Провадження № 11-кп/803/3505/25 Справа № 183/8838/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
01 грудня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника керівника обласної прокуратури ОСОБА_8 на вирок Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 жовтня 2025 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025049080000028 відносно:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Перещепине Новомосковського району Дніпропетровської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який на утриманні малолітніх (неповнолітніх) дітей не має, офіційно не працює, не є інвалідом, який має середньо - спеціальну освіту, РНОКПП НОМЕР_1 , раніше судимий:
- 18.07.2025 Самарівським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 125 КК України до громадських робіт строком на сто п'ятдесят годин, покарання повністю не відбув,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, -
Встановлені судом першої інстанції фактичні обставини.
Вироком Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 жовтня 2025 року ОСОБА_9 було визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України та призначено йому покарання: за ч.1 ст. 358 КК України - у виді штрафу в розмірі 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2550 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят) гривень;
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, до покарання, призначеного за даним вироком, повністю приєднати не відбуте покарання за попереднім вироком Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 липня 2025 року у виді громадських робіт строком на сто п'ятдесят годин і за сукупністю кримінальних правопорушень визначити ОСОБА_9 остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2550 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят) та громадських робіт строком сто п'ятдесят годин. Покарання у виді штрафу виконувати самостійно.
-за ч.4 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
На підставі ч.1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання за даним вироком повністю приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 липня 2025 року у виді 150 годин громадських робіт, та визначити ОСОБА_9 остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень та громадських робіт строком сто п'ятдесят годин. Покарання у виді штрафу виконувати самостійно.
Вирішено питання щодо речових доказів та розподілу судових витрат.
Як встановлено судом, Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025049080000028 відносно ОСОБА_9 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних проступків, за ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
В тексті обвинувального акту викладено клопотання прокурора про розгляд даного обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні у зв'язку з тим, що ОСОБА_9 беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини і згоден на розгляд обвинувального акта за його відсутності.
Обвинувачений ОСОБА_9 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, повністю згоден із встановленими органом досудового розслідування обставинами скоєних ним кримінальних проступків. Обвинувачений в присутності свого захисника - адвоката ОСОБА_7 ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченими ч.1 ст. 394 КПК України, подав письмову заяву про розгляд обвинувального акту відносно нього у спрощеному порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_9 не оспорює встановлені під час досудового розслідування обставини і згоден з розглядом обвинувального акта, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт відносно ОСОБА_9 без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Так, за результатами спрощеного провадження встановлено, що в червні 2025 року, точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_9 знаходився за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , де у нього виник протиправний умисел на підроблення посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такі документи, і яке надає права, а саме посвідчення водія, з метою його подальшого використання.
Реалізуючи свій кримінально - протиправний умисел, ОСОБА_9 , перебуваючи у вказаний час та місці, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи про порядок отримання посвідчення водія, з використанням комп'ютерної техніки за допомогою програми для корегування зображення, виготовив фальшивий бланк посвідчення водія серії НОМЕР_2 , видане 17.12.2022 ДАІ МВС-УВС м. Дніпропетровськ на ім'я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про право керування транспортними засобами категорії «А,В», після чого на лицьовій стороні виготовленого бланку вклеїв фотокартку зі своїм зображенням та за допомогою плівки для ламінування і праски заламінував даний бланк, з метою його подальшого використання у власних цілях, тим самим підробив посвідчення - посвідчення водія, яке видається установою, яка має право видавати такі документи, і яке надає права, що підтверджується висновком технічної експертизи документів № СЕ-19/104-25/33409-ДД від 25.08.2025, згідно якої бланк посвідчення водія серії НОМЕР_2 , заповненого на ім'я « ОСОБА_9 », не відповідає за способами друку та спеціальними елементами захисту аналогічним бланкам посвідчень водія, які знаходяться в офіційному обігу на території України.
Таким чином, дії ОСОБА_9 , кваліфіковано за ч. 1 ст. 358 КК України, а саме: підроблення посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такі документи, і яке надає права, з метою використання його підроблювачем.
Окрім цього, 20.08.2025 приблизно о 17:00 ОСОБА_9 , керуючи автомобілем «ВАЗ 2106» з реєстраційним номером НОМЕР_3 , рухаючись по вул. Шевченко в м. Перещепине Самарівського району Дніпропетровської області, був зупинений працівниками сектору реагування патрульної поліції ВП № 2 Самарівського РВП ГУНП у Дніпропетровської області, які відповідно до ч. 10 постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 року № 1456 «Про затвердження Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану» та п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» попросили надати для перевірки посвідчення водія, на що ОСОБА_9 , маючи прямий умисел, направлений на використання завідомо підробленого документа, з метою уникнення адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом без посвідчення водія, в порушення «Положення про порядок видачі посвідчення водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340, надав працівникам поліції СРПП ВП № 2 Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області завідомо підроблений документ, а саме - підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_2 , видане 17.12.2022 ДАІ МВС-УВС м. Дніпропетровськ на ім'я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тим самим умисно, протиправно, використав завідомо підроблений офіційний документ - посвідчення водія на його ім'я про право керування транспортними засобами категорії «А,В».
