Провадження № 22-ц/803/10669/25 Справа № 212/5588/20 Суддя у 1-й інстанції - Власенко М. Д. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.
09 грудня 2025 року м. Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Бондар Я.М.,
суддів Зубакової В.П., Остапенко В.О.
секретар судового засідання Лідовська А.А.
сторони:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2 , Криворізька міська рада, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області,
третя особа - ФОП ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Криворізької міської ради на рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 05 вересня 2025 року, ухвалене суддею Власенко М.Д. в місті Кривому Розі Дніпропетровської області, дата складення повного судового рішення 05 вересня 2025 року,
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, уточнивши позовні вимоги, просив визнати не чинним та скасувати рішення №4828 Криворізької міської ради від 30 червня 2020 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок у натурі та безоплатну передачу у власність земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, ведення садівництва, в частині земельної ділянки на власника ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 та застосувати поворот виконання рішення шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 та кадастрового номеру 1211000000:04:451:0010; усунути перешкоди в користуванні майном, належним позивачу та відновити стан земельної ділянки, який існував до порушення прав, щодо передачі ОСОБА_1 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 в межах погоджених протоколом № 2 від 01 липня 2020 року комісії з питань погодження меж з суміжними землекористувачами; стягнути з відповідачів судові витрати у розмірі 11500 грн та 9800 грн на послуги судового експерта.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником гаража по АДРЕСА_1 . Земельна ділянка для будівництва гаража була надана за рахунок відчуження із земельної ділянки домоволодіння АДРЕСА_1 на підставі рішень виконкому Жовтневої районної у місті ради народних депутатів №539 від 26 грудня 1997 року та №410 від 13 вересня 1996 року. Пунктом 4 зазначеного рішення Криворізькому бюро технічної інвентаризації доручено внести зміни в технічну документацію ОСОБА_4 (колишньої власниці домоволодіння по АДРЕСА_1 .). Рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу від 24 червня 2010 року за позивачем визнано право власності на гараж “А» площею 110 кв.м. по АДРЕСА_1 . Рішенням виконкому Жовтневої районної у місті ради народних депутатів № 229 від 21 липня 2010 року гаражу з двома оглядовими ямами присвоєна поштова адреса: АДРЕСА_2 . Листами Вх.№ 8360П від 16 серпня 2019 року та Вх.№ С-814/021 від 15 серпня 2019 року позивачем було повідомлено голову міської ради та голову Покровської районної у місті ради про намір зареєструвати право власності або користування на земельну ділянку для розміщення індивідуального гаража, після чого позивач звернувся до проектної організації для замовлення відповідних послуг. У вересня 2019 року з'ясувалось, що до землевпорядної організації «Центр державного земельного кадастру» щодо виготовлення технічної документації із землеустрою звернулася відповідачка ОСОБА_2 , яка є новою власницею домоволодіння по АДРЕСА_1 для приватизації присадибної ділянки. Потім, позивачу стало відомо, що фахівці «Центру державного земельного кадастру» показали ОСОБА_2 документи на право власності на гараж ОСОБА_1 , після чого вона забрала гроші та звернулась до іншої землевпорядної організації - ФОП ОСОБА_3
ОСОБА_2 чинить перешкоди щодо належного користування земельною ділянкою під гаражем ОСОБА_1 , оскільки остання навмисно приховала відомості про власника гаража і про те, що земельна ділянка відчужена і їй присвоєна інша поштова адреса, запевнила геодезиста, що земельна ділянка знаходиться у її повному використанні та продовжила процедуру отримання кадастрового номеру на земельну ділянки в яку ввійшли межі земельної ділянки під гаражем ОСОБА_1 .
