11 грудня 2025 р. Справа № 520/6877/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: П'янової Я.В. , Жигилія С.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Орекс Дістрібьюшен" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2025, головуючий суддя І інстанції: Полях Н.А., м. Харків, повний текст складено 30.06.25 по справі № 520/6877/25
за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Орекс Дістрібьюшен"
про застосування заходів реагування,
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (далі по тексту - ГУ ДСНС у Харківській області, позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРЕКС ДІСТРІБЬЮШЕН» (далі по тексту - ТОВ «ОРЕКС ДІСТРІБЬЮШЕН», відповідач), в якому просив суд:
- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення (заборони) експлуатації складської будівлі (нежитлової будівлі літ. «А-1») ТОВ «ОРЕКС ДІСТРІБЬЮШЕН» (код ЄДРПОУ 41455069), за адресою: Харківська область, Лозівський район, м. Златопіль, «Промбаза», б/н, шляхом її знеструмлення, опечатування пристроїв відключення джерел електропостачання та зобов'язання припинити використання цієї будівлі до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері (з питань) пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Обґрунтовуючи наявність підстав для застосування відносно ТОВ «ОРЕКС ДІСТРІБЬЮШЕН» заходів реагування у вигляді повного зупинення (заборони) експлуатації складської будівлі (нежитлової будівлі літ. «А-1») за адресою: Харківська область, Лозівський район, м. Златопіль, «Промбаза», б/н (далі по тексту - об'єкт), шляхом її знеструмлення, опечатування пристроїв відключення джерел електропостачання та зобов'язання припинити використання цієї будівлі до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері (з питань) пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей зазначив, що ГУ ДСНС у Харківської області за наслідками огляду місця пожежі, яка виникла на належному позивачу об'єкті було встановлено його експлуатацію з численними порушеннями вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, що несуть небезпеку для життя і здоров'я людей, а тому є підстави для застосування судом невідкладних запобіжних (попереджувальних) заходів до такого об'єкту.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 по справі № 520/6877/25 адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (код ЄДРПОУ 38631015, 61013, м. Харків, вул. Шевченка 8) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРЕКС ДІСТРІБЬЮШЕН» (код ЄДРПОУ 414550691, мікрорайон 3, буд. 27, кв. 75/76, м. Златопіль, Лозівський район, Харківська область, 64102) про застосування заходів реагування - задоволено частково.
Застосовано заходи реагування до ТОВ «ОРЕКС ДІСТРІБЬЮШЕН» у вигляді повного зупинення (заборони) експлуатації складської будівлі (нежитлової будівлі літ. «А-1») ТОВ «ОРЕКС ДІСТРІБЬЮШЕН» (код ЄДРПОУ 41455069), за адресою: Харківська область, Лозівський район, м. Златопіль, «Промбаза», б/н, шляхом заборони її використання (експлуатації) Товариством з обмеженою відповідальністю «ОРЕКС ДІСТРІБЬЮШЕН» до повного усунення порушень вимог пожежної та техногенної безпеки.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позову подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність та порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року по справі № 520/6877/25 повністю і ухвалити нове судове рішення, яким Головному управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області у позові відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована твердженнями про порушення оскаржуваним рішенням законних прав та інтересів відповідача, розгляд справи з неповнотою дослідження доказів і встановлення обставин у справі, що є підставою для скасування такого судового рішення.
Наполягав, що висновок суду першої інстанції про те, що станом на час розгляду справи відповідачем не було надано суду документальних доказів усунення порушень, які були виявлені в ході проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, є таким, що не відповідає дійсності та спростовується долученими до матеріалів справи доказами, які протиправно залишились поза увагою суду першої інстанції.
