Постанова
Іменем України
10 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 607/22769/20
провадження № 61-8435 св 24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Пророка В. В.,
суддів: Калараша А. А., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач- ОСОБА_1 , відповідач-Товариство з обмеженою відповідальністю «Т-ПС», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний банк»
розглянувши на стадії попереднього розгляду в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Т-ПС», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний банк», про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Т-ПС» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням,
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Т-ПС» на постанову Тернопільського апеляційного суду від 02 травня 2024 року, прийняту у складі колегії суддів КостіваО. З., Хоми М. В., Храпак Н. М., встановив
Короткий зміст вимог учасників справи
1. У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, у якому просив усунути перешкодив користуванні нежитловим приміщенням літ. «Д», загальною площею 198, 8 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зобов'язавши Товариство з обмеженою відповідальністю «Т-ПС» (далі - ТОВ «Т-ПС») привести до попереднього стану (відновити) за свій рахунок, у відповідності до технічного паспорту на нежитлове приміщення, виданого 16 липня 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Міське бюро технічної інвентаризації», конструктивні елементи частково зруйнованого приміщення літ. «Д», загальною площею 198,8 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом відбудови зруйнованих стін приміщення.
2. Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення під літерою «Д», загальною площею 198,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке складається з двох приміщень: 1 - площею 166,5 кв. м, та 2 ? площею 32,3 кв. м. Дане приміщення за своїми технічними характеристиками є вбудованим приміщенням в адміністративно-побутове приміщення з виробництва меблевої фурнітури, загальною площею 2356,4 кв. м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ТОВ «Т-ПС», та має з цим приміщенням чотири спільних стіни. Також зазначено, що 24 ? 25 вересня 2020 року ТОВ «Т-ПС» здійснило самовільне руйнування 2-х стін, які фактично є стінами належного йому приміщення ? 2 площею 32,3 кв. м. Внаслідок демонтажу стін площа належного ОСОБА_1 приміщення зменшилася на 32,3 кв. м, внаслідок чого він втратив можливість користуватися даною частиною приміщення. З метою реагування правоохоронних органів на неправомірні дії відповідача, ОСОБА_1 неодноразово викликав патрульну поліцію, однак руйнування стін належного йому приміщення відповідачем продовжувалося. Крім того, ОСОБА_1 вказав, що 25 вересня 2020 року він звернувся в ТВП ГУНП в Тернопільській області з заявою про притягнення директора ТОВ «Т-ПС» ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за фактом демонтажу стін та надав письмові пояснення. Після чого, 29 вересня 2020 року за вказаною заявою розпочато кримінальне провадження № 12020215010000452, за ознаками статті 356 Кримінального кодексу України (далі ? КК України), інформація про яке внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Разом з тим, ОСОБА_1 вказує, що неодноразово направляв ТОВ «Т-ПС» вимогу про усунення порушень права власності шляхом відновлення зруйнованих ним стін його приміщення, надавши термін, однак зазначена вимога була залишена ТОВ «Т-ПС» без відповіді та реагування.
3. У березні 2021 року ТОВ «Т-ПС» звернулося до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , у якому просилозобов'язати ОСОБА_1 не чинити ТОВ «Т-ПС» перешкод у користуванні належним йому на праві власності майном, а саме: не займати приміщення № 12 площею 173, 2 кв. м, що є складовою групи нежитлових приміщень «Адміністративно-побутових приміщень з виробництвом меблевої фурнітури», за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 2356,4 кв. м, утриматись від вчинення будь-яких дій щодо використання вказаних приміщень, в тому числі приміщення № 12 площею 173,2 кв. м, привести вказане приміщення в первинний стан, який був на момент його придбання ТОВ «Т-ПС», згідно з технічним паспортом від 17 вересня 2020 року.