Заявою № С-10784П від 24 жовтня 2019 року на ім'я міського голови, позивачем повідомлено про дії ОСОБА_2 , а також вказано, що він має намір зареєструвати право користування на земельну ділянку по АДРЕСА_2 для розміщення гаража. Позивачем були отримані листи, що його звернення взято під контроль. Проте, незважаючи на контроль, земельній ділянці по АДРЕСА_1 присвоєно кадастровий номер 1211000000:04:451:010, а проектована земельна ділянка на належний ОСОБА_1 на праві приватної власності гараж, безпідставно включена ФОП ОСОБА_3 до складу цього домоволодіння.
На момент присвоєння зазначеного кадастрового номеру, відповідно до п.14 додатку до рішення Криворізької міської ради № 4697 ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0172 га для будівництва індивідуального гаража і позивачем було укладено договір на розроблення проекту землеустрою з землевпорядною організацією. Також, позивач звертався із листом про вжиття заходів реагування та скасування кадастрового номера до ГУ Держгеокадастру, на що отримав відповідь про те, що для прийняття відповідних заходів направлено листи до Виконкому Криворізької міської ради, виконкому Покровської районної у місті ради та ФОП ОСОБА_3 ФОП ОСОБА_3 , яка отримала вказаний лист ніяких заходів не здійснила. Отже, незважаючи на всі вжиті позивачем заходи, в результаті безвідповідальних та халатних дій посадових осіб органів місцевої влади та ФОП ОСОБА_3 , рішенням Криворізької міської ради від 30 червня 2020 року №4828 ОСОБА_2 передана у власність земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд із кадастровим номером 1211000000:04:451:010 на АДРЕСА_1 .
Рішенням Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 05 вересня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Криворізької міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, від імені якого діє відділ у Криворізькому районі Держгеокадастр у Дніпропетровській області, третя особа: ФОП ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні майном та визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, задоволено частково.
Скасовано рішення Криворізької міської ради №4828 від 30 червня 2020 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок у натурі та безоплатну передачу у власність земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, ведення садівництва, в частині земельної ділянки 1211000000:04:451:0010 власнику ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
Скасовано державну реєстрацію земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2124684012110, кадастровий номер земельної ділянки 1211000000:04:451:0010, площа 0.1 га.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 5530,40 грн.
Стягнуто з Криворізької міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 5530,40 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Криворізька міська рада, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, о мають значення для справи, просить скасувати рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 05 вересня 2025 року в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідно до ст. 28 Закону України «Про землеустрій» розробники документації із землеустрою зобов'язані дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, а також державних стандартів, норм і правил при здійсненні землеустрою, крім того, розробники документації із землеустрою несуть відповідно до закону відповідальність за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених нею.
Відповідність документації із землеустрою положенням нормативно-правових актів, норм і правил у сфері землеустрою засвідчується сертифікованим інженером-землевпорядником, який відповідає за якість робіт із землеустрою: у паперовій формі - підписом та особистою печаткою.
Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр»). До повноважень державних кадастрових реєстраторів Держгеокадастру та державних кадастрових реєстраторів його територіальних органів належать, крім іншого, проведення перевірки відповідності поданих документів вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою та містобудівної документації.
Зазначає, що технічна документація із землеустрою розроблена сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_3 , яка засвідчила своїм підписом та печаткою відповідність розробленої нею документації із землеустрою положенням нормативно-правових актів, норм у сфері землеустрою.
На підставі розробленої Максименко О.Г. технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) відділом у Криворізькому районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області була здійснена державна реєстрація земельної ділянки площею 0,1 га на АДРЕСА_3 та відомості про неї занесені до Державного земельного кадастру.
Звертає увагу, що згідно з листом профільного структурного підрозділу виконкому Криворізької міської ради - Департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин від 26.01.2021 №7-23/02-08/193 при розгляді технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), підстави для відмови гр. ОСОБА_2 в наданні земельної ділянки на АДРЕСА_1 у Покровському районі біли відсутні, оскільки вищезазначена технічна документація відповідала вимогам чинного законодавства України, відділом у Криворізькому районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області земельна ділянка занесена до Державного земельного кадастру, межі погоджені, про що свідчить Витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку від 26.05.2020 року №НВ-1213693572020.
