Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/1910/25
Провадження № 2-о/935/34/25
Іменем України
24 листопада 2025 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді Василенка Р.О., зі секретарем - Криворучко Я.В., за участю представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Сьомко В.Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення,
До суду звернувся ОСОБА_1 з заявою про встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із спадкодавцем, зі своїм батьком ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, в обгрунтування заяви зазначив, що в 2004 році ОСОБА_3 почав хворіти та через поганий фізичний стан заявник забрав ОСОБА_3 в свою квартиру, де проживав разом із своєю сім'єю. ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактично після смерті свого батька, заявник прийняв спадщину, так як постійно проживав разом із ним на час відкриття спадщини. Строк передбачений для прийняття спадщини заявником фактично не пропущений, оскільки заявник проживав разом із батьком. В подальшому приватним нотаріусом була винесена постанова від 26.05.2020 про відмову у вчиненні нотаріальної дії, з причин не прийняття спадщини та пропущення строку передбаченого для її прийняття. Факт постійного проживання заявника разом із батьком на момент його смерті підтверджується актом № 549 від 24.01.2025, відповідно до якого депутатом Коростишівської міської ради, шляхом вивчення обставин, в тому числі за поясненнями свідків (сусідів), що проживають у будинку, де проживав заявник із своїм батьком на момент смерті проживав та вів спільне господарство разом зі своїм сином ОСОБА_1 ,, за адресою: АДРЕСА_1 та актами опитування ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які підтвердили, що заявник з батьком проживали разом. Іншим чином підтвердити вказаний факт не представляється можливим.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що в 2004 році ОСОБА_6 зламав ногу і його син ОСОБА_7 забрав до себе проживати, доглядав за ним, вона з заявником не є сусідами ,однак вони є хорошими знайомими, інколи приходили до них в гості.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні повідомила, що є родичами із заявником, та їй відомо, що взимку 2004 Турський ОСОБА_8 зламав ногу, а його син ОСОБА_7 забрав до себе жити в квартиру, захоронений ОСОБА_6 в місті Коростишеві.
В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Сьомко В.Т. просив заяву задовольнити, пояснив, що ОСОБА_1 забрав до себе батька в кінці 2004 року і за ним доглядав до його смерті, просив заяву задовольнити.
Суд, заслухавши учасника процесу, дослідивши матеріали справи, дійшов такого висновку.
Згідно з постановою приватного нотаріуса Коростишівського районного нотаріального округу Житомирської області Чевкоти О.А. від 26.05.2020 за № 69/02-31, вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку НОМЕР_1 , площею 3,3623 га, яка розташована на території Щигліївської сільської ради Коростишівського району Житомирської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий нмоер 1822588700:06:000:0013, яка належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не прийняв спадщину після померлого в порядку та строк, встановлені чинним законодавством України.
Відповідно до довідки № 90 від 28.02.2020, виданої в.о. старости Щигліївського Старостинського округу Коростишівської міської ради Вернигори І.Ф., то ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 був зареєстрований і проживав в АДРЕСА_2 . Разом з ним на день смерті за вказаною адресою ніхто не проживав і не був зареєстрований. В житловому будинку в АДРЕСА_2 на день смерті ОСОБА_1 і протягом 6 місяців після смерті ніхто не проживав і не був зареєстрований.
Згідно з випискою з погосподаської книги Щигліївського старостинського округу від 01.07.2025 № 17-19/103, вбачається, шо згідно погосподарської книги № 8 за 2001-2005 роки, особовий рахунок № НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 до дня смерті був зареєстрований в АДРЕСА_2 .Разом з ним на день смерті ніхто не проживав та не був зареєстрований. Разом зним на день смерті і протягом 6-ти місяців за цією ж адресою АДРЕСА_2 ніхто не зареєстрований. Одночасно повідомляють, що дані про фактичне місце проживання (не реєстрацію) на день смерті гр. ОСОБА_3 в погосподарській книзі не міститься.
За життя батько заявника ОСОБА_3 склав заповіт від 06.11.1998 згідно якого він, на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження: все майно, де б воно не було, з чого воно б не складалось і взагалі все, те що йому належало заповів своєму синові ОСОБА_1 .
З листа Кооротишівської міської ради від 26.06.2025 № 447 вбачається, що реєстрація місця проживання особи в сільській місцевості відображається в погосподарських книгах старостинського округу, так згідно даних погосподарської книги № 8 Щигліївського старостинського округу за 2001-2005 роки, особовий рахунок № НОМЕР_2 станом до 30.06.2005 року за адресою: АДРЕСА_2 був зареєстрований ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Крім нього за вище вказаною адресою станом на 30.06.2005 ніхто не зареєстрований, відомості про фактичне місце проживання на день смерті ОСОБА_3 в по господарських книгах не міститься, документи, що підтверджують його фактичне місце проживання (не реєстрацію) в старостинському окрузі відсутні.
Також, надано акт № 549 складений депутатом Коростишівської міської ради восьмого скликання Коробейніковою Ю.О. від 24.01.2025 в якому зазначено, що ОСОБА_3 на день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 проживав та вів спільне господарство разом зі своїм сином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
Згідно з частинами першою-третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1, ч. 5, ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що пояснення свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не є достатніми та достовірними доказами встановлення факту проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із своїм батьком ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини, зокрема станом на 30.06.2005, оскільки вони не проживають по сусідству з заявником та мають родинні та приятельські відносини з ним. Показання свідків не можуть бути єдиною підставою для встановлення вказаного факту.
Крім того, наявність акту депутата № 549 та факт поховання ОСОБА_3 в м. Коростишів самі по собі не можуть довести факт, задля встановлення якого заявник звернувся до суду, без підтвердження іншими засобами доказування, зокрема фотографіями, довідками іншими письмовими доказами. Надані письмові докази не доводять факт постійного проживання заявника зі своїм батьком і у суду відсутня можливість перевірити обставини, які доводять ці докази.
Інших доказів на підтвердження факту, який просить встановити заявник, а також необхідності його встановлення з метою реалізації спадкових прав, на час розгляду справи суду представлено не було.
Натомість надані суду інші докази у справі, зокрема виписка з погосподарської книги Щигліївського старостинського округу № 17-19/6 від 22.01.2025 та довідка № 90 від 28.02.2020, виданої в.о. старости Щигліївського Старостинського округу Коростишівської міської ради Вернигори І.Ф., підтверджують протилежне, зокрема, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 був зареєстрований і проживав в АДРЕСА_2 . Разом з ним на день смерті за вказаною адресою ніхто не проживав і не був зареєстрований.
Надаючи правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам у їх сукупності, суд дійшов висновку, суд приходить до висновку про недоведеність заявником факту постійного проживання заявника ОСОБА_1 разом з його батьком ОСОБА_3 , на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Враховуючи зазначене вище та керуючись ст.ст. 5,12,13, 19, 81, 315-319, 354 ЦПК України, суд,
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із своїм батьком ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщина, за адресою: АДРЕСА_1 відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 .
Повний текст судового рішення складено 04.12.2025.
Суддя Роман ВАСИЛЕНКО