Справа № 991/7682/21
Провадження №21-з/991/51/25
03 грудня 2025 року м.Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретарів судового засідання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
засудженого ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції з Вищого антикорупційного суду),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання засудженого ОСОБА_7 про зарахування в строк відбування покарання час його перебування під домашнім арештом у зв'язку з процедурою екстрадиції та час його перебування в слідчих ізоляторах після винесення вироку Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду в кримінальному провадженні № 52016000000000073 від 14.03.2016,
На розгляді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду перебувало кримінальне провадження № 52016000000000073 від 14.03.2016 по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
Вироком Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 03 квітня 2025 року вирок Вищого антикорупційного суду від 14 червня 2023 року скасовано та ухваленоновий, яким ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років шість місяців з позбавленням права обіймати посаду судді, судді Конституційного Суду України, Голови, заступника Голови, члена, інспектора Вищої ради правосуддя, посадової особи секретаріату Вищої ради правосуддя, Голови, заступника Голови, члена, інспектора Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, посадової особи секретаріату цієї Комісії, посадової особи Державної судової адміністрації України, присяжного на строк три роки та з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
Вироком зараховано в строк відбування основного покарання ОСОБА_7 строк його затримання протягом 2 (двох) днів у період з 03 серпня 2021 року до 04 серпня 2021 року та строк перебування обвинуваченого під вартою з моменту затримання відповідно до вироку Вищого антикорупційного суду від 14.06.2023 до набрання законної сили цим вироком, а саме з 14 червня 2023 року до 03 квітня 2025 року з розрахунку один день тримання за два дні позбавлення волі. Також зараховано в строк відбування основного покарання ОСОБА_7 період перебування його під цілодобовим домашнім арештом з 04 серпня 2021 року по 31 січня 2022 року з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.
09 жовтня 2025 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання ОСОБА_7 про зарахування в строк відбування покарання за постановленим вироком: час його перебування під домашнім арештом з 09 квітня 2017 року по 06 жовтня 2017 року у зв'язку з процедурою екстрадиції в даному кримінальному провадженні з розрахунку 3 дні домашнього арешту за 1 день позбавлення волі; час його перебування в Київському та Чернігівському слідчих ізоляторах після винесення вироку Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду.
До клопотання ОСОБА_7 долучено копії висновків Суду міста Кишинів, місцезнаходження ОСОБА_8 від 11 квітня 2017 року та від 05 вересня 2017 року.
Прокурор, будучи належним чином повідомленим про час, дату і місце розгляду клопотання, в судове засідання не з'явився, просив розгляд здійснювати за його відсутності. Вважає, що при розрахунку строку покарання суд врахував всі обставини, які зазначив у вироку. Колегія суддів вирішила проводити судове засідання за відсутності прокурора.
За результатом розгляду клопотання за участю засудженого та його захисника колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до частини другої статті 420 КПК України вирок суду апеляційної інстанції повинен відповідати загальним вимогам до вироків.
У резолютивній частині вироку, серед іншого, зазначаються початок строку відбування покарання; рішення про залік досудового тримання під вартою (п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України).
Судові рішення апеляційної та касаційної інстанцій набирають законної сили з моменту їх проголошення (ч. 4 ст. 532 КПК України). Вирок, який набрав законної сили обов'язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконання на всій території України (ст. 534 КПК України).
Відповідно до ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до суду, який ухвалив вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 1, 10 (в частині клопотання про заміну покарання відповідно до частини п'ятої статті 53 Кримінального кодексу України), 12 (у разі якщо вирішення питання необхідне в зв'язку із здійсненням судового розгляду, воно вирішується судом, який його здійснює), 14 частини першої статті 537, статті 538 цього Кодексу.
Отже, суд, який ухвалив вирок, під час виконання такого вироку має право вирішувати питання про: відстрочку виконання вироку (п. 1 ч. 1 ст. 537 КПК України); зміну покарання в частині клопотання про заміну покарання відповідно до частини п'ятої статті 53 Кримінального кодексу України (п. 10 ч. 1 ст. 537 КПК України); про тимчасове залишення засудженого у слідчому ізоляторі або переведення засудженого з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до слідчого ізолятора для проведення відповідних процесуальних дій під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених іншою особою або цією самою особою, за які вона не була засуджена, чи у зв'язку з розглядом справи в суді (у разі якщо вирішення питання необхідне в зв'язку із здійсненням судового розгляду, воно вирішується судом, який його здійснює) (п.12 ч.1 ст. 537 КПК України); інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку (п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України); про зняття судимості з особи після відбуття нею покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі за її клопотанням (ст. 538 КПК України).
Вирішення питання про зарахування в строк відбування покарання часу перебування ОСОБА_7 під домашнім арештом у зв'язку з процедурою екстрадиції та час його перебування в слідчих ізоляторах після винесення вироку Апеляційною палатою Вищого антикорупційного судуна стадії виконання вироку виходить за межі її повноважень.
Відтак клопотаннязасудженого ОСОБА_7 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 374, 420, 537, 539 КПК України, колегія суддів
В задоволені клопотання засудженого ОСОБА_7 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3