Підсумовуючи посилається, що рішення Криворізької міської ради від 30.06.2020 року №4828 щодо земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 ухвалено у відповідності до наданих законом повноважень, на підставі належного пакету документів.
У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області просить у задоволенні апеляційної скарги Криворізької міської ради відмовити.
Оскільки рішення суду першої інстанції оскаржується Криворізькою міською радою в частині задоволених позовних вимог, відповідно положень ч. 1 ст. 367 ЦПК України в іншій частині апеляційним судом не перевіряється.
Від Криворізької міської ради до Дніпровського апеляційного суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника Криворізької мсіької ради, апеляційну скаргу підтримує у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, позивача ОСОБА_1 та його представника адвоката Ковалик М.Ф., які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, відповідача ОСОБА_2 , яка не заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції скасуванню, з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 - на ефективний спосіб захисту прав. Це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом захисту певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
Відповідно до частин першої, другої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
З урахуванням цього правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Виконавчого комітету Жовтневої районної Ради народних депутатів Дніпропетровської області №410 від 13 вересня 1996 року дозволено ОСОБА_4 відчуження земельної ділянки площею 100 кв.м. з присадибної земельної ділянки на АДРЕСА_1 . Надано ОСОБА_5 земельну ділянку площею 50 кв.м. на АДРЕСА_1 . Надано ОСОБА_6 земельну ділянку площею 50 кв.м. для будівництва гаража на АДРЕСА_1 . Криворізькому БТІ внести зміни в технічну документацію ОСОБА_4 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виготовити та узгодити проект забудови гаражів. (т.1 а.с. 11)
Рішенням Виконкому Жовтневої районної Ради народних депутатів Дніпропетровської області №539-3 від 26 грудня 1997 року надано ОСОБА_7 земельну ділянку площею 75,0 кв.м. для будівництва гаража по АДРЕСА_1 за рахунок відчуження із земельної ділянки ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 (т.1 а.с.11 зворот.
Згідно заяви ОСОБА_4 на ім'я голови Жовтневого райвиконкому, остання надала земельну ділянку під будівництво двох гаражів розміром 10х5 м на території належного їй приватного подвір'я ОСОБА_1 . Дана земля не придатна для використання під город. (т.1 а.с.210)
Згідно розписки ОСОБА_7 продав у 2004 році незавершений будівництвом належний йому гараж по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 (т.1 а.с.211).
Відповідно розписки ОСОБА_8 , остання отримала 09.06.2007 року від ОСОБА_1 повну суму грошових коштів за 2 гаража, № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 (т.1 а.с.212).
Рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу від 24 червня 2010 року (справа № 2-5138/2010р) за ОСОБА_1 визнано право власності на самочинно збудований гараж “А» 2005 року забудови, площею 110 кв.м. по АДРЕСА_1 та зобов'язано КП ДОР “Криворізьке бюро технічної інвентаризації» зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на самочинно збудований гараж “А» 2005 року забудови, площею 110 кв.м. по АДРЕСА_1 (т.1 а.с.12, 42). Постановою Дніпровського апеляційного суду від 01 грудня 2020 року, вказане рішення залишено без змін (т.1 а.с.207-209).
Рішенням Виконавчого комітету Жовтневої районної у місті ради № 299 від 21 липня 2010 року із додатком, присвоєно поштову адресу - АДРЕСА_1 для гаража з двома оглядовими ямами, площею 100,1 кв.м., власником якого є ОСОБА_1 (за рішенням суду). (т.1 а.с.13, 43)
15 серпня 2010 року КП ДОР «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» зареєстровано право власності ОСОБА_1 на гараж по АДРЕСА_2 . (т.1 а.с.10, 38)
15 серпня 2019 року листами №С-814/021 та №С-8360П позивач повідомив голову Покровської районної у місті ради, а також Міського голову про те, що набув право власності на гараж по АДРЕСА_1 , а також про намір зареєструвати право власності або користування на земельну ділянку для розміщення індивідуального гаража. Також, просив надати інформацію щодо порядку оформлення право установчих документів на землю. (т.1 а.с.14).
