Справа № 991/12235/25
Провадження №11-сс/991/790/25
05 грудня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
представника власника майна - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника власника майна адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27 листопада 2025 року, якою накладено арешт на майно у кримінальному провадженні №52025000000000073 від 14 лютого 2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.368-5, ч.1 ст. 366, ч.1 ст. 384, ч.1 ст. 387, ч.2 ст. 366-2, ч.2 ст. 366-2, ч.2 ст.209 КК України,
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27 листопада 2025 року задоволено клопотання детектива, з метою забезпечення збереження речових доказів, накладено арешт на майно, вилучене в ході проведення 24 листопада 2025 року обшуку житла за адресою: АДРЕСА_1 , у якому фактично проживає ОСОБА_6 , а саме: мобільний телефон iPhone 15 Pro, s/n НОМЕР_1 , ІMEІ: НОМЕР_2 ; ноутбук MacBook model A3598, s/n C02GC5C8QGLR.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, представником ОСОБА_6 адвокатом ОСОБА_5 подано апеляційну скаргу, в який остання зазначала, що оскаржувана ухвала постановлена з істотним порушенням норм кримінального процесуального закону, гарантій адвокатської діяльності та принципу пропорційності, є необґрунтованою, невмотивованою та не відповідає вимогам статті 370 КПК України, у зв'язку з чим підлягає скасуванню. В обґрунтування доводів зазначала, що детектив не довів, що ноутбук та телефон ОСОБА_6 містять відомості, які стосуються обставин кримінального правопорушення. Крім того, поза увагою слідчого судді залишилось те, що вилучена під час обшуку техніка містить адвокатську таємницю, модель та серійний номер вилученого ноутбука не відповідають тим, що відображені в протоколі обшуку, а сам ноутбук не визначений як об'єкт експертизи. Слідчий суддя також не дослідив можливість застосування альтернативних, менш обтяжливих заходів, що суперечить статті 173 КПК України та практиці ЄСПЛ щодо необхідності аналізу пропорційності. Зокрема, не розглянуто можливість селективного огляду в присутності адвокатів або через запит за конкретними параметрами пошуку.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_5 апеляційну скаргу підтримала в повному обсязі, надавши пояснення, аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просила її задовольнити.
Належним чином повідомлені про час та місце судового засідання власниця майна ОСОБА_6 та прокурор до суду не з'явились, подали клопотання про розгляд апеляційної скарги ОСОБА_5 без їх участі, що відповідно до ст. 405 КПК України не перешкоджає апеляційному розгляду.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
За ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади недоторканості права власності. Згідно з вимогами ст.16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
На переконання колегії суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання детектива про накладення арешту на майно в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.
Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №52025000000000073 від 14 лютого 2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.368-5, ч.1 ст. 366, ч.1 ст. 384, ч.1 ст. 387, ч.2 ст. 366-2, ч.2 ст. 366-2, ч.2 ст.209 КК України.
В межах цього кримінального провадження 02 вересня 2025 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ст. 368-5 та ч.2 ст. 366-2 КК України. Крім того, детективами здійснюється перевірка наявності в діях ОСОБА_8 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 209 КК України. Зокрема, перевіряються факти здійснення фінансових операцій протягом 2022-2024 років за участі ФОП ОСОБА_9 та підконтрольних йому компаній, а також ФОП ОСОБА_8 на суму більш ніж 16 млн грн.
За версією органу досудового розслідування сукупність наявних відомостей, зібраних в межах кримінального провадження, дають підстави вважати, що ФОП ОСОБА_8 не здійснювала господарську діяльність, а отримані нею кошти є предметом легалізації майна, одержаного злочинним шляхом.
ОСОБА_6 є особою, яка може володіти відомостями про обставини ведення господарської діяльності ФОП ОСОБА_8
24 листопада 2025 року детективами НАБУ на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20 листопада 2025 року проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_6 , у ході проведення якого детективами виявлено мобільний телефон та ноутбук, захищені системою логічного захисту у вигляді код-паролю. Під час обшуку ОСОБА_6 відмовилась надати для огляду вміст вказаних електронних носіїв інформації, розблокувати їх та повідомити код-пароль, у зв'язку з чим вказане майно було вилучено для подолання встановлених на ньому систем логічного захисту.
Постановою детектива від 25 листопада 2025 року вилучений мобільний телефон та ноутбук визнані речовими доказами.
Постановою від 26 листопада 2025 року детектив призначив комплексну судову комп'ютерно-технічну експертизу та експертизу електронних комунікацій телефону.
Ухвалюючи рішення про задоволення клопотання детектива та накладаючи арешт на телефон та ноутбук слідчий суддя виходив з того, що вилучені у ОСОБА_6 пристрої ймовірно містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Крім того, доступ до інформації, що міститься на вказаних носіях обмежений та потребує подолання логічного захисту, а самі пристрої визнано речовими доказами.
