Справа № 932/9575/23
Провадження № 2/932/2699/23
16 грудня 2024 року м. Дніпро
Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Кондрашова І.А., за участі секретаря судового засідання Підопригори Р.А., розглянувши у приміщенні суду у м. Дніпрі в порядку загального позовного провадження у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_7 , третя особа: Адміністрація Шевченківського району Дніпропетровської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -
До Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська звернулася ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 із позовом до ОСОБА_7 , третя особа: Адміністрація Шевченківського району Дніпропетровської міської ради, в якому просить позбавити батьківський прав ОСОБА_7 відносно ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та стягнути з ОСОБА_7 аліменти на утримання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2023 року справу передано на розгляд судді Кондрашову І.А.
Ухвалою суду від 16.11.2023 року вищезазначену заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
Ухвалою судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16.10.2023 року було відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Позивач у призначене підготовче судове засідання не з'явилася з невідомих суду причин, хоча відповідно до ст. 130 ЦПК України про день та час розгляду справи повідомлялася належним чином, будь-яких заяв чи клопотань по суті справи суду не представила.
Інші учасники справи у підготовче засідання не з'явилися. Про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.
У зв'язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст.247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Позивач будучи належним чином повідомлена про день та час розгляду справи на 16 грудня 2024 року та у призначене судове засідання не прибула, причини неявки суду не повідомила.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач та її представник не прибули у призначені судові засідання на 30.10.2024 року, 26.11.2024 року та 16.12.2024 року про причини неявки не повідомили, жодних письмових заяв чи клопотань до суду не надавали.
Завданнями цивільного судочинства згідно із ст. 2 ЦПК України є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-яким іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ст. 6 ЦПК України, суд зобов'язаний поважати честь і гідність учасників судового процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом.
Цивільно-процесуальним законодавством учасники справи наділені як процесуальними правами так і процесуальними обов'язками. Частиною другою статті 43 ЦПК України передбачено, що учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, з'являтися в судові засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою, надавати суду повні та достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні та інше.
Згідно із ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Частиною 1 статті 64 ЦПК України передбачено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.
Залежно від конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, дії, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 44 ЦПК України суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами учасником судового процесу та, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Частиною 4 статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з нормами статті 17 Конвенції, жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
Згідно положень, визначених у постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення» № 11 від 17.10.2014 року, при здійсненні правосуддя судам слід брати до уваги те, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, серед іншого, розумність строків розгляду справи судом (п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
В цьому випадку, неявка як позивача так і її представника перешкоджає розгляду справи, однак позивач та її представник позивача у судові засідання не з'являлися без поважних причин, про день та час проведення розгляду цивільної справи по суті повідомлялися завчасно та належним чином, також інформація про день і час розгляду справи є публічно висвітленою, та заздалегідь розміщеною на офіційному веб-порталі Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. Неналежна зацікавленість у розгляді справи може бути підставою для процесуальних наслідків, про що наголошено в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Каракуця проти України» від 16.02.2017 року.
Суд вважає, що в цьому випадку поведінка представника позивача свідчить про втрату інтересу до розгляду справи, фактично обумовлює перебування в провадженні судді не вирішеної по суті справи поза строками, що передбачені цивільним процесуальним законодавством для розгляду такої справи по суті.
Як зазначено вище, позивач у судові засідання, призначені на 30.10.2024 року, 26.11.2024 року та 16.12.2024 року не з'явилася, хоча була належним чином повідомлена про розгляд справи, про причини неявки суд не повідомила, будь-яких клопотань також не направляла, а тому неявка позивача має ознаки повторності та свідчить про її неповажну неявку до суду.
На підставі наведеного, беручи до уваги підстави для залишення позову без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача, положення ЦПК України, який не пов'язує причини повторної неявки з їх поважністю, а також розумність строків розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність залишення вказаної заяви без розгляду.
Залишаючи позов без розгляду, суд не порушує право позивача на повторне звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, як передбачено ст. 4 ЦПК України.
Таким чином, суд вважає, що позивач втратила інтерес до позовних вимог та вважає за можливе залишити позов без розгляду.
Керуючись ст. ст. 247, 257, 260, 261, 353 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_7 , третя особа: Адміністрація Шевченківського району Дніпропетровської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що згідно із ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.
Суддя Ігор КОНДРАШОВ