Лисом № 357 від 29 серпня 2019 року Криворізька міська рада надала позивачу роз'яснення щодо порядку подання документів для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під існуючою забудовою гаражу. (т.1 а.с.138)
24 жовтня 2019 року та 01 листопада 2019 року позивач звернувся до Міського голови та начальника відділу у Криворізькому району Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області із заявами, в яких повідомив, що на підставі рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу він набув право власності на гараж по АДРЕСА_1 і земельні ділянки для його будівництва були надані за рахунок відчуження із земельної ділянки домоволодіння АДРЕСА_1 на підставі рішень виконкому Жовтневої районної у місті ради народних депутатів №539 від 26 грудня 1997 року та №410 від 13 вересня 1996 року. У вересні 2019 року він звернувся до землевпорядної організації «Центр державного земельного кадастру» щодо виготовлення технічної документації із землеустрою і з'ясувалось, що до вказаної організації звернувся власник домоволодіння АДРЕСА_1 щодо приватизації присадибної ділянки і приховав факт щодо неналежності йому гаража, відчуження земельної ділянки та присвоєння поштової адреси. Також повідомив про свій намір зареєструвати право користування на земельну ділянку для розміщення індивідуального гаража. Зазначив, що до нього ніхто не звертався з приводу погодження меж домоволодіння (т.1 а.с.15).
Листом № 470 від 05 листопада 2019 року Департамент регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради повідомив позивача, що його звернення від 28.10.2019 року щодо непогодження меж земельної ділянки по АДРЕСА_1 взяте до уваги. (т.1 а.с.15-зворот)
Листом № С-198/0-0.22-206/135-19 від 13 листопада 2019 року Відділ у Криворізькому району Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області повідомив позивача, що викладену у його зверненні інформацію взято під контроль. Документація із землеустрою, розроблена на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 , для здійснення державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі за вищевказаною адресою до Відділу не надходила (т.1 а.с.49).
20 січня 2020 року ТОВ «ГеоІнформГруп» на замовлення позивача розроблено технічну документацію на земельну ділянку під існуючим гаражем по АДРЕСА_2 . (т.1 а.с. 58-60)
30 січня 2020 року позивач звернувся до Криворізької міської ради із заявою, в який просив надати рішення міської ради про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під існуючою забудовою для розміщення гаража по АДРЕСА_2 . (т.1 а.с.129)
06 березня 2020 року листом Криворізької міської ради позивача повідомлено, що розгляд його звернення щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення існуючого гаража на АДРЕСА_3 та зазначено, що згідно регламентом Криворізької міської ради, департаментом регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин було підготовлено та включено до порядку денного пленарного засідання LVII сесії Криворізької міської ради VII скликання проєкт рішення «Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок під існуючими забудовами (будівлями, спорудами)». За результатами голосування депутатів Криворізької міської ради VII скликання, проєкт рішення не було прийнято, а буде підготовлено та включено до порядку денного чергового пленарного засідання. (т.1 а.с.130)
22 квітня 2020 року рішенням Криворізької міської ради №4697 позивачу ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під існуючою забудовою для розміщення гаража по АДРЕСА_2 (т.1 а.с.20).
