України, а тому суд дійшов висновку, що вказане клопотання підлягає поверненню без розгляду на підставі ч. ст. 170 ГПК України, оскільки вони подані не у спосіб, передбачений процесуальним законодавством.
З огляду на те, що клопотання було подане в електронному вигляді через електрону пошту суду апеляційної інстанції, його матеріали судом заявнику не повертаються.
Відтак, в судовому засіданні представниці відповідача заперечили проти доводів, наведених в апеляційній скарзі. Просили рішення Господарського суду Хмельницької області від 23.09.2025 у справі № 924/422/25 залишити без змін, а в задоволення апеляційної скарги відмовити.
Враховуючи приписи ст.ст. 269, 273 ГПК України про межі та строки розгляду апеляційних скарг в апеляційній інстанції, той факт, що позивач був належним чином та своєчасно повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать довідки про доставку електронних листів, поштове повідомлення (т. 2, а. с. 41-42), а також те, що явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, позиція скаржника викладена в апеляційній скарзі, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представника позивача.
Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представниць відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при ухваленні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржене рішення суду першої інстанції залишити без змін, виходячи з такого.
Судом апеляційної інстанції встановлено та як убачається з матеріалів справи, що 21.05.2018 між Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Подільський аграрій" (далі - орендар) укладено Договір оренди земельної ділянки №89/57-18-ДО (далі - Договір; т. 1, а. с. 27-31).
Відповідно до п.1. Договору, орендодавець на підставі протоколу земельних торгів від 21.05.2018 №3, надає, а орендар приймає в строкове платне користування на умовах оренди земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (01.01) з кадастровим номером 6822782500:05:004:0044, яка розташована за межами населених пунктів Гриценківської сільської ради Красилівського району Хмельницької області.
Відповідно до п. 7 Договору, цей договір укладено на 7 (сім) років. Після закінчення строку дії договору орендар має право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
В подальшому, право розпорядження орендованою позивачем земельною ділянкою сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 6822782500:05:004:0044 перейшло до Антонінської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області
21.01.2025 ТОВ "Агрофірма "Подільський аграрій" звернулась до Антонінської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області із листом про продовження строку дії договору оренди землі в порядку п.7. Договору. До листа долучено проект додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки №89/57-18-ДО від 21.05.2018, копію договору оренди земельної ділянки №89/57-18-ДО від 21.05.2018; копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №125739651 від 30.05.2018; витяг з ДЗК про земельну ділянку від 21.01.2025 №НВ-9906966912025; витяг №НВ-9902744452025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 17.01.2025 та установчі документи (т. 1, а. с. 32-33).
Рішенням 39 позачергової сесії селищної ради 8 скликання Антонінською селищною радою Хмельницького району Хмельницької області №26 від 06.02.2025 вирішено:
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Подільський аграрій" (код 41672418) у поновленні та укладенні на новий строк Договору оренди земельної ділянки №89/57-18-ДО від 21.05.2018 на земельну ділянку, кадастровий номер 6822782500:05:004:0044, площею 22,6295 га (код КВЦПЗ 01.01) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами населених пунктів Ледянського старостинського округу (бувшої Гриценківської сільської ради), Антонінської селищної ради, Хмельницького (бувшого Красилівського) району, Хмельницької області, в зв'язку із бажанням самостійно господарювати на даній земельній ділянці.
2. Вважати припиненим з 21.05.2025 право користування земельною ділянкою, зазначеною в пункті 1 даного рішення селищної ради та Договір оренди земельної ділянки № 89/57-18-ДО від 21.05.2018 на земельну ділянку комунальної власності, кадастровий номер 6822782500:05:004:0044, площею 22,6295 га. (код КВЦПЗ 01.01) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами населених пунктів Ледянського старостинського округу (бувшої Гриценківської сільської ради), Антонінської селищної ради, Хмельницького (бувшого Красилівського) району, Хмельницької області, укладеного з Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області 21 травня 2018 року, термін дії якого закінчується 21.05.2025 у зв'язку із закінченням терміну на який його було укладено.
3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Подільський аграрій" в місячний термін, після закінчення строку дії Договору земельної ділянки, вищезгадану земельну ділянку повернути Антонінській селищній раді.
4. Вищезазначену земельну ділянку після закінчення терміну дії Договору оренди з 21.05.2025 передати в постійне користування Комунальному підприємству "Комунальник" Антонінської селищної ради, Хмельницького району, Хмельницької області.