Просив врахувати, що з метою усунення порушень, зафіксованих у Акті про пожежу від 30.12.2024 та Висновку про причини виникнення пожежі від 31.12.2024 відповідачем проведені профілактичні випробування електрообладнання і захисного заземлення електроустановок будівлі літ. «А-1» за адресою: Харківська обл. Лозівській р-н, м. Златопіль, «Промбаза», укладено договори : підряду № 18/15К з ДП «Харківспецгасіння» КП «Харківспецсервіс» на виконання проекту, монтажу та налагодження пожежної сигналізації в будівлі літ. «А-1» за адресою : Харківська обл. Лозівській р-н, м. Златопіль, «Промбаза», підряду № 10/09НМ з ДП «Харківспецналадка» КП «Харківспецсервіс» на виконання робочого проекту системи блискозахисту на об'єкті: склад № 6, инв. № А1 за адресою : Харківська обл. Лозівській р-н, м. Златопіль, вул. Дорожня, «Промбаза» (станом на 17.07.2025 цей договір виконується та заплановано реалізація проекту встановлення захисту від блискавки - кінець травня 2025 року), договір № 06 на виконання послуг з електромонтажних та електровимірювальних робіт в електроустановках ТОВ « Орекс Дістрібьюшен» з ФОП ОСОБА_1 та після виконання цього договору було складено акт виконаних робіт, який засвідчує повне виконання цього Договору.
Враховуючи вищенаведене вважав, що станом на час розгляду судом позову Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій Харківської відсутній предмет спору, оскільки ті порушення, які були встановлені позивачем та закріплені в Акті про пожежу від 30.12.2024 та Висновку про причини виникнення пожежі від 31.12.2024 - виправлені та усунені.
Позивач у надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу заперечував проти викладених у ній доводів, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.
Звернув увагу, що у апеляційній скарзі відповідач фактично погоджується та не оспорює виявлені порушення, які на момент прийняття рішення суду першої інстанції залишались не усунутими, а саме: у приміщеннях будівлі не проведено заміру опору ізоляції і перевірки спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання; приміщення будівлі не обладнане системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»; не виконано захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів; в приміщеннях будівлі з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів виконано не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів, що свідчить про усунення порушень не у повному обсязі.
За наявності таких порушень, на переконання позивача, до повного їх усунення, експлуатація будівлі ТОВ «ОРЕКС ДІСТРІБЬЮШЕН» (код ЄДРПОУ 41455069), за адресою: Харківська область, Лозівський район, м. Златопіль, «Промбаза», б/н, не може здійснюватися.
Крім цього, просив врахувати, що відповідач не є спеціалістом з питань пожежної та техногенної безпеки, а тому не може стверджувати, які порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а які ні. Усунення більшості порушень у сфері пожежної та техногенної безпеки потребує певних знань, вмінь, підготовки, наявності документів (ліцензій) на виконання робіт тощо. Більш того, встановити факт усунення таких порушень можливо лише за наслідками проведення повторної перевірки, що не мало місця у спірних правовідносинах.
Позивач надав до суду апеляційної інстанції додаткові пояснення від 28.08.2025, в яких повідомив, що навіть при усуненні відповідачем всіх порушень на об'єкті під час розгляду справи в апеляційний інстанції та залишенні в силі рішення суду першої інстанції, порядок відновлення діяльності об'єкту визначений частиною 5 статті 68 Кодексу цивільного захисту України, згідно з якою відновлення роботи зупинених відповідно до частини другої цієї статті підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту суб'єктами господарювання можливе після отримання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх установлених порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, що підтверджено відповідним актом перевірки. Таким чином, при наявності діючого рішення суду та за відсутності порушень (їх повного усунення), підставою для відновлення роботи об'єкту є повідомлення позивача відповідачем про усунення ним всіх порушень.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що у складській будівлі (нежитловій будівлі літ. «А-1») ТОВ «ОРЕКС ДІСТРІБЬЮШЕН» (код ЄДРПОУ 41455069), за адресою: Харківська область, Лозівський район, м. Златопіль, «Промбаза», б/н (далі - Об'єкт), 30.12.2024 виникла пожежа на площі 25 кв. м. Більшу частину об'єкту вдалося врятувати, однак вогнем було знищено утеплювач, електроприлади (мікрохвильова піч, чайник, масляний обігрівач, холодильник), меблі (2 дивани, стільці, стіл, 2 крісла, шафа), стіни та стеля, апарат високого тиску, навігатор, а також пошкоджено: стіни, стелю, обприскувач Везувій-2000 2-х вентиляторний (пластмасовий бак, комп'ютер Bravo-300S), обприскувач ОПК 3000-24 «Титан», компресор повітряний Vitals GK100.j65v2-8a.
Причина пожежі - порушення правил монтажу електроустановок та електромереж.