15 травня 2020 року позивач звернувся до Відділу у Криворізькому району Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області із заявою, в якій просив невідкладно вжити заходи та скасувати кадастровий номер 1211000000:04:451:010 земельної ділянки по АДРЕСА_1 , оскільки йому стало відомо, що проєктована земельна ділянка та належний йому гараж включено до складу цього домоволодіння. (т.1 а.с.52)
У відповідь на вказане звернення 25 травня 2020 року Відділ у Криворізькому району Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області повідомив позивача, що відділом було направлено листи за №С-81/0-0.22-81/135-20 від 25 травня 2020 року до виконкому Криворізької міської ради, виконкому Покровської районної у місті ради та ФОП ОСОБА_3 з метою врегулювання земельних відносин між ОСОБА_1 та власником домоволодіння по АДРЕСА_1 і вирішення земельного спору в частині користування земельними ділянками. Крім того, роз'яснено, що виправлення помилки в даних Державного земельного кадастру буде здійснено після вирішення земельного спору та внесення відповідних змін до документації із землеустрою. (т.1 а.с.53)
Згідно листа Вих. № С-81/0-0.22-81/135-20 від 25 травня 2020 року Відділ у Криворізькому районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області повідомив виконком Криворізької міської ради та виконком Покровської районної у місті ради про те, що 15 травня 2020 року до відділу надійшло звернення від ОСОБА_1 про скасування кадастрового номеру 1211000000:04:451:0010 на присадибну земельну ділянку по АДРЕСА_1 та прийняття відповідних заходів реагування. За даними Державного земельного кадастру на поточну дату земельна ділянка комунальної власності по АДРЕСА_3 площею 0,1000 га на підставі “технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натуру (на місцевості)», розробленої ФОП ОСОБА_3 у 2020 році, зареєстована та вважається сформованою 1211000000:04:451:0010, відомості про власника (користувача) земельної ділянки відсутні. Під час розгляду звернення з'ясовано, що між власником домоволодіння по АДРЕСА_1 та ОСОБА_1 , який є власником гаража по АДРЕСА_1 , виник спір в частині користування земельними ділянками, а саме гараж ОСОБА_1 розташований в межах сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:451:0010. Виправлення помилки в даних Державного земельного кадастру можливо після вирішення земельного спору та внесення відповідних змін до документації із землеустрою (т.1 а.с.17, 54-55).
26 травня 2020 року позивач звернувся до відділу у Криворізькому районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області із заявою, в якій повідомив, що відповідно до п.14 додатку до рішення Криворізької міської ради № 4697 від 22 квітня 2020 року, йому надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0172 га, проте йому стало відомо, що земельній ділянці по АДРЕСА_1 присвоєно кадастровий номер 1211000000:04:451:0010, проектована земельна ділянка та належний йому на праві приватної власності гараж включено до складу цього домоволодіння. Просив невідкладно вжити заходи реагування відповідно до повноважень, а також у зв'язку з неможливістю погодження меж земельної ділянки з суміжним землекористувачем (землевласником) - власником домоволодіння по АДРЕСА_1 - надати протокол узгодження таких меж. (т.1 а.с.18 зворот -19).
Судом також встановлено, що ОСОБА_4 , яка надала позивачу ОСОБА_1 земельну ділянку під будівництво двох гаражів розміром на території належного їй приватного подвір'я, набула право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_9 на житловий будинок з надвірними побудовами за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з житлового будинку А загальною площею 71,8 кв.м., житловою площею 41,6 кв.м. з надвірними побудовами: погріб В, вбиральня Д, водоколонка І, огорожа № 1, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданого 02 жовтня 2019 року за № 2-1944 державним нотаріусом Другої криворізької державної нотаріальної контори Тімошиною О.В., (т.1 а.с.194).
12 березня 2020 року до ФОП ОСОБА_3 із заявою на виготовлення технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки по АДРЕСА_1 від імені власника ОСОБА_4 звернулась ОСОБА_10 , що діяла на підставі довіреності, яка, як встановлено судом і не заперечувалось сторонами, є матір'ю відповідачки ОСОБА_2 (т.1 а.с.149)
ФОП ОСОБА_3 було розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_4 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 , у межі якої було включено території земельної ділянки з розташованим на ній гаражем позивача. (т.1 а.с.141-168)
20 травня 2020 року ОСОБА_4 , від імені якої діяла ОСОБА_10 , продала ОСОБА_2 житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом Сьомої криворізької державної нотаріальної контори Грабевник О.В. за № 492 (т.2 а.с.8-9), а також витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т.1 а.с.193).