За таких обставин, позивач звернувся до суду із позовом в цій справі, вважаючи порушення відповідачем свого переважного права на укладання договору оренди землі на новий строк.
Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції приймає до уваги такі положення діючого законодавства з урахуванням фактичних обставин справи.
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно із ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, ЦК України, Законом України "Про оренду землі", законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ст. 2 Закону України "Про оренду землі").
Згідно з статтею 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
За приписами ч. 1 ст. 93 ЗК України, яка кореспондується із ст. 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі визначає Закон України "Про оренду землі".
Суд враховує, що з 16.01.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" (а відповідні положення пункту 8 цього Закону з урахуванням Прикінцевих та перехідних положень - з 16.07.2020), у якому стаття 33 Закону України "Про оренду землі", що регламентувала порядок поновлення договорів оренди, викладена в новій редакції.
Стаття 33 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній до 16.07.2020, мала назву "Поновлення договору оренди землі" та передбачала, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (частина перша цієї статті).
Стаття 33 Закону України "Про оренду землі" визначала загальну процедуру дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі, за якої завершення процедури поновлення договору полягало в укладенні додаткової угоди (за згодою сторін чи за судовим рішенням).
Крім цього, у частині шостій вказаної статті було передбачено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" істотно змінив редакцію статті 33 Закону України "Про оренду землі", яка тепер стосується лише переважного права орендаря (частини перша - п'ята статті 33 Закону України "Про оренду землі"). Поновлення ж договору (частина шоста попередньої редакції статті 33) тепер регулюється статтею 126-1 ЗК України.
Згідно з частиною другою статті 126-1 ЗК України, якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.
З наведеного вбачається, що зміст поняття "поновлення договору оренди", про яке йдеться в абзаці 4 Перехідних положень Закону України "Про оренду землі", базується саме на положеннях статті 126-1 ЗК України, що пов'язує можливість поновлення існуючого договору з наявністю у цьому договорі обов'язкової умови про його поновлення. У разі наявності такої умови договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах.
До того ж відповідно до абзацу 4 розділу "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" правила, визначені статтею 126-1 ЗК України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.
Натомість укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі), яке передбачене частиною першою статті 33 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній до 16.07.2020, базується на встановленому законом переважному праві добросовісного орендаря та надає сторонам при застосуванні цієї процедури можливість змінювати істотні умови договору.
Тому поняття "поновлення договору оренди", про яке йдеться в абзаці 4 розділу "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі", та поняття "поновлення договору оренди", яке містилося у Законі України "Про оренду землі" у попередній редакції, є змістовно різними.
Відповідно до правовідносин щодо процедури укладення договору оренди землі на новий строк в порядку реалізації переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий строк шляхом судового розгляду такої вимоги не є застосовними положення абзацу 4 розділу "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі". Натомість за загальним правилом дії законів у часі застосуванню підлягає стаття 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній на момент звернення з такою вимогою, адже вказівки про інше положення законодавства не містять.
Саме такий правовий висновок щодо застосування вказаних норм права викладено у постанові судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду Верховного Суду від 23.11.2022 у справі № 906/1314/21. Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 21.02.2024 у справі №910/1235/22, від 15.05.2024 у справі № 909/694/23, від 06.08.2024 у справі № 912/300/23, від 05.02.2025 у справі № 918/456/24.
Відповідно до норм ч.1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)
Після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.
До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору.
При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 Земельного кодексу України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Відмова, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді (ч. 9 ст. 33 вказаного Закону).
Як встановлено колегією суддів та не заперечується сторонами, позивач 21.01.2025 направив лист відповідачу про продовження договору оренди земельної ділянки від 21.05.2018 на той самий строк та на тих самих умовах.
Розглянувши такий лист позивача, відповідач рішенням 39 позачергової сесії селищної ради 8 скликання №26 від 06.02.2025, серед іншого, відмовив позивачу у поновленні та укладенні на новий строк Договору оренди земельної ділянки № 89/57-18-ДО від 21.05.2018, в зв'язку із бажанням самостійно господарювати на земельній ділянці.