4. Зустрічний позов мотивований тим, що ТОВ «Т-ПС» є власником нежилого приміщення, адміністративно-побутового приміщення з виробництвом меблевої фурнітури загальною площею 2356,4 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Дане приміщення придбане ТОВ «Т-ПС» 13 жовтня 2020 року на прилюдних торгах. Право власності на вказане нерухоме майно зареєстровано 17 вересня 2020 року за реєстраційним № 4299 та складається з 24 приміщень. ОСОБА_1 самовільно та без жодних правових на те підстав почав використовувати одне з зазначених приміщень ТОВ «Т-ПС», а саме, приміщення № 12 площею 173,2 кв. м. Крім того, 22 вересня 2020 року було з'ясовано, що ОСОБА_1 , вибивши дверний отвір у зовнішній стіні, зробив вхід до вказаних приміщень та почав складувати у приміщенні будівельні матеріали. На вимогу працівників охоронної фірми «Роял-Контракт» припинити вказані протиправні дії ОСОБА_1 не відреагував, пояснивши, що він купив це приміщення у ТОВ «Тотус» та зайняв його за вказівкою продавця. На прохання надати відповідну технічну документацію з метою ідентифікації даного приміщення з тим, яке ОСОБА_1 придбав у власність у ТОВ «Тотус», останній не надав таких документів.У зв'язку з наведеним директор ТОВ «Т-ПС» змушений був за даним фактом незаконного проникнення та внесення в інвентаризаційні дані недостовірної інформації (підроблення інвентарної справи) звертатись у поліцію. ТОВ «Т-ПС» вважає, що ОСОБА_1 незаконно займає приміщення ТОВ «Т-ПС» та придбав у ТОВ «Тотус» інше приміщення. Також зазначили, що станом на сьогодні ОСОБА_1 чинить ТОВ «Т-ПС» перешкоди в користуванні власним майном, оскільки унеможливлює доступ до нього та незаконно зробив вхід до даного приміщення з вулиці, пробивши зовнішню стіну.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
5. Рішенням від 21 квітня 2022 року Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.
6. Задовольнив частково зустрічний позов ТОВ «Т-ПС» до ОСОБА_1 .
7. Зобов'язав ОСОБА_1 усунути ТОВ «Т-ПС» перешкоди у користуванні нежитловим приміщенням, адміністративно-побутовими приміщеннями з виробництвом меблевої фурнітури за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 2356,4 кв. м, шляхом зобов'язання ОСОБА_1 звільнити приміщення № 12, загальною площею 173,2 кв. м, що є складовою групи нежитлових приміщень, адміністративно-побутовими приміщеннями з виробництвом меблевої фурнітури за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 2 356,4 кв. м.
8. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Т-ПС» судовий збір в розмірі 2 270,00 грн.
9. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
10. Додатковим рішенням від 02 травня 2022 року Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Т-ПС» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн.
11. Суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що саме нежитлове приміщення під літерою «Д» загальною площею 198,8 кв. м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , входить до складу нежитлового приміщення, адміністративно-побутових приміщень з виробництвом меблевої фурнітури, загальною площею 2356,4 кв. м, літ. «Г», яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . А тому ОСОБА_1 було зайнято приміщення № 12, загальною площею 173,2 кв. м, що є складовою групи нежитлових приміщень «Адміністративно-побутових приміщень з виробництвом меблевої фурнітури», за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 2356,4 кв. м.
12. Щодо зустрічного позову, суд вважав, що права та інтереси ТОВ «Т-ПС» були порушені ОСОБА_1 і вказані порушені права та інтереси підлягають захисту судом шляхом усунення ТОВ «Т-ПС» перешкоди у користуванні нежитловим приміщенням «Адміністративно-побутових приміщень з виробництвом меблевої фурнітури», за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 2356, 4 кв. м, шляхом зобов'язання ОСОБА_1 звільнити приміщення № 12, загальною площею 173, 2 кв. м, що є складовою групи нежитлових приміщень «Адміністративно-побутових приміщень з виробництвом меблевої фурнітури», за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 2356,4 кв. м.
13. Постановою від 02 травня 2024 року Тернопільський апеляційний суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив. Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 квітня 2022 року скасував.
14. Ухвалив нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Т-ПС» задовольнив.
15. Зобов'язав ТОВ «Т-ПС» усунути ОСОБА_1 перешкоди в користуванні нежитловим приміщенням літ. «Д», загальною площею 198,8 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зобов'язавши ТОВ «Т-ПС» привести до попереднього стану (відновити) конструктивні елементи частково зруйнованого приміщення літ. «Д», загальною площею 198,8 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом відбудови зруйнованих стін приміщення, у відповідності до технічного паспорту на нежитлове приміщення, виданого 16 липня 2020 року ТОВ «Міське бюро технічної інвентаризації».
16. У задоволенні зустрічних позовних вимог ТОВ «Т-ПС» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням відмовив.
17. Додаткове рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 травня 2022 року скасував.
18. Ухвалив нове рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ «Т-ПС» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовив.