Оцінюючи відповідно до положень ч.1 ст.404 КПК України доводи апеляційної скарги стосовно того, що слідчим суддею безпідставно накладено арешт на вищевказане майно, колегія суддів виходить з наступного.
Частиною 2 статті 168 КПК України визначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту. У разі необхідності слідчий чи прокурор здійснює копіювання інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід'ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.
Для виконання завдань кримінального провадження під час розгляду клопотання детектива про накладення арешту слідчим суддею були обґрунтовано враховані потреби досудового розслідування, а саме необхідність ґрунтовного аналізу відомостей, які містяться на вилучених телефоні та ноутбуці, у сукупності з іншими доказами, які містяться у матеріалах кримінального провадження, що потребує додаткового часу.
Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).
Враховуючи відмову ОСОБА_6 , навіть в присутності представників органу адвокатського самоврядування, від розблокування вищевказаних носіїв інформації для огляду на предмет наявності на них інформації, яка може містити інтерес для слідства, з посиланням на неможливість розкриття даних, що можуть становити адвокатську таємницю, слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку про необхідність арешту таких носіїв, з чим погоджується і колегія суддів. Доводи апеляційної скарги в цій частині вищевикладеного не спростовують, адже не ґрунтуються на вимогах ст.ст.168, 170 КПК України щодо підстав вилучення технічних пристроїв та їх арешту.
Щодо доводів представника власника майна про невідповідність серійного номера вилученого ноутбука тим, що відображені в протоколі обшуку, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що опис ідентифікаційних номерів електронних носіїв інформації відбувається органом досудового розслідування безпосередньо під час вилучення, жодних зауважень, на момент огляду та вилучення правоохоронними органами ноутбуку, зокрема щодо невідповідності його ідентифікаційних даних тим, що вказані в протоколі обшуку ні володільцем майна, ні понятими чи представником ради адвокатів не висловлено, в протоколі обшуку не зафіксовано. При цьому володілець майна факту вилучення в неї під час обшуку вказаного ноутбуку та пакування його до сейф-пакету не заперечувала, інших даних, у тім числі, відомостей маркувань з коробки від ноутбуку не надавала.
Стосовного доводів представника власника майна щодо проведення експертного дослідження лише вилученого телефону, вказане не спростовує повноважень детектива, за наявності відповідної потреби, призначити експертизу ноутбука, та з урахуванням інших встановлених обставин, не свідчить про необґрунтованість вилучення такого.
Крім того, колегія суддів критично оцінює твердження представника власника майна, що вилучені у ОСОБА_6 мобільний телефон та ноутбук зберігають інформацію, яка містить адвокатську таємницю, що є підставою для скасування арешту.
Законодавцем передбачені гарантії діяльності адвоката у зв'язку з виконанням професійних обов'язків, які стосуються заборони будь-якого втручання і перешкод у здійсненні адвокатської діяльності (ст.23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Разом із тим, Закон та КПК України визначають порядок проведення стосовно адвоката слідчих дій, що здійснюється винятково з дозволу суду і які не містять заборони на вилучення певних речей і документів для встановлення і перевірки обставин, які є предметом досудового розслідування. Дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання адвоката ОСОБА_6 був отриманий у слідчого судді за клопотанням заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_10 із визначенням переліку речей і документів, що підлягали відшуканню. Під час проведення обшуку детективами НАБУ було забезпечено присутність представника Ради адвокатів Київської області, якому надано можливість подати письмові зауваження до протоколу обшуку. Отже, на час проведення відповідної слідчої дії права та гарантії ОСОБА_6 як адвоката, органом досудового розслідування дотримано. При цьому колегія вважає необхідним визначити додаткові гарантії забезпечення захисту професійних прав та гарантій адвокатської діяльності ОСОБА_6 шляхом проведення огляду даних на вилучених під час обшуку електронних носіях виключно за участю власниці майна ОСОБА_6 , або її представника, з метою виокремлення відомостей, що можуть становити адвокатську таємницю від тих, що підлягають з'ясуванню для перевірки обставин, які є предметом кримінального провадження.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчим суддею належним чином перевірено та оцінено доводи клопотання детектива, які дають підстави вважати, що вилучені під час обшуку ноутбук та телефон відповідають критеріям, визначеним у ст.ст.98, 170 КПК України, наявні на них відомості потребують перевірки, оскільки можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються у цьому кримінальному провадженні, а тому не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27 листопада 2025 року про арешт майна залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна - без задоволення.
Огляд мобільного телефону iPhone 15 Pro, s/n НОМЕР_1 , ІMEІ: НОМЕР_2 та ноутбуку MacBook model A3598, s/n C02GC5C8QGLR, здійснювати в присутності ОСОБА_6 або її представника, крім випадку, коли вказаних осіб повідомлено про дату, час і місце проведення огляду, але вони не прибули для участі у вказаній дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
ОСОБА_2
ОСОБА_3