Апеляційний господарський суд бере до уваги, що відповідно до усталеної практики Верховного Суду, алгоритм вирішення спорів щодо застосування статті 33 Закону України "Про оренду землі" в контексті дій сторін договору виглядає так:
- якщо орендар у строки встановлені договором або, за відсутності інших строків встановлених договором, у строки встановлені законом не звернувся до орендодавця взагалі або звернувся з їх порушенням та/або не надав проект договору, то суди повинні відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання договору укладеним незалежно від подальших дій орендодавця, оскільки саме орендарем в цьому випадку не дотримано вимоги договору та закону;
- якщо орендар своєчасно, у строки встановлені законом або погоджені сторонами у договорі, звернувся до орендодавця щодо продовження дії договору та при цьому надав проект договору (незалежно від того чи цей проект містив змінені умови, чи передбачав поновлення договору на тих самих умовах та на той самий строк), а орендодавець у встановлений законом місячний термін розглянув надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, проаналізував його умови, у тому числі перевірив його на відповідність вимогам закону, однак не погодився з запропонованими умовами та заперечив щодо поновлення договору, то в цьому випадку він діє в рамках своїх повноважень, а отже суди повинні також відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання договору укладеним;
- якщо орендар своєчасно, у строки встановлені законом або погоджені сторонами у договорі, звернувся до орендодавця щодо продовження дії договору та при цьому надав проект договору (незалежно від того чи цей проект містив змінені умови, чи передбачав поновлення договору на тих самих умовах та на той самий строк), а орендодавець у встановлений законом місячний термін не заперечив проти поновлення договору оренди землі або відмовив з порушенням місячного терміну, однак при цьому протягом одного місяця після закінчення строку договору надіслав лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі, то суди повинні також відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання договору укладеним, оскільки таке право орендодавця прямо передбачено частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі";
- якщо орендар своєчасно, у строки встановлені законом або погоджені сторонами у договорі, звернувся до орендодавця щодо продовження дії договору після його закінчення, надав проект договору (незалежно від того чи цей проект містив змінені умови, чи передбачав поновлення договору на тих самих умовах та на той самий строк), а орендодавець у встановлений законом місячний термін не заперечив проти поновлення договору оренди землі, при цьому орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, а орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору не надіслав лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі, то суди повинні задовольнити позовні вимоги про визнання договору укладеним на той же самий строк та на тих же самих умовах.
Враховуючи наведені правові висновки та здійснивши всебічну оцінку наданих сторонами доказів і пояснень, колегія суддів дійшла висновку, що селищна рада розглянула звернення позивача щодо поновлення договору оренди, провела його правову оцінку у порядку, передбаченому чинним законодавством, та, діючи в межах визначених законом повноважень, прийняла рішення про відмову у поновленні договору оренди.
З огляду на це, колегія суддів не встановила обставин, які б свідчили про порушення відповідачем встановленої законом процедури розгляду відповідного звернення або вихід за межі його дискреційних повноважень.
Колегія суддів враховує, що переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк, не може домінувати над виключним правом орендодавця як власника земельної ділянки щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 28.05.2024 у справі № 604/648/23 та від 12.04.2024 у справі № 131/970/23.
Щодо посилання скаржника на передання земельної ділянки в постійне користування КП "Комунальник" Антонінської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області, то апеляційний господарський суд зважає, що в цьому випадку, з врахуванням фактичних обставин справи та мотивів відмови в укладанні правочину, позивачем першочергово не доведено порушення відповідачем переважного права позивача на укладання договору оренди землі на новий строк, а тому питання щодо правомірності подальшого передання земельної ділянки іншій особі не досліджується.
Крім того, позивач не може вважатись таким, що набув право "правомірного очікування" щодо укладення запропонованої ним додаткової угоди за наведених вище обставин та з урахуванням відомих йому вимог законодавства, оскільки відповідач діяв в межах своїх повноважень, зокрема скористався правом відмовити в укладанні відповідної угоди.
Тому, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення 39 позачергової сесії селищної ради 8 скликання №26 від 06.02.2025 та визнання з 22.02.2025 укладеним додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки №89/57-18-ДО від 21.05.2018.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що скаржник був почутий і йому надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного провадження тому, відсутні правові підстави для її задоволення.
З урахуванням викладеного в сукупності, апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про необґрунтованість позовних вимог, а як наслідок про відмову в позові у повному обсязі.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.
В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, рішення Господарського суду Хмельницької області від 23.09.2025 у справі № 924/422/25 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Подільський аграрій" - без задоволення.
Керуючись статтями 269, 270, 273, 275-279, 282 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Подільський аграрій" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 23.09.2025 у справі № 924/422/25- без змін.
2. Справу № 924/422/25 надіслати Господарському суду Хмельницької області.
3. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений "12" грудня 2025 р.
Головуючий суддя Петухов М.Г.
Суддя Гудак А.В.
Суддя Мельник О.В.