19. Стягнув з ТОВ «Т-ПС» на користь ОСОБА_1 сплачений ним за подання апеляційної скарги судовий збір у розмірі 3 405,00 грн. Решту судових витрат поклав на сторони в межах ними понесених.
20. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність правових та законних підстав користування ОСОБА_1 приміщенням «Д» загальною площею 198,8 кв. м, власником якого він є, та яке є складовою групи нежитлових приміщень, адміністративно-побутового приміщення з виробництвом меблевої фурнітури загальною площею 2356,4 кв. м. Крім того, у матеріалах справи наявні належні, допустимі та достатні докази, які свідчать про порушення прав ОСОБА_1 з боку ТОВ «Т-ПС» щодо вільного володіння, користування та розпорядження власним майном.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
21. Сторони є власниками нежитлових приміщень, які знаходяться за однією адресою: АДРЕСА_1 .
22. ОСОБА_1 належить нежитлове приміщення літ. «Д», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 198,8 кв. м, що підтверджується інформаційною довідкою 219963574 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкту нерухомого майна.
23. Вказане нерухоме майно ОСОБА_1 придбав за 437 944,34 грн на прилюдних торгах з реалізації предмету іпотеки, що підтверджується Свідоцтвом від 13 липня 2020 року, посвідченим приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Жовнір І.Т., зареєстрованим в реєстрі за № 2762.
24. ТОВ «Т-ПС» є власником нежитлового приміщення, адміністративно-побутових приміщень з виробництвом меблевої фурнітури, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 2356,4 кв. м, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 224386466 від 17 вересня 2020 року.
25. Вказане нерухоме майно ТОВ «Т-ПС» придбало за 5 571 400,00 грн на прилюдних торгах з реалізації предмету іпотеки, що підтверджується Свідоцтвом від 17 вересня 2020 року, посвідченим приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Жовнір І. Т., зареєстрованим в реєстрі за № 4299.
26. Придбане сторонами нежитлових приміщень належали ТОВ «Тотус», а ще раніше - ВАТ «Тернопільбуд».
27. Згідно з Договором № б/н від 09 квітня 2003 року купівлі-продажу приміщення для комплектації каркасів цеху перегородок промислової бази ВАТ «Тернопільбуд» на вул. Промисловій, буд. 30 в м. Тернополі, Продавець (ВАТ «Тернопільбуд») продає, а Покупець (ТОВ «Тотус») купує приміщення для комплектації каркасів цеху перегородок, що належить Продавцю на праві власності.
28. В пункті 1.2 договору наведено відомості про об'єкт купівлі-продажу, а саме: найменування: приміщення для комплектації каркасів цеху перегородок (промислової бази ВАТ «Тернопільбуд») (витяг з плану додається, літ. «Д», загальною площею 198,8 кв. м); адреса: АДРЕСА_1.
29. Придбане згідно з вказаним договором майно передано ТОВ «Тотус» згідно з Актом прийому-передачі нежитлового приміщення від 17 грудня 2003 року.
30. Як встановлено судом апеляційної інстанції, серед осіб, які підписали вказаний акт від імені Покупця, був і засновник ТОВ «Тотус» ОСОБА_2 (на час розгляду справи - директор ТОВ «Т-ПС» та представник товариства в суді).
31. Згідно з реєстраційним посвідченням на об'єкти нерухомого майна, які належать юридичним особам, засвідченим Тернопільським міським бюро технічної інвентаризації 07 жовтня 2004 року та записаним в реєстрову книгу за № 1163, приміщення для комплектації каркасів цеху перегородок, що розташоване за адресою: вул. Промислова, 30, м. Тернопіль, зареєстроване на праві приватної власності за ТОВ «Тотус». Вказане приміщення складається із 1-1 прим. площею 166,5 кв. м та 1-2 прим. площею 32,3 кв. м.
32. Вказане також підтверджується витягом з реєстру права власності на нерухоме майно №18853603 від 19 травня 2008 року.
33. 19 червня 2008 року між ТОВ «Тотус» та ЗАТ «ПУМБ» було укладено кредитний договір та договір іпотеки, згідно з яким в іпотеку передано приміщення для комплектації каркасів цеху перегородок під літ. «Д», загальною площею 198,8 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, літ. № за планом земельної ділянки «Д», що складається з:а) 1-1 прим. пл. 166,5 кв. м; б) 1-2 прим. пл. 32,3 кв. м.