За фактом пожежі, відповідно до вимог частини 10 статті 80, частини 2 статті 131 Кодексу цивільного захисту України, пунктів 7 та 8 Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 № 2030, розділу V Порядку спільних дій Національної поліції України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України під час проведення огляду місця пожежі, виявлення, припинення, попередження та розслідування кримінальних правопорушень та інших подій, пов'язаних з пожежами, затвердженого наказом МВС України від 24.07.2017 № 621 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.08.2017 за № 998/30866), Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області складено Акт про пожежу від 30.12.2024 та Висновок про причини виникнення пожежі від 31.12.2024, які для подальшого провадження направлені до територіального підрозділу Національної поліції, а також для інформації - керівництву Об'єкта.
Згідно зі складеним висновком про причини виникнення пожежі від 31.12.2024, Головним управлінням під час огляду місця пожежі на Об'єкті встановлено, що він експлуатується з порушеннями вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, які вже призвели до загоряння, створюють перешкоди для гасіння пожежі та евакуації людей, а також можуть знову призвести до її виникнення, а саме: в приміщеннях будівлі не проведено заміру опору ізоляції і перевірки спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (пункт 1.20 глави 1 розділу IV «Правил пожежної безпеки в Україні» (далі - ППБУ), затвердженого наказом МВС України від 30.12.2014 №1417, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697); приміщення будівлі не обладнане системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ); не виконано захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів (пункт 1.21 глави 1 розділу IV ППБУ); у приміщеннях будівлі з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів виконано не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (пункт 1.6 глави 1 розділу IV ППБУ).
Позивач, вважаючи, що наявність таких порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, що були виявлені під час огляду місця пожежі, є підставою для застосування судом невідкладних запобіжних (попереджувальних) заходів реагування до Об'єкту, який більше не може експлуатуватися до повного усунення порушень та ліквідації загрози для життя і здоров'я людей, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги в частині застосування заходів реагування шляхом заборони використання (експлуатації) об'єкту до повного усунення порушень вимог пожежної та техногенної безпеки, суд першої інстанції виходив з того, що станом на момент розгляду справи доказів, які б свідчили про усунення відповідачем порушень, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, не надано, що підтверджує наявність допущених ТОВ «ОРЕКС ДІСТРІБЬЮШЕН» порушень вимог пожежної і техногенної безпеки на момент проведення перевірки та, відповідно, існування підстав для застосування заходів реагування з метою усунення небезпеки заподіяння шкоди життю та здоров'ю людей.
Водночас, суд першої інстанції звернув увагу, що позовні вимоги в частині способу застосування заходів реагування, а саме шляхом знеструмлення, опечатування пристроїв відключення джерел електропостачання та зобов'язання припинити використання цієї будівлі до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері (з питань) пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, не підлягають задоволенню, оскільки приписами статті 68 Кодексу цивільного захисту України не визначено такого способу зупинення, а відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Окрім того, на переконання суду першої інстанції, вказаний захід реагування є надмірним, оскільки тягне за собою значно більші наслідки, аніж просто зупинення експлуатації будівель, що унеможливлює доступ до об'єктів (будівель) відповідача з метою технічної підтримки і обслуговування, в тому числі для усунення виявлених порушень.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України (рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в частині задоволення позову), колегія суддів зазначає наступне.
Положеннями статті 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Організаційно-правові засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V).
Відповідно до абзацу другого статті 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Частиною першою статті 3 Закону № 877-V визначено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами: пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; підконтрольності і підзвітності органу державного нагляду (контролю) відповідним органам державної влади; рівності прав і законних інтересів усіх суб'єктів господарювання; гарантування прав та законних інтересів кожного суб'єкта господарювання; об'єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб'єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю) та неприпустимості здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання; невтручання органу державного нагляду (контролю) у діяльність суб'єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону; відповідальності органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб за шкоду, заподіяну суб'єкту господарювання внаслідок порушення вимог законодавства, порушення прав та законних інтересів суб'єкта господарювання; дотримання умов міжнародних договорів України; незалежності органів державного нагляду (контролю) від політичних партій та будь-яких інших об'єднань громадян; наявності одного органу державного нагляду (контролю) у складі центрального органу виконавчої влади; презумпції правомірності діяльності суб'єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків суб'єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності; недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб'єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.
