Справа № 132/1400/23
1-кс/132/653/25
Ухвала
Іменем України
02 грудня 2025 року місто КАЛИНІВКА
Слідчий суддя Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , за участі: представника заявника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 , прокурора - ОСОБА_5 , розглянувши в судовому засіданні в залі суду міста Калинівка Хмільницького району Вінницької області клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_6 від 03 травня 2023 року у справі 132/1400/23, постановленій в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023020220000189 від 02 травня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України,
26.11.2025 року до слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області надійшло вказане клопотання ОСОБА_3 , яке згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.11.2025 року передано на розгляд слідчому судді ОСОБА_6 .
Заявник у поданому клопотанні ставить питання про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_6 від 03 травня 2023 року у справі 132/1400/23, постановленій в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023020220000189 від 02 травня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України.
В обґрунтування цієї вимоги заявник у поданому клопотанні зазначає, що ухвалою слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_6 від 03.05.2023 року у справі № 132/1400/23 було накладено арешт на належні йому транспортні засоби, а саме автомобіль марки «Renault Magnum 480», державний номерний знак « НОМЕР_1 »; напівпричіп марки «SCHMITZ SPR24», державний номерний знак « НОМЕР_2 ». З моменту накладення цього арешту, жодні слідчі дії, у тому числі слідчі експерименти та експертні дослідження з арештованими транспортними засобами, органом досудового розслідування не проводилися. Транспортні засоби фактично не є речовими доказами в кримінальному провадженні, оскільки не зберігли на собі будь-яких слідів злочину, а тому відсутні правові підстави для проведення з ними будь-яких слідчих дій, а відтак арешт слід скасувати.
Представник заявника ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні підтримав подане клопотання та просив його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_8 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, вважає його передчасним, оскільки досудове розслідування в данному кримінальному провадженні не завершено.
Слідчий, будучи повідомленим про дату та час судового розгляду, в судове засідання не з'явився, про поважні причини свого неприбуття суд не повідомив, а тому його неявка не перешкоджає розгляду клопотання.
Вислухавши позицію представника заявника, думку прокурора, дослідивши матеріали клопотання та витребувані матеріали кримінального провадження, вважаю, що у задоволенні клопотання заявнику слід відмовити, виходячи з наступних підстав:
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчим суддею встановлено, що відділенням поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування по матеріалам кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023020220000189 від 02 травня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України.
В ході даного досудового розслідування, згідно протоколу огляду, складеного 02 травня 2023 року слідчим СВ відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_9 , були вилучено транспортні засоби, а саме автомобіль марки «Renault Magnum 480», державний номерний знак « НОМЕР_1 »; напівпричіп марки «SCHMITZ SPR24», державний номерний знак « НОМЕР_2 », які згідно свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , належать ОСОБА_3 .
Відповідно до постанови слідчого СВ відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 від 02 травня 2023 року, дані транспортні засоби, а саме автомобіль марки «Renault Magnum 480», державний номерний знак « НОМЕР_1 »; напівпричіп марки «SCHMITZ SPR24», державний номерний знак « НОМЕР_2 », були визнані речовими доказами в кримінальному провадженні, та передані на зберігання до майданчика для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів ВП № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області.
Слідчий СВ відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_9 , за погодженням із прокурором Калинівського відділу Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_10 , звернувся до слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області із клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні, а саме накладення арешту на майно, що було вилучене згідно протоколу огляду від 02 травня 2023 року, та яке відповідно до постанови слідчого від 02 травня 2023 року, визнано речовими доказами в кримінальному провадженні, а саме на автомобіль марки «Renault Magnum 480», державний номерний знак « НОМЕР_1 »; напівпричіп марки «SCHMITZ SPR24», державний номерний знак « НОМЕР_2 », які згідно свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , належать ОСОБА_3 .
Звертаючись до суду із клопотанням про накладення арешту на майно, слідчим була зазначена підстава, передбачена п.1 ч.2 ст.170 КПК України, а саме необхідність збереження доказу, недопущення його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Ухвалою слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_6 від 03 травня 2023 року у справі № 132/1400/23, накладено арешт на тимчасово вилучене в ході проведення 02 травня 2023 року огляду майно, а саме на автомобіль марки «Renault Magnum 480», державний номерний знак « НОМЕР_1 »; напівпричіп марки «SCHMITZ SPR24», державний номерний знак « НОМЕР_2 », які згідно свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , належать ОСОБА_3 , та перебувать у користуванні ОСОБА_11 , шляхом заборони для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володіння якої перебуває майно, відчужувати та розпоряджатися будь-яким чином даним майном. Роз'яснено власнику транспортного засобу чи його законного володільця, що він не позбавлений можливості в передбаченому законом порядку звернутися до слідчого із відповідним клопотанням про передання йому вилученого майна (транспортного засобу), для зберігання під сохранну розписку.