Рішенням Криворізької міської ради №4828 від 30 червня 2020 року, затверджено ОСОБА_2 технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будіель і споруд (присадибна ділянка), ведення садівництва. Передано із земель комунальної власності міста ОСОБА_2 безоплатну у власність земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:04:451:0010 по АДРЕСА_1 , що перебуває у її користуванні, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), ведення садівництва (т.1 а.с.22-22 зворот).
Згідно протоколу № 2 засідання комісії з питань вирішення земельних спорів щодо меж земельних ділянок індивідуальної житлової забудови та додержання громадянами правил добросусідства від 01 липня 2020 року, у зв'язку з неявкою власника домоволодіння АДРЕСА_1 на засідання комісії з питань погодження межі з суміжним землекористувачем за адресою: АДРЕСА_1 , поданий пакет документів, вважати за можливим погодити межі між домоволодінням АДРЕСА_4 (т.1 а.с.23).
Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:451:0010 площею 0,1 га на підставі рішення Криворізької міської ради від 30 червня 2020 року № 4828 (т.2 а.с.10).
Відповідно Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, наданої Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру від 11 серпня 2020 року, земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:04:451:0010, цільове призначенні 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,1 за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_2 , дата державної реєстрації 10 липня 2020 року здійснена Виконавчим комітетом Криворізької міської ради. (т.1 а.с.66-67)
Згідно відповіді Департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин Виконкому Криворізької міської ради №17/02-08/2291 від 08 вересня 2020 року, при розгляді проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 під розміщення існуючого гаража за адресою: АДРЕСА_1 виконаний ФОП ОСОБА_11 , виявлено, що зазначена земельна ділянка є частиною ділянки, яка надана у власність ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд (присадибна ділянка) відповідно до рішення Криворізької міської ради «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) та безоплатну передачу у власність земельних ділінок, що перебувають у користуванні громадян, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), ведення садівництва» від 30 червня 2020 року № 4848. Департамент не має можливості погодити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 під розміщення існуючого гаража за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.135).
Відповідно листа Департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин Виконкому Криворізької міської ради №7-04/21/4 від 05 січня 2021 року, при розгляді технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд (присадибна ділянка) підстави для відмови ОСОБА_2 у наданні у власність земельної ділянки по АДРЕСА_3 були відсутні, технічна документація відповідала вимогам чинного законодавства України, відділом у Криворізькому районі ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області земельна ділянка занесена до Державного земельного кадастру, межі погоджені, про що свідчить Витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку від 26 травня 2020 року № НВ-1213693572020. Оскільки земельна ділянка ОСОБА_2 розташована по АДРЕСА_1 , а гараж, який належить позивачу - по АДРЕСА_2 , при підготовці проекту рішення «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та безоплатну передачу у власність земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), ведення садівництва» у розробника проекту не виникало жодних сумнівів щодо спору за земельну ділянку між двома власниками об'єктів нерухомого майна, фактично розташованих на одній земельній ділянці (т.1 а.с.127-128).
Згідно висновку експерта № 01/24 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи у межах цивільної справі №210/6872/21, після аналізу наданої документації, натурного обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:451:0010 житлового будинку по АДРЕСА_1 та будівлі гаражів по АДРЕСА_1 експертом встановлено, що має місце повне накладання земельної ділянки, яку заплановано було відвести ОСОБА_1 для будівництва індивідуальних гаражів площею 0,0172 га по АДРЕСА_1 , згідно рішення № 4697 від 22.04.2020 Криворізької міської ради, на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:04:451:0010 площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 , яку передану у власність ОСОБА_2 згідно рішення №4828 від 30.06.2020 Криворізької міської ради - графічно накладання зображено на Малюнку 4.