34. В зв'язку із невиконанням ТОВ «Тотус» своїх зобов'язань за кредитним договором було звернуто стягнення на предмет іпотеки, та згідно з актом про реалізацію предмета іпотеки, затвердженим начальником Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) вказане майно на прилюдних торгах придбав ОСОБА_1 , про що 13 липня 2020 року приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Жовнір І.Т. видано відповідне Свідоцтво.
35. 16 липня 2020 року TOB «Міське бюро технічної інвентаризації» на замовлення ОСОБА_1 виготовлено технічний паспорт на належне йому приміщення, з якого вбачається, що його загальна площа становить 198,8 кв. м та воно складається із двох приміщень, а саме: 1-1 прим. площею 166,5 кв. м та 1-2 прим. площею 32,3 кв. м. У вказаному технічному паспорті зазначено, що він виготовлений на основі матеріалів інвентарної справи № 44942.
36. 03 березня 2003 року між ВАТ «Тернопільбуд» (Продавець) та ТОВ «Тотус» (Покупець) укладено договір б/н, згідно з пунктом 1.1 якого Продавець продає, а Покупець купує головний корпус цеху перегородок промислової бази ВАТ «Тернопільбуд», що належить Продавцю на праві власності на підставі свідоцтва про власність від 16 січня 1994 року за № П-396 та переліку нерухомого майна № 10-21-13427, виданого 03 листопада 2000 року Фондом Держмайна України.
37. В пункті 1.2 договору наведено відомості про Об'єкт купівлі-продажу, а саме: найменування: головний корпус цеху перегородок промислової бази ВАТ «Тернопільбуд» (витяг з плану додається, що є під літ. «Г» загальною площею 1435,3 кв.м); адреса: АДРЕСА_1.
38. Вказана інформація підтверджується також актом прийому-передачі нежитлового приміщення від 24 грудня 2004 року та актом прийому-передачі головного корпусу цеху перегородок від 24 грудня 2004 року.
39. Згідно з реєстраційним посвідченням на об'єкт нерухомого майна, який належить юридичним особам, засвідченим Тернопільським міським бюро технічної інвентаризації 19 січня 2005 року та записаним в реєстрову книгу за № 1163, головний корпус цеху перегородок загальною площею 1435,3 кв. м, що розташований за адресою: вул. Промислова, 30, м. Тернопіль, зареєстрований на праві приватної власності за ТОВ «Тотус».
40. Рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 1239 від жовтня 2005 року (день місяця нечіткий) дозволено ТОВ «Тотус» виконати реконструкцію власного головного корпусу цеху перегородок під літерою «Г» згідно з реєстраційним посвідченням за адресою: АДРЕСА_1 , під адміністративно-побутові приміщення з виробництвом меблевої фурнітури.
41. Відповідно до акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від грудня 2007 року, рішенням приймальної комісії прийнято в експлуатацію реконструкцію власного головного цеху перегородок під літ. «Г» згідно з реєстраційним посвідченням за адресою: АДРЕСА_1 під адміністративно-побутові приміщення з виробництвом меблевої фурнітури, загальною площею 2356,4 кв. м, проведеної ТОВ «Тотус».
42. Даний акт затверджений рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 314 від 05 березня 2008 року.
43. 12 березня 2008 року виконавчий комітет Тернопільської міської ради прийняв рішення про оформлення права власності за ТОВ «Тотус» на адміністративно- побутові приміщення з виробництвом меблевої фурнітури загальною площею 2356,4 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
44. На підставі вищевказаного рішення, 27 березня 2008 року виконком Тернопільської міської ради видав свідоцтво про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_1 про те, що адміністративно-побутові приміщення з виробництвом меблевої фурнітури загальною площею 2356,4 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , є приватною власністю ТОВ «Тотус», що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно №21619827 від 21 січня 2009 року, виданим ТОВ «Міське бюро технічної інвентаризації».
45. 27 березня 2008 року TOB «Міське бюро технічної інвентаризації» на замовлення ТОВ «Тотус» виготовлено технічний паспорт на належне товариству нерухоме майно - виробничий будинок (адміністративно-побутові приміщення з виробництвом меблевої фурнітури), яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
46. З плану та експлікації даного технічного паспорту вбачається, що об'єкт інвентаризації складається з 24 приміщень (15 на першому та 9 на другому поверсі), загальною площею 2356,4 кв. м. На першому поверсі, серед іншого, знаходиться приміщення 12 «виробничий цех» площею 173,2 кв. м. У вказаному технічному паспорті зазначено, що він виготовлений на основі матеріалів інвентарної справи № 44942.
47. Також встановлено, що між ТОВ «Тотус» та ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» було укладено кредитний договір та договір іпотеки, згідно з яким в іпотеку передано адміністративно-побутові приміщення з виробництвом меблевої фурнітури, загальною площею 2 356,4 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
48. Згідно з протоколом № 496715 проведення електронних торгів, 13 серпня 2020 року ДП «Сетам» провело торги лота за реєстраційним № 432370, а саме: іпотека, нежиле приміщення, адміністративно-побутові приміщення з виробництвом меблевої фурнітури, загальною площею 2356,4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , переможцем яких стало ТОВ «Т-ПС» в особі представника Сластіона В. Д.
49. Відповідно до платіжного доручення № 3366 від 20 серпня 2020 року ТОВ «Т-ПС» сплатило на рахунок ОВВ МІН'ЮСТ кошти в розмірі 5 292 830,00 грн на придбання на Сетам лоту № 432370, протокол № 496715 від 13 серпня 2020 року.
50. 03 вересня 2020 року державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України склав акт № 46453373/6-20.1 про проведення електронних торгів, ВП № НОМЕР_2, в якому зазначив, що в ході примусового виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 16 грудня 2014 року № 921/906/13-г/5 про стягнення з ТОВ «Тотус» на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» 249 4215,22 доларів США та 393 420,72 грн проведено опис майна боржника, а саме: нежиле приміщення, адміністративно-побутові приміщення з виробництвом меблевої фурнітури загальною площею 2 356,4 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке в подальшому передано на реалізацію та внесено до системи електронних торгів арештованим майном під лотом № 432370. Переможцем визнано ТОВ «Т-ПС».
51. 17 вересня 2020 року TOB «Технічна інвентаризація нерухомості Тернопільської області» на замовлення ТОВ «Т-ПС» виготовлено технічний паспорт на належну йому групу нежитлових приміщень, адміністративно-побутові приміщення з виробництвом меблевої фурнітури загальною площею 2356,4 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
52. З плану та експлікації даного технічного паспорту вбачається, що об'єкт інвентаризації складається із 24 приміщень (15 на першому та 9 на другому поверсі), загальною площею 2 356,4 кв. м.
53. На першому поверсі знаходиться приміщення 12 «виробничий цех» площею 173,2 кв. м.
54. Згідно з актами від 22 вересня 2020 року та 25 вересня 2020 року, складеними представниками ТОВ «Т-ПС», ОСОБА_1 незаконно займає належне ТОВ «Т-ПС» приміщення № 12 площею 173,2 кв. м, чинить перешкоди в користуванні майном, оскільки унеможливив доступ до нього, замурувавши проїзди в дане приміщення зі сторони інших приміщень загального комплексу адміністративно-побутового приміщення з виробництвом меблевої фурнітури загальною площею 2356,4 кв. м, та незаконно зробив вхід до даного приміщення з вулиці, пробивши зовнішню стіну цього приміщення, чим її пошкодив. Окрім цього, всередині цього приміщення проводить будівельні роботи по закриттю металевими елементами раніше існуючих проїздів через дане приміщення та вибиває отвір в приміщення під номером 15 площею 521,4 кв. м, яке входить в майновий комплекс адміністративно-побутового приміщення з виробництвом меблевої фурнітури загальною площею 2356,4 кв. м, чим руйнує дане приміщення.
55. 20 листопада 2020 року та 10 грудня 2020 року ОСОБА_1 направляв директору ТОВ «Т-ПС» вимоги про усунення порушень права власності шляхом відновлення зруйнованих ним стін, надаючи відповідний термін, що підтверджується накладними з «АТ» Укрпошта» № 4600806949576 та № 215600426655.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
56. У червні 2024 року до Верховного Суду, через підсистему Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний суд», надійшла касаційна скарга ТОВ «Т-ПС» на постанову Тернопільського апеляційного суду від 02 травня 2024 року, в якій заявник просив її скасувати, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 квітня 2022 року та додаткове рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 травня 2022 року залишити в силі.
Рух справи в суді касаційної інстанції
57. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 червня 2024 року суддею-доповідачем для розгляду справи № 607/22769/20 визначено ОСОБА_3 , судді, які входять до складу колегії: Ігнатенко В. М., Фаловська І. М.
58. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду ОСОБА_3 (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М. ухвалою від 27 червня 2024 року відкрив касаційне провадження у справі та витребував матеріали справи із Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.
59. 04 липня 2024 року справа № 607/22769/20 надійшла до Верховного Суду.
60. На підставі розпорядження керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 08 жовтня 2024 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями у зв'язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_3 , на підставі службової записки Секретаря Третьої судової палати Фаловської І. М.
61. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 жовтня 2024 року суддею-доповідачем для розгляду справи № 607/22769/20 визначено ОСОБА_4 , судді, які входять до складу колегії: Литвиненко І. В., Петров Є. В.
62. На підставі розпорядження керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 10 грудня 2025 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями на підставі службової записки судді Пророка В. В.
63. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 грудня 2025 року суддею-доповідачем для розгляду справи № 607/22769/20 визначено Пророка В. В., судді, які входять до складу колегії: Калараш А. А., Петров Є. В.
(1) Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
64. З урахуванням змісту касаційної скарги ТОВ «Т-ПС» оскаржує зазначене судове рішення на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
65. ТОВ «Т-ПС» вважає, що суд апеляційної інстанції не врахував правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 922/643/19, від 15 жовтня 2019 року у справі №813/8801/14, від 10 грудня 2019 року у справі № 910/6356/19, від 18 квітня 2018 року у справі № 753/1000/14-ц, від 20 квітня 2021 року у справі № 817/1269/17, щодо преюдиційності фактів.
66. Верховний Суд не бере до уваги ті доводи, які не стосуються предмета касаційного перегляду, а також ті, які не стосуються касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень у межах вимог, встановлених статтею 400 ЦПК України.
(2) Позиція інших учасників справи
67. У липні 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 , у якому, посилаючись на необґрунтованість касаційної скарги та обґрунтованість і законність оскаржуваного судового рішення, ОСОБА_1 просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.
(1) Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
68. Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
69. Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
70. Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.
71. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
72. Тобто саме на суд покладено обов'язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.
73. Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
74. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).
75. З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. Суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
76. Одним зі способів захисту права користування майном є припинення дії, яка це право порушує (пункт 3 частини другої статті 16 ЦК України), - усунення перешкод у здійсненні права користування майном. Підставою для подання такого позову є вчинення перешкод правомірній реалізації речового права. Цей спосіб захисту може використати не тільки власник майна, але й особа, яка відповідно до закону або договору має право користування ним.
77. Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду
від 04 вересня 2019 року в справі № 761/5115/17.
78. Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
79. Згідно з частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
80. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (стаття 317 ЦК України).
81. Статтею 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
82. Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
83. Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
84. Відповідно до статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
85. Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.
86. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
87. Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
88. Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
89. Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
90. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
91. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
92. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
93. У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
94. Спір у цій справі виник щодо нежитлового приміщення під літерою «Д», загальною площею 198,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яке складається з двох приміщень: 1 - площею 166,5 кв. м, та 2 - площею 32,3 кв. м.
95. Апеляційним судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до Договору купівлі-продажу приміщення для комплектації каркасів цеху перегородок промислової бази ВАТ «Тернопільбуд» по вул. Промислова, 30 в м. Тернополі № б/н від 09 квітня 2003 року, Продавець (ВАТ «Тернопільбуд») продає, а Покупець (ТОВ «Тотус») купує приміщення для комплектації каркасів цеху перегородок, що належить Продавцю на праві власності.
96. В пункті 1.2. Договору купівлі-продажу зазначено відомості про Об'єкт купівлі-продажу: найменування: приміщення для комплектації каркасів цеху перегородок (промислової бази ВАТ «Тернопільбуд») (витяг з плану додається літ. «Д» загальною площею 198,8 кв. м); адреса: АДРЕСА_1.
97. Вказана інформація підтверджується актом прийому-передачі нежитлового приміщення, згідно з Договором б/н від 09 квітня 2003 року купівлі-продажу приміщення для комплектації каркасів цеху перегородок Промислової бази ВАТ «Тернопільбуд» від 17 грудня 2003 року, а також реєстраційним посвідченням на об'єкт нерухомого майна, які належать юридичним особам, засвідченим Тернопільським міським бюро технічної інвентаризації 07 жовтня 2004 року, та записаним в реєстрову книгу за № 1163, на приміщення для комплектації каркасів цеху перегородок 1-1 прим. пл.166,5 кв. м, 1-2 прим. пл. 32,3 кв. м, загальною площею 198,8 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та зареєстроване на праві приватної власності за ТОВ «Тотус». Також підтверджується витягом з реєстру права власності на нерухоме майно № 18853603 від 19 травня 2008 року.
98. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду, що приміщення під літ. «Д» загальною площею 198,8 кв. м складається з двох приміщень: 1-1 площею 166,5 кв. м, яке досліджував експерт (висновок від 19 травня 2021 року № 582/21-22), та 1-2 площею 32,3 кв. м, прохід до якого на момент обстеження був замурований, але воно також є частиною спірного приміщення під літерою «Д» загальною площею 198,8 кв. м.
99. Крім того, як встановлено судами,між ЗАТ «ПУМБ», правонаступником всіх прав та зобов'язань якою є АТ «ПУМБ», та ТОВ «Тотус» був укладений кредитний договір № 1.08-35 від 19 червня 2008 року з додатковими угодами № 1 від 22 жовтня 2008 року, № 2 від 11 вересня 2009 року, № 3 від 06 липня 2010 року, № 4 від 16 серпня 2010 року та № 5 від 24 травня 2011 року.
100. В забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «Тотус» перед АТ «ПУМБ» був укладений Іпотечний договір №1.08-35/1 від 19 червня 2008 pоку, посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу за реєстровим № 2637, відповідно до якого в іпотеку банку передано приміщення для комплектації каркасів цеху перегородок під літ. «Д», загальною площею 198,8 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , літ.№ за планом земельної ділянки «Д», що складається з: а) 1-1 прим. пл. 166,5 кв. м; б) 1-2 прим. пл. 32,3 кв. м, яке в подальшому на електронних торгах було придбано ОСОБА_1 . Результати аукціону ніким з учасників виконавчого провадження не оскаржувались, вартість придбаного майна була сплачена переможцем торгів в повному обсязі, та він набув право власності на нього.
101. При цьому в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що вказане приміщення в період від передачі його в іпотеку і до моменту купівлі його ОСОБА_1 на аукціоні піддавалося реконструкції чи його площа змінювалася, що могло б бути документально підтверджено.
102. ОСОБА_1 спірне приміщення придбав на електронних торгах в липні 2020 року, в той час як ТОВ «Т-ПС» придбало адміністративно-побутові приміщення з виробництвом меблевої фурнітури загальною площею 2 356,4 кв. м пізніше - 13 серпня 2020 року, та в склад даного об'єкту було включено приміщення площею 198,8 кв. м, придбане ОСОБА_1 раніше.
103. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого суду та задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , обґрунтовано виходив із того, що ОСОБА_1 придбавши приміщення «Д» загальною площею 198,8 кв. м, привів його у відповідність до технічного паспорта, складеного ТОВ «МБТІ» 16 липня 2020 року, відновивши відповідні перегородки та прохід між приміщеннями 1-1 площею 166,5 кв. м та 1-2 площею 32,3 кв. м.
104. Як вбачається з матеріалів справи, технічний паспорт від 16 липня 2020 року, наданий ОСОБА_1 , складений внаслідок фактично проведеної технічної інвентаризації об'єкта нерухомого майна та здійснення виконавцем фактичних обмірів приміщень, підтвердженням чого є акт про відсутність змін (т.2 а.с.87), в якому зазначено про обстеження приміщення, а також розрахунок вартості виконаних робіт (т.2 а.с.88-89), в якому вказана сума за вихід працівників TOB «Міське бюро технічної інвентаризації» на об'єкт інвентаризації.
105. Крім цього, суд апеляційної інстанції обґрунтовано зауважив, що технічні паспорти від 16 липня 2020 року та від 27 березня 2008 року, які складені TOB «Міське бюро технічної інвентаризації» на замовлення ОСОБА_1 та ТОВ «Тотус», виготовлені на основі матеріалів однієї і тієї ж інвентарної справи № 44942, що також свідчить про те, що вказані приміщення знаходяться в межах одного комплексу нежитлових приміщень.
106. Разом з тим, ТОВ «Т-ПС», після придбання адміністративно-побутових приміщень з виробництвом меблевої фурнітури загальною площею 2 356,4 кв. м, здійснило самовільне руйнування цих перегородок та замурувало прохід між цими приміщеннями, чого останніми не заперечувалося.