Частиною першою статті 4 Закону № 877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
В силу статті 47 КЦЗ України державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Відповідно до частин першої та другої статті 64 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Згідно зі статтею 66 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Відповідно до пункту 12 частини першої статті 67 КЦЗ України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно до частини першої статті 68 КЦЗ України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом (частина друга статті 68 КЦЗ України).
Згідно з вимогами статті 70 КЦЗ України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (частина друга цієї статті).
Системний аналіз правових норм у цій справі дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 16 лютого 2022 року у справі № 640/10135/20, від 29 лютого 2024 року у справі № 420/1984/20, від 19 вересня 2024 року у справі № 280/693/20).
У постанові від 23 червня 2022 року у справі № 560/670/21 Верховний Суд виснував, що захід реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг є виключним (крайнім) заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей. При обранні такого заходу реагування позивачем, як суб'єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли, та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі № 810/4274/17, від 30 вересня 2020 року у справі № 580/34/19, від 01 грудня 2021 року у справі № 826/9226/16.
Такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення (до таких висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постанові від 28 лютого 2019 року у справі № 810/2400/18).
Слід також врахувати, що у постанові від 16 червня 2022 року у справі № 640/10140/20 Верховний Суд, окрім іншого, зазначив, що під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб'єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення.
У протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб'єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров'ю людей. Втім, за своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров'ю людей (частина п'ята статті 4 Закону № 877-V), у зв'язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 815/6365/17).
Колегією суддів встановлено, що за змістом Висновку про причини виникнення пожежі ГУ ДСНС у Харківській області було виявлено наступні порушення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки на об'єкті пожежі, належному відповідачу:
- в приміщеннях будівлі не проведено заміру опору ізоляції і перевірки спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (пункт 1.20 гласи 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні», зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 № 252/26697 (далі - ППБУ);
- приміщення будівлі не обладнане системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ);
- не виконано захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів (пункт 1.21 глави 1 розділу IV ППБУ);
- в приміщеннях будівлі з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів виконується не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (пункт 1.6 глави 1 розділу IV ППБУ).
Відповідно до наявного в матеріалах справи листа ГУ ДСНС у Харківській області від 06.10.2025 № 65300-1-60/65302, направленого директору ТОВ «ОРЕКС ДІСТРІБЬЮШЕН», відповідач був зобов'язаний усунути виявлені порушення:
- в приміщеннях будівлі не проведено заміру опору ізоляції і перевірки спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (пункт 1.20 гласи 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні», зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 № 252/26697 (далі - ППБУ);
- приміщення будівлі не обладнане системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ);
- не виконано захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів (пункт 1.21 глави 1 розділу IV ППБУ);
- в приміщеннях будівлі з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів виконується не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (пункт 1.6 глави 1 розділу IV ППБУ).
За наслідками вжиття вичерпних заходів щодо усунення виявлених порушень відповідач повинен був повідомити про проведену роботу Лозівське районне управління ГУ ДСНС у Харківській області.
Колегія суддів зауважує, що матеріали справи не містять взагалі будь-яких документальних відомостей про те, що ТОВ «ОРЕКС ДІСТРІБЬЮШЕН» вживались заходи, спрямовані на усунення виявлених порушень, що враховуючи заперечення позивача щодо усунення виявлених порушень, свідчить про недоведеність таких посилань апелянта.
Так, стверджуючи про вжиття відповідачем профілактичних випробувань електрообладнання і захисного заземлення електроустановок будівлі літ. «А-1» за адресою, Харківська обл. Лозівській р-н, м. Златопіль, «Промбаза», а також укладення договорів підряду № 18/15К, № 10/09НМ та договору №06 на виконання послуг з електромонтажних та електровимірювальних робіт в електроустановках, відповідачем будь-яких доказів на підтвердження таких обставин ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції долучено не було.
Не містять матеріали справи і відомостей про те, що ТОВ «ОРЕКС ДІСТРІБЬЮШЕН» обладнало об'єкт системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» та виконало з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.
Таким чином, фактично, відповідачем не усунуто порушення, встановлені за результатами проведення позивачем заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства в сфері техногенної та пожежної безпеки.
Відповідно до пункту 4 розділу І Правил пожежної безпеки пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.
