справа № 380/2521/25
01 грудня 2025 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Мричко Н.І.,
за участю секретаря судового засідання Лютої В.Р.,
представника відповідача Каплі Н.Й.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії
встановив:
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі за текстом позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві код ЄДРПОУ 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16 (далі відповідач, ГУ ПФ України у місті Києві), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10 (далі відповідач ГУ ПФ України у Львівській області), в якій позивач просила:
- визнати протиправним та скасування рішення № 262640007712 від 03.12.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у місті Києві призначити пенсію за віком з 27.11.2024 року та зарахувати всі періоди роботи відповідно трудової книжки НОМЕР_2 з 04.08.1980, по 29.11.2024, ОСОБА_1 .
Ухвалою від 12.05.2024 суддя прийняла позовну заяву до розгляду і відкрила спрощене позовне провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою від 12.05.2024 суд витребував від сторін докази.
Ухвалою від 29.09.2025 суд перейшов до розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, досягнувши 63 роки звернулася із заявою до відповідача про призначення пенсії за віком. За наслідками розгляду заяви, ГУ ПФ України у Львівській області прийняло рішення про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 з тих підстав, що заявником не підтверджено послідовний зв'язок прізвищ ОСОБА_2 . На думку позивача, рішення про відмову в призначенні пенсії є портиправним з тих підстав, що працівник не може відповідати за повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та неналежний поярдок ведення документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача на соціальний захист.
Представник відповідача ГУ ПФУ у Львівській області подала до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечила. Відзив обґрунтований тим, що за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ у Львівській області прийнято рішення №262640007712 від 03.12.2024. Зазначено, що необхідний страховий стаж визначений статтею 26 Закону № 1058 після досягнення віку 63 років з 01.01.2024 по 31.12.2024 становить від 21 до 31 років та після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу не менше 15 років. Водночас страховий стаж позивача складає 07 років 14 днів. За результатами доданих документів до страхового стажу не зараховано періоди роботи з 04.08.1990 по 29.11.2024, згідно трудової книжки НОМЕР_3 від 08.09.1980, яка заповнена з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок, а саме, на першій (титульній) сторінці дата народження не відповідає паспортним даним, а саме документами не підтверджено послідовний зв'язок Каліка - Полиха - Баннова. Для зарахування необхідно долучити документ про зміну прізвища.
З огляду на наведені обставини, просила у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.
У судове засідання позивач не прибула, належним чином повідомлялась про дату, час та розгляд судового засідання.
У судовому засіданні представник ГУ ПФУ у Львівській області щодо позову заперечила. Просила суд відмовити повністю.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
27.11.2024 позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком у зв'язку із досягненням 63 річного віку.
За принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію. Таким органом визначено ГУ ПФУ у Львівській області.
Рішенням № 262640007712 від 03.12.2024 ГУ ПФУ у Львівській області відмовило у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 . Як видно з такого рішення, пенсійний орган зазначив, що пенсійний вік визначений статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" становить 60 років. У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 63 та 65 років. Вік заявника 63 роки 03 місяці 21 день. Необхідний страховий стаж згідно зі статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" становить 28 років. Після досягнення віку 63 років з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року необхідний страховий стаж становить від 21 до 31 року та після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу не менше 15 років. Страховий стаж особи становить 07 років 14 днів.
Результати розгляду документів, доданих до заяви: *за доданими документами до страхового стажу не зараховано:
- періоди згідно трудової книжки НОМЕР_2 , оскільки не підтверджено документами послідовний зв'язок прізвищ ОСОБА_2 зазначених на титульній сторінці; Для зарахування необхідно долучити документ про зміну прізвища.
Право на пенсійну виплату згідно підтверджених документів відсутнє. Після повторного звернення за призначенням пенсії з додатковими документами, право на пенсійну виплату буде переглянуто.
Вважаючи таке рішення відповідача протиправними, позивач звернулась з цим позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходив з такого.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. № 1788-XII (далі - Закон № 1788), Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі - Закон № 1058).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
За визначеннями, наведеними у статті 1 вказаного Закону, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше, надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Частинами першою-третьою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Необхідно зазначити, що до 01 січня 2004 року порядок підтвердження стажу роботи був визначений статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05 листопада 1991 року (далі - Закон № 1788-XII).
Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджений (далі - Порядок №637).
Відповідно до частини 3 Постанови №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, відомості якої підлягають врахуванню при визначенні стажу роботи особи.
Повертаючись до обставин справи, суд встановив, що рішенням № 262640007712 від 03.12.2024 ГУ ПФУ у Львівській області відмовило ОСОБА_3 у призначенні пенсії за віком. Підставою відмови у призначення пенсії слугувало те, що періоди згідно трудової книжки НОМЕР_2 , оскільки не підтверджено документами послідовний зв'язок прізвищ ОСОБА_2 зазначених на титульній сторінці. Для зарахування необхідно долучити документ про зміну прізвища.
Надаючи оцінку таким мотивам суб'єкта владних повноважень, суд зазначає таке.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року за № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 20 вказаної постанови, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.
Станом на дату заповнення трудової книжки позивача, діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях від 20.06.1974 року №162, затверджена постановою від 20.06.1974 року №162.
Так, вказаною Інструкцією встановлені загальні вказівки для заповнення відомостей про працівника до трудової книжки.
Згідно з п. 2.4, 2.6, 2.9, 2.11, 2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженою Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 № 58 (далі Інструкція №58), усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується « 05.01.1993».
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження. Зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім'я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім'я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів. Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім'я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів.
Отже, аналізуючи вищевикладене, суд зазначає, що зміни прізвища вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім'я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів.
Досліджуючи матеріали справи, суд встановив, що позивачем до позовної заяви долучена трудова книжка серії НОМЕР_2 із зазначенням прізвищ ОСОБА_4 (закреслено) - ОСОБА_5 . При цьому, на першій (титульній) сторінці відсутні записи нових даних з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки щодо зміни прізвища з прізвища з ОСОБА_4 (закреслено) на ОСОБА_6 (закреслено).
Позивач до позовної заяви долучила копію зі свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 , відповідно до якого, ОСОБА_7 після укладення шлюбу надано прізвище " ОСОБА_8 ".
Водночас, суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо зміни прізвищ з " ОСОБА_4 " на " ОСОБА_6 ".
Суд вважає за необхідне зазначити, що ухвалою від 12.05.2024 суд витребував від ОСОБА_1 , серед іншого, докази на підтвердження зміни прізвища з " ОСОБА_4 " на " ОСОБА_6 ".
Разом з тим, позивачем вимоги ухвали суду не виконано та належні докази не надано.
Відтак, у матеріалах справи відсутні докази щодо підтвердження зміни прізвища з " ОСОБА_4 " на " ОСОБА_6 ".
Отже, матеріалами справи не підтверджено послідовний зв'язок прізвищ позивача, зазначених на титульній сторінці трудової книжки НОМЕР_2 , яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи.
Таким чином, рішення № 262640007712 від 03.12.2024 року ГУ ПФУ у Львівській області про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ОСОБА_1 є правомірним.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд
у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду першої інстанції набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набуває чинності після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 08.12.2025.
Суддя Мричко Н.І.