107. Вказаними діями ТОВ «Т-ПС» фактично позбавило ОСОБА_1 можливості в повній мірі володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому на законних підставах приміщенням.
108. Крім того, колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду про те, що матеріали справи не містять доказів того, що при складанні технічного паспорта від 17 вересня 2020 року на адміністративно-побутові приміщення з виробництвом меблевої фурнітури проводилася технічна інвентаризація даного об'єкту та виконавець здійснював фактичні обміри приміщень, включених до складу об'єкту.
109. З урахуванням наведеного, Верховний Суд погоджується з вищевказаними висновками суду апеляційної інстанції та вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових та законних підстав користування ОСОБА_1 приміщенням «Д» загальною площею 198,8 кв. м, власником якого він є, та яке є складовою групи нежитлових приміщень, адміністративно-побутового приміщення з виробництвом меблевої фурнітури загальною площею 2 356,4 кв. м. А відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню шляхом усунення перешкоди в користуванні належним йому на праві власності приміщенням, зобов'язавши ТОВ «Т-ПС» привести до попереднього стану (відновити) конструктивні елементи частково зруйнованого приміщення літ «Д», загальною площею 198,8 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом відбудови зруйнованих стін приміщення у відповідності до технічного паспорту на нежитлове приміщення, виданого 16 липня 2020 року ТОВ «Міське бюро технічної інвентаризації».
110. Щодо доводів касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції не врахував правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 922/643/19, від 15 жовтня 2019 року у справі № 813/8801/14, від 10 грудня 2019 року у справі № 910/6356/19, від 18 квітня 2018 року у справі № 753/1000/14-ц, від 20 квітня 2021 року у справі № 817/1269/17, щодо преюдиційності фактів, та врахував висновок експертного дослідження № 58/21-22 від 19 травня 2021 року, який Господарським судом Тернопільської області у рішенні від 07 червня 2021 року та Західним апеляційним господарським судом у постанові від 01 грудня 2021 року у справі № 921/697/20 визнано недопустимим доказом та не доводить тієї обставини, що придбане ОСОБА_1 у листопаді 2020 року спірне нежитлове приміщення «Д» загальною площею 198,8 кв. м, яке складається з двох приміщень, а саме: 1-1 площею 166,5 кв. м та 1-2 площею 32,3 кв. м, є складовою придбаного 13 серпня 2020 року на торгах ТОВ «Т-ПС» нежитлового приміщення адміністративно-побутові приміщення з виробництвом мебельної фурнітури за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 2 356,4 кв. м, Верховний Суд зазначає, що вони не заслуговують на увагу з огляду на таке.
111. Посилання заявника в касаційній скарзі про неврахування судом апеляційної інстанції висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у вищевказаних постановах Верховного Суду, є помилковими, оскільки висновки у вказаних справах щодо обов'язкового застосування судами преюдиційних фактів та встановлені судами фактичні обставини у цих справах є відмінними у порівнянні зі справою, яка переглядається. У кожній із зазначених справ суди виходили з конкретних обставин справи та доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.
112. Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи. Такі висновки сформульовані в пункті 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2018 року у справі № 917/1345/17.
113. У цій справі суд апеляційної інстанції врахував всі обставини у сукупності та дійшов обґрунтованого висновку, що в рішенні Господарського суду Тернопільської області та постанові Західного апеляційного суду у справі № 921/697/20 суди не встановлювали преюдиційних обставин, які мають бути прийняті у даній справі.
114. Інші доводи касаційної скарги на правильність висновків суду апеляційної інстанції не впливають та їх не спростовують.
115. Таким чином, висновки суду апеляційної інстанції щодо підстав задоволення позову ОСОБА_1 та відмови у зустрічному позові ТОВ «Т-ПС» відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які суд правильно застосував, і з якими погоджується й суд касаційної інстанції.
(2) Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
116. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення (частина третя статті 401 ЦПК України).
117. На підставі здійсненої вище оцінки аргументів учасників справи та висновків суду апеляційної інстанції Верховний Суд дійшов висновку про необхідність залишити касаційну скаргу ТОВ «Т-ПС» без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
118. Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Т-ПС» на постанову Тернопільського апеляційного суду від 02 травня 2024 року залишити без задоволення.
2. Постанову Тернопільського апеляційного суду від 02 травня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Пророк
А. А. Калараша
Є. В. Петров