Згідно з пунктом 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».
ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» поширюються на проектування, монтування систем протипожежного захисту (далі - СПЗ) об'єктів будівництва, а саме: автоматичних систем пожежогасіння та флегматизації; автономних систем пожежогасіння; систем пожежної сигналізації; системи керування евакуюванням (в частині систем оповіщення про пожежу і покажчиків напрямку евакуювання; систем протидимного захисту; систем централізованого пожежного спостерігання; диспетчеризації систем протипожежного захисту.
Система протипожежного захисту - комплекс технічних засобів, що змонтований на об'єкті, призначений для виявлення, локалізування та ліквідування пожеж без втручання людини, захисту людей, матеріальних цінностей та довкілля від впливу небезпечних чинників пожежі.
Системи пожежної сигналізації призначені для раннього виявлення пожежі та подавання сигналу тривоги для вжиття необхідних заходів (наприклад: евакуювання людей, виклик пожежно-рятувальних підрозділів, запуск протидимних систем пожежогасіння, здійснення управління протипожежними клапанами, дверима, воротами та завісами (екранами), відключенням або блокуванням (розблокуванням) інших інженерних систем та устатковання при сигналі «пожежа» тощо).
Системи пожежної сигналізації повинні: а) виявляти ознаки пожежі на ранній стадії; б) передавати тривожні сповіщення до пристроїв передавання пожежної тривоги та попередження про несправність; в) формувати сигнали управління для систем протипожежного захисту та іншого інженерного обладнання, що задіяне при пожежі; г) сигналізувати про виявлену несправність, яка може негативно впливати на нормальну роботу систем пожежної сигналізації.
Система керування евакуюванням - сукупність технічних засобів та організаційних заходів, призначених для оповіщування про виникнення пожежі та подавання сигналів керування евакуюванням.
Система оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей призначена для оповіщення людей, що знаходяться в будинку (споруді), про виникнення пожежі з метою створення умов для їх своєчасного евакуювання. За способами оповіщення система оповіщення ділиться на світлові (візуальні), звукові, мовленнєві та комбіновані.
Колегія суддів зазначає, що відсутність необхідних систем заходів для уникнення пожежі, забезпечення своєчасного її виявлення та гасіння, попередження людей про небезпеку - створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей.
Отже, виходячи із встановлених обставин цієї справи та неусуненого відповідачем порушення в сфері пожежної безпеки, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що виявлене порушення, яке не було усунуто, становить загрозу життю та здоров'ю людей.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.04.2025 по справі № 280/8250/20.
Існування (неусунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров'ю людей, вже є самостійно достатньою правовою підставою для застосування до відповідача відповідних заходів реагування (указаний висновок узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 05 травня 2022 року у справі № 160/4988/19, від 19 липня 2023 року у справі № 200/2315/20-а, від 29 лютого 2024 року у справі № 420/1984/20).
Відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов'язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов'язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.
Недодержання суб'єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення (постанови Верховного Суду від 24 жовтня 2023 року у справі № 160/3791/22 та від 26 жовтня 2023 року у справі № 140/12199/21).
Крім цього, заходи реагування, що прийняті судом першої інстанції, мають обмежену терміном часу дію та спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Також доцільно звернути увагу на ту обставину, що перевірка дотримання відповідачем правил техногенної та пожежної безпеки при експлуатації приміщення була проведена позивачем ще у грудні 2024 році, а станом на 2025 рік виявлені порушення у повному обсязі так і не усунуто.
З огляду на вказане, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для застосування до ТОВ «ОРЕКС ДІСТРІБЬЮШЕН» заходів реагування у вигляді повного зупинення (заборони) експлуатації складської будівлі (нежитлової будівлі літ. «А-1») ТОВ «ОРЕКС ДІСТРІБЬЮШЕН» за адресою: Харківська область, Лозівський район, м. Златопіль, «Промбаза», б/н, шляхом заборони її використання (експлуатації) Товариством з обмеженою відповідальністю «ОРЕКС ДІСТРІБЬЮШЕН» до повного усунення порушень вимог пожежної та техногенної безпеки.
Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з пунктом 1 частини 1статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Орекс Дістрібьюшен" - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 по справі № 520/6877/25 в частині задоволення позову - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді Я.В. П'янова С.П. Жигилій