18 листопада 2025 року місто Київ.
Справа № 366/484/25
Апеляційне провадження № 22-ц/824/15172/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Желепи О.В.,
суддів: Поліщук Н.В., Соколової В.В.,
за участю секретаря судового засідання Рябошапки М. О.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Іванківського районного суду Київської області від 09 червня 2025 року (ухвалено у складі судді Гончарука О.П., дата складення повного тексту відсутня)
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди,-
У лютому 2025 року позивач звернувся до Іванківського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, спричиненої внаслідок злочинних дій 53230,0 грн, та 100 000 моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 03 липня 2023 року близько 15 год. 00 хв. він перебував на подвір'ї домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 , де несподівано та без попереджень відповідач вдарив його дерев'яною битою в область голови, чим спричинив тяжке тілесне ушкодження, а саме відкриту черепно-мозкову травму, забій головного мозку, епідуральну гематому правої скроневої ділянки, лінійний перелом правої скроневої кістки з переходом на основу черепа, забійну поверхневу рану правої скроневої ділянки. Зазначені тілесні ушкодження відносяться до категорії умисних тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння. З 7 липня 2023 року по 14 липня 2023 року відповідач перебував на стаціонарному лікуванні, та до теперішнього часу відчуває наслідки побиття, стан його здоров'я значно погіршився. Вироком Іванківського районного суду Київської області від 19 серпня 2024 року ухвалено визнати ОСОБА_2 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення відносно позивача. Суд засудив його до умовної міри покарання. Вирок набрав законної сили. Діями відповідача позивачу була завдана значна матеріальна та моральна шкода, яку відповідач зобов'язаний відшкодувати.
Рішенням Іванківського районного суду Київської області від 09 червня 2025 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 1771 грн 40 коп.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 8000 грн 00 коп.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 3000 грн 00 коп та судовий збір в розмірі 97 грн 33 коп.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 29 липня 2025 року подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, якою просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, щосуд не вказав на підставі яких даних виніс рішення про стягнення з відповідача на користь апелянта 1771,40 коп у відшкодування майнової шкоди, оскільки апелянт подавав детальний розрахунок його витрат на своє лікування на суму 53230 гривень.
Зазначає, що суд першої інстанції не навів мотивів різкого зменшення розміру заявлених позивачем до стягнення моральної шкоди з відповідача, тому вважає, що сума 100 000 гривень для відшкодування моральної шкоди є доведеною та спів розмірною з діями відповідача та його поведінкою.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 22 вересня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою та надано учасникам справи 5-денний строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу з моменту отримання даної ухвали.
Правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу відповідач не скористався.
Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 44 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ст.ст. 128-131 ЦПК України сторони були своєчасно повідомлені про день та час розгляду справи на 18 листопада 2025року за адресами, які були зазначені в матеріалах справи.
В судове засідання, призначене на 18 листопада 2025 року до Київського апеляційного суду з'явився ОСОБА_1 та його представник - адвокат Працюк В.Л., які підтримали апеляційну скаргу, просили задовольнити на підставі доводів, викладених у ній.
В судове засідання, призначене на 18 листопада 2025 року до Київського апеляційного суду ОСОБА_2 та його представник - адвокат Харитончук Є.В. не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання були належним чином повідомлені.
Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З урахуванням наведеного та з огляду на приписи ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача та його представника - адвоката Харитончука Є.В., які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким вимогам рішення суду в частині вирішення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди частково не відповідає.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Судом першої інстанції встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що вироком Іванківського районного суду Київської області від 19 серпня 2025 року відповідача ОСОБА_2 було визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, зі звільненням його від відбування покарання, на підставі ст.75 КК України із застосуванням іспитового строку 3 роки.