Як вбачається з матеріалів справи та змісту судового рішення, слідчим суддею враховано розумність та співрозмірність обмеження права власності та наслідки арешту майна для власника майна, а також те, що у разі не накладення арешту на майно до прийняття остаточного рішення по кримінальному провадженню, є достатні підстави вважати, що це майно може бути зокрема приховане та знищене, або можуть настати інші наслідки, які перешкоджатимуть кримінальному провадженню. Органом досудового розслідування надано достатньо доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення. Правові підстави для арешту майна в межах даного провадження підтверджуються матеріалами досудового розслідування. Зазначене майно у клопотанні слідчого є доказом у кримінальному провадженні, а тому накладення на нього арешту необхідно для його збереження. Виходячи з викладеного, слідчий суддя прийшов до переконливого висновку, що для ефективного розслідування даного кримінального провадження, орган досудового розслідування має потребу у збереженні цього майна до встановлення фактичних обставин вчинення злочину.
З розписки ОСОБА_11 слідує, що він отримав від працівників відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області, транспортні засоби, а саме автомобіль марки «Renault Magnum 480», державний номерний знак « НОМЕР_1 »; напівпричіп марки «SCHMITZ SPR24», державний номерний знак « НОМЕР_2 », для їх передачі на відповідне зберігання власнику ОСОБА_3 .
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та частиною першою статті 21 КПК України, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 1 КПК України визначено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
За змістом положень чинного КПК України основним призначенням слідчого судді є здійснення судового захисту прав і законних інтересів учасників кримінального провадження під час досудового розслідування.
Відповідно до частини третьої статті 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства (частини перша статті 9 КПК України).
Згідно статті 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частиною першою статті 7 КПК України, регламентовано, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права; законність; забезпечення права на захист; доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень; змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; безпосередність дослідження показань, речей і документів; забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності; публічність; диспозитивність; гласність і відкритість судового провадження та його повне фіксування технічними засобами; розумність строків .
Звертаючись до суду із вказаним клопотанням, ОСОБА_3 як на підставу для скасування арешту майна, посилається на те, що з моменту накладення арешту, жодні слідчі дії, у тому числі слідчі експерименти та експертні дослідження з арештованими транспортними засобами, органом досудового розслідування не проводилися. Транспортні засоби фактично не є речовими доказами в кримінальному провадженні, оскільки не зберігли на собі будь-яких слідів злочину, а тому відсутні правові підстави для проведення з ними будь-яких слідчих дій.
Стаття 174 КПК України визначає, що арешт майна може бути скасовано під час досудового розслідування, виключно у разі, якщо заявник доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладений необґрунтовано.
В межах даної норми закону, ОСОБА_3 в поданому клопотанні про скасування арешту майна, належним чином необґрунтовано, а під час судового розгляду недоведено належними та допустимими доказами, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
Слід зазначити, що саме слідчим в кримінальному провадженні визначається доцільність або недоцільність продовження застосування арешту майна, і він не позбавлений можливості звернутися до суду із клопотанням про його скасування, у разі якщо в застосуванні цього заходу відпала потреба.
Натомість, слідчий із відповідним клопотанням до суду не звертався, що фактично свідчить про відсутність цієї підстави на даній стадії досудового розслідування.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до висновку, що для його ефективного розслідування, орган досудового розслідування має потребу у збереженні цього майна до встановлення фактичних обставин вчинення злочину.
Застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні, оскільки сприятиме досягненню мети щодо швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування, а також запобігатиме настанню будь-яких негативних наслідків.
На цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.
Скасування арешту майна до прийняття остаточного рішення по кримінальному провадженню, може спричинити настанню негативних наслідків, зокрема його пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, а тому клопотання ОСОБА_3 є передчасним.
Відповідно до положень ч.ч.1, 9 ст.100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу. Питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу.
Виходячи із зазначеної норми процесуального закону, на стадії досудового розслідування, речовий доказ в передбаченому законом порядку може бути переданий володільцеві для зберігання під сохранну розписку.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, транспортні засоби, а саме автомобіль марки «Renault Magnum 480», державний номерний знак « НОМЕР_1 »; напівпричіп марки «SCHMITZ SPR24», державний номерний знак « НОМЕР_2 », передані на відповідальне зберігання їх власнику ОСОБА_3 , який не позбавлений можливості ними користуватися.
Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України передбачає «забезпечення права на апеляційний перегляд справи». Це означає, що Конституція України забезпечує можливість апеляційного перегляду саме справи, що реалізується шляхом оскарження судових рішень, якими завершено розгляд справи (кримінального провадження) по суті, а не всіх судових рішень у межах цієї справи (провадження).
У статті 309 КПК визначено перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування, до числа яких ухвала слідчого судді про відмову в задоволенні клопотання про скасування арешту майна, не відноситься.
За таких обставин, дана ухвала не підлягає апеляційному оскарженню.
Керуючись ст.ст. 170, 174, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_6 від 03 травня 2023 року у справі 132/1400/23, постановленій в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023020220000189 від 02 травня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України - залишити без задоволення.
Роз'яснити заявнику, що він не позбавлений можливості, оскаржити бездіяльність слідчого, яка полягає у нездійсненні ним процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити, у порядок та строк визначений КПК України.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає, а заперечення проти неї може бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя