вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"10" грудня 2025 р. м. Київ Справа № 911/3673/25
Суддя Господарського суду Київської області Смірнов О.Г., розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом: Київського обласного центру зайнятості (02100, м. Київ, пров. Будівельників, буд. 5а)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Снігиря Михайла Вікторовича ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 249670,00 грн.
Київський обласний центр зайнятості звернувся до Господарського суду Київської області з позовною заявою за вих. № 3974/07.02/01-36 від 25.11.2025 до Фізичної особи-підприємця Снігиря Михайла Вікторовича про стягнення 249670,00 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2025 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статті 164 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), що є підставою для залишення позовної заяви без руху відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до ч. 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених ст. 59 цього Кодексу.
У ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Разом з тим, беручи до уваги характер спірних правовідносин, судом встановлено, що дана справа підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Частиною 1 ст. 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
При засвідченні документів сторонам необхідно враховувати вимоги до змісту та розташування реквізитів документів, встановлених п. 5.26 Національного стандарту України ДСТУ 4163:2020 “Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» (затверджена Наказом Державного підприємства “Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020р. №144 з 2021-09-01) відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів “Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
З матеріалів позовної заяви № 3974/07.02/01-36 від 25.11.2025, вбачається, що до неї додано копії документів, які прошиті, пронумеровані, скріплені печаткою на 49 арк. начальником управління правового забезпечення Київського обласного центру зайнятості 25.11.2025 Світланою Щербиною, а не особою, яка підписувала вказану позовну заяву.
На підтвердження повноважень начальника управління правового забезпечення Київського обласного центру зайнятості Світлани Щербини до позовної заяви № 3974/07.02/01-36 від 25.11.2025 додано копію довіреності № 3271/07/01-36 від 20.12.2024.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч.1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно із ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
Отже, процесуальний кодекс розмежовує такі юридичні категорії, як "самопредставництво" і "представництво" (ухвали КГС ВС від 13.03.2020 у справі № 922/2844/19, від 01.04.2020 у справі № 922/2733/19).
Верховний Суд неодноразово робив висновок, що на підставі довіреності виникають відносини представництва, а не самопредставництва (постанова КГС ВС від 27.07.2018 у справі № 910/9224/17, постанови ВП ВС від 13.03.2018 у справі № 910/23346/16, від 21.03.2018 у справі № 916/3283/16, від 14.03.2018 у справі № 910/22324/16).
Окрім того, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 58 ГПК України та ч. 3 ст. 131-2 Конституції України, представником, який діє на підставі довіреності, може бути виключно адвокат (ухвали КГС ВС від 01.04.2020 у справі № 922/2733/19, від 31.03.2020 у справі № 910/7694/19).
Судом встановлено, додана до позовної заяви довіреність 3271/07/01-36 від 20.12.2024 видана Київським обласним центром зайнятості, в особі директора Дармостука Дениса Георгійовича на ім'я начальника управління правового забезпечення КОЦЗ Щербини Світлани Володимирівни без підтвердження наявності в останньої статусу адвоката, сама по собі не підтверджує право здійснювати представництво позивача в судах відповідно до ч. 4 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, ані позовна заява № 3974/07.02/01-36 від 25.11.2025, ані довіреність № 13271/07/01-36 від 20.12.2024 не містять інформації про наявність у Щербини Світлани статусу адвоката.
Таким чином, з вищезазначеного вбачається, що копії документів, що додані до позовної заяви № 3974/07.02/01-36 від 25.11.2025 засвідченні особою, повноваження якої належним чином не підтвердженні, а тому вказані документи не можуть бути прийняті судом в якості доказів, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Виявлені судом недоліки позовної заяви є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати належним чином засвідчені копії усіх документів доданих до позовної заяви.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст. 162, ст. 164, ст. 174, 234 ГПК України, суд
Позовну заяву Київського обласного центру зайнятості - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність усунути зазначені недоліки у строк до 10 днів з дня отримання позивачем ухвали суду про залишення позовної заяви без руху та надати належним чином засвідчені копії усіх документів доданих до позовної заяви.
Роз'яснити позивачу, що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 10.12.2025 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвали, що не підлягають скарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.Г. Смірнов