Зі змісту вироку убачається, що 03 липня 2023 року, приблизно о 00 год. 15 хв. ОСОБА_2 перебуваючи на подвір'ї домогосподарства, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на ґрунті раптових виниклих неприязних відносин тримаючи у правій руці дерев'яний предмет зовні схожий на биту наніс один удар ОСОБА_1 в область голови, чим спричинив останньому тяжке тілесне ушкодження: відкриту черепно-мозкову травму, забій головного мозку, епідуральну гематом правої скроневої ділянки (без обемної дії), лінійний перелом правої скроневої кістки з переходом на основу черепа, забійну поверхневу рану правої скроневої ділянки.
Згідно частини шостої статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553 / 99 «Совтрансавто - Холдинг» проти України», а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342 / 95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь - якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача матеріальної шкоди підлягають задоволенню у розмірі 1771,40 грн., оскільки така сума витрат підтверджується документально.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки позивачем надано чеки на лікування лише на таку суму.
Суду в якості доказу надано:
-консультативне заключення Київської обласної клінічної лікарні №1576 від 13.07.2020р., відповідно до якого ОСОБА_1 встановлено діагноз: стан після перенесеної ОЧМТ, забою головного мозку; лінійного перелому скроневої кістки з права з переходом на основу (02.07.2023)хронічна епідуральна гематому правої скроневої ділянки;
-виписку із історії хвороби №2255 КНП ІСР Іванківської ЦРЛ щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено діагноз відкрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку, епідуральна гематома правої скроневої ділянки (без об'ємної дії), лінійний перелом правої скроневої кістки з переходом на основу черепа (від 02.07.2023р.);
-консультативне заключення КНП Київської обласної лікарні «Київської обласної клінічної лікарні» №637 від 4.07.2023р. відносно ОСОБА_1 ;
-протокол магнітно-резонансної томографії від 17.07.2023р., відповідно до якого у ОСОБА_3 хронічна епідуральна гематома правої лобно-скроневої області;
-фіскальні чеки на суму 171 грн.40 коп.
-акт наданих послуг ОСОБА_1 за №000112929 від 17.07.2023р., отримання послуги «МРТ головного мозку» на суму 1600,0 грн.;
-роздруківку деталізованих операцій у за стосунку «Приват24»;
-витяг з реєстру територіальної громади №2024/001522937 від 13.02.2024р., згідно якого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає з 19.02.2019р. за адресою: АДРЕСА_2 ;
-характеристику відносно ОСОБА_1 , відповідно до якої, він працює в ТОВ «Брейн Сорс Корпорейшн» на посаді вантажника підрозділу з обслуговування ТОВ «Чіпси Люкс» виробництво з 23.09.2024р., де за час роботи на посаді виявив себе кваліфікованим працівником, тобто характеристика в цілому є позитивною.
Апеляційний суд звертає увагу, що роздруківка деталізованих операцій у за стосунку «Приват24» не є належним доказом, що ці кошти були витрачені саме на лікування позивача.
Інших доказів, до ухвалення рішення судом першої інстанції, про витрати позивачем на лікування 50 458,60 коп, матеріали справи не містять.
Колегія суддів не приймає до уваги фіскальний чек з наданими медичними послугами на суму 2800 грн, який був доданий до апеляційної скарги, оскільки як вбачається з такого чеку, МРТ головного мозку та діагностичне зображення було зроблено 11 липня 2025 року, тобто після ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного рішення, а тому суд першої інстанції не мав можливості оцінити такий доказ до ухвалення судом оскаржуваного рішення.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції,що вимоги позивача в частині стягнення з ОСОБА_2 матеріальної шкоди підлягають до часткового задоволення у розмірі 1771,40 грн., оскільки така сума підтверджується документально.
Посиланя в апеляційній скарзі на розрахунок витрат на лікування, апеляційний суд відхиляє, оскільки зроблений позивачем розрахунок не є доказом понесення ним витрат у заявленому розмірі.
Щодо стягнення моральної шкоди
Задовольняючи позов про відшкодування моральної шкоди на суму 8000 гривень, суд вважав таку суму достатньою для розумного задоволення потреб потерпілої особи.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, виходячи із наступних обставин.
