про повернення апеляційної скарги
08 грудня 2025 року
м. Рівне
Справа № 562/523/24
Провадження № 22-ц/4815/1693/25
Рівненський апеляційний суд в складі суддів:
головуючого Гордійчук С.О,
суддів: Боймиструка С.В.,
Ковальчук Н.М.
перевіривши апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Ярмольчука В.С. на рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 09 жовтня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Здовбицька сільська рада Рівненського району Рівненської області, про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна,
Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 09 жовтня 2025 року заяву ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано ОСОБА_2 недієздатним. У решті вимог заявника відмовлено.
14 листопада 2025 року до суду надійшла апеляційна скарга представника ОСОБА_1 адвоката Ярмольчука В.С. на оскаржуване рішення.
Статтею 356 ЦПК України передбачено форму і зміст апеляційної скарги, зокрема частинами 1 та 3 передбачено, що апеляційна скарга подається в письмовій формі та підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися.
Частиною 4 статті 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Статтею Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Тобто договір про надання правової допомоги визначає взаємні права й обов'язки адвоката (адвокатського об'єднання) та клієнта, який звернувся за правовою допомогою, а також обсяг повноважень адвоката (адвокатського об'єднання) при здійсненні представництва інтересів клієнта, в тому числі в судах. На підставі договору адвокатом (адвокатським об'єднанням) видається ордер, що є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката (адвокатського об'єднання) на вчинення дій в інтересах клієнта.
У постанові КГС ВС від 23.07.2019 у справі № 910/7398/18 зазначено, що ордер, який видано відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката.
Відповідно до пункту 1 частини 5 статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
З матеріалів справи вбачається, що апеляційна скарга підписана адвокатом Ярмольчуком В.С., а саме електронним цифровим підписом, що підтверджується долученим до апеляційної скарги протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого підпису від 13 листопада 2025 року.
Проте, до апеляційної скарги не долучено ордеру на надання правничої (правової) допомоги, який уповноважує адвоката Ярмольчука В.С. на надання правової допомоги ОСОБА_2 в Рівненському апеляційному суді.
Отже, апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню у відповідності до вимог п. 1 ч. 5 ст. 357 ЦПК України, оскільки вона підписана особою, яка не має права її підписувати.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З приводу цього прецедентним є рішення ЄСПЛ у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави.
При цьому, слід наголосити, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись ст.ст. 357 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Ярмольчука В.С. на рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 09 жовтня 2025 року повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя: Гордійчук С. О.
Судді: Боймиструк С.В.
Ковальчук Н.М.