Таким чином, умисні дії ОСОБА_9 , які виразилися у використанні завідомо підробленого документа, кваліфіковано за ч. 4 ст. 358 КК України.
За сукупністю, дії ОСОБА_9 , кваліфіковано за ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Прокурор в своїй апеляційній скарзі просить вирок Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 жовтня 2025 року відносно ОСОБА_9 , за ч. 1 ст. 358. ч. 4 ст. 358 КК України в частині призначеного покарання - змінити та вважати ОСОБА_9 за ч. 1 ст. 358 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 150 неоподатковуваних доходів громадян, що становить 2550 (дві тисячі п?ятсот п?ятдесят) гривень.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом повного складання покарання за новим вироком з покаранням призначеним за вироком Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18.07.2025 у виді громадських робіт строком на 150 годин, визначити ОСОБА_9 покарання у виді штрафу в розмірі 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2550 (дві тисячі п?ятсот п?ятдесят) гривень та громадських робіт строком на 150 годин. Зазначені покарання виконувати самостійно.
За ч. 4 ст. 358 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом повного приєднання невідбутої частини покарання, призначеного на підставі ч. 4 ст. 70 КК України до покарання, призначеного за цим вироком за ч. 4 ст. 358 КК України, остаточно призначити покарання у виді штрафу розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень та громадських робіт строком на 150 годин. Зазначені покарання виконувати самостійно.
В іншій частині вирок залишити без змін.
В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на неправильне застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність, зокрема, формально вказавши статтю, не застосував положення закону, який підлягав застосуванню.
Позиції учасників судового провадження.
Прокурор в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала просила задовольнити з підстав та мотивів, викладених в них.
Захисник обвинуваченого просив задовольнити апеляційну скаргу.
Мотиви суду.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадження в межах поданої апеляційної скарги, обговоривши її доводи разом із змінами до неї, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Висновки суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_9 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, за обставин, викладених у вироку суду та кваліфікація його дій в апеляційній скарзі не оскаржуються, а тому, відповідно до ст. 404 КПК України, не є предметом апеляційного розгляду.
Порушень кримінального процесуального закону під час встановлення фактичних обставин вчинення кримінальних правопорушень, які могли б істотно вплинути на висновок суду про винуватість ОСОБА_9 та на кваліфікацію його дій, не виявлено.
Водночас, доводи апеляційної скарги прокурора щодо неправильного застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність, на думку колегії суддів, є слушними.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто, ухваленим компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченим цим кодексом; ухваленим судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України; в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 409, п. 3, ч. 1 ст. 413 КПК України, підставами для зміни судового рішення є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту, тягне за собою зміну судового рішення.
Так, ст. 70 КК України встановлено порядок призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень. Зокрема, при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
Положеннями ст. 71 КК України передбачено, що якщо засуджений після ухвалення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Ці приписи закону є імперативними і підлягають обов'язковому виконанню.
Як вбачається з оскаржуваного вироку, обвинувачений ОСОБА_9 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 358 КК України у червні 2025 року, тобто до ухвалення вироку Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18.07.2025 року, а кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України - 20.08.2025, після ухвалення вироку Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18.07.2025 року.
Проте суд, призначаючи покарання ОСОБА_9 за сукупністю кримінальних правопорушень, повністю приєднав невідбуту частину покарання за вироком Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18.07.2025 року, тобто фактично застосував порядок призначення покарання, передбачений ст. 71 КК України, який застосовується виключно у випадку призначення покарання за сукупністю вироків.
Таким чином, суд неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, формально вказавши статтю, не застосував положення закону, який підлягав застосуванню.
А тому, враховуючи вищевикладене та керуючись положеннями ст. ст. 404, 407, 409, 413, 419 КПК України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу заступника керівника обласної прокуратури ОСОБА_8 - задовольнити.
Вирок Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 жовтня 2025 року відносно ОСОБА_9 , за ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України в частині призначеного покарання - змінити.
Вважати ОСОБА_9 засудженим за ч. 1 ст. 358 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 150 неоподаткованих доходів громадян, що становить 2550 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят) гривень. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом повного складання покарання за новим вироком з покаранням призначеним за вироком Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18.07.2025 року у виді громадських робіт строком на 150 годин, визначити ОСОБА_9 покарання у виді штрафу в розмірі 150 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 2550 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят) гривень та громадських робіт строком на 150 годин. Зазначені покарання виконувати самостійно.
За ч. 4 ст. 358 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом повного приєднання невідбутої частини покарання, призначеного на підставі ч. 4 ст. 70 КК України до покарання, призначеного за цим вироком за ч.4 ст. 358 КК України, остаточно призначити покарання у виді штрафу розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень та громадських робіт строком на 150 годин. Зазначені покарання виконувати самостійно.
В іншій частині вирок залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту її проголошення.
Судді Дніпровського
апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4