Згідно статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до частини 1 статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
За змістом статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Як вбачається з консультативного заключення Київської обласної клінічної лікарні №1576 від 13 липня 2020 року, ОСОБА_1 встановлено діагноз: стан після перенесеної ОЧМТ, забій головного мозку; лінійний перелом скроневої кістки з права з переходом на основу (02.07.2023)хронічна епідуральна гематома правої скроневої ділянки.
Згідно з виписки із історії хвороби №2255 КНП ІСР Іванківської ЦРЛ щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено діагноз відкрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку, епідуральна гематома правої скроневої ділянки (без об'ємної дії), лінійний перелом правої скроневої кістки з переходом на основу черепа (від 02 липня 2023 року).
Відповідно до протоколу магнітно-резонансної томографії від 17 липня 2023 року, у ОСОБА_1 хронічна епідуральна гематома правої лобно-скроневої області.
З обставин справи, що переглядається колегією суддів установлено, що внаслідок неправомірних дій ОСОБА_2 позивачу завдано тілесні ушкодження, які підтверджуються матеріалами справи.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховують вимоги розумності і справедливості (частина 3 стаття 23 ЦК України).
Суд повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що позивачу завдано середньої тяжкості тілесні ушкодження, що спричинили тривалий розлад здоров'я, зокрема відкриту черепно-мозкову травму, забій головного мозку, епідуральну гематому правої скроневої ділянки, лінійний перелом правої скроневої кістки з переходом на основу черепа, забійну поверхневу рану правої скроневої ділянки.
Відтак, колегія суддів частково погоджується із доводами апеляційної скарги, що стягнувши 8000 гривень моральної шкоди, суд першої інстанції не врахував завдані позивачу травми та період відновлення.
Колегія суддів, урахувавши отримані позивачем ушкодження внаслідок протиправних дій відповідача, уважає, що розмір моральної шкоди за обставин цієї справи, з урахуванням вимог розумності та справедливості має становити 50 000,00 гривень.
При цьому суд не вбачає підстав для повного задоволення позову, оскільки вважає, що і поведніка позивача, згідно вироку суду також має бути врахована. Так, саме позивач перебував в компанії, яка вночі гучно розмовляла і до яких підійшов відповідач та попросив припинити шум, так як йому рано вставати на роботу, проте позивач відреагував грубо не відреагував на слушне зауваження, що в подальшому і стало наслідком неправомірної поведінки відповідача.
Колегія суддів звертає увагу, що визначення розміру моральної шкоди у кожній справі є індивідуальним та при її стягненні враховується конкретний характер обставин, за яких було завдано шкоду та її наслідки для потерпілого.
Відтак, рішення Іванківського районного суду Київської області від 09 червня 2025 року в частині визначення розміру моральної шкоди слід змінити, збільшивши розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню з 8 000,00 гривень до 50 000,00 гривень.
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково, а тому розмір сплаченого ним судового збору при зверненні до суду з цим позовом підлягає стягненню з відповідача на його користь пропорційно задоволеним вимогам, а самев розмірі 518грн 67 коп.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а тому сплачений позивачем судовий збір за подання апеляційної скарги слід стягнутиз відповідача на користь позивача у розмірі 781 грн 47 коп, що в загальному розмірі становить 1300 (одна тисяча триста) гривень 14 копійок.
Керуючись ст. ст. 367, 374- 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Іванківського районного суду Київської області від 09 червня 2025 року- змінити, збільшивши розмір моральної шкоди до 50 000 (п'ятдесяти тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви та за подання апеляційної скарги у загальному розмірі 1300 (одна тисяча триста) гривень 14 копійок.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повна постанова складена 09 грудня 2025 року
Головуючий О.В. Желепа
Судді Н.В. Поліщук
В.В. Соколова