Встановити межі земельних ділянок по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_2 одна відносно іншої не можливо, оскільки межі земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:451:0010 площею 0,1000 га по АДРЕСА_1 сформовані та оформлене право власності на землю, а межі земельної ділянки по АДРЕСА_2 проектні та не встановлені.
Фактично на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:04:451:0010 площею 0,1000 га, яку передану у власність ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 розташований гараж по АДРЕСА_1 право власності на який зареєстровано 15.08.2010. Будівля гаражу по АДРЕСА_1 не входить до права власності на житловий будинок з надвірними побудовами по АДРЕСА_1 .
Дана невідповідність могла виникнути внаслідок не врахування під час формування земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:451:0010 (розроблення Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - том 1, а.с. 33-46) іншого права власності на будівлю гаражу по АДРЕСА_1 , розташованого в межах даної ділянки (т.2 а.с.87-96).
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції, встановивши, що станом на момент прийняття оскаржуваного рішення №4828 від 30 червня 2020 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок у натурі та безоплатну передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки 1211000000:04:451:0010 за адресою АДРЕСА_1 , відповідач Криворізька міська рада був достеменно обізнаний про наявність спору щодо користування земельною ділянкою між власником домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_2 та власником гаражу по АДРЕСА_2 ОСОБА_1 , а також наявність у позивача ОСОБА_1 права власності на гараж, який розташований на спірній земельній ділянці, відхилив заперечення щодо позовних вимог, викладених відповідачем у відзиві на позовну заяву та дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання нечинним та скасування рішення №4828 Криворізької міської ради від 30 червня 2020 року.
Також, встановивши, що звертаючись до ФОП ОСОБА_3 за розробленням технічної документації на земельну ділянку, а в подальшому до Криворізької міської ради з метою оформлення права власності на земельну ділянку, відповідач ОСОБА_2 об'єктивно не могла не знати про наявність на її території чужого нерухомого майна, а саме гаражу, який їй не належав, суд дійшов висновку, що саме протиправними діями та бездіяльністю відповідачів Криворізької міської ради та ОСОБА_2 , в порушення вимог Закону та прямих, імперативних приписів ч.4 ст.41 Конституції України, позивача, фактично та протиправно було позбавлено права власності на належне йому майно.
Вирішуючи питання в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, від імені якого діє відділ у Криворізькому районі Держгеокадастр у Дніпропетровській області, суд, врахувавши, що позовні вимоги до вказаного відповідача не конкретизовані, при цьому за наслідками розгляду справи встановлено, що відділом у Криворізькому районі Держгеокадастру у Дніпропетровській області вжито всіх заходів в межах наданих їм повноважень з метою попередження порушення прав позивача шляхом направлення відповідних листів до Криворізької міської ради до моменту прийняття спірного рішення та передання у власність ОСОБА_2 спірної земельної ділянки, дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Позовні вимоги в частині усунення позивачу перешкод в користуванні належним йому гаражем та відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, суд першої інстанції вважав такими, що не підлягають задоволенню, оскільки не доведені жодними належними та допустимими доказами і у судовому засіданні самим позивачем не заперечувалось наявність вільної можливості у користуванні гаражем.
Колегія суддів в повній мірі погоджується з такими висновками суду першої інстанції в оскаржуваній відповідачем частині з огляду на наступне.
Частиною 3 ст. 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно ч. 2, 3 ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
Відповідно ст. 125 Земельного Кодексу право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно ст. 126 Земельного Кодексу право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Згідно з п. «б» ч. 1 ст. 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.
Відповідно ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
За змістом частин першої - третьої та п'ятої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Статтею 118 Земельного Кодексу України визначено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.
Частиною 1 статті. 122 Земельного Кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Положеннями ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України встановлено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).
Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр», право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.
Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.
