Справа № 361/5424/25
Провадження № 2/361/1878/25
02.12.25
02 грудня 2025 р. м.Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Писанець Н.В.,
при секретарі - Михальова М.В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Денисенко В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бровари у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Транс Логістік» про визнання незаконним наказу про оголошення догани та його скасування -
В провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області знаходилась вищевказана цивільна справа. В обґрунтування позовних вимог, ОСОБА_1 зазначено, що, відповідно до наказу про прийняття на роботу від 25.01.2022 року №15ок, він працює водієм автотранспортних засобів у приватному підприємстві «Транс Логістік».
30 квітня 2025 року йому стало відомо від менеджера по персоналу ОСОБА_2 про наявність наказу №71/1-к від 29.04.2025р. про оголошення йому - ОСОБА_1 - догани за порушення ним 29.04.2025р. п.15.12 правил дорожнього руху України. Підставами, згідно з наказом, стали службова записка начальника автоколони №14 ОСОБА_3 , пояснення диспетчера ОСОБА_4 та власні пояснення ОСОБА_1 . Позивачем зазначено, що 29.04.2025р. ним не було скоєно порушень правил дорожнього руху, тому його притягнення до дисциплінарної відповідальності прийнято без належного з'ясування обставин та без дотримання процедури, враховуючи наведене, просить суд визнати незаконним та скасувати наказ №71/1-к від 29.04.2025р. про оголошення ОСОБА_1 догани.
Присутній у судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні. Заявою від 20.10.2025р. позивачем були збільшені позовні вимоги - включено вимогу щодо відшкодування моральної шкоди у зв'язку з репутаційними втратами позивача та психоемоційними та моральними стражданнями, які ним оцінені у розмірі 50 000,00 грн.
Присутній у судовому засіданні представник відповідача ПП «Транс Логістік» адвокат Денисенко В.М. не визнав позовні вимоги, зазначив, що дійсно ОСОБА_1 з 25.02.2022 року, перебуває у трудових відносинах з ПП «Транс Логістік», працюючі на посаді водія автотранспортних засобів. Зазначав, що ОСОБА_1 ознайомлений зі своїми обов'язками, про що свідчить його особистий підпис у посадовій інструкції водія автотранспортних засобів, а саме - п.6.7. «Дотримуватись правил дорожнього руху, щоб уникнути дорожньо-транспортних пригод». Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області у справі № 361/4442/25, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєне ним ДТП 15.04.2025р., у зв'язку із чим, порушення посадових обов'язків із вчиненням дорожньо-транспортної пригоди з пошкодженням інших сторонніх автомобілів, стало підставою для оголошення догани. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.
Відповідно наказу про прийняття на роботу від 25.01.2022 року №15ок, ОСОБА_1 працює водієм автотранспортних засобів у приватному підприємстві «Транс Логістік», що вбачається з відомостей з його трудової книжки.
Наказом №71/1-к від 29.04.2025р. ОСОБА_1 було оголошено догану за порушення ним 29.04.2025р. п.15.12 правил дорожнього руху України. Підставами, згідно з наказом, стали службова записка начальника автоколони №14 ОСОБА_3 , пояснення диспетчера ОСОБА_4 та власні пояснення ОСОБА_1 .
Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 25.06.2025р. у справі № 361/4442/25, на яку посилається представник відповідача, як на підставу застосованої догани - ОСОБА_1 був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення 15.04.2025р., передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить - 850,00 гривень. Постанова суду не набрала чинності на момент розгляду дійсної справи.
Вирішуючи по суті позовні вимоги ОСОБА_1 , суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.ст.12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Статтею 43 Конституції України кожному гарантовано право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується; громадянам гарантується захист від незаконного звільнення; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Зміст права на працю, закріпленого положеннями частин 1 і 2 статті 43 Конституції України, крім вільного вибору праці, включає також відповідні гарантії реалізації цього права. Вільний вибір передбачає різноманітність умов праці, проте сталими (обов'язковими) є гарантії захисту працівника від незаконного звільнення за будь-яких умов праці. Незалежно від підстав виникнення трудових правовідносин держава зобов'язана створювати ефективні організаційно-правові механізми для реалізації трудових правовідносин на рівні закону, а відсутність таких механізмів нівелює сутність конституційних прав і свобод працівника. Не може бути дискримінації у реалізації працівниками трудових прав. Порушення їх рівності у трудових правах та гарантіях є недопустимим, а будь-яке обмеження повинне мати об'єктивне та розумне обґрунтування і здійснюватись з урахуванням та дотриманням приписів Конституції України та міжнародних правових актів (абзаци перший і п'ятий підпункту 2.2 пункту 2, абзац дванадцятий пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України (Другий сенат) у справі за конституційною скаргою щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 40 Кодексу законів про працю України від 04 вересня 2019 року № 6-р(II)/2019).
Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю (стаття 43 Конституції України).
Статтею 139 КЗпП України встановлено, що працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна роботодавця, з яким укладено трудовий договір.
Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов'язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов'язків.
За частиною першою статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.
Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника (частина перша статті 147-1 КЗпП України).
Відповідно до статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебуванням його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
У даному випадку, обґрунтування спірного наказу №71/1-к від 29.04.2025р. про оголошення ПП «Транс Логістік» догани ОСОБА_1 зводилось до порушення ним 29.04.2025р. п.15.12 правил дорожнього руху України, вчинення дорожньо-транспортної пригоди, за яке постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 25.06.2025р. у справі № 361/4442/25, його було визнано винуватим та застосований штраф. Вказане судове рішення, на момент розгляду дійсної справи, не набрало законної сили. У зв'язку із чим, суд доходить висновку, що притягнення відповідачем ОСОБА_1 29.04.2025р. до дисциплінарної відповідальності та оголошення йому догани саме за вчинення вищевказаного адміністративного правопорушення було завчасним, оскільки, судовим рішенням, яке набрало чинності, його винуватість за вказане діяння встановлена не була, а іншого обґрунтування догани у наказі №71/1-к від 29.04.2025р. наведено не було, тому його позовні вимоги підлягають до задоволення.
Вимоги позивача щодо відшкодування моральної шкоди були подані до суду після початку розгляду справи по суті, тому залишаються без розгляду.
Керуючись ст.ст. 12-13, 81, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до приватного підприємства «Транс Логістік» про визнання незаконним наказу про оголошення догани та його скасування - задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати наказ №71/1-к від 29.04.2025р. про оголошення приватним підприємством «Транс Логістік» догани ОСОБА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Писанець Н.В.