Пунктом 5 ч. 5 статті 186 ЗК України передбачено, що технічна документація із землеустрою погоджується і затверджується у такому порядку: технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) затверджується: у разі передачі на підставі такої документації земельної ділянки у власність та користування органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування - рішенням таких органів; в інших випадках - власником (розпорядником) земельної ділянки, а щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, що перебуває у користуванні, - землекористувачем.
Відповідно до ч. 8, 9, 10 статті 186 ЗК України підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.
Кожен орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, інший суб'єкт розглядає та погоджує документацію із землеустрою самостійно та незалежно від погодження такої документації іншими органами.
Погодження і затвердження документації із землеустрою відповідно до ст. 30 Закону України «Про землеустрій» проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.
Питання розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) врегульоване статтею 55 Закону України «Про землеустрій».
Згідно з положеннями ст. 55 Закону України «Про землеустрій» встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалів топографо-геодезичних робіт. Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється за рішенням власника (розпорядника) земельної ділянки, землекористувача.
Підставою для відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» на органи місцевого самоврядування покладені законодавством виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як регулювання земельних відносин.
Згідно з ч. 1 та 2 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Під час розгляду справи встановлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:04:451:0010 площею 0,1000 га, яку передано у власність ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських споруд і будівель по АДРЕСА_1 розташований гараж за адресою АДРЕСА_1 , право власності на який зареєстровано 15.08.2010 року. Будівля гаражу по АДРЕСА_1 не входить до права власності на житловий будинок з надвірними побудовами по АДРЕСА_1 .
Дана невідповідність виникла внаслідок неврахування під час формування земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:451:0010 (розроблення Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) іншого права власності на будівлю гаражу по АДРЕСА_1 , який розташований в межах даної ділянки.
ОСОБА_1 , маючи намір оформити свої права на земельну ділянку під належним йому на праві власності гаражем неодноразово звертався до Криворізької міської ради із відповідними заявами. 22 квітня 2020 року рішенням Криворізької міської ради №4697 позивачу було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під існуючою забудовою для розміщення гаража по АДРЕСА_2 . В травні 2020 року позивач звертався до Криворізької міської ради із повідомленням про наявність спору щодо меж уже сформованої земельної ділянки з кадастровим номером1211000000:04:451:0010 до складу якої було включено належний позивачу гараж.
Також про наявність спору щодо користування земельною ділянкою між власником домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 та власником гаражу по АДРЕСА_2 ОСОБА_1 . Криворізьку міську раду також повідомляв Відділ у Криворізькому районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області листом від 25.05.2020 року.
Отже, встановивши вищезазначене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що на момент прийняття оскаржуваного рішення №4838 від 30 червня 2020 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок у натурі та безоплатну передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:451:0010 за адресою АДРЕСА_1 відповідач Криворізька міська рада був достеменно обізнаний про наявність спору щодо користування земельною ділянкою між власником домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_2 та власником гаражу по АДРЕСА_2 ОСОБА_1 , а також про наявність у позивача ОСОБА_12 права власності на гараж, який розташований на спірній ділянці.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції з'ясував у достатньому обсязі характер спірних правовідносин та визначився з нормами права, які підлягають застосуванню, а тому прийшов до вірного висновку про задоволення вимог ОСОБА_1 в частині скасування рішення Криворізької міської ради №4838 від 30 червня 2020 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок у натурі та безоплатну передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:451:0010 за адресою АДРЕСА_1 та скасування державної реєстрації земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 212468012110, кадастровий номер земельної ділянки 1211000000:04:451:0010.
Аргументи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.
Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані, підтверджуються письмовими доказами та не спростовуються доводами, викладеними в апеляційній скарзі.
Відповідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Щодо судових витрат, то відповідно до підпунктів «б» та «в» пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення, та про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки, апеляційна скарга залишається без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.
Керуючись ст.ст. 367,368,374,375,381,382 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Криворізької міської ради залишити без задоволення.
Рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 05 вересня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 09 грудня 2025 року.
Головуючий:
Судді: